«Ми – роду козацького діти»

Тема: «Ми – роду козацького діти»

Мета: виховувати в учнів повагу до героїчного козацького минулого, бажання вивчати історію Запорізької Січі; сприяти творчому розвитку учнів. Виховувати національно-патріотичні почуття, любов до Батьківщини.

Обладнання: Стіни прикрашені вишитими рушниками, у ході свята звучить українська музика.

Хід виховного заходу

Учень. Осінь на землю тихенько спускається,

              В небі летить, наче птах.

              Крилами-хмарами небо вкривається.

Учениця. Пухом тумани із крил ЇЇ падають,

        Стеляться в вільних степах,

        Літо зелене і радісне згадують.

Учень.  Стріпує крилами осінь широкими,

              Роси спадають у млі,

              Ллються крізь неї дощами-потоками.

Учениця. Літо веселе, співоче минається,

        Спокій стає на землі…

        Тиха, задумлива осінь спускається.

Пісня про осінь

Діти читають вірші 

Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна —
Козацька моя Україна,
Хлібів золотих сторона.

Негодами лютими бита,
Віками ти йшла до мети,
Тобі в небі зорею світити,
І волю, і долю знайти

Є святкових днів багато,
Серед гомону віків

А між ними й наше свято
Вшанування козаків.

Тут і ми їх вітаємо щиро,
Зустрічаємо з любов’ю і миром

Вчитель . Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну із сторінок нашого славного минулого у день такого гарного  свята -  Покрови Святої Богородиці, яке святкується 14 жовтня.

Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь та  героїчні традиції нашого народу.

Учень.     Світ у сяйві, не впізнати саду і городу.

        То Покрова – світле свято нашого народу.

        То Покрова землю вкрила щедрими плодами.

        Розпростерла ніжні крила, стала понад нами.

Учениця. То Покрова – захисниця людей православних.

        То Богиня – помічниця запоріжців славних.

        Грає осінь кольорова, пахнуть груші, сливи,

        Усміхається Покрова  до дітей щасливих.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці засновано на Русі князем Андрієм Боголюбським у 1164 році.  Встановлено воно на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови хустку - покрову і розкинула її над людьми, що знаходились у церкві, одночасно молячись за їх спасіння і врятування від біди.

     Здавна день Покрови Пресвятої Богородиці вважається не просто церковним святом, а ще й дівочим днем і покровителем весіль:

Весело Покрову проведеш - гарного нареченого знайдеш.

• Багато снігу на Покрову - буде багато весіль наступного року.
• Якщо хлопець на Покрову до дівчини залицяється, він стане її нареченим.
• Якщо зіграти весілля на Покрову - молоді будуть жити душа в душу.

Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято, адже це і День українського козацтва, а з 2015 року ще й День захисника України. Це нове свято встановлено указом Президента України  з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності нашої країни.

Чому саме 14 жовтня був обраний козаками, як власне свято, розкажуть нам наші історики.

Дитина-історик 1. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі.

І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

Дитина-історик 2. Запорозькі козаки вважали своєю покровителькою саме святу Покрову. Бо Покрова  їхня заступниця і покровителька у далеких походах. Її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Звертаючись до неї, вони казали: «Покрий нас чесним своїм покровом і ізбави нас від усякого зла».

Дитина-історик 3. День 14 жовтня святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з урочистими загальними зборами козаків.

Український народ береже спогади про власне героїчне минуле, пишається своєю історією. Перекази про звитяжні  подвиги предків передаються з покоління в покоління.

(під марш хлопці шикуються, проходять коло і стають в на сцені)

1 козак

Що говорить вам козак,

це крилате горде слово.

Чом завжди буває так,

що світлішає від нього?

Разом:

Козаки - це вільні люди.

Козаки безстрашні всюди.

Козаки - борці за волю,

За народну щастя й долю. 

2 козак

Козак – це людина чесна і смілива

Найдорожче йому – Батьківщина!

3 козак

Козак – слабому захисник.

Цінити побратимство звик!

4 козак

Козак – усім народам друг.

Міцний, лицарський в нього дух!

5 козак

Козак – це той, хто за освіту,

Хто любить пісню і молитву!

6 козак

Козак вкраїнську любить мову,

Додержить завжди свого слова!

«Я маленький козак»
1. Я маленький козак, вусів ще не маю,

Та до гарних дівчат я уже моргаю.

Скільки ще мені чекать, коли прийде той час,

Будете давно ви спать, а я вас захищать.

приспів:

Ойо-йой, ая-яй, мамо проваджай,

Запрягай коня для малого козака.

Ойо-йой, ая-яй, мамо проводжай,

Запрягай коня для малого козака.

2. Я маленький козак, шаблі ще не маю,

Та у бійці любій всіх перемагаю.

Кілька років треба ждать, щоб трішки підрости,

Дуже люблю мандрувать у дальнії світи.

Приспів.

3. Я маленький козак, дівки ще не маю,

Та ніякі труднощі мене не лякають.

Не боюсь ніяких чар, ні чорта самого,

Із далеких країв я спішу додому.

Приспів.

Вчитель. У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів, а також від розпродажу між українськими магнатами. Козаки були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.

Вважають, що слово козак походить від слова “коза”. Козаки були спритні, як кози, вдягалися в казячі кожухи. Можливо, слово “кайзак” , що означає “вільний чоловік”. В запорозьких козаків було 265 островів. Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно; вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів. Посередині Січі стояла церква Святої Покрови знадвору дуже скромна, а всередині повна золота і срібла. Частину своєї здобичі призначали на церкву і купували щороку нові ікони. Січчю командував кошовий, його всі називали батьком. До військової старшини належали ще військовий суддя і писар.

Дитина.  Запорожець завжди знає

Звідки  ворог зазіхає.

Зможуть всіх перемогти

Запорожці-козаки.

Дитина. Як блищать на сонці шаблі запорожців!

А кругом на конях гнали ворогів.

Козацькому роду - нема переводу,

Лине його слава з далеких віків.

Дитина. Так як запорожці стрільці січові,

Вірними шаблями очищали світ.

Козацькому роду – нема переводу,

Прапор перемоги кликав у похід.

Дитина. Ллє наша воля, наче маків колір,

І ранкове сонце виплива з дібров.

Козацькому роду – нема переводу,

Козаки в колисках виростають знов.

Ведучий. Сьогодні козак -  не той, хто одягнений у вишиванку й  шаровари. Козак - це передовсім воїн за духом, і воюватиме він тільки за честь і свободу. ШЛЯХЕТНІСТЬ, МУДРІСТЬ, ВІДВАГА – три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш! 

 У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя. Отже, всіх ще раз вітаю зі святом, і бажаю міцного козацького здоров'я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу, який допоможе долати будь-які перешкоди!

Пісня «Козацького роду»

Ми любимо небо і квіти

 І сонце нам шле свій привіт,

 Ми – роду козацького діти,

 Землі української цвіт

 Ми – роду козацького діти,

Землі української цвіт

 В яку б не пішли ми дорогу,

 Ти, пісне, над нами злітай!

 Крокуючи гордо і в ногу,

 Ми славимо рідний наш край.

 Крокуючи гордо і в ногу,

 Ми славимо рідний наш край.

 Нам приятель сміливий вітер,

 Відвага – це нам заповіт.

 Ми – роду козацького діти,

 Землі української цвіт.

 Ми – роду козацького діти,

 Землі української цвіт.

Ігри та конкурси

- А тепер давайте разом пригадаємо правила юних козачат.

Гра « Доповни  правила»

Козак – чесна, смілива людина,

Найдорожча йому –... УКРАЇНА.

Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимство... ЗВИК.

Козак вкраїнську любить мову,

Своє завжди... ДОДЕРЖИТЬ СЛОВО.

Козак – безстрашний захисник,

Боротися... ЗА ПРАВДУ ЗВИК.

Козак усім народам друг,

І лицарський... У НЬОГО ДУХ.

– Козацькому роду... НЕМА ПЕРЕВОДУ.

Естафета "Як козаки картоплю саджали " Перший учасник команди біжить, тримаючи у руці картоплину, до "городу" - обруча, який покладений перед кожною командою на відстані 9-10 метрів, "саджає" - кладе картоплю, повертається до команди, передає естафету. Наступний учасник біжить до "городу", "збирає врожай" - забирає картоплю і повертається до команди. Завдання по черзі виконує уся команда. Перемагає команда, яка першою зібрала врожай.

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ БАЛАКЛІЙСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виховна година «Ми – роду козацького діти»

Розробила керівник гуртка

«Подих Мельпомени»

Кравцова Марина Володимирівна

2015