Формування основних життєвих компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури

Виноградова Марина Володимирівна,

учитель зарубіжної літератури (спеціаліст)

комунальна установа Сумська загальноосвітня школа

І –ІІІ ступенів №23, м.Суми, Сумської області

ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У статті розглянуто та проаналізовано проблему формування і розвитку основних життєвих компетентностей учнів. Наголошується, що сьогодні набуває актуальності проблема створення умов для формування особистості, здатної до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства. Автор розкриває значення ефективності застосування технології розвитку критичного мислення учнів з поєднанням із традиційними методами навчання.

Ключові слова: вчитель, життєві компетентності, учень, Нова українська школа.

Постановка проблеми. Фундаментальними особливостями сучасного світу, до якого входить випускник Нової української школи, є постійні зміни. Інформація швидко примножується, оновлюється, ідеї переосмислюються, тому виникає потреба постійно вдосконалювати форми організації освітнього процесу, працювати над формуванням основних життєвих компетентностей учнів. Одним із головних концептуальних орієнтирів розвитку змісту освіти в світі є компетентнісно орієнтований підхід. Сучасна школа покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й вимогам суспільства. Особистість має бути компетентною в різних сферах діяльності.

Аналіз останніх публікацій. Розробкою поняття «компетентність» займаються вітчизняні та зарубіжні дослідники, серед яких: С.Боднар, Л.Гузєєв, О.Дахін, І.Єрмаков, А.Маркова, Е.Абель, К.Абромса, Ж.Майз та ін.

Мета статті – розглянути основні групи компетентностей, які формуються і розвиваються на уроках зарубіжної літератури.

Виклад матеріалу. Думка про те, що уроки зарубіжної літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів закладу загальної середньої освіти, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру, особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Високе мистецтво слова допомагає пізнати великий і складний світ, себе в ньому, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до краси й істини, вибудовувати храм духовності.

Метою сучасного уроку зарубіжної літератури стає уже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність і шляхи її розв’язання [1, с. 17]. Отже, нового значення набуває співпраця на уроці вчителя і учня, які будують свою освітньо-пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця. Саме тому в полі зору педагога-словесника є проблема, як допомогти дитині пізнати себе, відчути радість від емоцій, своєї неповторності. На вчителя покладаються організаторські функції: скерувати роботу учнів у потрібне русло спрямувати їх думки, необхідні для розуміння твору.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих у початковій школі і формування нових компетентностей і компетенцій. Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

1) розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;

2) усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця в системі інших видів мистецтва;

3) знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;

4) оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;

5) формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;

6) уміння й навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

7) уміння орієнтуватися у світі художньої літератури й культури (класичної та сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; утілення в інших видах мистецтва тощо) [5, с. 4-5].

Компетенція – це сукупність знань, умінь та навичок, які необхідні для конкретної роботи; здатність та готовність ефективно застосовувати знання на практиці, у конкретній ситуації. «Компетентна у певній області людина володіє відповідними знаннями та здібностями, які дозволяють їй обґрунтовано судити про цю область та ефективно діяти в ній» [4]. Складниками літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово під час вивчення зарубіжної літератури.

О.Ісаєва зазначила, що для сучасного уроку зарубіжної літератури характерні чотири парадигми (концептуальні моделі освіти): особистісно орієнтована, читацькоцентрична, компетентнісна і культурологічна [1, с.18]. Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів спрямовує роботу вчителя на розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також на формування предметної літературної компетентності, складниками якої є комунікативна, емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна та інші компетенції особистості.

Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано з формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення. Викладання зарубіжної літератури в закладах освіти України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, зокрема, можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу, наприклад, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, О. Генрі, Дж. Лондона – англійською, Й.-В. Гете, Ф. Шиллера – німецькою тощо. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

Важливим завданням словесника залишається формування в школяра кваліфікованого читача. Урок літератури – це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого і доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість кваліфікованого читача, але це можливо тільки тоді, коли в учнів сформовані мовні компетентності.

Мовна компетенція – це сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують здатність школярів уживати слова, їхні форми, синтаксичні конструкції у відповідності до норм літературної мови, а також доречно та правильно використовувати синонімічні правила мови [4].

Головним на уроці літератури стає питання. Правильно поставлене питання та грамотно організований пошук відповідей формує культуру мислення, пробуджує бажання висловитись, проявити себе, допомагає розібратися в системі взаємовідносин, які існують в світі, вчить прислухатися до слова. Комунікативна компетентність – це виховання толерантності, самоконтролю, розвиток навичок роботи в групі, формування культури публічних виступів, розвиток вміння слухати, розуміти співбесідника, доводити думку, укріплення образу «Я».

Ефективною методикою формування ключових компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури є методика розвитку критичного мислення на основі читання та письма. Критичне мислення – це уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору; уміння піддавати ідею м’якому скепсису; поєднання активного і інтерактивного процесів; перевірка окремих ідей на можливість їх використання; моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору; переоцінка та переосмислення понять та інформації; здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її при самостійному рішенні [2, с. 13].

Модель уроку зарубіжної літератури згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:

1. Евокація (фаза актуалізації, виклику). Учні встановлюють рівень власних досягнень з теми, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані лише на основі того, що вивчено.

Основні форми роботи на фазі евокації: «мозкова атака», робота в парах, робота в групах.

2. Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу). На цьому етапі учні вступають в контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, історичними документами, відеоматеріалами. У процесі роботи використовується такий прийом як читання з системою позначок «поміч». Прочитавши речення, учневі слід поряд поставити відповідну позначку: «v» – відома інформація; «+» – нова інформація; «?» – незрозуміла інформація; «!» – інформація, яка здивувала, зацікавила; «-» – інформація, яка суперечить тому, що знаю. Система позначок надає учням можливість активізувати мисленнєві операції, порівнювати власне розуміння того, про що читає дитина, з тим, що вже відомо. Так виникає зв’язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

3. Рефлексія (фаза розмірковування). Діяльність учнів на цій фазі уроку полягає в тому, що учні індивідуально або разом складають список нових для себе відомостей; розповідають одне одному, записують вивчене, складають схеми, таблиці, малюнки за даною темою і пояснюють новий матеріал класу. На стадії рефлексії реалізуються такі задачі: учні розуміють краще те, що можуть уявити і висловити, відбувається активний обмін думками, висловлюваннями. Діяльність учнів на цьому етапі забезпечує збільшення їхнього словникового запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. Отже, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей і компетентностей самоосвіти, саморозвитку [3, с. 46].

Практичний досвід роботи та проведене дослідження дали можливість виокремити основні види робіт для формування життєвих компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури:

Висновки. Життєва компетентність є домінантою нової школи. Випускник закладу загальної середньої освіти із сформованими життєвими компетентностями – це особистість, яка сприймає знання як цінність, пізнавально активна, знає норми поведінки й виконує їх, полікультурна, готова й здатна сприймати інші культури, готова й спроможна взаємодіяти з представниками інших культур, толерантна, соціально відповідальна, спроможна вирішувати соціальні проблеми, здатна до самореалізації, комунікації, соціальної адаптації, творча особистість, здатна до життєстійкості, життєтворчості, з розвиненою культурою самопрояву, рефлексивними здібностями, здатна до творчого перетворення себе.

Формування компетентностей учнів здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного оновленого змісту освіти, але й вибором адекватних методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія розвитку критичного мислення. Вважаємо за доцільне поєднувати елементи технології розвитку критичного мислення з традиційними методами навчання.

Список використаних джерел

1.   Ісаєва О. Про основні парадигми шкільної літературної освіти. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2014. № 1. С. 17-21.
2.   Кроуфорд А., Саул В, Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів / Наук. ред. О.І. Пометун. К.: Плеяди. 2006. 356 с.
3.   Основи критичного мислення: навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи / О.І.Пометун та ін. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. 216 с.
4.   Сандуляк Т.В. Роль і місце уроків світової літератури у формуванні життєвих компетентностей учнів ПТНЗ. URL: http://forum.ippobuk.cv.ua/images/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BA_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8.pdf (дата звернення: 19.11.2018).
5.   Сафарян С. Формування компетентної особистості починати з себе // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2017. № 1. С. 4-11.