Міжнародні відносини напередодні ІІ світової війни

Про матеріал
Автор пропонує конспект для самопідготовки учня (студента) з елементами додаткових матеріалів для ефективного засвоєння навчального матеріалу. Матеріал адаптовано до підручника "Всесвітня історія" для 10 класу за редакцією Гісема О.В. та Мартинюка О.О. (рівень стандарту). Вид.-"Ранок", 2018р.
Перегляд файлу

Конспект самопідготовки
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: «Міжнародні відносини напередодні ІІ світової війни»

 

План заняття:

1. Зовнішньополітичні пріорітети провідних країн світу.

2. Виникнення двох вогнищ війни.

З. Переддень війни.

 

1.  Версальсько-Вашингтонська система договорів, що була прийнята після   І світової війни, не розв’язала тих проблем, що мали місце в міжнародних відносинах. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. поглибила їх ще більше. Всі спроби Франції та СРСР створити систему колективної безпеки в Європі зазнали невдачі. Це привело до посилення агресивності з боку Німеччини, Італії та Японії.

 США в 30-х рр. намагались проводити політику невтручання та нейтралітету. Це було вигідно країнам-агресорам, адже американське законодавство не розрізняло агресора та його жертву.

 В 30-х рр. загострились відносини Великобританії з Німеччиною та Японією, тому що агресивні наміри цих країн становили небезпеку колоніальним володінням Великобританії в Африці, Азії та басейні Тихого океану. Великобританія спільно із Францією почали проводити політику „умиротворення” агресора, штовхаючи Німеччину та Японію до війни з СРСР.

 Прихід фашистів до влади в Німеччині змусив Францію шукати союзників у Східній Європі на випадок війни. В 1935 р. між Францією, СРСР та Чехословаччиною було підписано угоди про взаємодопомогу.

 Нацисти, прийшовши до влади в Німеччині в 1933 р., не приховували своїх планів перегляду Версальського мирного договору. Вже в 1935 р.  в країні була запроваджена загальна військова повинність, розпочалось будівництво великих надводних кораблів та підводних човнів. Ні Великобританія, ні Франція не застосували передбачених в цьому випадку санкцій. В 1936 р. Німеччина ввела свої війська до Рейнської демілітарізованої зони.

 

  Запам’ятай: демілітарізована зона – це територія,

                                                                вільна від присутності збройних сил,

                                                                воєнних об’єктів та військової

                                                                промисловості. 

 

 СРСР в 20-х – 30-х рр перебував в стані міжнародної ізоляції та відчутно не впливав на розвиток міжнародних стосунків. Тільки в 1934 р. СРСР було прийнято до Ліги Націй. В Європі СРСР виступив за створення системи колективної безпеки і стримування агресорів через договори про ненапад та взаємодопомогу, але підтримки не отримав. Провідником цього курсу став народний комісар закордонних справ СРСР М. Литвинов.

 

                          Історичні персоналії: Литвинов М. М. (Валлах Макс )

                                                                           (1876 - 1951) – член партії з 1918 р..

                                                                           З 1918 р. – член колегії Наркомату

                                                                           іноземних справ РСФСР (з 1922 р.

                                                                          - СРСР). З 1936 по 1939 рр. –

                                                                          нарком іноземних справ СРСР,

                                                                          ініціатор створення системи

                                                                         колективної безпеки в Європі.

 

                         Поміркуй: Чому не вдалося шляхом переговорного

                                                 процесу розв’язати міжнародні суперечки?

 

2.    Перше вогнище війни виникло на  Далекому Сході.

 

                        Запам’ятай:- 1931 р. – Японія вчинила напад на північно-

                                                           східну провінцію Китаю Маньчжурію;

  •           1937 р. – Японія розв’язала „велику китайську війну”;
  •           1938 р. – виник збройний конфлікт з СРСР поблизу озера Хасан;
  •           1939 р. - виник конфлікт з Монголією та СРСР поблизу р. Халкін-Гол.

 

 Агресивні дії Японії, що не були засуджені великими державами та Лігою Націй, розв’язали руки для агресії Італії.

 

                         Запам’ятай: 1935 -  1936 рр.- війна Італії проти Ефіопії.

 

 Спільні загарбницькі інтереси Японії, Німеччини та Італії швидко привели їх до зближення. В 1936 р. Японія та Німеччина заключили Антикомінтернівський пакт, до якого в 1937 р. приєдналась Італія.

 

 В березні 1938 р. Німеччина вчинила аншлюс (приєднання) Австрії, що було заборонено відповідною статтею Версальського договору. У вересні 1938 р. виникла криза в стосунках між Німеччиною та Чехословаччиною через Судетську область. Було скликано міжнародну конференцію в Мюнхені, де представники Франції та Великобританії проводили політику „умиротворення” Німеччини, фактично зрадили свого союзника – Чехословаччину, і погодились на передачу Судет Німеччині, Тешинської Сілезії – Польщі, частини Словаччини і Карпатської України – Угорщині.

 

  Поміркуй: Чому Ліг  Націй не змогла зупринити агресії    

       

                                                      з боку Японії, Німеччини, Італії?

 

3. В 1939 р. Німеччина та Італія приступили до агресивних дій в Європі:

-  березень 1939 р. – Німеччина ввела свої війська до

   Чехословаччини та розчленувала її;

-  квітень 1939 р. – Італія захопила Албанію;

-  Німеччина захопила Мемельську область Литви і висунула

   територіальні претензії до Польщі.

 Таким чином, стало зрозумілим, що політика „умиротворення” агресора зазнала краху. Виникнення безпосередньої загрози війни вимагало від урядів Франції та Великобританії шукати зближення з СРСР. В серпні 1939 р. в Москві розпочались англо-франко-радянські переговори, але успіху вони не мали. Щоб не допустити підписання якоїсь угоди між Францією, Великобританією та СРСР, Німеччина запропонувала СРСР заключити пакт про ненапад і нейтралізувати СРСР на випадок війни з Польщею.

 

  Запам’ятай: 23 серпня 1939 р. – СРСР та Німеччина

                                                                підписали пакт про ненапад та

                                                                секретний протокол до нього

                                                                (пакт Молотова - Ріббентропа).

 

                Історичні персоналії: - Молотов (Скрябін) В.М.  (1890-1986) –

                                                                 партійний, радянський діяч. Член ЦК

                                                                 РКП(б), ВКП(б),  КПРС в 1921 – 1957 рр.

                                                                 В 1930 – 1941 рр. – голова Раднаркому

                                                                 СРСР; одночасно – нарком іноземних

                                                                 справ в 1939 -  1949 рр.

 

  •           Ріббентроп фон Іоахім (1893-1946) – посол Німеччини в Великобританії. В 1939 – 1945 рр. – міністр іноземних справ Німеччини. Страчений в 1946 р. відповідно до вироку Нюрнбергського трибуналу як військовий злочинець.

 

 

 Підписання цього документу фактично відкрило шлях Німеччині до розв’язання війни з Польщею та ІІ світової війни в цілому, а СРСР – висунути територіальні претензії до Фінляндії, Румунії, Польщі тощо.

 

  Поміркуй:  Чому СРСР, підписавши пакт про

        ненапад з Німеччиною та секретний

                                                           протокол до нього, фактично опинився

                                                                серед країн-агресорів, що розв’язали

                                                                     ІІ світову війну?

 

Домашнє завдання:  [1]  - §25-27; дай відповіді на поставлені запитання,  заповни хронологічну таблицю:

 

„Основні події міжнародних відносин в 30-х рр.”

 

Дата

 

 

Подія

 

Наслідки,

історичне значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕВІР СЕБЕ:

Тести самоконтролю до теми IХ:

  1. Аншлюс Австрії до Німеччини відбувся в:

            а) 1933 р.;

            б) 1938 р.;

            в) 1939 р.

2. Договір про взаємодопомогу між СРСР,Францією та Чехословаччиною був заключний в:

             а) 1934 р.;

             б) 1935 р.;

              в) 1936 р.

3. До Антикомінтернівського пакту увійшли такі країни:

              а) СРСР,Польща,Франція;

              б) США,Франція,Великобританія;

              в) Німеччина,Італія,Японія.

4. Секретний протокол до пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною був підписаний:

              а) Ворошиловим-Герінгом;

              б) Сталіним-Гітлером;

              в) Молотовим-Ріббентропом.

5. Представники якої країни не приймали участі в Мюнхенській конференції:

              а) Франції;

              б) Італії;

              в) Чехословаччини.

6. Японія в 1931 році захопила:

              а) Корею;

              б) Індокитай;

              в) Манчжурію.

7. Німеччина почала порушувати умови Версальського договору в :

              а) 1933 р.;

              б) 1935 р.;

              в) 1936 р.

8. Англо-франко-радянські переговори в серпні 1939 року з радянського боку очолював:

              а) Сталін;

              б) Молотов;

              в) Ворошилов.

9. Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною був заключний строком на:

              а) 5 років;

              б) 10 років;

              в) 15 років.

10. Анексія-це:

             а) добровільна передача території іншій країні;

             б) насильне захоплення території та приєднання її до країни –агресора.

11. Коли Франція та Великобританія надали Польщі гарантії безпеки:

              а) 17 квітня 1939 р.;

              б) 31 березня 1939 р.;

              в) 22 лютого 1939 р.

12. Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною був заключний:

              а) 21 червня 1941 р.;

              б) 23 вересня 1938 р.;

              в) 23 серпня 1939 р.

13. "Віссю Рим-Берлін-Токіо" називали країни-учасниці:

              а) Комінтерну;

              б) Антанти;

               в) Антикомінтернівського пакту.

14. Пацифізм-це течія:

               а) антивоєнного руху;

               б) революційного руху;

                в) національно-визвольного руху.

15. Антикомінтернівський пакт був створений в:

                а) 1935 р.;

                б) 1936 р.;

                в) 1937 р.

16. Політика колективної безпеки у Європі передбачала:

                а) заключення договорів між країнами Європи про ненапад;

                б) об'єднання країн Європи для спільної боротьби проти агресора;

                в) створення військово-політичного союзу європейських країн.

17. По відношенню до якої країни проводилась політика "умиротворення":

                а) Японії;

                б) Італії;

                в) Німеччини.

18. В якому році Італія вчинила напад на Ефіопію:

                а) 1933 р.;

                б) 1934 р.;

                в) 1935 р.

19. В якому році СРСР було прийнято до Ліги Націй:

                а) 1933 р.;

                б) 1934 р.;

                в) 1935 р.

20. Депортація-це:

                а) примусове вигнання з країни,переселення окремих осіб,народів;

                б) добровільне переселення окремих осіб,груп,народів.

 

 

docx
До підручника
Всесвітня історія (профільний рівень) 10 клас (Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О.)
Додано
31 жовтня
Переглядів
124
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку