«Міжнародний день інвалідів»

 (загальношкільний захід)

Мета. Дати визначення поняттю "Добро". Ознайомити дітей з Державними програмами соціальної підтримки інвалідів в Україні.

 Навчити   дітей   творити   Добро,   радуватися   за   інших, сприймати чужий біль, як свій. Формувати в учнів почуття милосердя та солідарності з дітьми з обмеженими фізичними можливостями.

Виховувати в собі милосердя, добре ставлення до оточуючого світ, до жінки, до інвалідів, до слабших за себе.

(Вступ – інтерактивна дошка

1. Презентація.
2. Соціальна реклама.
3. Фото людей похилого віку.
4. Всі ми рівні.
5. Танок на інвалідних візках.

Пісні:

1. «Діти України».
2. «Хай живе надія».
3. «Щастя, добра і любові»).

Ведуча:

3 грудня! Сьогодні відзначаємо Міжнародний день інвалідів. У всьому світі, в нашій країні і в нашій школі є такі діти з обмеженими фізичними можливостями. Але інвалідність – це не трагедія, а незручність. І щоб жили такі люди повноцінно, трудилися, навчалися, раділи, ми повинні ставитися до них з щирою людською добротою. Благодійність і милосердя завжди були притаманні нашому народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба з голодним, дати притулок бездомному, захистити старого й немічного, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

Т.Г. Шевченко писав: «Раз добром зігріте серце вік не охолоне».

Вступаючи в життя, людина прагне розібратися в ньому і збагнути: що ж погано, а що добре.

(Монтаж).

Учениця 1.

Людина починається з добра.

Не говори  про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Учениця 2.

Бо доброта – не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Учень 1.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Учень 2.

Милі жінки!

В цей день весняний,

В цей день святковий

Бажаєм щиро, бажаєм радо

Безхмарного неба, сонця в душі.

Здоров’я міцного, дитячого слова

Натхнення, кохання й краси.

Учень 3.

Є дуже багато слів, які можна зіставити зі словом «добро», але ми зупинимося на таких, як «добро», «душа», «душевна щедрість», «добра душа», «доброчинність». А зараз послухайте визначення цих понять:

Добро – це усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.

Душа – внутрішній психічний стан людини.

Душевна щедрість – внутрішній психічний стан людини, яка радо надає допомогу, нічого не шкодуючи для інших і нічого не чекаючи взамін.

Добра душа – чуйна, щира, спокійна людина.

Доброчинність – зроблене добро, корисний вчинок.

Учень 4.

Добрим бути – зовсім не просто.

Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку.

Добрим треба бути нам довіку.

Учень 5.

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

Якщо доброта, як сонце світить,

То радіють і дорослі, й діти.

(Звучить пісня «Даруй добро»).

Учениця 1.

Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, що ви іскрити доброту з наших сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба в звичайному плині життя немає людей, які потребують допомоги?

(Інтерактивна дошка – фотознімки).

Ведуча.

Доброта і милосердя багаточисельні. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами.

В Україні живе майже 2 мільйони одиноких людей. Близько 200 тисяч з них цілком чи частково не здатні обслуговувати себе. 15 тисяч із них проживають в будинках-інтернатах, їх об’єднує немічність, самотність. У злиднях живуть 1150 наших земляків. Близько 30 тисяч із них мешкають у напіврозвалених халупах, 70 тисяч – ті, хто отримує мізерну пенсію. Сумні цифри. Та це – правда нашого життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а через те, що не чують вкрай необхідного «Добрий день!»

Учениця 1.

Живе одинока людина,

Чому ж ми проходимо мимо?

Живе одинока людина

Ніким у життя нелюбима.

Учениця 2.

І серце у неї відкрите

Для ласки людської й привіту,

Печальним льодком оповите

Віддалене горем від світу.

Учень 1.

Чому ж ми не прийдемо в хату,

Її не покличем з собою?

Бо буде одна вікувати

Людина з своєю журбою.

Учень 2.

Нам легше, бо ми не самотні.

Ходімо ж до неї в світлицю.

І серце людини в бездонні

Полине над нами, як птиця.

Учениця 3.

В суєті не згубіть доброти,

Силу духу черпайте в любові!

Хай не легко нам буде іти,

Не цурайтеся рідних ніколи.

(Звучить пісня «Побажання»).

Ведуча:

«Легенда про доброту».

Добро має бути розумним.

Жив колись імператор, який дуже любив природу, а особливо – птахів. Одного разу він побачив, що хлопчаки стріляють у голубів із рогатки. Це дуже розсердило імператора і він наказав приносити в палац живих птахів. Незабаром увесь замок був наповнений різноманітним птаством. Сталося так, що навідав імператора мудрець. Побачив він повен палац птахів і запитав:

• Для чого тобі стільки птахів?
• У мене добре серце. Я захищаю їх від дітей.
• Так, у тебе добре серце, але ніхто не приніс птахам стільки зла, як ти…

Запитання: Як ви думаєте, що мав на увазі мудрець?

Ведуча:

Ст. 160 (5 – 11) кл.

Учениця 1:

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше зла,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що на торжку не продається,

Що кривди розбива пласти,

Красою тулиться до серця.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящих,

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.

Учениця 2:

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодких мед

Чиюсь загоїть рану.

Чи перший біль, чи то останній,

Коли б то знати наперед!

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке.

Короткі в нас слова черстві!

Кажімо більше ніжних слів!

 (Звучить пісня).

Учень 1:

У будь-яких життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті, будьте Людиною. Ніколи не втрачайте віри. Життя наше смугасте і в ньому чергують успіхи і невдачі, злети і падіння.

Учениця 3:.

І що б не трапилося, не черствійте душею, не будьте байдужими, тому що люди-інваліди можуть вести повноцінне життя. Але для цього їм потрібна наша допомога, увага, дбайливе ставлення. Співіснування з інвалідами стає випробуванням справжніх людських якостей. Тож пам’ятайте слова з країни доброти й милосердя.

 (Звучить пісня «Бажаю вам добра»).

(Інтерактивна дошка).

Ведуча:

Найбільш точно і коротко висловлюються наші думки в прислів’ях і приказках. Давайте разом пригадаємо їх.

Прислів’я про добро

• Хто людям добра бажає, той і сам має.
• Світ не без добрих людей.
• Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.
• За добро платять добром.
• З добрим дружись, а лихих стережись.
• Про добро пишуть на піску, а про зло – на камені.
• Добро перемагає зло.
• Про добре діло говори сміло.
• Вчися робити добро, тоді погане на розум не прийде.
• Якщо хтось до тебе добрий, будь до нього ще кращий.
• Людина без добра, що соловейко без пісні.
• Добре далеко розходиться, а лихе – ще далі.
• Не говори про добро, а про зло мовчи ще більше.
• Доброму добре ім’я.
• Не одяг красить людину, а добрі справи.
• Як добром зігріте сонце, то повік не охолоне.
• Чужим добром не забагатієш.
• Якщо добро вмієш робити, то навчишся як жити.
• Роби добро, воно дорожче від золота.
• Добро та розум – краса людини.
• За добро і науку цілуй батька і матір в руку.
• Хто добро робить – той нікому не шкодить.
• Якщо вмієш добро робить, то за плечима не носить.

(Учениця читає вірш. Звучить пісня).

Ведуча.

Пам’ятайте добро! Можна забути того, з ким сміялися, але не забувайте того, з ким разом плакали. Будьте вищі від усіляких пліток, заздрощів, дрібних інтриг, образ. Найкращі ліки від образ – прощення. Навчіться прощати всіх, а собі – ніколи. Не втрачайте самоповаги, умійте володіти собою. Перш ніж щось сказати погане, згадайте, що найкраще слово те, яке не сказане. Найкоротша відстань між людьми – усмішка. Частіше усміхайтеся. Якщо вам погано, то це не причина, щоб страждали інші.

Я сподіваюся, що всі ми станемо добрішими, милосерднішими. Нехай потреба робити добро переросте у щоденну потребу.

Всім зараз нелегко, але пам’ятайте, що поруч є люди, яким набагато гірше. А ми можемо хоч на крихту покращити їхнє життя. Віддані людям добро і душевна теплота обов’язково повернуться до вас, бл ми послані на землю, щоб примножувати добро і красу, творити земний рай, а не бути споживачами. Життя таке коротке, то хай же не буде у ньому місця злим помислам. Хай оживає істина стара, людина починається з добра.

Не лінуйся робити добра,

Лише зла не бажайте нікому.

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляху земному.

(Заключна інтерактивна дошка).

(Танець).

Учень 1.

Врятує світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Вже однієї лиш краси занадто мало.

Бо скільки всюди зла –

Людина вже не та!

То ж, люди, на землі

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла!

Щоб кожен зміг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра!

Учениця 1.

Не плач, коли життя жорстоке

Тобі стежину шле лиху.

Ще знайдеш щастя синьооке

На вкритім тернами шляху.

І не сумуй, коли яскраве

Для тебе сонце вмить зійде –

Ще прийде час, і зірка слави

Смарагдом в душу упаде.

Життя – це поле щастя й муки.

Тому до труднощів звикай!

Та головне – безсило руки

Ніколи ти не опускай.