Місце звертання у структурі речення

Місце звертання у структурі речення

•Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються (адресат мовлення).

•У вимові звертання виділяється паузою, на письмі комами чи знаком оклику.

•Звертання НЕ є членом речення.

Звертання можуть бути однорідними:

Візьміть мене, гаї, поля, озера, ріки! (А. Підлужний).

Звертання бувають повторювані:

Дощику, дощику, перестань! (народна творчість).

Займенники ти, ви НЕ є звертаннями.

Звертання до відсутніх людей, до предметів і явищ називають риторичними.

Вони вживаються, щоб привернути до них увагу, виявити своє ставлення.

   Наприклад: Шевченку! Відгук дум  твоїх чи чуєш ти у нашім слові?(М.Рильський).

   Прийду до тебе, Дніпре посивілий! (О.Овчаренко).