Міжнародні відносини напередодні ІІ світової війни

Про матеріал
Автор пропонує конспект для самопідготовки учня (студента) з елементами додаткових матеріалів для ефективного засвоєння навчального матеріалу. Матеріал адаптовано до підручника "Всесвітня історія" для 10 класу за редакцією Гісема О.В. та Мартинюка О.О. (рівень стандарту). Вид.-"Ранок", 2018р.
Перегляд файлу

Конспект самопідготовки
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: «Міжнародні відносини напередодні ІІ світової війни»

 

План заняття:

1. Зовнішньополітичні пріорітети провідних країн світу.

2. Виникнення двох вогнищ війни.

З. Переддень війни.

 

1.  Версальсько-Вашингтонська система договорів, що була прийнята після   І світової війни, не розв’язала тих проблем, що мали місце в міжнародних відносинах. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. поглибила їх ще більше. Всі спроби Франції та СРСР створити систему колективної безпеки в Європі зазнали невдачі. Це привело до посилення агресивності з боку Німеччини, Італії та Японії.

 США в 30-х рр. намагались проводити політику невтручання та нейтралітету. Це було вигідно країнам-агресорам, адже американське законодавство не розрізняло агресора та його жертву.

 В 30-х рр. загострились відносини Великобританії з Німеччиною та Японією, тому що агресивні наміри цих країн становили небезпеку колоніальним володінням Великобританії в Африці, Азії та басейні Тихого океану. Великобританія спільно із Францією почали проводити політику „умиротворення” агресора, штовхаючи Німеччину та Японію до війни з СРСР.

 Прихід фашистів до влади в Німеччині змусив Францію шукати союзників у Східній Європі на випадок війни. В 1935 р. між Францією, СРСР та Чехословаччиною було підписано угоди про взаємодопомогу.

 Нацисти, прийшовши до влади в Німеччині в 1933 р., не приховували своїх планів перегляду Версальського мирного договору. Вже в 1935 р.  в країні була запроваджена загальна військова повинність, розпочалось будівництво великих надводних кораблів та підводних човнів. Ні Великобританія, ні Франція не застосували передбачених в цьому випадку санкцій. В 1936 р. Німеччина ввела свої війська до Рейнської демілітарізованої зони.

 

  Запам’ятай: демілітарізована зона – це територія,

                                                                вільна від присутності збройних сил,

                                                                воєнних об’єктів та військової

                                                                промисловості. 

 

 СРСР в 20-х – 30-х рр перебував в стані міжнародної ізоляції та відчутно не впливав на розвиток міжнародних стосунків. Тільки в 1934 р. СРСР було прийнято до Ліги Націй. В Європі СРСР виступив за створення системи колективної безпеки і стримування агресорів через договори про ненапад та взаємодопомогу, але підтримки не отримав. Провідником цього курсу став народний комісар закордонних справ СРСР М. Литвинов.

 

                          Історичні персоналії: Литвинов М. М. (Валлах Макс )

                                                                           (1876 - 1951) – член партії з 1918 р..

                                                                           З 1918 р. – член колегії Наркомату

                                                                           іноземних справ РСФСР (з 1922 р.

                                                                          - СРСР). З 1936 по 1939 рр. –

                                                                          нарком іноземних справ СРСР,

                                                                          ініціатор створення системи

                                                                         колективної безпеки в Європі.

 

                         Поміркуй: Чому не вдалося шляхом переговорного

                                                 процесу розв’язати міжнародні суперечки?

 

2.    Перше вогнище війни виникло на  Далекому Сході.

 

                        Запам’ятай:- 1931 р. – Японія вчинила напад на північно-

                                                           східну провінцію Китаю Маньчжурію;

  •           1937 р. – Японія розв’язала „велику китайську війну”;
  •           1938 р. – виник збройний конфлікт з СРСР поблизу озера Хасан;
  •           1939 р. - виник конфлікт з Монголією та СРСР поблизу р. Халкін-Гол.

 

 Агресивні дії Японії, що не були засуджені великими державами та Лігою Націй, розв’язали руки для агресії Італії.

 

                         Запам’ятай: 1935 -  1936 рр.- війна Італії проти Ефіопії.

 

 Спільні загарбницькі інтереси Японії, Німеччини та Італії швидко привели їх до зближення. В 1936 р. Японія та Німеччина заключили Антикомінтернівський пакт, до якого в 1937 р. приєдналась Італія.

 

 В березні 1938 р. Німеччина вчинила аншлюс (приєднання) Австрії, що було заборонено відповідною статтею Версальського договору. У вересні 1938 р. виникла криза в стосунках між Німеччиною та Чехословаччиною через Судетську область. Було скликано міжнародну конференцію в Мюнхені, де представники Франції та Великобританії проводили політику „умиротворення” Німеччини, фактично зрадили свого союзника – Чехословаччину, і погодились на передачу Судет Німеччині, Тешинської Сілезії – Польщі, частини Словаччини і Карпатської України – Угорщині.

 

  Поміркуй: Чому Ліг  Націй не змогла зупринити агресії    

       

                                                      з боку Японії, Німеччини, Італії?

 

3. В 1939 р. Німеччина та Італія приступили до агресивних дій в Європі:

-  березень 1939 р. – Німеччина ввела свої війська до

   Чехословаччини та розчленувала її;

-  квітень 1939 р. – Італія захопила Албанію;

-  Німеччина захопила Мемельську область Литви і висунула

   територіальні претензії до Польщі.

 Таким чином, стало зрозумілим, що політика „умиротворення” агресора зазнала краху. Виникнення безпосередньої загрози війни вимагало від урядів Франції та Великобританії шукати зближення з СРСР. В серпні 1939 р. в Москві розпочались англо-франко-радянські переговори, але успіху вони не мали. Щоб не допустити підписання якоїсь угоди між Францією, Великобританією та СРСР, Німеччина запропонувала СРСР заключити пакт про ненапад і нейтралізувати СРСР на випадок війни з Польщею.

 

  Запам’ятай: 23 серпня 1939 р. – СРСР та Німеччина

                                                                підписали пакт про ненапад та

                                                                секретний протокол до нього

                                                                (пакт Молотова - Ріббентропа).

 

                Історичні персоналії: - Молотов (Скрябін) В.М.  (1890-1986) –

                                                                 партійний, радянський діяч. Член ЦК

                                                                 РКП(б), ВКП(б),  КПРС в 1921 – 1957 рр.

                                                                 В 1930 – 1941 рр. – голова Раднаркому

                                                                 СРСР; одночасно – нарком іноземних

                                                                 справ в 1939 -  1949 рр.

 

  •           Ріббентроп фон Іоахім (1893-1946) – посол Німеччини в Великобританії. В 1939 – 1945 рр. – міністр іноземних справ Німеччини. Страчений в 1946 р. відповідно до вироку Нюрнбергського трибуналу як військовий злочинець.

 

 

 Підписання цього документу фактично відкрило шлях Німеччині до розв’язання війни з Польщею та ІІ світової війни в цілому, а СРСР – висунути територіальні претензії до Фінляндії, Румунії, Польщі тощо.

 

  Поміркуй:  Чому СРСР, підписавши пакт про

        ненапад з Німеччиною та секретний

                                                           протокол до нього, фактично опинився

                                                                серед країн-агресорів, що розв’язали

                                                                     ІІ світову війну?

 

Домашнє завдання:  [1]  - §25-27; дай відповіді на поставлені запитання,  заповни хронологічну таблицю:

 

„Основні події міжнародних відносин в 30-х рр.”

 

Дата

 

 

Подія

 

Наслідки,

історичне значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕВІР СЕБЕ:

Тести самоконтролю до теми IХ:

  1. Аншлюс Австрії до Німеччини відбувся в:

            а) 1933 р.;

            б) 1938 р.;

            в) 1939 р.

2. Договір про взаємодопомогу між СРСР,Францією та Чехословаччиною був заключний в:

             а) 1934 р.;

             б) 1935 р.;

              в) 1936 р.

3. До Антикомінтернівського пакту увійшли такі країни:

              а) СРСР,Польща,Франція;

              б) США,Франція,Великобританія;

              в) Німеччина,Італія,Японія.

4. Секретний протокол до пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною був підписаний:

              а) Ворошиловим-Герінгом;

              б) Сталіним-Гітлером;

              в) Молотовим-Ріббентропом.

5. Представники якої країни не приймали участі в Мюнхенській конференції:

              а) Франції;

              б) Італії;

              в) Чехословаччини.

6. Японія в 1931 році захопила:

              а) Корею;

              б) Індокитай;

              в) Манчжурію.

7. Німеччина почала порушувати умови Версальського договору в :

              а) 1933 р.;

              б) 1935 р.;

              в) 1936 р.

8. Англо-франко-радянські переговори в серпні 1939 року з радянського боку очолював:

              а) Сталін;

              б) Молотов;

              в) Ворошилов.

9. Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною був заключний строком на:

              а) 5 років;

              б) 10 років;

              в) 15 років.

10. Анексія-це:

             а) добровільна передача території іншій країні;

             б) насильне захоплення території та приєднання її до країни –агресора.

11. Коли Франція та Великобританія надали Польщі гарантії безпеки:

              а) 17 квітня 1939 р.;

              б) 31 березня 1939 р.;

              в) 22 лютого 1939 р.

12. Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною був заключний:

              а) 21 червня 1941 р.;

              б) 23 вересня 1938 р.;

              в) 23 серпня 1939 р.

13. "Віссю Рим-Берлін-Токіо" називали країни-учасниці:

              а) Комінтерну;

              б) Антанти;

               в) Антикомінтернівського пакту.

14. Пацифізм-це течія:

               а) антивоєнного руху;

               б) революційного руху;

                в) національно-визвольного руху.

15. Антикомінтернівський пакт був створений в:

                а) 1935 р.;

                б) 1936 р.;

                в) 1937 р.

16. Політика колективної безпеки у Європі передбачала:

                а) заключення договорів між країнами Європи про ненапад;

                б) об'єднання країн Європи для спільної боротьби проти агресора;

                в) створення військово-політичного союзу європейських країн.

17. По відношенню до якої країни проводилась політика "умиротворення":

                а) Японії;

                б) Італії;

                в) Німеччини.

18. В якому році Італія вчинила напад на Ефіопію:

                а) 1933 р.;

                б) 1934 р.;

                в) 1935 р.

19. В якому році СРСР було прийнято до Ліги Націй:

                а) 1933 р.;

                б) 1934 р.;

                в) 1935 р.

20. Депортація-це:

                а) примусове вигнання з країни,переселення окремих осіб,народів;

                б) добровільне переселення окремих осіб,груп,народів.

 

 

docx
До підручника
Всесвітня історія (профільний рівень) 10 клас (Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О.)
Додано
31 жовтня
Переглядів
1
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку