Модель системи управління інноваційними процесами. Розвиток обдарованості дитини

Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області

Парасковіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модель системи управління

інноваційними процесами.

Розвиток обдарованості дитини

 

 

 

 

 

 

 

Досвід роботи директора

Парасковіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Соледарської міської ради Донецької області

Сидорової Вікторії Миколаївни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2016

З огляду на те, що ХХІ століття є епохою змін, яка спонукає освіту України, як і освіту будь-якої іншої країни, вступити у стадію неперервного реформування, місією директорів шкіл стає менеджмент інновацій, генерування та реалізація нових ідей та освітніх ініціатив.

Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей є одним із головних завдань удосконалення системи освіти. Саме тому для збереження інтелектуального потенціалу нації, який є показником духовного і матеріального поступу країни, дедалі актуальнішою стає проблема навчання і розвитку обдарованих дітей. Існує безліч точок зору на проблему обдарованості. У своїй діяльності ми спираємося на розробки таких науковців, як: Е.Голубєва, В.Шадриков, О.Матюшкін, які пропонують системний підхід у вивченні обдарованості.

В усіх навчальних закладах є елементи роботи з обдарованими дітьми, але цілісний підхід, що виходить  на результативність, сформований не в повній мірі. Чому? Бо, на жаль, немає готових рецептів для навчання обдарованих дітей, оскільки, за словами Василя Сухомлинського, «немає абстрактного учня… мистецтво і майстерність навчання, виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…». Проте тільки за умови цілісного підходу можна отримати позитивний результат. При цьому слід мати на увазі, що кожна обдарованість – індивідуальна. В одних випадках вона як весняна квітка, що рано викликає подив і милування. В інших – вона  захована у внутрішньому світі дитини, закрита різними комплексами, переживаннями, особливостями темпераменту і  характеру. Помітити обдарованість, відкрити її, допомогти розкритися – ось  головне покликання усіх освітян.

Педагогічний колектив Парасковіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів розуміє, що необхідно створити модель такої навчально-виховної системи, яка б відповідала сучасним вимогам і мала за мету виховання творчої, високоінтелектуальної, духовно багатої особистості з почуттям свободи й гідності. Саме навчально-виховна система може реалізувати концепцію національного виховання через створення умов для гармонійного розвитку дитини в декількох сферах діяльності. Суть нової навчально-виховної системи полягає в переконанні, що кожна дитина в чомусь обдарована, треба лише дати їй шанс проявити себе, зробити правильний вибір, допомогти не розгубити природні здібності. Кожен учень має можливість піднятися на ту висоту, на якій себе бачить. А допомогти йому повинні вчителі. Учні мають бути не тільки ерудованими, але й вихованими, інтелігентними, шляхетними молодими людьми. Тому наголос у своїй діяльності навчальний заклад робить на досягненні гармонії між інтелектуальною, емоційною та духовною сферами життя.

Впродовж 2012-2015 років колектив робить акцент на обдарованість: результативність виступів учнів на олімпіадах, у конкурсах, змаганнях різного рівня. Під час цієї роботи виник і ряд проблемних моментів: створення умов на початковому етапі розвитку обдарованості; наступність початкової, середньої і старшої школи; роль практичного психолога та класного керівника, створення умов для індивідуального підходу, для дослідницької діяльності учнів, управлінський аспект. Шляхи їх вирішення були визначені практично.

Я впевнена, що з метою реалізації наступності між початковою ланкою і дошкіллям необхідно частіше практикувати відвідування педагогами занять у дитячому садку, участь у спільних педконсиліумах, це дозволить визначити схильності дітей, скласти карти інтересів молодших школярів. Оскільки вчителі школи другого ступеня приймають естафету розвитку обдарованої особистості, важливо скоординувати взаємодію з учителями початкових класів через взаємовідвідування уроків та детальне знайомство з результатами моніторингових досліджень.

Щоб створити умови для індивідуального підходу потрібна чітка система цілей, яка реалізовується через навчальний індивідуальний план обдарованого учня та враховує загальне «поле креативності» дитини. Для того щоб досягти високих результатів участі учнів у предметних олімпіадах, слід створити максимально сприятливі умови для інтелектуального розвитку дітей як у навчальному процесі, так і в позаурочний час через факультативи, гуртки тощо.

За моїм переконанням, дослідницька діяльність обдарованих школярів – це той "вітамін" інтересу до науки, якого часто не вистачає школі. Її слід організовувати в 3 етапи: на І (підготовчому) потрібна система педагогічної співпраці між вчителями початкових класів, практичним психологом, батьками; на ІІ (5-7 класи) учні залучаються до написання рефератів, творчих робіт, а вже на ІІІ з 8-9 класу дитина, підготовлена психологічно, науково та методологічно, починає свою дослідницьку діяльність в рамках шкільних наукових товариств та Малої академії наук.

Обов’язковою умовою, на мою думку, є підтримка обдарованих і їх батьків шляхом надання кваліфікованої психолого-педагогічної допомоги, а також їх стимулювання через публікації в ЗМІ, на сайтах, вручення дипломів, цінних призів, подячних листів батькам. Досягненнями учнів повинні усі пишатись, саме тоді вони не почуватимуться «білими воронами», як досить часто трапляється.

Слід створити умови для залучення учнів до вирішення соціальних і моральних проблем школи, цікавих і значущих для молоді та підлітків. В залежності від типу обдарованості – організувати тісну взаємодію шкіл з іншими структурами соціуму.

Не викликає сумніву, що для організації  усієї цієї діяльності потрібні кваліфіковані кадри, готові до роботи в нових умовах. Раціонально побудована система роботи з педагогічними кадрами дає можливість в умовах інноваційних змін у системі освіти створити в школі передумови для професійного і творчого зростання педагогів, що, в свою чергу, сприяє підвищенню якості освіти.

Сучасні умови розвитку освіти висувають особливі вимоги до особистості та діяльності педагога. Робота з педагогами в школі найбільш ефективна, якщо вона організована як цілісна система. Її успіх залежить від зацікавленості педагогів у професійному розвитку, від задоволення колективу організацією освітнього процесу в школі. Чим більше задоволений вчитель своєю роботою, тим більше він зацікавлений у вдосконаленні своєї майстерності. Переді мною як директором  школи стоїть завдання допомогти вчителеві активізувати професійну підготовку. Щоб зміст роботи відповідав запитам педагогів і сприяв саморозвитку особистості вчителя, робота планується з урахуванням професійних утруднень кожного вчителя. Плануванню передує глибокий аналіз кожної з її ланок з точки зору впливу їх діяльності на зростання педагогічного і професійної майстерності вчителя.

Провідна роль у роботі з педагогічними кадрами належить методичній раді. Вона покликана координувати роботу різних служб школи і творчих об'єднань педагогів, які прагнуть здійснювати перетворення в школі на науковій основі. Методична рада є головним консультативним органом школи. Основними напрямками системи роботи з педагогічними кадрами в нашій школі є: створення умов для безперервного зростання професійної майстерності вчителя; підготовка вчителів до активної участі в інноваційної діяльності; створення умов для вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду; інформаційне та матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу; аналіз, координація і корекція роботи вчителів з проблем освітньої діяльності школи.

Створення умов для безперервного зростання професійної майстерності вчителя

 Я вважаю, що в системі підвищення професійної компетентності вчителя провідним компонентом є сама особа педагога, її індивідуальні особливості, особистісні якості, ставлення до оновлення змісту і організації навчального процесу в школі. Тому запорука успішної роботи – це тісний контакт з вчителями, чітке уявлення про їх творчі можливості, інтереси, прагнення, професійні труднощі і надання вчителю необхідної допомоги. З цією метою у нас були проведені консультації, семінари, практикуми, «круглі столи», у роботу яких активно включилися і самі педагоги.

Спочатку на засіданнях педагогічної ради вивчалися теоретичні основи сучасних освітніх технологій, потім педагоги використовували протягом року ту чи іншу технологію в освітньому процесі, після цього узагальнювали отриманий досвід, ділячись успіхами і сумнівами з колегами.

Результати роботи школи нерозривно пов'язані з кваліфікацією педагогічних кадрів. Школа укомплектована педагогічними кадрами на 100%, повну вищу педагогічну освіту мають 25 осіб (90% колективу вчителів), базову - 3. За останні 3 роки один педагог отримує  вищу педагогічну освіту заочно, а двоє – отримали другу вищу педагогічну освіту.

До стимулів праці вчителів відносяться атестація педагогічних кадрів і курсова підготовка вчителів. За період з 2012 по 2015 рік якісний склад педагогічного колективу істотно покращився. Станом на 01.09.2015 року із 28 педагогів 5 працівників мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст», спеціаліст 9 тарифного розряду – 1, спеціаліст 8 тарифного розряду – 1, спеціаліст 7 тарифного розряду – 2, «спеціаліст ІІ категорії» - 7, «спеціаліст І категорії» - 9, 4 працівники кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». 3 педагога мають педагогічне звання «старший учитель», 1 – «учитель-методист».

Крім традиційних курсів підвищення кваліфікації при Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, сьогодні учителі школи активно використовують дистанційні форми перепідготовки при Донбаському державному педагогічному університеті, Українській інженерно-педагогічній академії. 

При плануванні роботи важливо виходити не з власного уявлення про професіоналізм  працівників, а з бачення учителем проблем своєї підготовки та педагогічної діяльності. Тому ми намагаємось навчити кожного учителя самодіагностиці. Учитель сам повинен навчитися бачити найбільш слабкі місця в своїй роботі, які потребують уваги та активних дій.

Підготовка вчителів до активної участі в інноваційній діяльності

Свою мету як керівника я бачу в тому, щоб організувати роботу так, щоб вона давала суттєві результати. Адже, коли мова йде про перехід школи до роботи у режимі розвитку, саме кадровий потенціал є основним ресурсом всіх інноваційних перетворень в школі. І саме вчителі повинні відчути назрілу потребу в змінах, оскільки яку б ми не захотіли побудувати школу, в центрі завжди буде професійна компетентність і рівень освіченості вчителів.

Ніякий менеджмент, фінанси та техніка не замінять вчителя-майстра, який залишається для дітей провідником у світ знань, культури і духовних цінностей. Не секрет, що можна поставити привабливі цілі, розробляти чудові плани перетворення школи, встановити в ній найсучасніше обладнання, але все це виявиться марним, якщо педагоги не захочуть працювати з повною віддачею. Перехід школи в режим розвитку поставив переді мною ряд питань. Що спонукає вчителів добре працювати? Чому педагоги, що мають однакові кваліфікаційні категорії, працюють з різною ефективністю? Чому один і той же вчитель в різних ситуаціях працює по-різному?

На одному із засідань педагогічної ради було проведено анкетування з метою вивчення провідних мотивів діяльності вчителів. Опитування показало, що для педагогів провідними мотивами ефективної діяльності є гордість за успіхи учнів, можливість творчого та професійного зростання, бажання передати свій досвід і знання учням, визнання з боку адміністрації і колег, можливість участі в управлінні школою, гарні умови праці, психологічно комфортна обстановка.

У школі зі сталими традиціями, стабільним колективом, своєю історією і мікрокліматом інноваційна діяльність відображає назрілу потребу в змінах. Зручніше працювати тоді, коли є певний осмислений проект розвитку школи. Якщо якийсь стратегічний документ, будь то програма розвитку школи або план роботи, розрахований на короткострокову або довгострокову перспективу, складається без урахування потреб усіх зацікавлених сторін (учнів і їх батьків в першу чергу), то такий «прожект» приречений на невдачу. Починаючи роботу над програмою розвитку школи, мною було проведено засідання педради, на якому відбулося обговорення проблемних зон у розвитку школи. На цьому засіданні була організована групова робота педагогів, учнів і батьків у формі мозкового штурму. Учасникам необхідно було сформулювати своє бачення призначення школи та її місії, обґрунтувати її привабливість, погодивши інтереси всіх учасників освітнього процесу, цілі та погляди педагогів, учнів і батьків, результат діяльності школи.

Пріоритети (стратегічні цілі) розвитку школи були визначені так: підвищення якості освітніх послуг школи та забезпечення їх відповідності державним стандартам та вимогам; модернізація навчальних робочих планів, програм, змісту навчання; запровадження в школі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання; забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу; активізація діяльності школи в освітньому просторі.

Маючи досить детальний опис бажаного стану своєї школи, ми проаналізували умови, в яких вона буде діяти і оцінили реальність досягнення поставлених цілей. Наступним етапом у роботі засідання педради стало визначення шляхів досягнення цілей школи, визначення завдань для кожного суб'єкта освітнього процесу. Після отримання вичерпного переліку завдань з пріоритетних напрямів роботи школи був розроблений детальний тактичний план щодо їх реалізації, який став основою для розробки програми розвитку школи до 2015 року.

Перехід школи з режиму функціонування в режим розвитку тривав не один рік і йшов суперечливо. Змінам піддалися структура управління школою, програми та технології навчання. Щоб не повторювати старих помилок, ми регулярно аналізуємо свою діяльність з усіх напрямків, а при виявленні наявних чи можливих проблем, намагаємося оперативно вирішувати їх.

Створення умов для вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду

Виявити творчий потенціал вчителя, вивчити його досвід, побачити в ньому цінність для інших педагогів колективу, налагодити тісну співпрацю між окремими членами колективу –  це далеко не просте завдання. Необхідно було створити таке освітнє середовище, в якому одні вчителі переймали би необхідний їм передовий педагогічний досвід, а інші отримували можливість самовираження, розкриття власного професійного і творчого потенціалу.

Щорічно вчителі нашої школи представляють свій досвід у формі портфоліо, методичних розробок уроків та позакласних заходів, майстер-класів, презентацій на засіданні шкільної методичної ради, під час атестації, участі в конкурсах професійної майстерності різного рівня. Рівень узагальнення досвіду і тематика досить різноманітні. Крім того, кожен педагог має можливість представити свій досвід в рамках щорічного шкільного фестивалю відкритих уроків, на засіданнях педагогічної ради, беручи участь у дискусіях з проблем навчально-виховного процесу. Своє завдання я бачу в тому, щоб створити атмосферу творчості, ситуацію успіху, яка спонукає вчителів не зупинятися на досягнутому, постійно відчуваючи допомогу і підтримку колег і адміністрації.

Сьогодні існує багато підходів до формування навичок самооцінки і самоаналізу в учителя. Учителя не заженеш у формулу «знання - уміння - навички», і немає інструменту, яким можна виміряти всю широту душі вчителя, неповторні моменти його творчості в навчальному процесі. З іншого боку, у вчителя повинно бути «досьє успіхів», в якому знайде відображення все радісне, цікаве і гідне з того, що відбувається в житті вчителя. Таким «досьє успіхів» у нашій школі стало портфоліо, в якому зібрана за розділами вся інформація про діяльність педагога, його досягнення, про хід роботи над дослідницької темою і темою самоосвіти. Педагог має можливість представити своє портфоліо в рамках предметних тижнів, на шкільних конкурсах професійної майстерності, на районних семінарах та конференціях.

Як результат, учителі школи є учасниками, призерами районних  етапів конкурсів «Учитель року», «Молодий педагог в об”єктиві. З кожним роком збільшується кількість публікацій у фахових виданнях.  Досвід роботи учителя біології Хамідулліної А.М. узагальнено в журналі «Біологія» № 19-21, 2013 р. Творча група вчителів початкових класів презентувала свій проект «Школа радості» по В.Сухомлинському в журналі «Світ виховання»  № 1 (62), 2014 р.

З метою розвитку інноваційних педагогічних ідей у навчально-виховний процес школа в області стала кращою моделлю управлінської майстерності і з 2013 по 2018 року працює над реалізацією проекту «Школа радості» - це система стимулювання якості освіти на всіх рівнях: учень – учитель – керівник.

За останні 4 роки на базі школи проведено районні семінари практичних психологів, Ярмарки педагогічних ідей, обмін досвідом з керівниками Костянтинівського району, серпневі секції педагогічних працівників району.

Інформаційне та матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу

Моїм першочерговим завданням було створення комфортних умов для роботи вчителів і навчання школярів. Неможливо вимагати від педагога роботи з повною віддачею, якщо для цього не створені всі умови, а саме: немає сучасного навчально-лабораторного устаткування, наочного і дидактичного матеріалу, якщо вчителю доводиться шукати навчально-методичні комплекти з предметів і проводити уроки в приміщеннях, які не відповідають вимогам за освітленістю, тепловим режимом тощо. Завдяки допомозі керівництву райдержадміністрації, відділу освіти та підтримці сільської ради, ДП «Артемсіль» рудника ім.. Володарського у школі поступово проходить заміна шкільних меблів, обладнана сучасна «Швейна майстерня» завдяки реалізації проекта представництва Міжнародної Організації Міграції в Україні у партнерстві з Західноукраїнським ресурсним центром та Українським фондом благополуччя дітей за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації, замінено 37 у 2012 році та 72 у 2015 році дерев’яних вікон на металопластикові. Перш ніж оснастити предметні кабінети комп’ютерною технікою, була проведена серія навчальних практикумів для педагогів по роботі з деякими комп'ютерними програмами, такими як Microsoft Office, Power Point, Flash media, Adobe Photoshop. Вся подальша робота з використання інформаційно-комунікаційних технологій будувалася на основі «Програми інформатизації школи».

У 2013 році у комп’ютерному кабінеті було створено інформаційний центр з доступом в Інтернет. Створені умови для самостійної і оперативної роботи учнів і вчителів з інформацією, представленої в електронному вигляді. Методичний кабінет школи оснащено комп’ютером, екраном, проектором для проведення методичних заходів, використання в самоосвітній роботі педагогів. Комп'ютерним обладнанням забезпечена адміністрація школи, діловодство школи переведено в електронний вигляд, створені бази даних учнів, вчителів, окремих груп учнів. Заступниками директора накопичується і систематизується моніторинговий матеріал з узагальнення досвіду роботи вчителів. Комп’ютери адміністрації поєднані в єдину локальну мережу.

Школа накопичила достатній досвід використання інформаційних технологій. Я можу з упевненістю сказати, що переважна більшість педагогів школи постійно використовують інформаційно-комунікаційні технології при підготовці до уроків, виховної та організаційної роботи і вважають комп'ютер необхідним ресурсом освітнього процесу.

Школа – живий організм, чуйно реагує на всі зміни, що відбуваються в суспільстві, тому для сталого та ефективного розвитку потрібні постійні організаційні зміни і рух вперед. На сьогодні завдяки впровадженню оновленої системи роботи з педагогічними кадрами ми маємо ряд позитивних досягнень: творчий потенціал досвідчених педагогів, учителів, що мають педагогічні звання, залучається до організації підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (семінари, майстер-класи, творчі групи); науково-дослідна діяльність вчителів має практичну спрямованість (розробка конкретного методичного продукту); зростає кількість учителів, що беруть активну участь у роботі творчих груп, в обласних і районних педагогічних заходах, є лауреатами фахових конкурсів.

 Інноваційність нашої діяльності дозволила внести суттєві зміни в роботу  як з педагогами,так і з учнями: усунуто невідповідність між можливостями та результативністю діяльності учнівського й педагогічного колективів; підвищився рівень науково-методичного та інформаційного забезпечення педагогічних працівників, які проводять роботу з обдарованими дітьми; задовольняються потреби учнів в отриманні більш високого освітнього рівня з базових дисциплін порівняно з державним стандартом; готуються конкурентоздатні випускники, адаптовані до життя; розроблено дієвий механізм стимулювання обдарованих дітей, педагогічних працівників, які провадять роботу з цією категорією учнів; підвищився імідж школи на рівні району і області.

Як результат, упродовж останніх років учні школи є переможцями Всеукраїнських інтерактивних конкурсів «Колосок», «Кенгуру»,»Соняшник», «Геліантус», ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з трудового навчання, російської мови, англійської мови, інформаційних технологій, біології, переможцями обласного етапу еколого-краєзнавчого руху учнівської та студентської молоді «Донбас заповідний» у напрямку «Прикладна екологія», переможцями ІІ та ІІІ етапів конкурсу знавців української мови ім.. Петра Яцика та Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнів та студентської молоді ім.. Тараса Шевченка, переможцями ІІ етапу конкурсу-захисту робіт МАН з біології.

 Діти тим талановитіші та розумніші, чим більше можливостей бути талановитими й розумними ми їм надамо. Інноваційні ідеї щодо організації роботи з обдарованими учнями мають значний позитивний вплив на розвиток освіти, створюють імідж не лише нашої школи, а й усього району, регіону, адже обдаровані діти – майбутнє кожної нації. Юна наукова еліта України – це її гордість, честь і світова слава та велич, розумовий потенціал держави, який прокладатиме дорогу українському суспільству до вершин світового прогресу. Тому сучасна школа несе й постійно повинна нести величезну відповідальність перед суспільством за створення оптимальних умов для інтелектуального, творчого й соціального розвитку кожного свого вихованця, тим самим підтверджуючи думку, що «кожен учень талановитий, треба уважно шукати іскри таланту і не дати їм згаснути» (В.Шаталов).