Мініконспект "Ліна Костенко"

                      Ліна Костенко

                                   (нар. 1930)

Поетеса.

Належить до покоління шістдесятників.

              Роман у віршах «Маруся Чурай»

Ключові слова:

-        Ліро-епос;

-        Історичний роман у віршах;

-        Дев’ять розділів;

-        Дві сюжетні лінії – особиста й історична;

-        Прийоми антитези й контрасту;

-        Нещасливе кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України;

-        Роль митця в історії, у долі народу;

-        Незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом);

-        Глибока віра вдуховну силу й могутність українського народу (особистості з багатим духовним світом)

Ліричний вірш «Страшні слова, коли вони мовчать…»( 1980)

Ключові слова:

-        Лірика;

-        Ліричний вірш;

-        Філософська лірика;

-        Вірш-медитація;

-        Афористичність;

-        Значення слова в житті людини;

-        Сутність поетичного мистецтва;

               Понятійний апарат 

Роман у віршах – різновид змішаного жанру, якому властиві багатопроблемність, поєднання епічного й ліричного начала; дія у творі цього жанру, як правило, концентрується навколо долі одного чи декількох головних героїв.

                                 Цитатник

Про Л. Костенко та її твори.

Поетів такого масштабу, такого дарування народжується мало – один-два на століття. Вона наближається до Істини. У неї абсолютний слух до «голосів віків»

                                                                                   (Г. Клочек)

Ліна Костенко – це позиція. Національна. Горда. З глибинним почуттям людської гідності… Поетеса в повсякчасному внутрішньому діалозі з історією, сьогоднішнім днем і днем майбутнім. Ліна Костенко нагадує нею ж витворений образ «пілігрима віків», який подорожує дорогами історії, прямую чи до свого Слова. А це чи не єдиний спосіб переживання свободи. І її набуття.

                                                                     ( М.Жулинський)

«Маруся Чурай» - це народне життя в строкатому його повнокров’ї. Побут, звичаї й вірування, військове спорядження, флора та фауна – усе явлене, усе рухається, переливається, дихає. Потужністю духовного космосу віє від сторінок цієї книжки.

                                                                    (В. Базилевський)

«Маруся Чурай» нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається «сам із себе» за законом внутрішньої необхідності й зовнішньої доцільності.

                                                                                  (І. Дзюба)