МНЕМОТЕХНІКА ЯК ОСНОВНИЙ ПРИЙОМ РОЗВ'ЯЗАННЯ ОРФОГРАФІЧНИХ ЗАВДАНЬ

Про матеріал
В роботі зібрано найкращі мнемотехніки України, для полегшення вивчення орфографії в 6 класі
Перегляд файлу

ВСТУП

Мнемотехніка – техніка запам’ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення штучних асоціацій; це система внутрішнього листа, що дозволяє послідовно записувати в мозок інформацію, перетворену в комбінації зорових образів; мнемотехніка використовує природні механізми пам’яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам’ятовування, збереження і пригадування інформації.

Мнемотехніка допомагає вирішити низку навчальних та виховних завдань:

  • розширюються творчі здібності дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої ( творчість, образне мислення) півкулі головного мозку;
  • формується вміння ефективно і самостійно вчитися;
  • підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;
  • людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі тощо.

Тема даної курсової роботи є актуальною, оскільки використання мнемотехнічних прийомів є важливим в пізнавальній діяльності та покращує результативність навчання. Можливості запам’ятовування за допомогою методів мнемотехніки у десятки разів перевищують можливості звичайної пам’яті. Мнемотехніка допомагає там, де звичайне заучування матеріалу стає недієвим. Чим складніша інформація з точки зору нормальної пам’яті, тим простіше вона запам’ятовується методами мнемотехніки. Тому останнім часом спеціалісти пропонують використовувати нестандартні підходи до навчання. У зв’язку з цим зростає попит на поглиблення знань про мнемотехнічні прийоми.

Мета курсової роботи  виявити психологічні особливості використа- ння мнемотехнічних прийомів у навчанні.

Завдання дослідження:

  • обґрунтувати необхідність використання мнемотехнічних прийомів у навчанні;
  • розробити завдання для з’ясування використання мнемотехнічних прийомів учнями;
  • дослідити вплив використання мнемотехнік на якість запам’ятову- вання та індивідуальні особливості пам’яті учнів;
  • виявити методичні рекомендації щодо розвитку пам’яті.

Об’єкт дослідження: пам’ять як психологічний процес.

Предмет дослідження: мнемотехнічні прийоми.

Методи дослідження:

  • теоретичні: аналіз друкованої літератури та джерел, порівняння, статистичний метод;
  • емпіричні методи: тестування у вигляді завдання, анкетування;

Отримані дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією і змістовним узагальненням.

Курсова робота містить вступ, три розділи, які поділяються на підрозділи, висновки та список використаних джерел.

У першому розділі описуються загальні положення мнемотехніки, історія виникнення та види мнемотехніки. У другому розділі описується основні прийоми мнемотехніки та практичне застосування в школі. У третьому розділі зразки власних мнемотехнік, які були застосовані в школі.

Результати дослідження можуть бути використані практичними психологами закладів освіти, педагогами при організації навчального процесу,  також студентами педагогічного університету при підготовці до занять з різних дисциплін в школі та учнями для кращого засвоєння орфографії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

МНЕМОТЕХНІКА ЯК ОСНОВНА ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСВОЄННЯ ІНФОРМАЦІЇ

  1.        ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ МНЕМОТЕХНІКИ. ВИДИ МНЕМОТЕХНІК

Слова «Мнемотехніка» і «Мнемоніка» означають одне і теж техніка запам’ятовування. Вони походять від грецького «mnemonikon» мистецтво запам’ятовування. Вважається, що це слово придумав Піфагор Самоський в VI ст. до н.е. . Мистецтво запам’ятовування названо словом «mnemonikon» на честь давньогрецької богині пам’яті Мнемозіни матері дев’яти муз [2, 50] .

Сучасний енциклопедичний словник дає наступні визначення мнемотехніки:

  • мнемонік  мистецтво запам’ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення штучних асоціацій.
  • мнемотехніка це система внутрішнього листа, що дозволяє послідовно записувати в мозок інформацію, перетворену в комбінації зорових образів.

Мнемотехніка використовує природні механізми пам’яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам’ятовування, збереження і пригадування інформації.

Спочатку мнемотехніка виникла як невід’ємна частина риторики і призначалася для запам’ятовування довгих промов. Сучасна мнемотехніка значно просунулася як в теоретичному, так і в технічному плані і уможливлює не тільки фіксацію в пам’яті послідовності текстового матеріалу, але й дозволяє безпомилково запам’ятовувати будь-яку точну інформацію [1, 15].

Найбільш прадавнє прото-кіпу було виявлене археологом Рут Марта Шейді Соліс при розкопках герметичної кімнати однієї з великих пірамід на археологічному об’єкті Караль ( долина Супі, Перу). За стратиграфічним шаром воно датується приблизно 3000 роком до н.е. і може вважатися одним із найпрадавніших ( після шумерського клинопису і єгипетських ієрогліфів) засобом комунікації та архівним документом людства. Прото-кіпу складається з 12 звисаючих ниток, деякі з яких містять вузлики і обмотані навколо паличок [1, 21].

Яке ж місце мнемотехніки в сучасному контексті?

Інформаційне перевантаження, що властиве нашому часу, має вплив на всі вікові групи, але особливо на дітей. Інтенсифікація навчального процесу приводить  до  цілого  ряду  порушень  у  стані  здоров’я  дошкільників  і школярів. Тому педагоги вимушені шукати шляхи оптимізації навчального процесу,  використовувати  технології,  які  максимально  знижують інформаційне  навантаження  на  дітей.  Одним  із  найефективніших  методів зниження зазначеного негативного  впливу,  на  нашу думку,  є застосування мнемотехнічних  методів  запам’ятовування,  що  дозволить  оптимізувати процес навчання [3, 45].

Мнемотехніка це процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів. Це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці. Мнемотехніка допомагає вирішити такі основні навчальні та виховні завдання:

  • розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість) півкулі головного мозку;
  • формується вміння ефективно і самостійно вчитися;
  • підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;
  • зменшуються стреси від навчання;
  • збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи;
  • звільняється час від зазубрювання для продуктивної та творчої роботи;
  • розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі;
  • людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній робот,  а це підвищує її адаптацію у соціумі [4, 36].

Костянтин Дмитрович Ушинський писав: «Навчайте дитину якимсь невідомим їй п’яти словам вона буде довго та марно мучитись, а коли ви поєднаєте двадцять таких слів із картинками вона їх засвоїть вмить».

 В дошкільному віці переважа наочно-образна пам’ять. Запам’ятовування  має  переважно  мимовільний  характер:  діти  краще запам’ятовують  події,  предмети,  факти,  явища,  що  близькі  до  їхнього життєвого досвіду, тому вся нова інформація, нові знання мають спиратися на  життєвий  досвід  дітей.  Ми  створюємо  асоціації  із  добре  знайомими поняттями і отримуємо бажаний результат [5, 150].

Дітям  молодшого  дошкільного  віку  досить  важко  запам’ятати  такі слова  і  терміни,  якими  дорослі  оперують  досить  вільно,  як  то  назви геометричних  фігур,  пори  року тощо.  Навіть  старші  дошкільники  досить  часто припускаються  помилок  при  вживанні  цих  понять.  Наприклад,  слова «квадрат», «овал», «трикутник» є новими і складними для запам’ятовування дітьми,  а  пов’язавши  ці  слова  з  простими  і  знайомими  поняттями  (по звуковому  сприйманню),  можна  вивчити  ці  поняття  за  лічені  хвилини: квадрат  квакає,  трикутник тре  на  тертушці овочі, овал  Валя живе  в підвалі.  Чим  кумедніші  й  простіші    дані  асоціації,  тим  легше  вони запам’ятовуються дошкільниками. Якщо додати до цієї інформації яскраву наочність,  тактильне  обстеження,  можливість  пограти  з  геометричними фігурами, результат здивує навіть досвідчених фахівців. Як показав досвід, для вивчення 4 6 геометричних фігур молодшим дошкільникам досить  10 15 хвилин. За допомогою картинок, ілюстрацій (прийом «піктограми») ми вчимо з дітьми без зусиль вірші, пісні, загадки, переказуємо казки [6, 123].

Серед батьків поширена думка, що основними критеріями підготовки дитини  до  школи  є  вміння  читати  і  рахувати.  Не  завжди  ми,  дорослі, враховуємо  те, що  одним з основних показників готовності  до  шкільного навчання  є  навички  вільного  спілкування,  вміння  переказувати,  складати розповіді,  описи.  Чим  раніше  малюки  оволодіють  цими  навичками,  тим ефективнішим буде їх подальше навчання. Відповідно до програмних вимог, молодші  дошкільники  складають  розповідь  за  запитаннями  вихователя, відповіді  їх  прості,  короткі.  Використання  мнемотехнічних  прийомів  дає змогу дітям молодшої групи переказувати текст  (10 11 речень) повними поширеними реченнями, вільно, без допомоги вихователя, без хвилювання, впевнено. В цьому нам і допоможе прийом мнемотехніки [6, 125].

В даний час можна виділити кілька напрямків мнемотехніки. У книгах по тренуванню пам'яті зазвичай змішуються різні, часто несумісні напрямки мнемотехніки. У результаті виходить своєрідний салат із прийомів запам'ятовування, в якому важко побачити будь-яку систему

Іншим недоліком книг по тренуванню пам'яті є повна відсутність теоретичного обґрунтування застосовуваних методів запам'ятовування. Без теорії важко створити ефективну мнемонічний систему.

Також слід скептично ставитися до заяв авторів про те, що саме вони винайшли метод Цицерона і взагалі придумали мнемотехніка. Мнемотехніка настільки поширена, що багато хто не помічають її, тому що вона дуже глобальна, пронизують все наше життя. Згадайте байку Крилова: «... слона то я і не помітив» [6, 126].

Виділяють шість напрямків мнемотехніки:

  • народна мнемотехніка;
  • класична мнемотехніка;
  • педагогічна мнемотехніка;
  • циркова (естрадна) мнемотехніка;
  • спортивна мнемотехніка;
  • сучасна мнемотехніка.

Розглянемо коротко кожну мнемотехніку.

Народна мнемотехніка.

До цього виду мнемотехніки слід віднести ті прийоми запам'ятовування, які так міцно увійшли в наше життя, що багато людей їх навіть не помічають. Це прийоми, яким нас навчають у дитячому садку та школі, це прийоми запам'ятовування, які рекомендує своїм учням вчитель фізики або фізкультури. Кожна людина протягом життя виробляє для себе свою власну систему запам'ятовування. Мнемотехніка існує дуже давно, і багато методів і прийомів буквально вбудовані в наше життя, оточують нас з усіх сторін.

Подивіться на монітор свого комп'ютера. Ви побачите велику кількість зорових образів. Завдяки візуалізації інформації, навіть дитина, яка не вміє читати, знає, що для запису інформації на дискету, необхідно клікнуть по значку дискети. Дорожні знаки це теж яскравий приклад впровадження мнемотехніки в повсякденне життя. На великих швидкостях людина не здатна сприймати текстові повідомлення. Дорожні знаки ж, які по суті є символами тих чи інших правил, сприймаються швидко. Звичайний алфавіт   це те ж мнемонічний прийом. У школі дитина заучує відповідність звуків певним символам буквах. Коли літери кодуються в комбінації точок і тире (азбука Морзе) це також мнемонічний метод [16, 65].

Кількість прийомів народної мнемотехніки обмежена, їх можна перерахувати на пальцях. І ці прийоми у всіх приблизно однакові. Це, мабуть, пов'язано з тим, що прямо або побічно нас навчають цим прийомам батьки, у дитячому садку, школі. Використовувані прийоми, як правило, не усвідомлюються; їх ефективність украй низька, вони не мають наукового обгрунтування і не представляють собою будь-якої системи запам'ятовування. Але вони допомагають запам'ятовувати. Адже кожна людина пам'ятає якусь кількість історичних дат, імен, адрес, телефонних номерів. Всі ці відомості запам'ятовуються нами завдяки прийомам так званої народної (широко поширеною) мнемотехніки [16, 66].

Класична мнемотехніка.

Класична мнемотехніка це перший напрямок мнемотехніки в історії. Кажуть, що мнемотехніки користувалися ще в стародавньому Єгипті і племена Майя навчали своїх дітей мнемотехніці системі внутрішнього листа. Однак письмових документів, що підтверджують це у нас немає. Перші збереглися роботи з мнемотехніка датуються 86 роком до Різдва Христового. Саме ця дата вважається в історії мнемотехніки датою виникнення класичної мнемоніки.

Яскравим прикладом класичної мнемотехніки є метод Цицерона виділення об'єктів в добре знайомому приміщенні або на вулиці, і використання їх у якості «вішалок»  для запам'ятовуються відомостей. До цих пір залишаються актуальними і деякі інші положення, сформульовані Цицероном. Так, класична мнемоніка рекомендувала запам'ятовувати інформацію, попередньо перетворивши її в зорові образи. Самі ж образи ділилися на дві великі групи: допоміжні образи для фіксації послідовності і образи, в яких кодувалася сама запам'ятовувати інформацію. Класична мнемотехніка звернула увагу на той факт, що образи можна не тільки запам'ятовувати, але їх можна і видаляти, змінювати [16, 73].

Педагогічна мнемотехніка.

Засновником педагогічної мнемотехніки можна вважати П. Рамуса . У 16 столітті в Кембриджському університеті в Англії викладалася як класична мнемотехніка (в особі Джордано Бруно), так і педагогічна мнемотехніка, яку просував Петро Рамус . Так вже вийшло, що педагогічна мнемотехніка, не заснована на візуальному мисленні, була більш доступна і зрозуміла більшості людей. І головне, педагогічна мнемотехніка не встановлювала таких високих планок, як це робила класична мнемотехніка.

Простіше кажучи, педагогічна мнемотехніка відмовилася від прямого використання зорових образів при запам'ятовуванні, і щоб замаскувати падіння ефективності запам'ятовування різко знизила вимоги до учнів. Педагогічна мнемотехніка не примушувала запам'ятовувати хронологічні таблиці, тому в учнів не було необхідності цього робити. Педагогічна мнемотехніка робить акцент на природне запам'ятовування при інтенсивному «пережовуванні» досліджуваного матеріалу.

Це багаторазове читання тексту; багаторазове повторення вголос (відверте зубріння); переписування досліджуваного матеріалу з книги в зошит (складання конспектів); перемальовування ілюстрацій з підручників. Це організація навчального процесу у вигляді гри. Це створення великої кількості допоміжного (дидактичного) матеріалу  і багато інших прийомів, знайомих нам зі школи [16, 86] .

Циркова мнемотехніка.

Циркова мнемотехніка використовує принципи класичної мнемоніки. Відмінною особливістю циркової мнемотехніки є ретельна розробка етапу кодування інформації. Інформація кодується там у що завгодно: у жести, слова, міміку обличчя, інтонацію голосу, в порядок слів у реченні .

Часто, при демонстрації чудес феноменальної пам'яті виконавцям взагалі нічого не доводиться запам'ятовувати. Вони просто передають один одному повідомлення за допомогою коду, відомого тільки їм. Можна навіть сказати, що головне в цирковій мнемотехніці не запам'ятовування, а передача інформації від асистента до виконавця за допомогою різних хитрощів. У цьому відношенні циркова мнемотехніка використовує лише частину арсеналу мнемоніки. Хоча, звичайно ж, виконавці бувають різної кваліфікації [16, 90].

Спортивна мнемотехніка.

Спортивна мнемотехніка має свою специфіку. По-перше, кожен учасник змагання, хоч і вміє запам'ятовувати широкий спектр інформації, як правило, спеціалізується на запам'ятовуванні чого-небудь одного.

Одні встановлюють рекорди в запам'ятовуванні двійкових чисел, інші є чемпіонами зі швидкісного запам'ятовування гральних карт, треті призвичаїлися запам'ятовувати на слух двозначні або тризначні числа.

Самою здатністю запам'ятовувати на таких змаганнях нікого не здивуєш. Щоб потрапити на змагання, потрібно пройти відбірковий тур, на якому необхідно продемонструвати наявність навички запам'ятовування. Адже людині, яка не вміє запам'ятовувати, нічого робити на змаганнях.

Рекорди, що встановлюються рекордсменами, вражають уяву. Особливо, якщо людина не знайома з принципами запам'ятовування. Коли сам вмієш запам'ятовувати, то розумієш, яких праць варті всі ці рекорди.

Найважчим видом змагань вважається запам'ятовування вимовних чисел. Коли мнемоніст не має можливості повторно побачити або почути вже запам'ятоване ним число. Тобто запам'ятовування з одноразового сприйняття [16, 95].

 

Сучасна мнемотехніка.

До сучасної мнемотехніки відноситься система «Джордано». Але є й інші системи, автори яких не обмежуються читанням старовинних книг, а намагаються вникнути в таємниці мозку і зрозуміти принципи його роботи. Відмінною особливістю сучасної мнемотехніки є наявність теоретичної бази. На основі теорії пам'яті, раніше відомі прийоми запам'ятовування істотно доопрацьовуються і об'єднуються в чітку систему запам'ятовування, спрямовану на вирішення тих чи інших завдань. Є спеціалізовані системи, спрямовані лише на вивчення іноземних мов. Існують методики заучування складних рухових навичок [16, 100].

Нижче наводиться перелік основних положень системи «Джордано», які відрізняють її від інших систем запам'ятовування:

  1. Вводиться поняття «електрична пам'ять» процес фіксації мозком зв'язку між одночасно працюють нервовими клітинами.
  2. Позначена основна розумова операція, яка веде до запам'ятовування операція «З'єднання образів».
  3. Вводиться поняття «Сенс запам'ятовування» послідовне з'єднання елементів одного інформаційного повідомлення.
  4. Вводиться поняття «Точна інформація» інформація, елементи якої при сприйнятті не викликають зорових образів в уяві.
  5. Основний спосіб запам'ятовування в системі «Джордано» утворення асоціації, що складається з основи і елементів. Цей спосіб запам'ятовування є єдино правильним і випливає з поняття «Сенс запам'ятовування» і схеми утворення електричного зв'язку. У літературі про мнемотехніку раніше не описувався.
  6.  Вводиться поняття «Фіксовані образні коди» образи-замінники часто повторюваних елементів інформації, які повинні бути унікальні і незмінні.
  7.  Вводиться поняття «Система внутрішньої стимуляції мозку» система заздалегідь завчених незмінних образів, які з нейрофізіологічної точки зору є фільтрами просторових частот. До них прив'язуються створені асоціації. З їх допомогою здійснюється сканування мозку і зчитування з нього раніше утворених комбінацій образів.
  8. Використовуються багаторівневі системи опорних образів, які будуються з комбінацій десяти основних прийомів запам'ятовування послідовності.
  9.  Вводиться заборона на з'єднання разом будь-яких образних кодів. Також образні коди забороняється використовувати в якості опорних образів.
  10. Вводиться поняття «навик запам'ятовування» та розроблено комп'ютерний тест для перевірки сформованої навички запам'ятовування. Запроваджено нормативи для учнів в техніці запам'ятовування за системою «Джордано».
  11. Введено поняття «фонетичні образні коди», які використовуються для швидкого запам'ятовування іноземних слів.
  12.  Під логічним зв'язком розуміється будь-який зв'язок, що створюється в уяві між зоровими образами. Під «розумінням» мається на увазі уявлення в уяві просторово організованих зорових образів.
  13. Введено поняття «канали що відтворюють уяву», «канал просторових операторів», дається схема роботи відтворює уяви.
  14. Чітко визначено чотири основні етапи запам'ятовування: кодування елементів інформації в образи, запам'ятовування (з'єднання образів), фіксація послідовності асоціацій (безпосередньо між собою або з допомогою систем опорних образів), закріплення зв'язків в мозку (три способи уявного повторення) [16, 115].

Можна й далі перераховувати нововведення, які внесла в мнемотехніку система «Джордано». Але й вище-переліченого цілком достатньо для того, щоб зрозуміти, що перед нами абсолютно нова мнемотехніка, не тільки не схожа на звичні системи запам'ятовування, але і суперечить їм на кожному кроці.

Отже, мнемотехнічні прийоми  допомагають дисциплінувати  дітей, навчити їх основним нормам і правилам поведінки. Так діти знають правила поводження в дитячому садочку, в громадських місцях, на природі, правила гігієни, намагаються дотримуватись їх в іграх, повсякденній діяльності. В  роботі  з  дітьми  ми  використовуємо  такі  мнемотехнічні  прийоми: аналогія,  трансформація,  піктограми,  фонетичної  асоціації,  цифрообрази, тлумачення,  зв’язування,  сюжет,  логічні запитання,  уособлення,  небилиця, нумерація та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.        МНЕМОТЕХНІКА ЯК ЗАСІБ ПІЗНАВАЛЬНО-МОВНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКА

Дошкільний вік це період активного пізнання навколишнього світу, сенсу людських відносин, усвідомлення себе в предметному і соціальному світі, розвитку пізнавальних здібностей [17, 35].

В результаті у дитини формується сприйняття розвивається мовна культура. Але розвиток мови неможливо без розвитку пам'яті. Пам'ять сприяє засвоєнню суспільного досвіду, розширенню зв'язків з навколишньою дійсністю. У дошкільнят пам'ять носить мимовільний характер. Тому для запам'ятовування і пригадування необхідно виховувати певні прийоми. У цьому допомагає мнемотехніка, що в перекладі з грецького означає «мистецтво запам'ятовування» [17, 36].

Відомо, що людська пам'ять влаштована так, що в ній чітко фіксуються зорові образи. Тому для розвитку пам'яті важлива спостережливість, а також тренування асоціативного мислення. Те, що асоціюється запам'ятовується, а те, що не утворює міцних асоціативних зв'язків забувається. Спостережливість і пам'ять йдуть рука об руку. Людина не може запам'ятати те, що не спостерігала, а спостерігати можна те, що її зацікавило. Діяльність дитини теж побудована на інтересі. Відомо, що основа змісту пам'яті дошкільника становлять уявлення: конкретні образи людей, явищ природи, подій, предметів, їх якостей, властивостей, ознак, дій. Уявлення становлять опору для розповіді. Без них дитина не може засвоїти узагальнюючі поняття. Протягом усього дошкільного дитинства дитини відбуваються зміни в образах пам'яті. Уявлення стають не уривчастими і фрагментарними, а зв'язковими і систематичними. Вони об'єднуються в групи, категорії, що надає образам пам'яті картинність. На цій основі дитина поступово вчиться управляти своїми уявленнями. Завдяки пам'яті змінюється процес сприйняття. У сприйнятті на основі сформованих уявлень предмети набувають характеру знаковості [17, 40].

Розвиток пам'яті нерозривно пов'язане з розвитком мислення, яке спирається на образи: чим більше образів зберігається в пам'яті, тим різноманітніше і точніше розумове оперування ними. Дитина з опорою на образи пам'яті встановлює причинно-наслідкові зв'язки, робить висновки. У її свідомості образи пов'язують теперішнє і минуле, створюючи єдине ціле. Пам'ять забезпечує єдність психіки, починає обслуговувати не тільки практичну, але і розумову діяльність. Розвивати пам'ять значить забезпечити розвиток всієї розумової діяльності дошкільника [17, 56].

У дошкільному віці дитина мислить образами. Як встановлено дослідженнями психологів Л. Венгера, А. Запорожца та іншими, головний напрямок розвитку образного мислення, уяви, пам'яті складається з оволодіння  дитиною здатності до заміщення, до просторового моделювання. Для розвитку у дитини багатої уяви, здатності до заміщення, вміння знаходити взаємозв'язки, необхідно навчити її «читати» графічну аналогію. Графічна аналогія вміння позначати якимось символом реальний образ, або кілька образів, відбивши їм загальні ознаки об'єкта і заміщати предмети, тобто користуватися «заступниками» [21].

Особливе місце в роботі з дітьми займає використання в якості дидактичного матеріалу мнемотаблиця. Мнемотаблиця це схема, в яку закладена певна інформація. При складанні таблиці можна використовувати будь-які позначки, головне, щоб вони асоціювалися з тими чи іншими поняттями, були доступні дітям. Чим схематичне зображення, тим краще.

Використовувати схеми можна при різних видах розповіді. При переказі, опорним в таблиці є зображення головних героїв, через яке йде розуміння змісту, усвідомлення їхніх вчинків. На схемах діти наочно бачать всіх дійових осіб. При складанні описових, творчих оповідань схема служить засобом планування висловлювання. Це дозволяє дітям при розповіді концентрувати основну увагу на правильній побудові висловлювання, на відтворенні у своїй промові слів і виразів, характерних для даного твору [21].

Для молодшого та середнього віку краще використовувати кольорові мнемотаблиці, оскільки в пам'яті малюка краще фіксуються кольорові зорові образи: сонечко жовте, хмаринка блакитна і т. д. Для старшого віку використовують чорно-білі зображення [17, 66].

Роблячи висновок, можна сказати, що застосування методу мнемотехніки дозволяє вирішувати наступні завдання:

  • Значно скорочується час на запам'ятовування, осмислення і відтворення інформації.
  • Удосконалюється сприйняття.
  • Розвиваються основні психічні процеси увага, образне мислення, пам'ять, ядром яких є мова.
  • Відбувається розвиток творчого пізнання.

Тому ми і вирішили застосувати даний метод у своїй роботі.

 

docx
Додано
6 жовтня
Переглядів
72
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку