" МОЇ ПОЕТИЧНІ СВІТЛИНИ " Мультимедійна презентація власних творів

Мої поетичні світлини. Саєнко Марина учитель Просянської ЗОШ І-ІІІст.

Саєнко Марина Сергіївна. Рік народження 01.12.1972 (м. Дніпропетровськ) З дитинства відчувала захват від книг та взагалі мистецтва. Навчалась у Просянській середній школі,паралельно у музичній (по класу фортепіано). Любов до віршування виникла з дитинства,адже поезія вона, як пісня, душа народу. Спроби пера датую 1997р.1990-1995рр --Криворізький педегогічний (філологічний факультет). Навчилася грати на гітарі,співала для себе і друзів про «місто золоте», «кудлатого джмеля», «ланфрен ланфран»… 1994 р. вийшла заміж. 1995 почала працювати у Просянській школі організатором (піонервожатою), 1997р - мені довірили викладання мови національних меншин та зарубіжної літератури. Вірші майже не писала. 2005р,2011р народила двох донечок,вони моя втіха і надія. Років 5 тому почала знову писати вірші. Мабуть,надихають мене на творчість класичні перлини Рільке, Лорки, Міцкевича, Л. Костенко, Л. Українки та багатьох інших авторів,з якими я знайомлю молодь нашого селища. Заохочую юних поетів до римування ,мистецького польоту, адже, як говориться у Біблії, таланти не слід заривати у землю. style.opacity

Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами. Поет не обирає свою долю,Він є пророк ,із власними * віршами. Я не хотіла бути поетесою!Поети бачте ,то не королі,В хоромах не живуть і у маєтках, І заробляють копійки малі! Я не хотіла бути поетесою, Бо їх життя у світу на вустах…Хоча й летить душа кометою, Їх доля—то тернистий шлях!Я не хотіла бути поетесою!Бо прийдеться писати пролюбов. А про любов співати –сокровенне,То наче проливати власну кров. Я не хотіла бути поетесою! Бо твір-- то лист нащадкам на віки Я сумнівалась : а чи зрозуміють? Потомки всі мої думки! Саєнко Марина

Мой милый друг Автор -Саенко Марина. В окне дрожали провода. И я смотрела так уныло,И вспоминала как тогда,Тебя любила, давно любила. Я обнимала телефон, И улыбалась каждой встрече… Сквозь рамы светлые окон, Ты шёл навстречу, мне навстречу!Ты был спокоен, кофе пил,И говорил: guten morgen Frau!Меня любил и не любил,Но всё же: браво! Что ты сумел меня согреть, Руками не касаясь, Так нежно, ласково воспеть Я восхищаюсь, вновь восхищаюсь!Мой милый друг, мой старый друг,Глубин глазами-- в тебя смотрю и говорю: Под небесами –мы только сами! Кривой Рог. 04.10.2018р.

  Колискова для донечки * автор Моя ніжна, біла киця, Гарна ти і білолиця! Вже в ставочок сіло сонце, Зірка дивиться в віконце. Донечка маленька, Спи моя рідненька. Моя ніжна, моя киця, Досі чом тобі не спиться? Гра дударик на дуді, Весну кличе в слободі. Донечка маленька, Спи ,моя рідненька! Сплять хлоп’ята, сплять дівчата, І тобі час засинати, Місяць, мов колиска – Низько так і близько. Донечка маленька, Зіронька рідненька. Сплять вже оченятка, Ротик хоче спатки… Гомін зник уже в селі— Сплять дорослі, сплять малі! Казка йде до хати, Кицю колисати. Саєнко Маринаrrrrr

Осінній вечір (автор--Саєнко Марина)Багряні сонця переливи. В склепінні неба віковім.І хмари ,наче дим від ниви,Мов з перетлілої стерні. І капелюшки виглядають Поверх осель,понад дахів, Дерев верхівки сповіщають, Що закотивсь торішній день. Вечірня музика-спочинок!Затихло місто,відгуло.І засвітилось майже кожне. Домівки стомлене вікно. Хмаринам байдуже що знизу, Вони пливуть--усе забуть... В осіннє, тепле надвечір'я Протопчують одвічну путь.І скоро листя в ІмпіреїЗакружить свій останній вальс,І як прекрасна Галатея. Воскресне і покине нас. А зараз--дум та рими згусток; Трамваїв гул і скрип гальма... Та я стояла і дивилась Крізь браму сірого вікна... Кривий Ріг 11.10.2018р Саєнко Марина

Але ваші душі-- завжди з нами,Бо колиска їх -- назавжди тут. Стали ви письменниками і лікарями,Науковцями вас декого зовуть. В України є сини і дочки, Що лежать в далекій стороні, Закривались під чужими образами, Очі безнадійні їх, сумні. Наша слава –множиться в народах,А пісні бринять з Дніпрових плес,І не буде роду переводу!Нас Господь нас береже з небес! Саєнко Марина 2018р. ЕМІГРАНТИВи по світу розлетілись, як перлини,Намистини матері-земліХтось обрав країну іншу, днину,Хтось живе у місті, хтось в селі. Ви навчились іншої культури, І опанували сотні мов, Хтось надів ярмо, а хто свободу, У натхненні і труді зборов.

Дякую за увагу!З любов’ю автор!style.font. Weightstyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type