16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Мітинг-реквієм "Не забуть героїв триста"

Про матеріал
Мітинг - реквієм «Не забудь героїв триста..» (присвячений дню пам’яті Битви під Крутами) Мета: закріпити і поглибити знання учнів про події під Крутами 29 січня 1918 року, сприяти становленню національної свідомості учнів; розвивати почуття патріотизму, готовність захищати Батьківщину, формувати толерантність, громадянську компетентність, відповідальність; виховувати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю, повагу до героїчних вчинків людей, залучати учнів до колективно-творчих справ
Перегляд файлу

29 січня 2018р у філії Яцьковицька ЗОШ I-II ступенів був проведений мітинг-реквієм, присвячений дню памяті Битви під Крутами для учнів 5-9 класів. Активну участь у проведенні заходу взяли учні 7і 9 класів. Вони гарно декламували вірші. Також було представлене для перегляду відео, яке відторювало події того часу і пісні «Ніколи не плач», «Памяті героїв Крут»(під відео супровід). Учениця 7 класу Зейда Катерина зачитала молитву-звернення і запалила свічку-памяті,після чого всі присутні вшанували героїв хвилиною мовчання. На завершення всі заспівали Гімн України, а ведуча заходу, Усач Ю.А., виступила із зверненням:

                   «Любіть Україну, як вірні сини,

                  Віддати життя їй готові,

                  Як юні сини, що життя віддали

                  Під Крутами всі,  як  герої…»

 

 

 

 

Мітинг - реквієм «Не забудь героїв триста..»

(присвячений дню памяті Битви під Крутами)

Мета: закріпити і поглибити знання учнів про події під Крутами 29 січня 1918 року, сприяти становленню національної свідомості учнів; розвивати почуття патріотизму, готовність захищати Батьківщину, формувати толерантність, громадянську компетентність, відповідальність; виховувати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю, повагу до героїчних вчинків людей, залучати учнів до колективно-творчих справ

 

http://cs307310.userapi.com/v307310767/39e8/uTNLcrRqAa4.jpg

Ведуча: Памяті героїв Крут присвячується!

 

Під Крутами бій, під Крутами кров...

Про давню трагедію згадаю знов.

Під Крутами смерть, під Крутами плач...

І кулю у серце націлив палач.

Під Крутами юність, під Крутами сум.

Над життям юнацьким надруга і глум.

Під Крутами розум і нації цвіт.

А хто за цей злочин дасть нам отвіт?

Під Крутами сльози, зітхання тяжке...

І як же це сталось, здатний хто на таке?

Стало каменем серце отут біля Крут

І заповідь божа затоптана в бруд.

А заповідь п’ята каже; "Не вбий!"

То хто ж породив тебе кате людський?

Під Крутами вбивство, під Крутами гнів...

І все пам’ятаю через тисячі днів.

І пам'яті свічка горить не згаса

І 300 сердець - наша гордість, краса.

Під Крутами квіти, "Реквієм" спів...

Пам’ятай, Україно, патріотів синів!

 

Ведуча: 29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю , назва якої – Крути! Крути – це великий перелом на межі двох століть. Ми вчитуємось у цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталось? Чому ніхто не помітив у той радісний час визволення України, що на нашу землю насувалась чорна тінь?

УКРАЇНО! Віки шуміли над тобою і забирали у народу не одну мирну днину: шматували тебе міжусобиці князів і нищили твою державність.

Аркан на шию твоїм дітям закладали ординці татаро-монгольських ханів.

Мечем і вогнем випалювали наш корінь польські пани, втоптували у гній рідну мову,. Запроторювали на Сибірську каторгу російські царі наймудріших і наймужніших синів і дочок. Морили лютим голодом у 20-30 роках, якого ще не знала людська цивілізація. Спопелями твою вроду в канцтаборах німецькі фашисти. За тебе помирали студенти – твій цвіт, Україно, в 1918 році.

 

ЧИТЕЦЬ: Як сніги покриють землю

                  Рядном білим, не забудь

                  Спом’янути тую славу,

                  Що лишилась нам з-під Крут.

 

                  Триста юних, одчайдушних...

                  Стократ більший був там враг –

                  Не вступились, не подались,

                  Всі лягли там на полях.

 

                  Вічну славу здобували

                  України біля Крут,

                  Не забудь героїв триста,

                  Спомяни їх – не забудь!

 

Ведуча: Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.

Ведучий:  29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихала, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України...   Цієї станції немає на картах України. Загубилась вона серед дрімучих борів на північний схід від України.(відео «Памяті героїв Крут»)

 

Ведучий: Що ближче було до Києва, то жорстокішою була боротьба. Зупинити ці сили було нікому. Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув нашвидкуруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Загін складався із гімназистів 6, 7, 8 класів. Саме вони і спробували перепинити шлях радянським військам.

Запис до лав юних захисників Центральної ради відбувався  добровільно. 15 січня 1918 року на зборах другої Української Ради імені Кирило-Мефодіївського братства студент гімназії Микола Тригуб зачарував гімназистів своєю патріотичністю: “ Вступайте до студенського курення закликаю лише тих, хто вірить в Україну і готовий за неї померти. Зберемось і вирушимо на фронт. Ось і все “.

Їх було приблизно 300 чоловік. Це було переважно учні середніх шкіл, що ніколи не тримали у руках зброї і навіть не мали елементарної військової підготовки

: Ось так опинилась молодь під Крутами, тими  Крутами, що стали трагедією, рівночасно гордістю України. Юнаки не знали, яка сила-силенна більшовиків іде на них.(. відео-пісня «Памяті героїв Крут…)

(  Половина з них впало в бою, а половину забрали в полон, довго й жорстоко катували.

Їх вишикували  чотирикутником. З нелюдською люттю їх били  прикладами, нагаями і просто кулаками. Та не впали вони на коліна, не просили пощади, помилування. Вони мужньо зустріли вирок суду.

27 засуджених стали в ряд. Наближались страшна хвилина. Але скалічені юнаки перед обличчям смерті не занепали духом. Учень сьомого класу гімназії Григорій Папський сильним голосом починає співати: “ Ще не вмерла Україна “. Всі товариші підхоплюють. І пісня дужчає, спів лине по всій Україні.І тут вистріл один за одним і сніг вкрився червоними краплями крові.

.

Ведуча: А ворог уже лютував у Києві. Лише за 10 днів свого панування в місті більшовики розстріляли 5 тисяч людей. 200 українських гімназистів знищили за те, що вони були записані в бойовий  курінь і вільне козацтво. Розстріляли і тих, хто не хотів вступати до радянського війська.

Розстрілювали за те, що розмовляли українською мовою, за пісню українську, навіть за сорочку-вишиванку можна було кулю дістати. Гинула молодь України, її цвіт, її надія.

ЧИТЕЦЬ.

                  Виряжала мати сина під Крути із дому,

                  Розчесала йому кудрі понад головою:

  • Іди, іди, мій синочку! В бою не вагайся!

Як побореш воріженьків, додому вертайся.

 

  • Іду, іду, моя мати, чиню твою волю,

А ти, мамо, молись Богу, щоб вернувсь додому.

 

Ждала, ждала мати сина, під Крути ходила,

Поміж вбитими шукала найменшого сина.

 

Як знайшла поміж тілами голівоньку  сина,

Положила на коліна – та й заголосила:

  • Люлі, люлі, мій синочку... А я твоя мати.

Тебе вбили воріженьки! Москалі прокляті!

 

Ведуча:

Загинув увесь студентський курінь. Загинули юнаки славною смертю, смертю героїв, віддавши своє молоде життя за Україну, показавши,що воля українського народу за визволення є твердою і непереможною. Вони стримали, хоч і ненадовго, захоплення ворогом Києва.

1 березня 1918 року, після звільнення Києва, було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків за допомогою місцевих селян були знайдені ями, в яких лежали тіла героїв. Однак усіх загиблих знайти не вдалося. 19 березня 1918 року до Києва приїхав сумний поїзд. Убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі – на аристократичному кладовищі в центрі Києва. Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

 

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? –

Квтне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. –

На Аскольдовій могилі поховали їх.

 

 

ЧИТЕЦЬ.

                           Між горами в лісі сумують смереки,

Шумлять молоді ясени,

В окопах глибоких, в могилах високих

Лежать України сини.

 

Несіть їм, дівчата, і сльози, і квіти,

Нарвіть, юнаки, сон-трави,

Вони теж хотіли кохати і жити

Були молодими, як ви.

 

Нелегко їм було у землю лягати

Тоді, як горіла вона,

І нині їм тяжко під нею лежати,

Хоч квітне вже волі весна.

 

Віддайте хвалу їм, віддайте їм шану

За муки, за кров пресвяту.

Любіть Україну, Вітчизну кохану –

Не тільки в піснях  і цвіту.

 

Любіть і відгоньте від неї злі сили,

З якої б не йшли сторони,

Любіть її так, як повстанці любили,

І так бороніть, як вони.

 

Моя Україно, живи для краси,

Для слави, для щастя і долі.

Ніколи ні в кого хлібів не проси,

Будь вільна, як вітер у полі.

 

Довіку її не скують ланцюги

І наміри люті ворожі.

Стоять її вірні сини навкруги

З шаблями в руках насторожі.

 

Вони присягають на вірних шаблях

І жити, і вмерти з тобою,

І рідні знамена за тебе в боях

Ніколи не вкрит ганьбою.

Ведучий: 100 років тому 300  “мучнів українських” пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони  живуть у пам’яті  і  справах наступних поколінь. Сьогодні у цій  залі зібралися ті, кому не байдужа память про героїв Крутів. Тож вшануймо пам’ять полеглих хвилиною мовчання.

                        

    ХВИЛИНА  МОВЧАННЯ.                                

 

ЧИТЕЦЬ.                                                      

Ви за свободу гинули без скарги,

Серед потоків і руїн.

Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

 

Ви не просили в ворога пощади,

Не пригинали колін,

Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

 

Ваші могили знані й незнані,

Волі народної дзвін.

Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

 

Ведуча: Так , як ваші ровесники  стали на захист України в нерівному бою 94 років тому, станьте на мирну битву за Україну.

 

Молитва

О Боже наш добрий

З високого неба

Молитву сьогодні

Заносим до Тебе.

За тих, що боролись

При станції Крути

За нашу Державу

Із ворогом лютим

Що в битві цій впали

В цю зиму криваву...

Прийми їх до себе!

Прийми в своїх славу!

А нам від цих Триста,

О Боже, благаєм

Любові та й вчитись до рідного краю

 

Чи на рідних полях

Чи в чужій стороні

Осенило чи ні

Святохреснее рам’я

Вам усім, хто поляг

За тризубовий стяг.

Вічная пам'ять

 

 

 

 

 Заспіваймо ж,  як і герої Крут, наш гімн “ Ще не вмерла Україна “.

 

                Звучить  Гімн  України.

 

ЧИТЕЦЬ.

                  Любіть Украну, як вірні сини,

                  Віддати життя їй готові,

                  Як юні сини, що життя віддали

                  Під Крутами всі,  як  герої.

 

docx
Додано
26 січня
Переглядів
87
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку