Презентація уроку "Франція 1918-1940 рр."

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920-1930-х рр. Ліцей № 3 Охтирської міської ради Сумської областіучитель Іван СОБОЛЄВ

Опорні дати

Знати та вміти

План

Наслідки І світової війни 11.11.1918 р. 101 гарматний постріл сповістив Париж про закінчення І світової війни{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Загинуло 1.315 млн. чол. Поранено- 2.8 млн.11% працездатного 50% торгівельного флоту10 000 підприємств1500 мостів265 000 житлових будинків40% закордонних інвестицій. Спустошено 10 депардаментів. Сума збитків 134 млрд. франків. Борг союзникам 60 млрд. франків. Країна втратила

Тим часом. Нові підприємства - Рено, Сітроен. Військове виробництво вимагало розвитку низки галузей промисловості. За роки війни виникли нові індустріальні райони: Центральний, Південний, Південно-Західний. Країна швидко перетворювалася з аграрно-індустріальної країни в індустріально-аграрну. Повернення Ельзасу та Лотарингії подвоїло потужність металургії, сприяло швидкому розвиткові хімічної й текстильної промисловостіДо 1935 р. Франція експлуатувала вугільні запаси Саара

Політичний устрій Франціїконституція 1875 р{69012 ECD-51 FC-41 F1-AA8 D-1 B2483 CD663 E}виконавчазаконодавчасудова. Президент. Національні збори. Касаційний Призначав голову ради міністрів. Палата депутатів. Сенатапеляційнийна 7 років4 роки9 роківІ інстанція. Національні збори Пряме голосування. Представники муніципалітетів. Чоловіки з 21 року. Впливові партії республіканська і радикальна

Президенти ФранціїРаймон Пуанкаре1913-1920 рр. Поль Дешанель1920 р. Александр Мільєран1920-1924 рр. Гастон Думерг1924-1931 рр. Поль Думер1931-1932 рр. Альбер Лебрен1932-1940 рр

Прем'єр-міністри Франції{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПІБРоки прем'єрства. Важлива подія. Жорж Клемансо1917-1920 Активний учасник «справи Дрейфуса», опублікувавши не менше 665 статей в його підтримку. Арістід Бріан 1920-1921 Пропонував створити «тривалі уряди солідарності на базі міжнародних угод». Раймон Пуанкаре1922-1924 Увів французьку армію у прикордонну німецьку область Рур щоб стягнути заборговані Німеччиною виплати. Едуар Ерріо1924-1925 Провів шкільну реформу, видавши закон про створення єдиної і безкоштовної школи. Раймон Пуанкаре1926-1929 Франція пережила період економічного підйому. Едуар Даладьє1933;1938 У 1938 від імені Франції підписав Мюнхенські угоди 

Жорж Клемансо У листопаді 1917 р. знов стає головою Ради міністрів і водночас військовим міністром, намагається запровадити диктаторський режим у країні. Був одним з творців Версальського договору 1919 р. Домагався гегемонії Франції в Європі. Був готовий підтримати створення незалежної Української держави під керівництвом гетьмана Скоропадського Павла як санітарного кордону від більшовицької Росії, надати різноманітну підтримку взамін за повернення нею 5 більйонів золотих франків — половини суми, позиченої Францією Російській імперії перед початком І-ї світової. Після повалення гетьмана не захотів мати справу з урядом Директорії УНР, вважаючи його комуністичним. За темпераментні та різкі виступи в парламенті дістав прізвисько "Тигр".

Перші реформи. У 1919 р. уряд Франції очолював Ж. Клемансо23 квітня 1919 р. був прийнятий закон про запровадження 8-годинного робочого дня. 25 березня 1919 р. був прийнятий закон про право профспілок укладати з підприємцями колективні договори. Були також встановлені пенсії інвалідам, вдовицям, дітям-сиротам (в надії на одержання репарацій).1 травня 1919 р., не дивлячись на заборону уряду, стало у Франції святом солідарності трудящих, демонстрацією їх готовності до подальшої боротьби за свої права.

Франція в 20-і роки ХХ ст.Із Соціалістичної партії виділилось ліве крило, яке у грудні 1920 р. утворило Французьку Комуністичну партію. Її лідерами були М. Кашен і П. Вайян-Кутюр’є. На травень 1921 р. в рядах ФКП було уже 90 тис. членів. Друкованим органом партії стала газета "Юманіте". Уряд Бріана (січень 1921 – січень 1922 р.). Було здійснено спробу урізати права профспілок, було скасовано 8-годинний робочий день для моряків. На багатьох підприємствах робочий день був збільшений до 10-12 годин. Почались судові процеси проти депутатів-комуністів та ін. Падіння уряду Пуанкаре, краху Національного блоку. З цих пір Франція бере курс на лівий блок. Партії лівого спрямування, а саме: радикалів, соціалістів, республіканських радикалів та помірковані анти-клерикали напередодні виборів до парламенту утворили Лівий блок. Компартія Франції до Лівого блоку на увійшла.

Уряд РАЙМОНА Пуанкаре. Гонка озброєнь стала суттєвою ознакою в діяльності уряду Р. Пуанкаре. Франція утримувала 700 тисячну армію, найбільшим в Європі був і повітряний флот. Все це вимагало збільшення податків з населення і дійсно за 1920-1922 рр. вони зросли на 2/3. Відволікаючим маневром з боку Національного блоку мала стати окупація французькими і бельгійськими військами Рурської області, що і сталося 11 січня 1923 р. Тиск внутрішній і зовнішній з боку Англії і США змусив Пуанкаре вивести в кінці 1923 р. війська з Рурської області.

Екомоміка франції в 1920 роки

Уряд Ерріоуряд Ерріо визнав СРСР, провів часткову амністію робітникам і матросам за революційні виступи у 1919 р., прийняв закон про надбавку зарплати державним чиновникам та ін. Жінки отримали право участі у виборах до місцевих і кантональних органів влади, була обмежена у правах католицька церква. Однак сенат (там більшість мав Національний блок) значно урізував реформи Е. Ерріо. При спробі Ерріо ввести податок на капітал, сенат звинуватив уряд у незадовільному фінансовому проекті і відправив його у відставку.

уряди Пуанкаре. Бріана, Тардьє ввів податок на предмети першої необхідності, збільшив тарифи на залізницях і водних шляхах, скоротив пенсії і зарплати службовцям. Спроби комуністів організувати акції протесту проти наступу на життєвий рівень трудящих особливих результатів не дали. Тардьє. Він дотримувався відверто фашистських поглядів. Це одразу ж привело до активізації фашистських сил.. У різкій опозиції до уряду Тардьє були комуністи Франції, особливо після обрання на посаду генерального секретаря М. Тореза.

Франція 1930 р.р. З 1930 р. у Франції почалася економічна криза, яка тривала до 1936 р. Обсяг промислового виробництва скоротився майже на 1/3. Але в окремих галузях, в текстильній, шовковій, шкіряній промисловості, обсяг виробництва скоротився наполовину. Майже наполовину зменшилась продукція сільського господарства. Зовнішня торгівля знизилась у 2 рази. Франція втрачала ринок збуту своєї продукції. Стався крах банку Устріка та інших банків. Дрібні власники втратили 3 млрд. франків. Кількість безробітних досягла в 1935 р. 500 тис. чол. Зарплата працюючих робітників скоротилась на 24%. У селі посилилося масове розорення селян, що виштовхувало їх у міста. Вони і там поповнювали ряди безробітних. Кількість збанкрутілих дрібних підприємств досягла 100 тисяч. Все це привело до посилення класової боротьби. Зміна урядів йшла одна за одною. Однак прем’єрами були, в основному, Тардьє і Лаваль, які відверто проводили політику в інтересах олігархів. Президент Г. Думерг пішов у відставку. Новим президентом став П. Думер. 6 травня 1932 р. російський білогвардієць вбив президента Франції П. Думера. У травні 1932 р. відбулися вибори до парламенту. Перемогу на виборах здобули радикали і соціалісти. Вони отримали 336 місць, праві партії – 262. У липні 1932 р. Ерріо сформував новий уряд, який протримався лише кілька місяців. У січні 1933 р. уряд очолив прихильник франко-німецького зближення Е. Даладьє.

Активізації фашистських організацій і у Франції. На цей час там діяли такі фашистські організації, як "Бойові хрести", "Французька дія", "Патріотична молодь" «Нове століття» та ін. Фашистський рух таємно підтримували Лаваль, Тардьє та ін. Фашизм у Франції мав сильні позиції в армії. Їм симпатизували такі відомі генерали, як Петен, Вейган. Мета фашистів здійснити державний переворот і захопити владу. 6 лютого 1934 р., почавши заколот у Парижі..

Народний фронт у Франції

Загострення кризи3 січня 1937 р. у Франції почали з’являтися перші ознаки нової економічної кризи. З червня 1937 р. уряд очолював правий радикал К. Шотанфашистські організації об’єдналися в Народну партію і готували збройний заколот з метою встановлення своєї директорії на чолі з Петеном15 листопада Даладьє домігся від парламенту особливих повноважень і в той же день опублікував надзвичайні декрети про скасування 40-годинного робочого тижня і запровадження додаткових 50-ти робочих годин на місяць. Даладьє, будучи одним із політичних лідерів Народного фронту, свідомо вів справу до його розвалу. Першими із Народного фронту вийшли радикали. Мюнхенська угода була останнім кроком на шляху розвалу Народного фронту у Франції.

Міжнародна політика. У зовнішній політиці Франції домінувало прагнення утвердити вплив у післявоєнній ЄвропіФранцузька дипломатія на початку 30-х рр. зробила спробу зблизитися з Німеччиною, але Німеччина відмовилася від угоди. 1932 р. між Францією та СРСР було підписано договір про ненапад один на одного. Французький уряд безуспішно протестував проти англо-німецької морської угоди (1935 р.), за якою Німеччина отримала право на будівництво флоту. Франція визнала аншлюс Австрії.1935 р. у Парижі було підписано договір про взаємну допомогу між Францією і СРСР. Франція була учасником Мюнхенської угоди 1938 р.

Висновки. Країна швидко перетворювалася з аграрно-індустріальної країни в індустріально-аграрну. Сильні позиції лівих партій. Фашизм у Франції мав сильні позиції в армії і уряді. Їм симпатизували такі відомі генерали, як Петен, Вейган, таємно підтримували Лаваль, ТардьєУ зовнішній політиці Франції домінувало прагнення утвердити вплив у післявоєнній Європі

Узагальнення1. Які території у 1919 р. відійшли під контроль Франції?а) Ельзас і Лотарингія; б) Ейпен і Мальмеді; в) Саарська область; г) Рурська область.2. В якому році уряд очолив лідер партії радикалів Едуар Даладьє?а) 1934 р. б) 1936 р. в) 1937 р. г) 1938 р.3. Франції у ІІ половині 20-х р.р. характерні такі процеси: а) стабілізація економіки; б) перемога на виборах лівих партій; в) 1.16 млн. чол. страйкуючих; г) спроба приходу до влади фашистів

Домашнє завдання

Використана література