Миколаю, прийди до нас з раю!..

 

Миколаю, прийди до нас з раю!..

Батько

Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Маруся

Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Мати

Накінець-то, діти милі,
Ви діждались тої хвилі,
Що з небесного престола
Зійде пресвятий Микола.

Темна нічка за шибками,
Сніг біленький мерехтить,
Небеса блистять зірками,
Десь дзвіночок гомонить.

Миколай вже поспішає,
А з ним ангели малі,
В кожну хату він загляне,
Бо дарунків хочуть всі.

Тато

А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Маруся

А скажи нам, мамо мила,
Де той пресвятий Микола
Тих дарунків дістає,
Що так щиро роздає?

Мати

В небі є така скарбниця,
Там дарунків — без кінця.
Святий Микола їх бере
І на землю всі несе.

Тато

Та не лише святий Микола
Сходить з небесного престола,
З ним і ангели бувають,
Що святому помагають.
А іще таке буває,
Що услід за Миколаєм
З пекла антипко втече,
Всім неробам, пустунам,
Злодіям і брехунам
Він вилами погрожує
Та ще й пеклом лякає.

Петрик

А скажи, матусю люба,
Він страшний дуже?

Мати:

А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі (гладить по голові).

Тато

Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі.

Мати (визирає у вікно)

Хтось там дзвонить і тупоче,
Мабуть, до хати зайти хоче.
Піду подивлюсь.

Бере теплу хустку і виходить.

 

Петрик

Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Маруся (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Петрик

Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Маруся

А дарунків хочеш ти?
Від антипка різки жди!

(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Маруся

Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик

А я — гарну іграшку, солодощів багато.

Маруся (бере Петрика за руку)

Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться).

Святий отче Миколаю,
Щиро ми тебе благаєм,
Сповни нині наші просьби,
Що на думці ми їх маєм.
Звели дітям дарунки подати.
В надії будем Тебе чекати.

Маруся

А тепер пора спати. На добраніч.

Петрик

Цілу ніч буду чекати…

 

На сцену виходить Зима, одягнута у білосніжні шати, з кришталевою палицею в руках.

Зима:

 Все прекрасно! Всюди біло,

 Може б я вже десь присіла

 Тут на лавочці в садочку

 За малесеньким горбочком.

 Я трудилась цілу днину

 З Вітром нині безупинно,

 Розкидала снігу міхи

 Діткам чемним на утіху,

 Ще й прохала Завірюху,

 Щоб потріпала кожуха.

До неї прибігає захеканий Вітер.

Вітер (схвильовано жестикулює руками):

           Через гори, через доли

 Біг швиденько біля школи

 І тепер доповідаю:

 Я не бачив Миколая.

 Та на схиленій ялинці

 Вже лежать якісь гостинці.

 Мабуть, тому Білченятку,

 Що всіх кличе на зарядку.

 

 

Зима (стурбовано):

 Поспішай! Твоя підмога

 Втішить нашого святого,

 Бо його давно чекають

 Всі родини в нашім краї.

Вітер:

 Що ж, спитаю в Місяченька,

 Він все бачить далеченько.

Вітер піднімає голову і дивиться в небо. Потім говорить.

 Місяцю, премудрий брате,

 Все ти бачиш, можеш знати,

 Підкажи, тебе прохаю,

 Де зустріти Миколая.

Місяць:

 Вітре, братику відважний,

 Ох, пустун ти неуважний,

 Бо пробіг ти понад плаєм

 Мимо торби Миколая,

 Потім гнався біля школи,

 Ледь не збив із ніг Миколу.

 Тож  біжи і не барися ―

 Він край гаю зупинився.

Вітер вибігає. Зима і Місяць відходять убік сцени. Дивляться на дітей у хатинці. За столом сидять Хлопчик і Дівчинка і малюють

 

 

Хлопець:

 Всім привіт! Прекрасний вечір,

 Проженемо холоднечу!

 Бо сьогодні свято в краї ―

 Всі чекають Миколая ―

 Цього доброго святого,

 Що пустився у дорогу

 До дітей хороших, чемних,

 Щоб зробити їм приємно.

 І йому Зима ще зранку

 Занесла чарівні санки.

Діти усміхаються. На сцені з’являється знову Зима. До неї підбігає Вітер.

Вітер (захекано):

 Ой, невтомна трудівнице,

 Нам сидіти не годиться,

 Бо сліди незрозумілі

 Потоптали сніг весь білий.

 Це, напевно, хтось з болота

 Зачорнив твою роботу.

Зима з Вітром виходять. А на сцені з’являється Нечупара.

Нечупара (танцює):

           Я ― уперта Нечупара, Нечупара!

 Снігової не боюся навіть хмари.

 Не вмиваюся ніколи і не буду ―

 Хай мене обходять завжди добрі люди.

(Зупиняється і говорить ображено)

 Не люблю ті святкування,

 Бо від них одні страждання.

 Та й ніхто, ніде, нізвідки

 Не вітав мене, сирітку.

 І тому в глухій глибинці

 Украду усі гостинці.

Нечупара втікає і ховається. Вибігає Вітер, весело  пританцювуючи.

Вітер:

 Я літаю, бігаю всюди, скрізь,

 Гладжу і вирівнюю сад та ліс.

 Радість невимовную роздаю,

 Дітвору веселую ох люблю!

Вітер вибігає. На сцену виходять Зима і Мороз.

Зима (розчаровано):

 Ой, Морозе, розминулись,

 Тільки що вони тут були.

Мороз (розважливо):

 Хвилюватись не потрібно,

 В нас же посохи два срібні.

 А вони знайдуть дорогу

  Й відпочити зможуть ноги.

Зима (киває головою, погоджуючись):

 Ті два посохи безцінні,

 Непідкупні та надійні.

Мороз піднімає телефон, з якого чути дитячу пісеньку:

 Ми таблички множення  не вчимо давно.

           В компі заворожено ми їмо й спимо…

Мороз сконфужено дивиться на телефон.

Мороз (стривожено):

 Та невже ростуть всі діти

 Пустоцвітами у світі?

Зима (заперечливо хитає головою):

 Ні, не всі, бо дітки в хаті

 На добро, любов багаті.

Дівчинка (урочисто і весело):

 Я сьогодні в Миколая

 Найцінніше попрохаю…

 Це є в сонячнім малюнку ―

 Побажанні-подарунку.

Дівчинка показує малюнок, на якому зображені голуби, що летять до сонця. Хлопчик дивиться на малюнок і показує свій.

Хлопчик:

 Теж не люблю пасти задніх

 Й передати буду радий

 Цю листівку Миколаю ―

 Він давно її чекає.

Хлопець (задумливо):  Найпрекрасніші бажання…

                                  Та чи зможе їх до рання

                                             Миколай усі здійснити,

                                             Світ великий обігріти?..

Дівчинка (зажурено):

 Мій малюнок залишився,

 Хоч би хто його дивився.

Хлопець (упевнено):

 Не сумуй! Святий все знає.

           Краще пісню заспіваєм.

(пісня «Л.Соболевська «Нічка – чарівничка»)

У ніч грудневу місяць світить,
Чарівні мрії, сни.
Тихо всюди, сплять всі діти.
Вже заснули всі.
Біля ліжка ангел Божий,
Хоронитель ангел жде.
Він тихенько вчинить двері
І дарунки покладе.

Але, що це?

Хтось тупотить, поспішає. На сцену, перед завісою, вибігають чорти.

Чортик 1

Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється).

Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть антипком,
До вас примчав я аж із пекла,
У вас — зима, в нас — хата тепла,
У вас — мороз за хвіст щипа (показує хвоста),
І снігу в очі насипа,
Не дивіться, що я тут гість,
Морозить, студить, як на злість.

 

 

 

Чортик 2

Не бійтеся, діти чесні, 
Я до вас — посол небесний, 
З пекла поміч я покличу, 
Владу свою возвеличу.
Кажуть люди: чорт не спить. 
Та й не може спати, 
Поки між людьми він — 
Друзів буде мати.

(В кінці залу задзвонили дзвони).

О, це вже ангели сходять з неба,
Десь би тут сховатись треба.

1-й ангел

Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.

2-й ангел

Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій.

(Чортик чхає за завісою).

1-й ангел

Тихо, діти! Хтось тут є. треба подивитись.

Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену.

Чортик (плаче)

Ой-ой-ой! Болить.

 

 

Ангел

Ось цей боягуз. Бачите, як сховався!

Чортик 1

І зовсім я не боягуз!
До цих нечемних дітей
Я із самого пекла примчався.
Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку).
І кожен з прутиків придається
Отим лінивим, що не вчаться!

Чортик 2
Діточок ось цих ми 
Всіх завжди пильнуєм, 
Як діло зроблять злеє — 
Усе собі нотуєм.
А такі бувають, 
Що брехати вміють, 
Старших не шанують, 
Все собі пустують.

Чортик 1
Для них в пеклі вже готова 
Сковорідка кольорова. 
У кайдани закуємо 
Із собою заберемо.

1-и й  а н г е л
Годі вже, негідні, 
Цур вам та пек. 
Від наших діточок 
Забирайтесь геть! 

 

 

 

Чортик 2
Гаразд, ми йдемо до пекла, 
Бо там завжди тепло 
Не розмахуйте хрестами,
А то стануть усі чортами, 
Хто не слухав тата й мами! 
Ха-ха-ха!

 Утікають.

Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків.

2-й ангел (підходить до нього).

Геть, чортику, то дарма,
Лінюхів у нас нема.
Правда, діти, що нема?

Діти

Нема!

Чортик

Хай ці прутики придбає,
Хто батькам не помагає.

1-й ангел

Геть, чорте, то дарма —
Неслухняних в нас нема.
Правда, діти, що нема?

Діти

Нема!

(пісня А.Олейникова «Святий Миколай»)

Ангели

Сніг, сніжок, посипай,
Ось і добрий Миколай!

 

Миколай

Доброго дня, любі діти, шановна громадо! Я прийшов до вас із далеких небесних просторів і приніс вам благословення від Бога.

Нині свято в вашім домі
І я вас вітаю,
Гараздів, здоров’я і доброї долі
Щиро вам бажаю.
Колись в цій школі я вже був,
Дарунки дітям роздавав,
До праці всіх вас закликав,
Наказував вам чесно жити,
Від зла тікати, а добро творити.

Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними наділю: і чемних, і, навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.

(Знову вибігає чорт на сцену, в руках — книга «Гріхи»).

Кому дарунків?
Забіякам цим і пустунам?
Боягузам, лінюхам? (сміється)
Антипкам краще знати,
Кому дарунки роздавати.
Миколаю, зупинися,
Подарунки заховай,
Тут зібрались діти грішні (показує книгу)
Ти нічого їм не дай!
О! Гріхів у них багато!

(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу «Гріхи» і читає).

Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем.
Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.
А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.
Павло часто не ходив до школи.
А Оксанка — що й казати, не хотіла іти спати!
Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай!
Дай мені, а я швиденько донесу їх у свій край!

 

Ангел

Ах ти, чого вдерся в нашу хату?
Бачиш, тут святий Миколай,
Ану швидко звідси втікай!

Чортик

Ні, я вам не помішаю,
Я ще щось сказати маю…

1-й ангел

Досить, досить! Щось ти
Крутиш, баламутиш.
Не дійдеш ти так до цілі.
Всі крутійства ті — намарне,
Бо всі діти наші — гарні.
Згинь, нечиста сило!
Не ходи по цьому світу,
Зла ніде не сій!!!

Геть звідси! (Виганяє чорта)

Миколай

Я дарунки оті просто так не даю.
За всі гарні справи я торбину свою
Розв’яжу для дітей, що достойні наград,
Котрі мають повагу і до буднів, і свят.
Котрі бога шанують в юнім серці завжди,
Він спасе від невдач, відверне від біди.
 

Виходить Нечупара.

Нечупара:

 У гостях десь мама й тато,

 Друзів справжніх теж нема…

 Я не буду хитрувати ―

           Посварилась з усіма.

           Ще й вся зникла їжа з дому,

           Холодильник спорожнів…

           А комп’ютер, як від грому,

          Загудів та занімів.

(Виходять діти, розказують легенду і вірші)

 Як засинає дітвора,

 Сріблястий ліс і гай ―

 До нас у гості поспіша

            Із неба Миколай.

У нього торба-дивина

З дарунками для всіх.

Коли розв’яжеться вона ―

Звучить веселий сміх.

             Цукерки в торбі і книжки,

              Машини і ляльки,

               І дивовижні іграшки

              На всі-усі смаки.

Потрібно слухати батьків,

Ти це запам’ятай!

Щоб ніс дарунки у твій дім

Чарівний Миколай.

 

 

 

 

Поміж кудлатими хмарами

Сидить святий Миколай

На троні золотому,

На дітей споглядає,

Ще й пальцем показує

На заячі вуха,

І на ведмежі барлоги,

І на сорочі хатинки

На березах білих.

Там ще й досі

Дуже стара сорока

Варить своїм сороченятам

Кашу та борщик

В червоному горщику.

 

Темна нічка, зимна нічка,

Квітка з льоду на вікні.

Плаче вітер на смерічках,

Щось вчувається мені.

Ніби тихо хтось ступає,

Ніби кличе хтось мене.

Місяць стежку освітляє

І заманливо веде.

Ніч святого Миколая,

Дивна і таємна ніч

Диво дивне сотворяє

І дає, і доручає,

І сміється навсібіч.

Чудотворцю Миколаю,

Утішителю дітей,

Я, маленький, тя благаю

І молюсь, і промовляю ―

Не лишай мене в цей день!

 

(Виходять Нечупара і Дівчинка).

Нечупара:

 Не така вже я й погана.

           Поможіть, порадьте щось.

 Знаю: гостя я незвана,

 Та Добру я тут навчусь.

Дівчинка:

Як з’явилась зірка рання ―

Збулись всі мої бажання.

Миколай незвично й просто

Завітав до нас у гості.

Не забув про Україну ―

Кожну привітав дитину.

Дяка щира і безкрая

Святому Миколаю!

 

 

Свято Миколая святкуємо в цей час,
Здійснились всі мрії, Миколай у нас.
Здійснились бажання всієї дітвори,
Він приніс малятам дарунки свої.

Любий Миколаю, прощення прийми,
Будемо слухняні, будем чемні ми.
Будем пам’ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.

Який ти добрий, Миколаю,
Даєш нам все, що ми бажаєм.
Даєш нам голосочок
До гарних співаночок.

А ми тобі співаєм, бо ще журби не знаєм.
Бо ти добрий, Миколаю,
Даєш нам все, чого бажаєм.

Нехай цей ранок, що в школі лине,
Принесе запах квіток України.
Нехай ця днина додасть нам сили,
Щоб ми Вкраїну завжди любили.

 

(Звучить музика. Миколай роздає дарунки.)

Миколай

Ось, слава Богу, все роздав,
Що міг, і що з собою взяв.
Від десь за рік я знов прийду,
То може більше принесу.

1-й ангел

Вітаю вас, милі люди,
При вашій родині.
Нехай добро з вами буде,
І щастя віднині.
Нехай смуток ваш і горе
Спливуть за водою,
І утопить їх хай море
Зі слізьми і бідою.

2-й ангел

Мир несу я вам в оселі,
Щирість, правду, згоду,
Щоб завжди були веселі
Діти в вашім роді.
Щоб серця в вас не черствіли,
Не були байдужі,
Щоб ви інших розуміли
В голоді і стужі.

Щоби неправда в домі вашім
І не ночувала,
Щоб лиш правда в серці вашім
Завжди панувала.

Миколай

От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік
На велике, світле свято.
З Миколаєм вас, малята!

 

(пісня М.Ведмедеря «Святий Миколай»)