"Ми не зганьбили славу наших предків, нових Героїв дали небесам"

1

Ми не зганьбили славу наших предків, нових Героїв дали небесам.

№1  (Відео про Україну) https://www.youtube.com/watch?v=fxUDAikvoog9  вступ( із звуком, на текст-тихий звук)  (або) http://www.discoverukraine.com.ua/

Хлопчик-журавлик

Чия це земля,

Чиї це долини,

Чиї це луги,

Чию це калину

гойдають вітри?

 Дівчинка: Впізнав журавлик Батьківщину:

 Хлопчик: Моя це земля, гніздечко моє, Україна моя!

 Дівчинка.

Нащо ти летів, старався?

Чим так вабить ця земля?

 Хлопчик

Тут мене зростила мати, тут навчився я літати-

Тут зів’ю гніздо і я… Батьківщина тут моя!

Диктор:  Одягає намисто калина,

Чорнобривці, любисток і м'ята.

Рідна серцю, моя Україно,

Як же можна тебе не кохати.

Пісня « Без калини нема України» (хор)

Звучить музика (фон), виходить «дівчина – Україна».  Вірш «Я – Україна»

(слайд 1 )

 Я – Україна. Свята я i грiшна.

 Влітку спекотна, зимою - заснiжена.

 Хлібні лани і дивнії гори,

 Синєє небо, синєє море…

 Ніким не покорена, і незбагненна –

 Жовта я сонцем, блакитна я небом.

 Синами своїми й доньками прекрасна

 Я чорно-багряна стаю, як нещасна.

 Багряна від крові і чорна від горя -

 Чорно-червоний колір в героя...

Читець 1. Україна – країна смутку, радості,  краси і печалі. Країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, спустошливими війнами, чужоземними навалами, наслідками епідемій. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячоліття поневолення  і довгої вікової героїчної боротьби за волю. 

( слайд 2)

Читець  2. Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Ці події сколихнули весь світ, не залишили байдужими жодної душі.

2

( звучить музика)  Диктор: Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного  та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада. До слова запрошується..

Марш « За Україну»

 № 2 Відео «Євромайдан!Відео яке повинен побачити кожен Українець!»

https://www.youtube.com/watch?v=YP3rInUkUKU     (від 0:17 до 3:15)

(фон) Ведуча. Вісім  років  назад, 21 листопада 2013 року  тисячі людей - українська молодь, студенти, школярі Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Європейську Україну. У  їх руках були лише прапори України та Євросоюзу, а в очах – надія та віра у майбутнє.

Танець « Ми- молодь України»

Хлопці з прапорами

«Ми – не раби, і ніколи ними не будемо.»

«Ми з гідністю маємо нести нашу культуру та традицію.»

«Нас не можна вбивати, обкрадати та обманювати.»

«Ми – єдина нація.»

І ми не зганьбимо славу наших предків.

«Наш шлях – до європейських цінностей»

Ведучий.  Народ повстав проти брехні, корупції, наруги над волею людей.  Спочатку – це була виключно мирна акція.

Пісня «Вставай, народе!»

Ведуча. Поступово мирний протест перетворився на революційний рух..

(відео № 2  https://www.youtube.com/watch?v=YP3rInUkUKU

продовжується ( від 03:20 до закінчення)  

(слайд 3) Ведуча. 22 січня під час протистоянь на вулиці Грушевського з’явилися перші загиблі. Були вбиті вогнепальною зброєю Сергій Нігоян, вірменин за походженням, та Михайло Жизневський, білорус. Михайлові було 25 років. Із Білорусі він емігрував до України в 2005 році з політичних мотивів. Жив і працював у Києві та Білій Церкві.) Цього ж дня у лісосмузі Київської області було знайдено тіло Юрія Вербицького, що був викрадений з Олександрівської лікарні. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. З 22 січня по 27 січня було захоплено 10 адміністрацій. У всіх областях, крім Донецької та Криму, зібралися мітинги на підтримку Євромайдану.

3

 (Інсценізація вірша. Двоє хлопців убрані у відповідний одяг:  

1-й – у ролі загиблого в бою під Крутами, 2-й – у ролі Сергія Нігояна)

(звучить тиха музика, фон)

 Читець. Мені наснилось, що вони зустрілись:

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду Едемськім на травичці всілись:

 1-й. За що тебе?

 2-й. За Україну, друже мій.

1-й. Ти знаєш, і мене за неї вбили,

Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви тут жили.

А вас вбивають… Вас тепер за що?

2-й. Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п’єш, і ти його вдихаєш…

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.

1-й. А я ще ввечері узяв дівча за руку

Й тихенько так до серця притулив.

Тоді не знав, що Бог уже розлуку

Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Більшовики готовились до бою,

Я йшов на смерть… а жити так хотів.

2-й. Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

Я вірменин, а теж Вкраїни син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин.

Читець. Мені наснилось, що вони зустрілись:

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду Едемськім на травичці всілись:

«За Україну нас вбивають, брате мій».

( слайд 4) (На фоні музики)

Ведучий: 18—21 лютого 2014 під час протистояння за інформацією МОЗ України загинули 82 особи, постраждалими стали 622 людини.  Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18—20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні протестувальників і кілька тисяч було травмовано. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти.

Учень ( вірш Ігоря Старенького)

Ви запитаєте: «Яка ціна свободи?» –
Для українців надто дорога:
омита кров’ю поколінь народу,
пронесена століттями в серцях.
Ну що ж, настала наша черга
складати жертву на вівтар борні,
за «Заповітом» розривать кайдани,
кропити волю кров’ю ворогів.
Ми не зганьбили славу наших предків,
нових Героїв дали небесам.
Кров на асфальті…Безліч свіжих квітів…
Свободу не дарують просто так

Ведуча:За громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року) звання Герої України з удостоєнням ордена «Золота зірка» посмертно було присуджено 107 особам. .

 Ведучий: Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури.  Цих невинних жертв назвали «Небесна Сотня». ( слайд 5)

Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надто високу ціну – власне життя.

Пісня « Чорна квітка»

4

 Ведуча: І до цих пір на території нашої держави немає спокою, після Майдану  розпочалися військові дії на Сході України, в ході яких вже втрачено кілька тисяч життів солдат та мирних жителів (фон - пісня «Гей, пливе кача…», виходять дівчата із свічками)

(слайд 6)

Ведуча. Схилимо низько голови перед великою кількістю людей різного віку, яких було вбито у мирний цивілізований час 21 ст. і які власною смертю виборювали свободу й незалежність нашої України.

Ведучий: Героям Майдану і воїнам-захисникам України, які загинули за світле майбутнє України, оголошується хвилина мовчання.

Хвилина мовчання(метроном)

Пісня «Над землею тумани»

(слайд 7)

Ведуча: Низький уклін матерям і батькам, що виховали таких синів і дочок! Вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили  свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін. Вони завжди будуть жити в наших серцях. Пам’ять про них буде завжди вічною і нетлінною.

Звучить мелодія  «Пам’ять», а на її фоні читається вірш

Учень 1      ( Слайд 8 )              

 У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
  Історія одна, і Ви - її частин    Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
 І молимось: за Вами - ненька Україна

Учень 2     ( Слайд 9)

 Вже не повернеться додому той хлопчина,
  Що його вчора тільки мати відпустила,
  Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
  За щастя України, бо вона - єдина".

  Учень 3      ( Слайд 10)
   Казала мати берегти себе. Але даремно,
   Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
  Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
   Не стала на коліна, а боролася відважно.
  Учень 4    ( Слайд 11)               

  Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
   Що нелюд пострілом прицільним забере життя. 

   І браття хлопця, українці, у біді,
   Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
 Учень 5    ( Слайд 12 )          

  Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
  І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде " Слава Україні!" 

 Разом:      «Героям слава!»

Ведучий:  Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. До любили за них, пісень за них доспівали. (Відлетіли у вирій журавлі, відлетіли, щоб більше не повернутись.)  (слайд 13)                                                                        

Пісня «Журавлі»

5

Ведуча: Дякуємо Героям  Небесної сотні  ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ! ЗА ТЕ ЩО НЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ  НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗМУ, ЗА ТЕ,ЩО НЕ ЗГАНЬБИЛИ СЛАВУ НАШИХ ПРЕДКІВ!

.

 ( слайд 14)

   Ми дякуєм вам, хлопці,

  за життя,

  Ми  дякуєм вам, хлопці, за свободу.

  Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

  Та більше не повернетесь додому…

   Ви йшли за нас, ви йшли на

   вірну  смерть,

   Ви не боялися нікого і нічого.

   Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

    Ви знали що ви робите й для чого.

   Хто міг подумати, що трапиться таке,

 Хто міг подумати, що в мирную годину

 підуть батьки ховать своїх дітей,

 Які стояли на Майдані за Вкраїну.

   Небесну сотню прошу вшанувати,

   Небесній сотні дякувать до скону.

    Це те найменше,

    що ми можемо   віддати,

    Щоб ви відчули, як склоняємось

     до  долу.

      Вас пам’ятати будемо завжди,

     Із вами будемо боротись за країну.

     За ту країну, де нема брехні й війни,

     За нашу й вашу мирну Україну…

 Виходять Усі учасники і стають позаду дівчат

1. Війна – це жах… 3. Війна – це руйнація…                                                                                                                                                                         4. Війна – це смерть…                                                                                                                                                                            5.Офіцйно її немає, та вона поруч щодня.                                                                                                            6.  Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не вмирають.                                                                                       7.  Вже занадто багато ми чуємо кожен день про кроки війни.                                                                      8. Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня:                                                                           9.– Стала б мирною моя Україна… – Хай  скінчиться війна…

Відео №3 ( без звуку)  https://www.youtube.com/watch?v=weznmwzJKr8

Пісня « Я тебе ненавиджу війна»

( слайд 15)

Ведучий: Ми щиро віримо у щасливе майбутнє України…у наше щасливе майбутнє і сподіваємось, що всі ці зміни, яких ми зазнали за цей час і зараз продовжуємо зазнавати будуть недаремні і підуть нам тільки на краще…

Ведуча: І ми будемо жити у тій Україні, яка для кожного з нас є найкращою! Бажаємо всім нам світлих днів, любові. Хай Бог допоможе нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

)