Мистецька хвилинка "Тарасова весна"

Про матеріал

Сценарій мистецької хвилинки до Дня народження видатного українського поета Т.Г.Шевченка.

Перегляд файлу

Тема: Мистецька хвилинка «Тарасова весна»

Мета: виховувати любов до творчості видатного українського поета Т. Г. Шевченка, розширити знання учнів про життя і творчість великого Кобзаря, познайомити з віршами Тараса Шевченка про природу.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, рушники, виставка книг «Шевченкове слово», малюнки дітей до творів Т.Шевченка, аудіозапис «Прелюда пам’яті Шевченка» Я.Степового та пісні «Садок вишневий коло хати» у виконанні вокального квінтету «Алілуя», фонограми пісень „Зоре моя вечірняя”, „Зацвіла в долині», мультимедійний супровід уроку.

Хід заходу:

1. Вступне слово учителя

Звучить „Прелюд пам’яті Шевченка” Я. Степового.

Світає...

Десь тихо „Прелюд пам’яті Шевченка” лунає,

А я сторінки „Кобзаря” все гортаю.

Й думками в Тарасові дні поринаю.

- Минуло 200 років від дня народження видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Але й досі в усьому світі пам’ятають про великого Кобзаря, захоплюються поезією поета, переглядають його картини. Й кожного року 9 березня вшановують пам’ять Тараса Шевченка.

- Сьогодні й ми з вами зазирнемо до поетичної світлиці великого Кобзаря, познайомимося з його поезією, переглянемо картини Тараса Шевченка та згадаємо про дитячі роки поета.

2. Перекличка повідомлень «Дитинство Тараса»

- Що вам відомо про дитинство Тараса Григоровича Шевченка?

Учень 1

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року у селі Моринці на Черкащині в родині кріпаків. Потім сім’я переїхала в мальовниче село Кирилівка.

Там, у маленькій хатинці (слайд 2) пройшло дитинство Тараса.

Учень 2

Батьки тяжко працювали на панщині, а малих дітей доглядали їх старші брати та сестри. На все життя збереглися у Шевченка теплі спогади про ніжну, терплячу няню - сестричку Катерину (слайд 3).

Учень 3

Тарасові було дев'ять років, коли він, його сестрички Катря, Ярина, Марія та братики Микита і Йосип залишилися без матері. Батько одружився вдруге.

Мачуха мала трьох своїх дітей. Вона не любила Тараса, часто лаяла його, нерідко била. Не раз він тікав від мачухи у бур’яни, куди йому приносила їсти сестра Ярина. Коли ж через два роки помер і батько, хлопець пішов з дому.

Учень 4

Тарас був допитливим хлопчиком, любив читати й співати. А найбільше малювати. Малював він вугіллям, крейдою, олівцем скрізь, де тільки міг. І в бур’янах (слайд 4), коли ховався від мачухи, і на пасовиську (слайд 5).

3. Художня хвилинка «Картини Т.Г. Шевченка»

Учитель

- За своє життя намалював 150 портретів та автопортретів, пейзажі та інші картини.

- Давайте переглянемо деякі з них.

- Це автопортрети Шевченка (слайд 6). А це його пейзажі (слайди 7-9).

Подивіться, з великою любов’ю малював Тарас Григорович краєвиди України.

4. Поетична хвилинка «Сторінками «Кобзаря» (слайд 10)

Учитель

- Взагалі, Тарас Шевченко дуже любив природу рідного краю. Її неповторні образи ми знаходимо у багатьох віршах поета. В них згадує поет і про садок вишневий коло хати, і про калиноньку над водою, і про річечку, на якій хлюпочуться качаточка, і про соловейка, спів якого зачаровував маленького Тараса. Давайте послухаємо деякі з них.

Учень 5 Тече вода з-під явора

Яром на долину. Пишається над водою Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми.

Учень 6 Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають.

Учень 7 Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

Учень 8 Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю Один за водою.

Пливе човен води повен,

Ніхто не спиняє,

Кому спинить - рибалоньки На світі немає.

Поплив човен в синє море,

А воно заграло,- Погралися гори-хвилі - І скіпок не стало.

Учень 9 Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів.

Учень 10 Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.

5. Музична хвилинка «Поезія, що стала справжньою народною піснею»

- До речі, «Садок вишневий коло хати» - це не лише вірш, а й дуже популярна народна пісня. Послухайте її у виконанні чоловічого ансамблю.

Пісня «Садок вишневий коло хати»

- Не менш популярною є пісня «Зоре моя вечірняя», яка теж написана на слова Тараса Шевченка.

Пісня «Зоре моя вечірняя»

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка Воду позичає.

Як широка сокорина Віти розпустила...

А над самою водою

Верба похилилась;

Аж по воді розіслала

Зеленії віти,

А на вітах гойдаються Нехрещені діти.

- Мабуть, мало хто з вас знає, що десятки пісень, написаних на слова Тараса Шевченка, стали улюбленими піснями багатьох поколінь і по праву називаються народними. Одну з таких пісень знаєте й ви.

- Давайте заспіваємо її.

Пісня «Зацвіла в долині»

Зацвіла в долині Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало, Пташечка зраділа.

Пташечка зраділа І защебетала.

Почула дівчина

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти.

І вийшов до неї

З зеленого гаю Козак молоденький;

Цілує, вітає.

6. Заключне слово вчителя

- Любі діти, сьогодні ми доторкнулися до зворушливого, невмирущого Шевченківського слова. Сподіваюсь, що ви, як і я, відчули подих чарівної Тарасової весни.

- Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне.

- Про його твори навіть народні прислів’я існують (слайд 11).

- То ж, шукайте правди в «Кобзарі» Т.Г.Шевченка, захоплюйтеся його поезією і ніколи не забувайте цього славетного поета! (слайд 12)

- Ну а зараз ви можете відвідати виставку книг «Шевченкове слово» та поділитися своїми враженнями щодо сьогоднішньої мистецької хвилинки.

- Дякую всім за увагу!