Розробка уроку на тему «Сон. Біоритми.»

Урок № 58

Сон. Біоритми.

 

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Вправа «Встанови відповідність»

А.Установіть відповідність між поняттями та їх визначенням:

1.свідомість 2.підсвідомість 3.несвідоме 4.інтуіція

А.  найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей Б.сукупність психічних явищ, актів і станів, які виявляються на глибокому рівні функціонування психіки й цілковито позбавляють людину можливості впливу, оцінки, контролю і звіту в їхньому впливові на поведінку, вчинки, діяльність В.своєрідний резервуар свідомості людини, де зберігається не запитувана інформація із власного досвіду, а також закладені можливості різних комбінацій цієї інформації Г. тип мислення, особливістю якого є здатність людини миттєво, не застосовуючи розгорнутого плану логічного судження, знайти шлях розв’язання тієї чи іншої складної задачі. Д.процес опосередкованого і узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях.

Вірна відповідь: 1 – А, 2 –В, 3 –Б,  4-Г

Б.Установіть відповідність між індивідуальними особливостями мислення та їх змістом:

1. послідовність мислення 2. критичність мислення 3. швидкість мислення 4. гнучкість мислення

А. здатність людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не звертаючись по допомогу до інших; Б. здатність людини не потрапляти під вплив чужих думок, оцінювати позитивні і негативні аспекти факту; В. уміння дотримуватись логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтування; Г. уміння швидко змінювати сіої дії при зміні ситуації; Д. здатність швидко прийняти вірне рішення;

 

Вірні відповіді:1- В, 2-Б, 3-Д, 4 -Г

2.2. Гра «Сніжний ком»

  Учитель пише на дошці вивчений на минулому уроці термін або поняття, а учні називають по одному слову, що його стосується. Повторювати слова не можна. Слова записують проти терміна, а потім один з учнів узагальнюють їх.

Приклади понять (термінів): свідомість, самосвідомість, інтуїція, несвідоме тощо.

2.3. Вправа «Ланцюжок»

Вчитель першому учневі пропонує охарактеризувати один з критеріїв свідомості (наприклад: зосередження думки). Учень, який отримав завдання і дав на нього відповідь, пропонує своєму однокласнику для характеристики наступний критерій (на свій вибір) і так далі.

4.Засвоєння нового матеріалу

1.Поняття про сон. Фази сну

Розповідь вчителя:

Регулярна зміна активності та сну – це необхідний добовий цикл будь – якого живого організму. Ці функціональні стани, хоч і протилежні, але тісно взаємопов’язані. Кожного вечора, коли ми засинаємо, наша свідомість виключається на деякий час. Ми не сприймаємо все те, що відбувається навкруги.

       Людина із 60 років свого життя більш ніж 20 років проводить у сні. У проведених дослідах собака без їжі могла прожити 20-25 днів, хоча при цьому втрачала 50% маси, а собака позбавлена сну гинула на 12 день, хоча в масі втрачала всього 5%. Безсоння страшна мука. Невипадково в давньому Китаї приговорювали до страти позбавленням сну.

Запитання до учнів:

• Що таке сон?

За підсумками бесіди вчитель формулює визначення терміну «сон»

  Сон – періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.

    Найхарактернішими ознаками сну є електрична активність мозку і м’язів, рухи очей. Розрізняють 5 фаз сну.

Робота з роздатковим матеріалом:

Завдання:

• Розгляньте таблицю «Фази сну»
• Визначте, які фази відносяться до повільнохвильового та швидкохвильового сну, чим вони характеризуються

                        Фази сну       

Фази сну	Характеристика
Перша (дрімота)	Спостерігається дрімота з напівсонними мріяннями, абсурдними або галюциногенними думками. М'язова активність знижується, знижується частота дихання і пульсу, сповільнюється обмін речовин і знижується температура, очі можуть здійснювати повільні рухи. У цій стадії можуть інтуїтивно з'являтися ідеї, що сприяють успішному вирішенню тієї чи іншої проблеми або ілюзія існування їх.
Друга (неглибокий або легкий сон)	Подальше зниження тонічної м'язової активності. Серцевий ритм сповільнюється, температура тіла знижується, очі нерухомі. Займає в цілому близько 45-55% загального часу сну
Третя (повільний сон)	У цей час людину розбудити дуже складно. Саме на цій стадії можливі напади лунатизму, нічні жахи, розмови уві сні і енурез у дітей. Однак людина майже нічого з цього не пам'ятає. У здорової людини третя фаза займає 5-8% і четверта фаза ще близько 10-15% загального часу сну.
Четверта (глибокий сон)
П’ята (швидкий сон)	У цей період електрична активність мозку схожа зі станом неспання. Однакповністю розслабляються всі гладенькі  м'язи тіла, а  очні яблука дуже часто і періодично здійснюють швидкі рухи під зімкнутими повіками.Крім того, спостерігаються нерівномірність пульсу і дихання, сіпання лицьових м'язів, пальців, кінцівок. Якщо в цей час розбудити сплячого, то в 90% випадків можна почути розповідь про яскраве сновидінні.

 

Очікувані відповіді учнів:

     Перші 4-ри фази характеризуються зниженням електричної активності мозку, розслабленням скелетних м'язів, відсутності рухів очей. Це так званий повільнохвильовий сон, триває 70-90 хв. Настає відразу після засинання.   Потім настає швидкохвильовий сон: електрична активність мозку збільшується, реєструються швидкі рухи очей і триває 20-30 хв

Запитання учням:

• Яке значення має  повільнохвильовий та швидкохвильовий сон?

Очікувана відповідь учнів:

Повільний сон пов'язаний з відновленням енерговитрат, а швидкий сон забезпечує функції психологічного захисту, переробку інформації, її обмін між свідомістю та підсвідомістю.

2.Сновидіння

Розповідь вчителя:

Сновидіння - це те, що хвилює кращі уми людства вже сотні, тисячі років. Сновидіння - це те, що не може в повному обсязі пояснити офіційна наука, хоча і дуже старається. Багато людей вірять в те, що сни можуть показати наше майбутнє, причому не тільки найближче. Так, звичайно, вчені прагнуть пояснити всі загадки сновидінь, проте багато що ще залишається за гранню розуміння.

Наприклад,дружина Цезаря в сновидінні побачила, як її чоловіка вбивають кінжалом. На другий день це сталося насправді… Під час сну Д.І. Менделєєв знайшов принцип побудування Періодичної системи хімічних елементів, Кекулє відкрив формулу бензолу, О.С.Пушкін складав вірші….

• Як виникають  сновидіння?

Самостійна робота з підручником, метод «Позначки»

Учні роблять позначки олівцем  на полях під час самостійного опрацювання теоретичного матеріалу:

«V» – інформація  підтверджує попередні знання учнів;

«+» – нова інформація для учня;

«–» – інформація суперечить знанням учнів,

«?» –  інформація незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.

(Пояснення вчителем незрозумілої інформації)

Цікаве про сновидіння:

• Сновидіння бачать по кілька разів за ніч абсолютно всі люди. Ті, хто вважає, що не бачить снів чи бачить їх дуже рідко, їх просто не пам'ятають.
• Ступінь емоційного забарвлення сновидінь пов'язаний з частотою серцевих скорочень і дихання, ступенем звуження судин і виразністю електричної активності шкіри в останні хвилини швидкого сну
• Сліпі люди бачать сни . Правда, це характерно тільки для тих людей, хто втратив зір з тієї або іншої причини. Якщо людина народилася сліпою, то він не зможе бачити сни, йому сняться звукові і «запахові» сни. Люди з «придбаною» сліпотою бачать сни, як і всі інші - і чорно-білі, і кольорові.
• Людина забуває близько 90% всіх своїх сновидінь

3. Тривалість сну та її регуляція

Запитання до учнів:

• Скільки часу потрібно людини для сну?

(обговорення відповідей учнів)

Розповідь вчителя:

В онтогенезі часове співвідношення періодів сну і бадьорості поступово змінюється. Немовлята сплять до 20 год. на добу, діти у віці від шести місяців до одного року - близько 18 год., у віці від двох до чотирьох років - 14-16 год., у віці від чотирьох до восьми років - 11-12 год., у віці 8-12 років - близько 10 год., у віці 12-16 років - близько 9 год. Потреба в сні у дорослих в середньому складає 7,5-8,5 год. на добу. Після 75 років часто відбувається зменшення тривалості сну, може з'явитися невротичне безсоння. У той самий час практично здорові люди цього віку сплять понад 8 год. на добу. Дослідження показали, що в міру старіння людини тривалість сну в нормі повинна збільшуватися. Так, довгожителі в середньому сплять по 11-13 год.

Повідомлення учнів: 

Тривалість сну відомих людей

      Тривалість сну може мінятися для конкретної людини, багатьом відомим людям було досить від декількох хвилин до декількох годинників сну в добу, щоб відновити сили. Відомі люди, хто мало спав і добре висипався - Наполеон, Олександр Гумбольт, Ейнштейн, Рудольф Вірхов, Петро I, Мірабо, Шиллер. Альберт Ейнштейн говорив: «Я провожу уві сні третину життя, і не найгіршу». Черчиль спав по 6 годин на добу і ще годину протягом дня. Наполеон не дозволяв собі відпочивати більше 4 годин. Як стверджують багато істориків, саме від недоліку сну він здійснював свої основні стратегічні помилки.  Томас Едісон спав від 2 до 4 годин на добу, а недолік сну компенсував множинними короткими паузами відпочинку протягом дня. Едісон вважав тривалий сон даремною звичкою і спадщиною неписьменних жителів трущоб. А Шопенгауер і Гете спали навпаки більше звичайного, і цілком могли витратити на сон 24 години підряд.

Учні роблять висновок про біологічне значення сну:

Біологічне значення сну полягає в необхідності відновлення енергетичного потенціалу і структури нервових клітин, розвантаження мозку від надмірної інформації.

Розповідь вчителя:  

    Під час сну у деяких людей спостерігаються: хропіння, скрегіт зубами, розмови, лунатизм, сонний ступор, нічні жахи.

     Хропіння виникає тоді, коли людина спить на спині, при цьому нижня щелепа і язик западають, спричиняючи при диханні характерний звук.

    Причини скреготу зубів невідомі. Можливо це рудиментарний рефлекс, який слугував тваринам для заточки зубів.

     Нічні жахи виникають внаслідок надмірного збудження нервової системи, фізичної перевтоми. В це час дитина раптом піднімається з ліжка, кричить, очі широко розплющені, обличчя бліде, вкрите потом, дихання важке. Через деякий час дитина прокидається, заспокоюється і засинає.

    Розмови уві сні є проявом психічної діяльності у сплячої людини.

    Ходіння уві сні найчастіше виникає у дітей і підлітків.

Згідно із статистикою 40% мешканців великих міст страждають порушенням сну. Чому на вашу думку?

Очікувані відповіді учнів:

• напружений ритм життя;
• психологічне перевантаження.

Завдання учням:

• Як можна допомогти цим людям? Запропонуйте способи боротьби з безсонням.

 

За результатами відповідей учнів складання опорного конспекту:

•                    лягати спати в один і той же час;
•                    легка вечеря за 2 години до сну;
•                    не пити на ніч кави та міцного чаю;
•                    уникати активної збудливої діяльності за 1-2 години до сну;
•                    прогулянки перед сном на свіжому повітрі;
•                    тепла ванна або душ;

-     не включати яскраве освітлення, мобільний телефон і не дивитись на    годинник;

-     кімнату перед сном добре провітрити;

 

4.Біологічні ритми, їх класифікація

Розповідь вчителя:

   Засновником учення про ритми життя вважають німецького вченого, доктора медицини Христофора Гуфелянда, який у 1797 р. звернув увагу на універсальність ритмічних процесів у біології і зробив висновок, що наше життя кожний день повторюється в певних ритмах. Він вважав, що за цикл 24 години, протягом якого Земля обертається навколо своєї осі, регулюючи все живе, впливає і на фізіологію людини

Завдання учням:

• Дайте власне визначення терміну «біологічні ритми»

Вчитель вислуховує відповіді учнів, узагальнює і формулює визначення:

Біологічні ритми – це циклічні коливання інтенсивності й характеру біологічних процесів та явищ.

Усі біологічні ритми за частотою повторення циклу поділяються на три групи:

• ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал (ритми скорочення м'язів, дихання, біохімічних реакцій);
• ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб (зміна сну та бадьорості, активності і спокою, коливання артеріального тиску і температури тіла);
• ритми низької частоти (зміна метаболізму живих організмів протягом року) пов'язані з сезонними явищами: зміною температурного, світлового та режиму вологості).

(учні конспектують у зошитах)

Опрацювання таблиці «Періодичність біоритмів» (таблицю можна використати як роздатковий матеріал або спроектувати на екран)

Періодичність біоритмів

 

Назва процесу	Тривалість
Нервовий імпульс	0,001с.
Серцевий цикл	0,8с.
Вдих – видих	8с
Голодна перистальтика шлунка	30хв.
Зміна дня і ночі	Доба
Менструальний цикл у жінок	28 діб
Народження потомства	Рік
Зміна пір року	Сезон (3 місяці)
Циклічність сонячної активності(11,2 року)	Багато років

 

Розповідь вчителя:

За чинниками біологічні ритми поділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біоритми пов'язані з розташуванням Землі в космічному просторі. Вони мають різну періодичність — від частки секунди до певної кількості років.

Внутрішні біоритми (ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення) відносно самостійні біологічні цикли живих організмів.

Складання опорної схеми:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь вчителя:

      Найбільше вивчені вченими добові ритми. Відомо близько 300 функцій з добовою періодичністю. Наприклад, протягом доби в людини змінюється температура. Самою «гарячою» людина буває у 18 год, а самою «холодною» між першою та п’ятою годинами. Коливання температури відмічається в різних людей від 0,6 – 1,3 С˚. Приблизно в тому ж ритмі здійснюється в людини й частота серцевих скорочень і кров’яний тиск, але о 13 – й годині та  о 21 – й  годині він найбільш низький. Відомо, що аналіз крові роблять вранці. Це тому, що саме в ці години кров’яний потік наповнюється молодими еритроцитами, у крові міститься максимум гемоглобіну і цукру.

Навіть фізичне навантаження людина по – різному переносить протягом доби. Найсильнішою людина буває з 8 годин і зберігає фізичну активність до 12 годин дня. Потім настає перерва, коли людина ніби слабне, з 12 – ї до 14 – ї години, а потім  - з 14 – ї до 17 – ї години – до неї приходить новий прилив сил. Уночі від 2 – ї до 5 – ї години людина найбільш слаба. Таким чином, інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці й знижується вночі.

Запитання до учнів:

• Як ви вважаєте, де можна враховувати ці дані?

Очікувана відповідь учнів:

Ці дані слід враховувати, плануючи режим дня.

 

5. Значення біоритмів для організму людини

Розповідь вчителя:

     Без біоритмів неможливо нормальна взаємодія систем організму. Тому по них можна судити про загальний стан організму.    

    Велике значення мають сезонні біоритми. Вони визначають залежність захворюваності від часу року. Багато хто з нас, напевно, зауважували, що восени й особливо навесні більш частими стають загострення виразки шлунка, алергії і ревматизму.

     Окреме питання - робота в незвичних кліматичних умовах. У пошуках роботи вас може занести в іншу кліматичну зону - можливо, навіть у Заполяр’є чи тропіки. Не можна недооцінювати шкоду від настільки необачних змін. Адже організму доводиться пристосовуватися до незвичного атмосферного тиску, вологості, температури і - саме головне - годинному поясу. Ось тут і підстерігають збої біоритмів. При акліматизації до нових, незвичних екстремальних чи кліматичних умов відбуваються зміни в діяльності серцево-судинної, дихальної, травний систем, терморегуляції. Деякі люди неадекватно сприймають зовнішні явища. Такого ж порушення виникають на початку після переходу на вечірню, нічну, добову і трьохзмінну роботу.

Повідомлення учня «Наслідки порушення синхронності біоритмів»

 

Доповнення вчителя:

 Режим праці і відпочинку людини повинні відповідати індивідуальному хронотипу.   Люди, які належать до «жайворонків», увечері відчувають сонливість, рано лягають спати, швидко прокидаються. «Сови», навпаки, засинають пізно і пізно встають, їм властива найбільша працездатність у другій половині дня, а деяким – пізно ввечері. За даними вчених, 20 – 25 % людей – «жайворонки», 40 – 50 %  «сови», а решта – «голуби» (аритміки), тобто люди, які не мають вираженого біоритму.

 

Запитання до учнів:

• Як ви вважаєте, де необхідно враховувати індивідуальний хронотип людини?
• В які зміни краще працювати «совам», а в які «жайворонкам? Чим це пояснюється?

Очікувана відповідь учнів:

При розподілі людей на робочі місця необхідно враховувати індивідуальні особливості ритму працездатності, особливо для роботи в нічні зміни. «Сови» можуть краще працювати в нічні години і відновлювати сили, засинаючи о 3 – 5 годині ранку. «Жайворонкам» звикати до такого режиму набагато важче. У нічні зміни при безперервному виробництві, водіями таксі, лікарями швидкої допомоги мають працювати «сови».

• А ви відноситесь до якої групи?

Тестування «Визначення індивідуального хронобіологічного типу»

1.Чи важко вам прокидатися вранці?

а) так — 3;

б) інколи — 2;

в) рідко — 1;

г) дуже рідко — 0.

2. О котрій годині ви лягаєте спати?

а) після 1 години ночі — 3;

б) з 23.20 до 1 години ночі — 2;

в) після 22 години — 1;

г) до 22 години — 0.

3. Якому сніданкові ви віддали б перевагу після пробудження?

а) ситний — 3;

б) менш ситний — 2;

в) бутерброд — 1;

г) чай або кава — 0.

4. Згадайте ваші останні конфлікти. Коли вони відбуваються?

а) у першій половині дня — 2;

б) у другі й половині дня — 0.

5. Від чого в и змогли б легко відмовитися?

а) від ранкового чаю або кави — 2;

б) від вечір нього чаю — 0.

6. Чи легко вам змінити свої звички, які пов’язані з їжею?

а) дуже легко — 0;

б) достатньо легко — 1;

в) важко — 2;

г) не змінюю — 3.

7. Вранці вас чекають важливі справи. За скільки годин раніше ви будете лягати спати (порівняно зі звичайним розпорядком)?

а) більше, ніж за 2 години — 3;

б) за 1—2 години — 2;

в) менш, ніж за 1 годину — 1;

 г) як завжди — 0.

 

Якщо в сумі ви набрали від 0 до 7 балів — ви «жайворонок», від 8 до 13 — «аритмік»; від 14 до 20 — «сова».

 

Завдання учням:

• Відповідно до свого хронобіологічного типу складіть власний розпорядок дня.

(обговорення результатів роботи учнів)

Заключне слово вчителя:

Ритмічне життя сприятливо впливає на нервову систему, зміцнює здоров’я, сприяє нормальному фізичному і розумовому розвитку. Треба навчитися ставитися до свого біоритму спокійно, без вимушеного напруження, завжди намагатися його дотримуватися.

5.Узагальнення і закріплення знань

5.1.«Закінчи речення»

• Циклічні коливання інтенсивності  й характеру біологічних процесів  та явищ називаються …(біоритмами)
• За чинниками біологічні ритми поділяються на…( зовнішні та внутрішні).
• Зовнішні біоритми пов'язані з…. (розташуванням Землі в космічному просторі).
• До внутрішніх біоритмів відносяться… (ритм дихання, серцебиття, травлення,виділення)
• До зовнішніх біоритмів відносяться…(добові, місячні, сезонні, річні ритми)
• Пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі називається …(«біологічним годинником»)

• Встановлено два види сну…(повільнохвильовий і швидкохвильовий)
• Результатом перекомбінації, перегляду інформації, що зберігається у пам’яті є…(сновидіння)
• Сновидіння виникають під час…(швидкохвильового сну)
• Тривалість сну у дорослих становить …(7-8 годин)