В останній третині ХІХ ст. змінюється співвідношення сил у Європі та світі. завершення промислової революції та швидкий темп розвитку молодих капіталістичних країн (Німеччина, Італія, США); наростаючі національно-визвольні рухи у 50-х — на початку 70-х років ХІХ ст. й утворенням національних держав (об’єднання Німеччини та Італії); зміцненням позицій Німеччини та послабленням Франції в результаті франко-прусської війни (1870—1871 рр.); втратою Великою Британією світового економічного лідерства. політика «блискучої ізоляції»зменшенням впливу Австро-Угорщини та Росії на європейську політику; зростаюча роль США як світового лідера. Остання третина ХІХ ст. характеризувалась подальшими колоніальними загарбаннями в Азії та Африці. Більшість країн цих континентів опинилися у стані напівколоній (Китай, Іран, Османська імперія) великих держав або перебували у тій чи іншій формі залежності від них (балканські, деякі латиноамериканські держави, Португалія).
Троїстий союз. Таємний договір між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією був підписаний 20 травня 1882 р. й отримав назву «Троїстий союз». Спочатку він був підписаний на п’ять років, потім неодноразово подовжувався і проіснував до 1915 р. Учасники договору домовилися не брати участі в жодних союзах й угодах, спрямованих проти одного з них.
Антанта. У 1904 р., після врегулювання взаємних колоніальних претензій в Африці, Велика Британія уклала військово-політичну угоду з Францією, яка отримала назву «Антанта» («сердечна згода» або «сердечна угода»). У 1907 р. Антанта стала потрійною. Підписавши з Великою Британією конвенцію про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані й Тибеті, до неї приєдналася й Росія.
Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХХ ст.{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Дата. Сторони конфлікту. Результати1880—1881 рр. Перша англо-бурська війна. Підтверджено незалежність Трансваалю і встановлено його західний кордон; бурам сплачено 3 млн фунтів стерлінгів компенсації1894—1895 рр. Японо-китайська війна. Японія захопила острів Тайвань і Пескадорські острови1898 р. Американо-іспанська війна. США оволоділи островами Пуерто-Рико і Гуам; за Філіппіни надано Іспанії компенсацію 20 млн доларів. Протекторат США над Кубою1899—1902 рр. Друга англо-бурська війна. Велика Британія захопила багаті на алмази і золото Трансвааль і Оранжеву республіку (Південна Африка)
{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Дата. Сторони конфлікту. Результати1904—1905 рр. Російсько-японська війна. Японія одержала південну частину російського острова Сахалін, а також території, орендовані Росією в Північно-Східному Китаї, встановила протекторат у Кореї (у 1910 р. Корея стала японською колонією)1905—1906 рр. Перша марокканська криза (Німеччина, Велика Британія і Франція)Марокко потрапляє під контроль Франції і частково Іспанії1908—1909 рр. Боснійська криза (Австро-Угорщина, Сербія, Росія)Австро-Угорщина приєднала окуповані її військами Боснію і Герцеговину1911 р. Друга марокканська криза (Німеччина та Франція)Німеччина не зважилася на зіткнення з Антантою
{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Дата. Сторони конфлікту. Результати1911 р.Італо-турецька (Тріполітанська) війнаІталія захопила турецькі володіння в Північній Африці — Тріполітанію і Кіренаїку та створила італійську колонію Лівію1912—1913 рр. Перша балканська війна (Болгарія, Сербія, Греція, Чорногорія і Туреччина)Туреччина втратила всі свої європейські володіння, крім Стамбула і невеликої частини Східної Фракії1913 р. Друга балканська війна (Болгарія і Греція, Сербія, Чорногорія, Румунія, Туреччина)Поразка Болгарії, до Румунії приєднано Південну Добруджу, до Греції — Південну Македонію і частину Західної Фракії, до Сербії — майже всю Північну Македонію
Гонка озброєнь — організація державою масового виробництва військової продукції, зброї, використання наукових досліджень і винаходів для створення нових зразків зброї, здатної завдати найбільшої шкоди живій силі та техніці противника. Гонка озброєнь. За період із 1901 до 1913 р. великі держави витратили на військові потреби понад 20 млрд доларів і збільшили розмір своїх збройних сил майже на 30 %. Лідерство в гонці озброєнь залишалося за Німеччиною. Спираючись на свій економічний потенціал, Німеччина встигла краще й швидше за інші країни підготуватися до війни.
Франція військові витрати становили до 40% державного бюджету (1914 p.); прийнято закон про трирічну військову службу (1913 р.), що збільшувало чисельність французької армії в мирний час на 30%). Витрати Британії також були значними - зросли втричі. У 1906 р. у Великій Британії був закладений перший дредноут — великий лінійний корабель із потужною артилерією. Лише за 1909—1913 pp. Німеччина збільшила свої військові витрати майже на третину, що становило 50% усіх бюджетних асигнувань. Росія. За допомогою французьких позик вона будувала стратегічні залізниці, збільшувала кадровий склад армії і флоту. Але за темпами переозброєння Росія значно відставала і від Німеччини, і від союзників.
Завдяки розвитку металургії та хімії стало можливим удосконалення вогнепальної зброї. Кулемет Максима — станковий кулемет, розроблений Гайремом Стівенсом Максимом у 1883 році. Кулемет Максима став одним з родоначальників автоматичної зброї; він широко використовувався під час Англо-бурської війни 1899—1902 рр., Першої світової і Другої світової воєн, а також у багатьох малих війнах і збройних конфліктах XX століття
ВИСНОВКИподіл Європи та світу на два ворожі військово-політичні блоки — Троїстий союз і Антанту. Основним змістом політики великих держав у складі цих союзів була підготовка до світової війни за поділ уже поділеного світу. Перші такі протистояння розпочалися наприкінці XIX ст.: іспано-американська (1898 р.), англо-бурська (1899—1902 рр.), російсько-японська (1904—1905 рр.) війни. Підготовка до війни призвела до шаленої гонки озброєнь, першість у якій узяла Німеччина.