Микола Куліш «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’є

Тема. Микола Куліш «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора.  Актуальність п’єси у наш час.

Мета: розкрити ідейний зміст комедії, з’ясувати особливості процесу українізації 20-х рр. та  його змалювання у творі; поглибити знання про драматургію, засоби творення комічних ситуацій; показати зв’язок літератури та театрального мистецтва; розвивати аналітичне мислення та мовлення, вміння виробляти вміння працювати з текстом, розуміти його, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати образну систему твору; виховувати патріотизм, любов до української мови, до свого родоводу та негативне ставлення до проявів шовінізму.

Очікувані результати: учні знають про історію «українізації», вміють аналізувати сатиричну комедію, визначати риси драматургічної майстерності автора, з’ясовувати причини актуальності п’єси в наш час, висловлювати власні міркування щодо порушених у творі проблем.

Обладнання: текст комедії «Мина Мазайло», робочі зошити.

Методи і прийоми: інтерактивні технології – «Мозковий штурм», «Дерево рішень», «Коло ідей», «Дослідницький практикум», ток – шоу «Знову слово!?», евристична бесіда, робота в групах

Міжпредметні зв'язки: історія України, українська мова.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Епіграф до уроку:

Раби – це нація, котра не має Слова
Тому й не зможе захистити себе.
О. Пахльовська

І. Актуалізація навчальної діяльності учнів

1.Інтелектуальна розминка «Мозковий штурм»

• У якому році була написана п’єса і де вперше опублікована?  (П'єса написана 1928р. а вперше опублікована в журналі "Літературний ярмарок" 1929р.);
• У якому році і де її було поставлено? (Навесні цього ж року її було поставлено в Дніпропетровську, Харкові, Києві);
• Жанр п’єси «Мина Мазайло» (сатирична комедія – це твір , у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні(комічні) події, персонажі.);
• Як сам автор визначив жанр своєї п’єси? (філологічний водевіль);
• У чому полягає конфлікт (в прагненні головного героя змінити свій соціальний статус).

Висновки. М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до змін у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв. До речі, саме за твір «Мина Мазайло» М.Куліша називають провидцем. Як ви гадаєте, чому?

2.Бесіда з елементами розповіді.

-Про що можуть розповісти наші прізвища? (Про професію пращурів, їхні здібності та звички, характер, особливості зовнішності тощо).

-Що змушує людей змінювати прізвище? (Немилозвучність, значення, яке принижує його носія).

-Чи є підстава для цього в головного героя твору? Що означає його прізвище? (Корінь Маз – засвідчує здібності предків до малювання).

-А є він винятком у своєму бажанні змінити прізвище?

-Що ж відбувалось тоді в Україні  з людьми, якщо вони зважувалися відректися від свого роду, коріння, нації?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Урок розпочнемо рядками Ю. Смолича, українського письменника:"Куліш - талант світового масштабу. У сучасній йому драматургії він не мав собі рівних". Варто відзначити: драматургія 20-30- рр. XXст., як і вся епоха цього періоду,- унікальна: велична й водночас трагічна. Твір "Мина Мазайло" змушує замислитися над проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле.

Через тридцять років після написання М. Кулішем «Мини Мазайла» літературознавець

Ю. Лавріненко висловить думку: «Мина Мазайло» — класичний зразок політичної комедії «дискусійного» жанру. Персонажі схоплені в таких найсуттєвіших і оголених їх рисах, що цілий ряд типів остався в пам’яті глядача, немов маски старого вертепного українського театру. Як завше, Куліш виявив тут себе також майстром гротеску і пародії (напр., пародія на радянський тип дискусії в третій дії п’єси)».

На сьогоднішньому уроці ми теж поміркуємо, посміємося над невмирущими типами комедії М. Куліша, подивуємося майстерності автора в їх творенні. А також ми маємо відповісти на питання, яке поставив автор у п’єсі

Постановка проблемного питання. Бути чи не бути українській нації.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

         Тема нашого уроку «Микола Куліш. «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора.  Актуальність п’єси у наш час». Наша мета через образи твору довести, що люди, які зрікаються рідної мови, відцуралися свого роду. Такі люди духовно бідні. Їх життя немає сенсу. Для цього ви будете на уроці критиками, філологами, літературознавцями, дослідниками.

Опрацювання епіграфа. Епіграфом уроку є поетичні рядки О. Пахльовської.

• З'ясуймо, чи суголосні рядки з життям?

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Вступне слово вчителя

            Миколу Куліша називають творцем «модерної драми». Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем. Читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка – Карого. Та в Миколи Куліша він заіскрився новими барвами. Геній Миколи Гуровича Куліша перекинув міст між епохами, й доки будуть жити Мини, що роду свого не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною.

  Сюжет комедії гострий, напружений, а його герої непередбачувані у своїх вчинках, типові і разом з тим неповторно – самобутні.

2.Робота в групах.

Схарактеризуйте героїв, драматургічну майстерність автора.

I гр. Складання характеристики до образу Мини Мазайла.

1)Що ви дізналися про Мину Мазайла з твору? З якою метою він хоче змінити собі прізвище?

2) Як ви вважаєте, чи може людина, змінивши своє прізвище, стати кращою?

3) Які риси характеру мав головний герой п’єси?

4) Виразне читання уривка, у якому Мина Мазайло висловлює незадоволення своїм прізвищем.

Мина був кар’єристом, заради кар’єри він зрікається свого роду, невихований, жорстоко ставиться до сина, не розділяє його думку.

Висновок.

           Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді настане справді щасливе життя. Це дуже потрібно для його кар’єрного росту. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного судового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причини своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.

II гр. Складання характеристики до образу Мокія

1)Що вам відомо про Мокія?

2)Чи можна Мокія вважати позитивним героєм?

3)Визначити основні риси його характеру.

4) Виразне читання за ролями уривка, де Мокій намагається українізувати Улю.

Мокій дуже захоплений українською мовою, вміє відстоювати власну думку, але через своє захоплення зовсім не звертає уваги на почуття Улі до нього. У суперечці з батьком грубий, жорстокий, невитриманий.

Висновок

          Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомолець. У драмі виступає антиподом свого батька і мріє додати до «Мазайла» загублену половинку «Квач». «Мазайло – Квач» звучить для Мокія , як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтелектуального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мокій захоплений – це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки – ніякий. Мока має дійсно глибокі знання. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Але коли він говорить дівчині замість слів кохання «Ах ,Улю, давайте я Вас українізую!

 У суперечці з батьком Мокій грубий, жорсткий, нестриманий. У нестямі кричить: «З новим прізвищем у криницю!»

III гр. Складання характеристики до образу тьоті Моті.

Учитель.

1)Довести, що тьотя Мотя ненавиділа українську мову.

2)З якою метою вона приїхала в гості?

3)Визначити риси характеру цієї героїні.

4) Зачитати рядки, в яких вона висловлюється про «українізацію».

Невихована, хитра, лицемірна, безкультурна, груба.

Висновок

              Заскорузлості поглядів і ворожнечі до української мови, історії, культури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо , питаюсь, навіщо нам іспортили город?» Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по – українському, вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікогда!»

          Українська мова для неї – просто «австрійська вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По – моєму, прілічніє бить ізнасілованой, нежели українізірованой. Вона рознервувалася , коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої.

Завдяки майстерності й таланту М. Куліша ім’я  «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ.

IV гр. Складання характеристики до образу дядька Тараса, Рини, Килини, Улі.

1) За що виступає дядько Тарас, через що сперечається з тьотьою Мотею?

2) Визначити риси характеру цього героя.

3) Зачитати рядки,  в яких Дядько Тарас висловлюється з любов’ю до рідного краю, народу.

4) Якою є життєва позиція Лини, Рини, Улі (стисло, лаконічно).

       Дядько Тарас. Це теж гротескна фігура. Він виступає за збереження старого, патріархального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання , не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю, народу, глибоким знанням історії.

       Що стосується Килини й Рини, то це такі войовничі міщанки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалами, кокетують й охають та ахають, беручись за серце , як шляхетні дівиці. Між собою ж мати й дочка розмовляють грубо, з лайками та образами, кожна вважає себе розкішною за іншу, їхні повсякденні заняття – плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих , хто «добре влаштувався» в житті. Коли щось виходить за рамки їхнього розуміння та уявлення, воно піддається безстрашному осуду й навіть прокльону. Мати, дізнавшись про категоричну відмову сина міняти прізвище, пропонує: «І в кого він такий удався? У кого? Здається ж і батько, і я всякого малоросійського слова уникали…» Отже, ці два сатирично – комедійні персонажі – уособлення тупого й зрозумілого міщанського середовища часів М.Куліша.

          Трохи окремо стоїть у п’єсі постать Улі. Автор постійно підсміюється. Іронізує в ремарках:»Уля – як Уля». Тобто така. Як усі дівчата її кола. Вона самозакохано вдивляється в люстерко, емоційно – сентиментальна, мрійлива. Але мрії її поки що не простягаються далі «вигідної партії». Уля , як і її подруги, насторожено ставиться до української українізації, тож прагне хоч трохи змінити прізвище Розсохина, що звучало по – українськи Розсоха.

Підсумки роботи в групах.

V. Закріплення навчального матеріалу

1.Проблемні запитання.

— Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?

Орієнтовна відповідь

       - Ні, він мав гарну посаду, квартиру, дружину та дітей, був забезпечений матеріально.

       - Так, бо відчував себе нещасним, «другосортною людиною».

— Яку серйозну загрозу для суспільства передбачив М. Куліш? (Номерну систему прізвищ і всього іншого.) Що він хотів сказати своїм читачам? Яким був  задум п’єси?

2.Інтерактивна вправа «Коло ідей»

- Визначте тему твору (зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.)

- Визначте ідеї твору.

Орієнтовна відповідь

Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (втілене в образах Мини, Мокія, дядька Тараса, тьоті Моті).

Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Головна ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.

3.«Прес».

• Що спричинило філологічний конфлікт?
• На який рівень поступово переходить суперечка?
• Що б ви відповіли на питання (Чия мова краща?)? (“Краща” для кожного рідна мова).
• Наскільки коректне, на вашу, думку, таке запитання? Поясніть. (Кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації).
• Поряд зі словом «патріотизм» часто вживають слова “націоналізм”, “шовінізм”. Що таке «манкурт»? Пояснімо їхнє лексичне значення за словником.

Учні читають визначення:

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

 Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

• Кого з героїв комедії можна вважати патріотом? Висловіть свою думку, аргументуйте її цитатами з п’єси. (тьотя Мотя – шовіністка; дядько Тарас – націоналіст; Мина Мазайло – манкурт).
• Що можна сказати про Мокія? Чим він зайнятий щоденно? Як називають його інші члени родини? Як він  поводиться з коханою дівчиною?

Учитель. Отже, автор  сміється з нього, не схвалює його поведінку. Чому? (Його боротьба за українську мову - це не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, а не змістом)

-Зробімо висновок: які риси об’єднують цих героїв? (Бездуховність, міщанство)

-Отже, які моральні проблеми суспільства висміює автор у своїй комедії? (Шовінізм, націоналізм, манкуртство, бездуховність)

3.  Дослідницький практикум

Учитель. Познайомившись зі змістом твору, розкривши характери дійових осіб, спробуємо визначити основні проблеми, які автор порушив у творі.

-Згадаємо проблему русифікації в Україні на початку ХХ століття, яку в 1920 році більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «українізацією».

П’єса написана на матеріалі , який був характерний для Харкова 1920 –х років.

Тому перша проблема комедії – мовна. 

На  вашому життєвому шляху зустрінуться тьоті моті, мини, рини, але не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини.

Тому друга проблема твору – вміння відстоювати свою думку.

 Мокій і Мина, хоча батько і син, але в житті вони є антиподами. Вони весь час сперечаються. Треба вміти слухати один одного ,приймати спільні рішення, шукати «золоту середину».

Третьою проблемою п’єси є проблема стосунків між батьками й дітьми.

- Які б іще проблеми можна визначити? Напишіть короткими фразами у зошитах.

1.ставлення до мови;   

2. моральні проблеми;          

3. батьки і діти;
4. збереження родини як духовної цінності роду.
5. почуття меншовартості українців

-Пройшло майже сто років з того часу, як Микола Куліш написав цю п’єсу . Цікаво, чи існує мовна проблема у наш час? На це питання дадуть відповідь учасники ток – шоу «Знову слово!?»

4.Ток –шоу «Знову слово!?» Або Філологічне дослідження

Учитель. Мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характеристики. Проаналізувавши словниковий запас літературного героя можна зробити певні висновки.

Скажіть , будь ласка, що може засмічувати наше мовлення ? (суржик, російські слова, слова – паразити)

Словникова робота. Суржик – елементи двох або кількох мов, об’єднанні штучно, без додержання норм літературної вимови, нечиста мова.

Дослідження мовлення тьоті Моті

Дослідіть мовлення тьоті Моті, виявіть слова, які належать до ненормованої лексики.

(Іспортілі город, предсідателя, про мову споряться, ідійоти,газету завесті у рямці.)

5. Цікава інформація: «Правові підстави зміни імені та прізвища в Україні в ХХІ столітті».

  У нашій державі з 1 січня 2004 р. діє Сімейний кодекс України, в якому є окремі статті про зміну імені фізичної особи. Ім’я та прізвище може поміняти кожен громадянин України, який не має судимостей, не перебуваєпід судом або слідством і досяг повноліття.

Узаконений дозвіл на зміну імені та прізвища виявив, що в Україні досі не перевелися мазайли за способом мислення: окремі наші співвітчизники змінили свої прізвища на Кучма, Ющенко, Янукович, Тимошенко, Кличко. Отже, ім’я та прізвище потребує серйозного ставлення до себе, і про це не можна забувати, а комедія Миколи Куліша вчить нас, що безплідне або користолюбне відречення від родового імені, яким є прізвище, в народі однозначно розцінюється як зрада близьких та далеких предків і самої нації.

VІ. Підсумки уроку

Метод «Дерево рішень»

— Вважаю, що актуальність сатиричної комедії М. Куліша «Мина Мазайло» в тому…

 Учням дається завдання написати відповідь на питання на листочках намальованого дерева.

Учитель пояснює, що дерево – це символ роду, родини, тому пропонує записати свою думку саме на його листочках.

Техніка "лінія цінностей"

-Дати відповідь на проблемне питання: яку роль відіграє мова в моєму житті?

- Прикро зізнатися, проте хоч і минуло 86 р. від дня написання драми, однак і зараз живуть такі "мазайли", які соромляться свого походження, своєї нації. Наші сучасники забувають про своє коріння, генетичну пам'ять.

-Я переконаний: мої ровесники вважають себе саме українським народом, а не народом України, не соромляться свого походження, усвідомлюють, що без мови, культури, історичної пам'яті – ми не народ, а просто люди, з яких легко зробити рабів.

Учитель: П'єса не втратила своєї актуальності й сьогодні. Події, що відбувалися в Україні в 20-30 роках, нагадують нам сьогодення. Приємно, що ви готові відстоювати право розвитку української мови як єдиної державної, адже саме мова об'єднує наших сучасників і всі попередні покоління у велику родину - український народ. Тож українській нації бути!

VІІ. Домашнє завдання

Скласти усний твір про те, чи може вплинути і як прізвище, ім’я людини на її долю.

Літературний диктант

1. Коли й де відбувається дія комедії? (Дія відбувається в домі Мини Мазайла на

Н - ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації).  

2. Що хоче додати до свого прізвища Мокій Мазайло? ( Загублену половинку Квач)
3. Яке завдання дала Рина подрузі Улі? (Закохати в себе Мокія)
4. Яким чином Мина прагне покращити знання з російської мови? (Хоче найняти вчительку російської мови)
5. Який російський вірш розучував Мазайло? («Сєнокос»)
6.  Хто прийшов на допомогу Мокієві у родинній дискусії? (Комсомольці)
7. На яке нове прізвище Мазайло змінив своє прізвище? (Мазєнін)
8. Як дізнався Мина про зміну свого прізвища? (Мина Мазало вичитує в газеті, що зміна прізвища вже відбулася)
9. На чиєму боці опинився дядько Тарас при голосуванні?
10. За що звільнено з посади Мину? (За систематичний і зловмисний опір українізації)