Модель виховної системи Я - особистість, спрямована на успіх"

Я – особистістьспрямована на успіх. Робота на конкурс «Класний керівник 2013 року»вчителя Гірницької ЗОШ I-II ст. № 19 Селидівської міської ради. Пащенко Вікторії Вікторівни

Моє педагогічне кредо:«Учитель не той, хто вчить, а той у кого вчаться»«Вимогливість до учнів у поєднанні з повагою до їхньої особистості»

Наукове обґрунтування обраної теми Проблеми сучасної освіти полягають у тому, що знання, вміння й навички, які формуються у школярів, не передбачають подальше їх застосування в різних сферах суспільного життя. У зв’язку з цим пріоритетне значення надається сьогодні компетентнісній освіті, яка забезпечує відповідність особистості випускника сучасним вимогам суспільства. Однією з перспективних технологій, що забезпечить якісно новий результат педагогічного процесу, є технологія саморозвитку особистості. Вона являє собою сукупність і послідовність методів, прийомів і форм діяльності учня, в яких задовольняються його потреби у самовдосконаленні, розвиваються різні здібності та якості особистості. Особистість дитини як цілісна інтегральна система повинна розвиватися у цілісному інтегрованому педагогічному процесі. Тому виховна система класу – це спосіб організації життєдіяльності і вихованості членів класного колективу, який являє собою цілісну і впорядковану сукупність взаємодіючих компонентів та сприяє розвитку особистості в колективі. Важливою умовою організації навчально-виховного процесу у сучасній школі є забезпечення умов для саморозвитку і самореалізації вихованців.

модель виховної системи Слід відмітити, що в процесі моделювання й побудови виховної системи проблема виявлення всіх її елементів не відноситься до числа найбільш значущих. Важливіше визначити, які компоненти системного навчання є основними. До розряду більш вагомих можна віднести п’ять компонентів:

Він складається з декількох елементів: класний керівник;учні класу;батьки учнів;вчителі-предметники. Всі члени класного товариства вирішують, яку виховну систему будувати, як її моделювати, яким чином ця система повинна функцію вати. Головну роль в побудові і розвитку виховної системи грає класний керівник. Його життєві ціннісні орієнтації, педагогічні погляди і позиція, інтереси та захоплення являються одним з найбільш вагомих системо утворюючих факторів. Особливість класної виховної системи в більшій мірі залежить від індивідуальних і групових особливостей учнів класу, в якому вона будується. Класному керівнику необхідно побачити й зрозуміти специфічні риси класного товариства, визначити рівень розвитку учнівського колективу, сформованості в ньому між особових відносини і спільної діяльності, щоб обрати найбільш оптимальніший шлях, форми і засоби побудови виховної системи. Батьки також не повинні залишитися за межами процесу моделювання і впровадження виховної системи. «Чужими» не можуть бути й педагоги, які працюють в цьому класі. «Жоден вихователь не має права, - на думку А. С. Макаренко, - діяти самостійно, на свій риск и на свою власну відповідальність. Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не з’єднані в колектив і колектив не має жодного плану роботи, єдиного тону, єдиного точного підходу до дитини, там не може бути ніякого виховного процесу». Перший компонент – індивідуально-груповий

Являє собою сукупність наступних елементів: цілей і задач виховання; перспектив життєдіяльності класного колективу; принципів побудови виховної системи. В теорії і практиці виховання виділяють три основні цілі:ідеальна ціль – це деякий ідеал, на який спрямовані суспільство, школа, педагог;результативна ціль – це прогнозуємий результат, який планується досягнути за визначений проміжок часу;процесуальна ціль – це моделювання виховного процесу, оптимального для формування бажаних якостей випускника (учня). Другий компонент – ціннісно-орієнтовний

Складається з таких елементів:форми та методи організації сумісної діяльності та спілкування;основні функції виховної системи;педагогічне забезпечення і самоуправління життєдіяльністю класного колективу.  Цей компонент забезпечує впорядкованість і цілісність виховної системи, розвиток її основних елементів. Основу даного компоненту складають сумісна діяльність і спілкування членів класного товариства. Вибір змісту і способів організації діяльності в класному колективі знаходиться в тісному зв’язку с функціями виховної системи: образотворча, виховна, захисна, компенсована, коректована. Третій компонент – функціональний

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Функція. Задачі Образотворча. Формування у дітей цілісної і науково - обґрунтованої картини світу. Виховна Сприяння моральному ставленню особистості школяра Захисна Психологічний захист дитини від негативних впливів середи. Компенсована. Створення додаткових умов для розвитку творчих здібностей дітей, їх самореалізація в таких сферах діяльності, як пізнання, гра. спілкування. Коректована Можливість інтегрувати і корегувати різні впливи, які відчуває дитина як в класі, так і зовніФункції виховної системи

Він складається з таких елементів, як:емоціонально-психологічна, духовна і предметно-матеріальна середа;зв'язок і відношення класного колективу з другими колективами дітей і дорослих;місце і роль класу в виховному просторі образотворчого закладу;етапи становлення і розвитку виховної системи. Кожна виховна системи має середу – свій життєвий простір, в якому відбувається сумісна діяльність і спілкування членів колективу, розвиваються міжособові і ділові відношення, формуються індивідуальні і групові ціннісні орієнтації. Основним «місцем проживання» класу є навчальний кабінет, закріплений за учнями та класним керівником даного класу. В ньому проходять головні події класного життя. Звідси очевидна важливість турботи класного керівника і його вихованців про затишну і комфортну обстановку в навчальному приміщенні, про емоціональне і духовно-моральне наповнення життєвого простору класу. Значно наповнює життєдіяльність класу наявність друзів з найближчого соціального оточення. Це і батьки, бабусі, дідусі, керівники гуртків, клубів, секцій, ветерани війни.  Четвертий компонент – просторовий

Включає в себе наступні елементи: критерії ефективності виховної системи;методи і прийоми вивчення результативності виховної системи;форми і способи аналізу, оцінки і інтерпретації отриманих результатів. У вчених ще не має загальної точки зору по поводу критеріїв і методів вивчення результативності виховної системи класу. На думку більшості з них «мірилом» ефективності функціювання класної виховної системи можуть бути признаними наступні критерії: вихованість учнів, захищеність і комфортність дитини в класі, задоволеність учнями та їх батьками життєдіяльністю класу, сформованість класного колективу, репутація класу. П'ятий компонент – Діагностико-аналітичний

Підсумки своєї роботи та свої знахідки спробую розкрити у вигляді власної моделі виховної системи класу, концепції «Я – особистість, спрямована на успіх». Ця модель допомагає мені більш цілеспрямовано будувати виховну роботу, вирішувати важливі педагогічні проблеми. Система виховної роботи розроблена з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей. Технологія саморозвитку дозволяє сформувати успішну особистість. Успішною в самостійному житті може бути особистість, яка здатна реалізувати себе в будь-якій сфері діяльності, прагне до постійного самовдосконалення. Системоутворюючі поняття моделі: Ціннісний потенціал – система загальнолюдських суспільних пріоритетів. Пізнавальний потенціал – система умінь, навичок, якостей, що характеризують інтелектуальну діяльність

Ціннісний потенціал

Пізнавальний потенціал

У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного виховання, Національною програмою "Діти України”, Законом України "Про повну середню освіту”, нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, обласного управління та районного відділу освіти. Концепція «Я – особистість спрямована на успіх» включає також шість основних орієнтирів виховання Крім того виховна система класу тісно пов’язана з виховною системою школи, яка працює за напрямками:школа самовиховання;ділова активність;індивідуальна робота з учнями;індивідуальна робота з батьками;взаємодія органів самоврядування.

Свою роботу з класом завжди розпочинаю з вивчення сім’ї, індивідуальних особливостей кожного учня, спостережень. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а й рівень вихованості учня, його розуміння життя, ставлення до своїх батьків, друзів, бо успіх виховної роботи класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей. І, знаючи особливості учнів, їх інтереси, рівень вихованості, мені легше скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи з класом. Щоб успішно вирішити цю педагогічну задачу, на мою думку, класному керівникові також потрібно ретельно вивчити своїх учнів, їх психологічні особливості, нахили. Важливо виявити інтереси учнів класу, з’ясувати, наскільки вони різноманітні, чи об’єднують вони дітей, чи, навпаки, роз’єднують на безліч груп; як ставляться діти до інтересів своїх товаришів, що можуть бути спільними й об’єднувати весь клас. Тому в п’ятому класі перевага відводиться такому ціннісному потенціалу, як самопізнання. Вся робота спрямована на вивчення пізнавальних здібностей, потреб, нахилів, особливостей поведінки й характеру учнів за допомогою анкетувань , а також знання учнями своїх власних фізичних даних, особливостей органів чуття.5 клас

Кожен наступний рік починається з аналізу виховної роботи за попередній рік і постановки задач на наступний навчальний рік. В цьому класі перевага надається такому ціннісному потенціалу моделі виховної концепції «Я – особистість спрямована на успіх», як самовиховання. Самовиховання - свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних. Важливий аспект самовиховання - логічне мислення, вміння проаналізувати кожен свій вчинок. Тому я намагаюсь в індивідуальних бесідах і на зборах детально аналізувати порушення правил поведінки, їх причини, привчаю учнів до самоаналізу, формую спонукальні мотиви, насамперед, домагаюсь, щоб вихованець усвідомив, що його доля залежить не тільки від виховної роботи школи, а й від самостійної роботи над собою.   "Самовиховання потребує, - писав В. Сухомлинський, - дуже важливого, могутнього стимулу - почуття власної гідності, поваги до самого себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора. Самовиховання можливе тільки за умови, коли душа людини дуже чутлива до найтонших, суто людських засобів впливу - доброго слова, поради, ласкавого чи докірливого погляду. Не може бути й мови про самовиховання, якщо людина звикла до грубості й реагує тільки на "сильне" слово, окрик, примус. За самою суттю своєю самовиховання передбачає віру людини в людину, звертання до честі й гідності людини. ". Тому перед учнями на даному етапі стають такі задачі, як вміння розподіляти час, доводити справу до кінця, долати труднощі, враховувати думку інших виховувати в собі працелюбність, вимогливість, витривалість, волю. 6 клас

В сьомому класі надається перевага такому ціннісному потенціалу, як самонавчання. Саме в цьому віці, відповідно до  положень вікової психології, навчальні дії трансформуються в методи наукового пізнання: учні оволодівають елементами дослідницької діяльності – вони навчаються формулювати гіпотези, планувати роботу, прогнозувати результати. У них формуються певні розумові  звички, які становлять основу культури розумової праці. Самостійність є важливою і необхідною ланкою переходу пізнавальної активності учня у творчу. Тільки у творчій діяльності дитина реалізується не як частковий суб'єкт, а як цілісна розвинена особистість. Під час організації самостійної роботи учнів на навчальному занятті важливим є врахування умов, які  сприяють ефективності такої діяльності: чітке формулювання завдань; урізноманітнення і взаємозв'язок різних видів самостійної роботи; застосування самостійної роботи на всіх етапах навчання. Тому вміння писати твір, виділяти головну думку, логічно мислити, бути уважним та зосередженим, аналізувати результати своєї роботи являються основними задачами пізнавального потенціалу. На цьому етапі учні отримують багато пам’яток. 7 клас

Самоствердження — це виявлення в спрямованості підлітка особистості на виділення і реалізацію своєї унікальності в системі соціальних зв’язків. Постійні взаємодії з однолітками породжують у особи прагнення зайняти гідне місце серед них. Потреба в самоствердженні настільки сильна, що заради визнання себе однолітками, підліток здатний на будь-які вчинки: він може поступитися своїми поглядами і переконаннями, може здійснити дії всупереч своїм моральним установам. Щоб дитина почала самостверджуватися «правильним» чином, треба їй вчасно пояснити, що таке добре, а що погано, бо в іншому разі вона може потрапити у «погану» компанію, яка буде її формувати. На мій погляд, «правильний» шлях самоствердження – це проявлення своїх найкращих вмінь. Також треба мати свою точку зору і не боятися про це говорити, а не підтримувати чиюсь і не висловлювати власну через те, що та особа має авторитет. Тому вагомим ціннісним потенціалом на даному етапі розвитку дитини є самоствердження, що передбачає вміння спілкуватися, уникати конфліктів, досягати своєї мети, займатися творчістю, мати власні погляди, не дозволяти іншим принижувати себе.8 клас

В цьому класі сама ситуація вимагає від учня здійснити професійний вибір. Проблема професійного вибору полягає у тому, що вони мають зробити відповідальний і самостійний вибір стосовно свого майбутнього. Здійснення зазначеного вибору вимагає цілеспрямованого процесу метою якого є виявлення свого майбутнього призначення. Оскільки усвідомлення свого призначення, смислу життя та професіональний вибір спрямовують процес розвитку учнів і визначають їх майбутнє, рівень самовизначення визначається через складний комплекс їх відчуттів, особливостей сприйняття дійсності, індивідуальне сприйняття світу та ставлення, що формуються в індивідуальному досвіді старшокласників і мають суттєвий вплив на їх стосунки, рішення і вчинки. Ось чому на останньому етапі роботи моєї моделі виховної системи є ціннісний потенціал – самовизначення. А пізнавальний потенціал включає такі задачі, як знання своїх можливостей, професійне самовизначення, знання про свої права та обов’язки у різних сферах суспільного життя.9 клас

  Соціальні психологи стверджують: якщо сім’я зацікавлена у вихованні особистості дитини, то сили школи потроюються. Адже цей розвиток успішний лише завдяки спілкуванню, взаєморозумінню і співпраці з батьками. Для того, щоб батьки бажали йти до школи, вони повинні бачити зацікавленість вчителя у процесі навчання і виховання. Моє кредо класного керівника: «Ваші діти – мої діти. З 8 ранку до 15 години я – мати вашім дітям». Коли я віддаю весь свій час, всю свою душу дітям, серця батьків не залишаються байдужими. Так батьки наших учнів – це:маляр-штукатури (самостійно поклеїли шпалери в класі, пофарбували парти і стільці); таксисти (організовують доставку дітей та всього необхідного обладнання для проведення одноденних походів);водії-перевізники (доставка замовлених стендів, необхідних для ремонту матеріалів);судді ( журі та учасники класних змагань, турнірів);повара та кондитери (учасники ярмарок);члени нашого класного колективу (постійні учасники виїзних екскурсій). 

підвищення відсотка якості навчання з 46% (5 клас) до 50% (8 клас)кожен рік переможці в конкурсі «макулатуро турнір»5 клас. II місце в шкільному конкурсі «Самий спортивний клас»I місце в шкільному конкурсі «Самий активний клас»6 клас. I місце в шкільному конкурсі «Самий спортивний клас»I місце в шкільному конкурсі «Самий чистий клас»7 клас. I місце в шкільному конкурсі «Самий активний клас»I місце в шкільному конкурсі «Самий спортивний клас»I місце в шкільному конкурсі «Самий чистий клас»I місце в шкільному конкурсі «Самий дисциплінований клас»8 клас. II місце в шкільному конкурсі «Самий активний клас»I місце в шкільному конкурсі «Самий спортивний клас»I місце в шкільному конкурсі «Самий чистий клас»II місце в шкільному конкурсі «Самий дисциплінований клас»Результати моєї роботи

фотогалерея