Аліна Карпенко
вчитель філії Володарське НВО «ЗОШ І-ІІст-ДНЗ»
Про Помпеї
Якби рік тому мені сказали,що я відвідаю Помпеї. Я б не повірила! І так сталося. Під час війни вдалося виїхати з окупації в Київській області. І доїхали ми з донькою на південь Італії, неподалік Неаполя.
Влітку з нашими новим друзями-італійцями ми поїхали в давнє місто, про яке написано багато, знято документальні та художні фільми, де й досі ведуться археологічні розкопки. Нагадаю коротку історію: Помпеї — давньоримське місто, руїни якого знаходяться в межах сучасної комуни Помпеї в регіоні Кампанія в Італії, неподалік від Неаполя. Помпеї загинули внаслідок виверження вулкана Везувій 24 серпня 79, яке поховало місто під тоннами пилу. А було засноване в 6 ст. до н.е., і могло б ще існувати, але силам природи протидіяти неможливо.
Я була вражена величчю та красою забудови. Коли ми йшли по одному з кварталів я відчула ту атмосферу як жителі міста йдуть повз мене і щось обговорюють. Дуже гарно виглядають кам’яні садиби з великими ділянками саду. А от в приватних будинках з’явились перістилі – внутрішні дворики, прикрашені колонними портиками. Найбільшою окрасою міста був амфітеатр, який побудований на зразок Колізею. Він славився своїми гладіаторськими боями та двобоями з тваринами. Стіни будинків розписані сюжетами з життя різними кольорами. Я доторкнулася до стін будинків, я пила воду, що лилася в місті, я дихала римським повітрям. Хоч надворі була спека +40ºС, проте цікаво було зазирнути у всі дворики міста, і кожного разу нові здивування з вигуком: «Вау!». Дивує й те, наскільки цивілізація була розвинена, наприклад, в архітектурному плані, налагоджені були всі комунікації в місті. Це при тому, що не існувало автоматичних механізмів та джерел енергії для роботи приладів. Людство – неймовірне. Це місто є вічним, відвідуючи яке сучасна людина ХХІ століття починає диву дивуватися. Сьогодні всі вважають, що вже ніщо нас не може здивувати. Але ще є на землі місця, які можуть змінити погляди людей про сенс життя.