Мислення та свідомість.

Урок № 57

Мислення та свідомість.

 

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Тестові завдання на встановлення однієї вірної відповіді:

1.Запам’ятовування матеріалу за допомогою повторення без його осмислення:

а)механічне  б) довільне    в) мимовільне   г)осмислене

2.Свідоме запам’ятовування матеріалу, що потребує певних вольових зусиль людини:

а)механічне  б) довільне    в) мимовільне   г)осмислене

3. Пам'ять, що триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні:

а)довготривала   б)короткочасна    в)механічна     г)сенсорна

4.Пам'ять, що забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини:

а)довготривала   б)короткочасна    в)мимовільна     г)сенсорна

5.Пам'ять, що забезпечує збереження інформації протягом тривалого часу:

а)довготривала   б)короткочасна    в)мимовільна     г)сенсорна

 

4.Засвоєння нового матеріалу

1. Поняття про мислення. Індивідуальні особливості мислення

Розповідь вчителя:

Мислення - необхідна умова щастя, воно дає нам велику насолоду, пробуджує смак до прекрасного та великого, позбавляє людину лінощів і нудьги. Г. Сковорода зазначав: «Пізнаєш істину - ввійде тоді у кров твою сонце».

       Отже, мислення – це процес пізнавальної діяльності, від час якої головний мозок людини виконує складні розумові операції, використовуючи поняття, судження, умовиводи, результатом яких є припущення, прогнози, прийняття рішень.

       Мислення - це психічний процес пошуків та відкриттів нового, істинного, глибинного внаслідок аналізу та синтезу навколишньої дійсності. У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через слово). При цьому для нас важливе значення мають зв'язки між предметами та явищами.

Мислення як процес, складається з певних розумових операцій. Це:

• аналіз;
• синтез;
• порівняння;
• абстракція;
• конкретизація;
• узагальнення.

(за бажанням можна скласти опорну схему)

Самостійна робота учнів з малюнком підручника «Розумові операції»

Завдання:

• Користуючись малюнком, охарактеризуйте розумові операції, які людина виконує щодня.

(обговорення результатів самостійної роботи учнів)

Розповідь вчителя:                    

Виконання розумових операцій залежить від індивідуальних особливостей мислення конкретної людини.

Проектування схеми на екран:

 

 

 

 

 

 

 

Робота в малих групах (або в парах якщо кількість дітей незначна)

Завдання групам:

Охарактеризуйте індивідуальні особливості мислення:

1 група – самостійність мислення;

2 група – критичність мислення;

3 група – гнучкість мислення;

4 група – глибина мислення;

5 група – широта мислення;

6 група – послідовність мислення;

7 група - швидкість мислення.

Очікувані результати роботи малих груп:

1 група – самостійність мислення

Самостійність мислення характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові власні шляхи і способи вирішення пізнавальних та інших проблем.

2 група – критичність мислення

Критичність мислення виявляється в здатності суб'єкта пізнавальної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту. Людина з критичним мисленням вимогливо оцінює власні думки, ретельно перевіряє рішення.

3 група – гнучкість мислення

Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв’язування завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язування, знаходити нові нестандартні способи дій за умов, що змінились, у здатності долати існуючі стереотипи.

4 група – глибина мислення

Глибина мислення виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, бачити проблему там, де її не помічають інші.

5 група – широта мислення

Широта мислення виявляється в здатності охопити широке коло питань. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності.

6 група – послідовність мислення

Послідовність мислення виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності під час висловлювання суджень, їх обґрунтування.

7 група - швидкість мислення.

Швидкість мислення - це здатність швидко розібратись у складній ситуації, оперативно обміркувати правильне рішення й прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості розумових навичок, досвіду у відповідній діяльності. Швидкість мислення слід відрізняти від квапливості, що її демонструють деякі люди.

Пояснення вчителя:

Усі зазначені якості індивідуальні, змінюються з віком, піддаються корекції. Ці індивідуальні особливості мислення необхідно спеціально враховувати, щоб правильно оцінити розумові здібності і знання.

2. Основні функції мислення. Значення мислення.

Запитання до учнів:

• Як ви вважаєте, які функції виконує мислення?

Обговорення, корегування відповідей учнів вчителем та  складання опорного конспекту:

Основні функції мислення:

• Пізнавальна (відображення світу і самовідображення)
• Проектувальна (побудова планів, проектів)
• Прогнозуюча  (прогнозування або передбачення наслідків своїх дій, своєї діяльності, прогнозування майбутнього)
• Інформаційна (засвоєння інформації про знання та її смислове перероблення)
• Технологічна (розроблення правил, норм, стандартів )
• Рефлексивна (самопізнання розуму, самоаналіз)
• Інтерпретаторська (тлумачення, осмислення продуктів людської культури)
• Аналітична і синтетична
• Постановка та розв'язання різноманітних задач і проблем

Запитання для обговорення:

• У чому полягає значення мислення у житті людини?

Очікувана відповідь учнів:

Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає змогу:

• наукового пізнання світу;
• передбачення й прогнозування розвитку подій;
• практичного опанування закономірностями дійсності, постановки їх на службу своїм потребам та інтересам.

3. Поняття про свідомість. Критерії свідомості

Пояснення вчителя:

    Людина як істота, що володіє найскладнішими проявами психіки, є носієм свідомості. Свідомість - це особливе утворення, що сформувалось під час суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду людської діяльності, є формою цілеспрямованого психічного відображення.

    Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає.

     Насамперед людська свідомість існує у формі думок, цілей, норм тощо, в яких знаходять своє відображення різноманітні предмети та їх властивості, а також відношення між ними. Крім того, свідомість нерозривно пов’язана з мовою. Наші думки втілюються у словах і мовних конструкціях, завдяки йому вони можуть зберігатися і передаватися іншим людям. Сприймаючи слова або речення, сказані чи написані кимсь іншим, людина знов-таки перетворює їх у форми своєї свідомості.

Нарешті, свідомість може існувати у формі не лише індивідуальної свідомості, тобто у формі понять або ідей якоїсь окремої людини, але й у формі групової (наприклад, національної чи класової) та суспільної свідомості.

 

Складання опорної схеми:

 

 

 

 

 

  Органом, за допомогою якого людиною здійснюється свідоме відображення дійсності, є мозок. Але наявності тільки мозку ще не досить для виникнення свідомості.

Запитання до учнів:

• Як ви вважаєте, що необхідно для  розвитку свідомості?

Очікувані відповіді учнів:

Для розвитку свідомості людина повинна жити серед людей, постійно спілкуватися з ними, займатися різними видами діяльності.

Формулювання висновку:

Свідомість може розвиватися лише в суспільстві.

Розповідь учнів:

Свідомість може існувати у повних межах. Для визначення цих меж розроблені критерії. Людина перебуває у свідомому стані, якщо вона здатна:

• усвідомити своє «Я» і визначити інших індивідуумів;
• породжувати абстрактні думки, оперувати ними, а також висловлювати їх;
• побачити себе у визначеній системі відносин з іншими людьми.
•  встановлювати адекватні причинно-наслідкові відносини між явищами зовнішнього світу і між ними і своїми власними діями.
• планувати свої дії, передбачати їхні результати й оцінювати їхній наслідок, тобто здатна до здійснення навмисних довільних дій.

4. Підсвідомість.

Розповідь вчителя:

         Активну роль у формуванні свідомості відіграє підсвідомість.

• Що таке підсвідомість? Яку роль вона відіграє?

Повідомлення учня  «Підсвідомість»

      Виявляється, щоб швидше знайти відповідь на питання, яке вас цікавить або вирішити нагальну проблему, найкраще забути про неї на якийсь час. Після того, як мозок відволікся, правильне рішення приходить само собою з підсвідомості.

      Про це відомо протягом багатьох століть. Недарма кажуть, що краще відволіктися, поспати, і все відразу стане ясно. Для того, хто хоче отримати відповідь на складне питання відразу, вірогідність прийняття помилкового рішення більше.

      Недавнє дослідження науковців з Університету Радбоуд (Нідерланди), проведене на студентах, підтвердило це. Досвід був досить простий. На початку експерименту учасникам запропонували вибрати кращий автомобіль з кількох, що мають 12 різних технічних характеристик. У першій частині студентів запитали миттєво, а у другій - після короткочасного «відволікаючого маневру», під час якого вони відповідали на інший тест.

     У підсумку студенти з другої групи краще впоралися з завданням, і рідше помилялися з вибором кращого автомобілю. Вчені вважають, що це відбулося тому, що підсвідомість людей у цей час вже вирішила завдання, після аналізу всіх переваг і недоліків.

    Відомо, що коли наша увага не зосереджена, частина психічних процесів і мислення протікає поза нашою свідомістю. Тому таке явище було названо підсвідомістю (subconsciousness). Але що таке підсвідомість і яку мудрість вона приховує, в наукових колах досі остаточно не ясно.

Розповідь вчителя:

Отже, підсвідомість - це своєрідний резервуар свідомості людини, де зберігається не запитувана інформація із власного досвіду, а також закладені можливості різних комбінацій цієї інформації. Підсвідомість є також основою репродуктивної діяльності.

У підсвідомість з часом відкладаються:

- дії доведені до автоматизму, для того щоб розвантажити свідомість;

- будь-які подавлені емоції, що не мали виходу;

- потужні нереалізовані бажання.

(учні конспектують у зошит)

Розповідь вчителя:

Послухайте притчу:

     «Один чоловік ішов по дорозі. Він ішов так довго, що втомився йти і вирішив повернути назад. Але, обернувшись, він зрозумів, що пройшов півдорозі, і тому йому йти стільки ж, скільки вперед. У сумнівах про краще виборі він залишився посередині дороги.

     Інший чоловік ішов по дорозі. Дорога його була чудова, світило сонце, цвіли квіти, співали птахи - і людина уповільнив крок, щоб насолодитися цим, потім забарився ще, і ще - і зупинився зовсім.

      Третій чоловік ішов по дорозі. На перехресті він зустрів подорожнього, заговорив з ним. Путник виявився настільки цікавий, що коли він запропонував піти разом, людина, не замислюючись, пішов за ним.

      Четвертий чоловік ішов по дорозі. Він ішов, уважно дивлячись під ноги і долаючи всі перешкоди. Але коли він дійшов до кінця, виявилося, що мети в кінці немає, а він навіть не помітив, як вона зникла».

      Вибір правильного шляху - це і є контроль підсвідомості. Свідомо ми ставимо перед собою цілі, а підсвідомо - визначаємо напрям, який дозволить нам досягти цих цілей, подолавши мінімум перешкод. Пам'ятайте про те, що людина у будь-якій ситуації шукає найкращий варіант її рішення.

Самостійна робота з підручником (робота за варіантами)

Завдання:

1 варіант: Що таке несвідомість (несвідоме)? Наведіть приклади.

(Несвідомість — це сукупність психічних процесів, актів і станів, які не усвідомлюються людиною. Прикладом несвідомості є агресивний потяг. До несвідомості відносять все те, усвідомлення чого потребує значних зусиль чи взагалі неможливе)

2 варіант: Що таке самосвідомість? Яке її значення в житті людини?

5.Узагальнення і закріплення знань

5.1. Проаналізувавши свою поведінку, зробіть висновок, чого у вашій поведінці більше.

Свідоме	Несвідоме	Підсвідоме

Висновок:

• Чи необхідно вам коректувати свою поведінку?

5.2.«Ти – мені, я – тобі»

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його будь-кому зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання