Моделювання освітньо-інформаційного середовища на уроках англійської мови

МОДЕЛЮВАННЯ ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

На сучасному етапі розвитку суспільства інформатизація виступє його невід’ємною частиною. Інформаційні технології впливають на всі сфери життєдіяльності лшюдини, а, також, не можна нехтувати їх впливом і на освіту. Вони надають можливість учням користуватися найновітнішими джерелами інформації, застосовувати їх як засоби комунікації, що також мають формуючий вплив на рівень самостійної роботи учнів.

Проблема використання різноманітних комунікативних та інформаційних технічних засобів під час навчального процесу розглядалася в роботах таких науковці, як О.П. Єршов, О.М.Коротков, Є.Й. Машбиц, В.М. Монахов, П.П. Підкасистий, О.Б.Тищенко С.В. Богданова, С.Д. Коракозов, Є.С. Полат та ін.

З’ясовано, зокрема, що інформаційне середовище становить у сучасному суспільстві динамічну систему сфер діяльності, які охоплюють комп'ютеризацію інформаційних процесів. Доведено, що динамізм середовища позначається у взаємовпливові його на розвиток виробничих сил та інтелектуалізацію діяльності членів освітнього середовища, а це зумовлює розширення інформаційного середовища, в тому числі й освітнього [1].

Освітнє середовище це сукупність об'єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об'єктів, необхідних для успішного функціонування освіти. Це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному просторово- предметному оточенні.

З огляду на зазначене актуалізується питання моделювання освітнього середовища з урахуванням суто педагогічних параметрів. Моделювання освітньо-інформаційного середовища можна визначити створення оптимальної моделі управління процесом навчання, у якому повною мірою активізуються взаємодія внутрішніх і зовнішніх факторів освітнього середовища за допомогою технічних засобів навчання.

Освітньо-інформаційне середовище включає в себе п'ять блоків, як-от:

• ціннісно-цільовий;

• програмно-методичний;

• інформаційно-знаннєвий;

• комунікативний;

• технологічний.

Отже, саме останній блок становить предмет підвищеної дослідницької становить уваги педагогів-практиків, а тому зупинимося і розглянемо його детальніше. Технологічний блок включає в себе засоби навчання, які використовуються в освітньо-інформаційному середовищі (новітні інформаційні технології).

Зауважимо на тому, що інформаційне освітнє середовище включає систему апаратних засобів, програмне забезпечення, фахівців і користувачів, бази даних, що реалізовують інформаційні процеси. Різні дослідження і практичні роботи зі створення інформаційного освітнього середовища наповнюють поняття «інформаційне середовище» конкретним змістом [2].

Спираючись на науковий фонд та аналіз творчого педагогічного досвіду, зокрема, учителів-філологів, є підстави стверджувати, що в основі моделювання освітньо-інформаційного середовища майбутнього має лежати ієрархічна модель особистості як дитини, так і педагога, у якій чітко б окреслювалась організаційна структура та елементний склад. Освітній процес, у певному спрощенні, можна розглядати як процес суб'єкт- суб'єктного та суб'єкт-об'єктного інформаційного обміну. Виходячи з цього, навчальне середовище (тобто середовище, якому безпосередньо B подія) представляється як інформаційне середовище, а джерела інформації - як складові цього середовища [3, 176]. Нині одним із основних складових, які, поряд з іншими, формують інформаційне середовище навчального процесу, все ж залишається слово педагога.

Інформатизація освітнього середовища вимагає формування нових знань, умінь і навичок не тільки в учнів, але й у вчителів. Справа в тому, що з використанням інформаційних технологій змінюється організаційний компонент педагогічного процесу, а це вимагає створення нової методичної бази. При використанні технічних засобів необхідно ретельно продумати поєднання мультимедіа зі словом учителя: вони мають «взаємодіяти», доповнюючи один одного. При використанні мультимедіа вчитель може активізувати не тільки слухове сприйняття навчального матеріалу, але й візуальне, що значно підвищує ефективність його запам'ятовування учнями.

Аналітична робота, здійснена нами у вищеокресленому аспекті, підтверджує думку науковців про можливість виділяти наступні педагогічні завдання, котрі, як засвідчує шкільна практика, успішно вирішуються завдяки інформаційним технологіям навчання:

• формування інформаційної культури учнів;

• збагачення творчого потенціалу школярів через: розвиток здібностей до комунікативних дій; вдосконалення умінь і навичок щодо здійснення експериментальної діяльності; підвищення культури навчальної діяльності;

• інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, а відтак його ефективності та якості;

• створення природних умов щодо реалізації соціального замовлення, зумовленого інформатизацією сучасного суспільства [4].

Сьогодні основним мультимедійним засобом визнається комп'ютер. За його допомогою ми можемо вдосконалювати різні компетенції учнів: лінгвістичну, комунікативну, саморозвитку, соціокультурну та інші. Для того щоб технічні дидактичні засоби мали повноцінний ефективний вплив особистості на учня і давали максимальні педагогічні результати, їх треба використовувати комплексно. Наприклад, на навчальних заняттях можемо використовувати на засадах взаємодоповнення інформаційно-пізнавальних ресурсів такі мультимедіа, як комп'ютер, проєктор, аудіозаписи. Процес підготовки навчального заняття із використанням мультимедійних засобів вимагає детального аналізу його змісту і мети, раціонального розподілу навчального часу на різні види діяльності учнів. Завдяки можливостям мультимедійні дидактичні засоби можуть бути використані майже на всіх видах навчальних занять із філологічних дисциплін.

Так, під час проведення нестандартних уроків вчитель отримує важливий методичний ресурс у вигляді мультимедіа. Це можуть бути слайди з текстом, графікою або аудіо- чи відеоматеріали, що значно активізує процес подачі та сприйняття матеріалу учнями. Додамо, що педагогічно виправданим є використання слайдів і при проведені практичних занять. Наприклад, на початку заняття з метою активізації вивченого матеріалу можна подивитися презентацію, а потім переходити до практичних вправ на закріплення матеріалу. В даному випадку презентацією може керувати як викладач, так і учень .

Наш досвід викладання іноземних мов  засвідчує доцільність використання мультимедіа і на різних етапах проведення уроку. Наприклад,  на початку уроку є можливим використання аудіоматеріалів під час введення в іншомовну атмосферу. Учні можуть з успіхом виконувати імітаційні вправи для розвитку мовленнєвого апарату. Натомість використання мультимедійних засобів під час основної частини уроку є найбільш доцільним і результативним, адже на цьому етапі учні сприймають і засвоюють нові знання, систематизують уже отримані та на їх основі формують відповідні вміння за навички.

Педагогами-практиками загальновизнано, що на заняттях дуже зручно застосовувати комп'ютер. У такий спосіб учитель має змогу централізовано зі свого комп'ютера ввімкнути всім учням різнорівневі вправи, які вони мають виконувати. В той час вчитель може проконтролювати процес виконання, надати необхідну методичну допомогу учням, у яких виникають запитання чи труднощі. Важливим є й те, що перевірку цих вправ виконує теж комп'ютер, що виключає можливість помилки чи суб'єктивного оцінювання.

До вищезазначеного додамо, що використання мультимедійних засобів навчання допомагає реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні й забезпечує диференціацію навчання з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей учнів, їхнього рівня навченості та схильностей [5].

Шкільна практика засвідчує, що рівень знань учнів найчастіше є надто різним і вчителю зазвичай потребується багато часу для того, щоб хоч трохи «вирівняти» рівень знань, умінь і навичок з певного предмету, тому застосування мультимедійних засобів з диференційованими вправами за рівнем складності є педагогічно доцільним. Такий підхід дає змогу слабшим учням роботи вправи більш сумлінно, поступово підвищувати рівень складності і вийти на загальний рівень знань. Учням, які швидко виконують вправи, така диференціація дає змогу не нехтувати часом і вдосконалювати свої вміння. Як відомо, навчальні програми преважної більшості навчальних предметів не тільки орієнтують на практичні вправи, що тематично диференційовані, але й містять розподіл їх за рівнем складності. Крім того, ресурси комп'ютера пов'язані з можливістю багаторазового повторення одного й того ж навчального завдання, що призводить до автоматизації умінь, тобто перетворення їх у навички.

Наприклад, на заняттях з іноземної мови можливо використовувати, зокрема, такі програми:

• навчальні, які дають змогу вчителю за допомогою мультимедіа пояснити новий матеріал:

• діагностичні (тестові), які призначені для перевірки і оцінювання рівня знань, умінь, навичок і здібностей;

• тренувальні, за допомогою яких виконується повторення і закріплення пройденого матеріалу;

• імітаційні фонетичні програми, які націлені на удосконалення фонетичних навичок учнів;

• програми, що репрезентують бази даних.

Вивчення й узагальнення творчого досвіду вчителів-філологів засвідчує, що за допомогою мультимедіа вчитель взмозі створити сукупність усіх педагогічних умов для оптимізації навчального процесу. Наприклад, у такий спосіб учитель може моделювати іншомовне середовище, створювати передумови для автентичного спілкування іноземною мовою, тощо. Цьому сприяють он-лайн бесіди з носіями певної іноземної мови, що значно підвищують ефективність навчання. Такі бесіди можливо проводити навіть за наявності мінімальних мультимедійних ресурсів, але навіть у такому випадку видається за можливе вдосконалювати лінгвістичні, комунікаційні уміння та навички і збагачувати більш продуктивно країнознавчі знання учнів. За допомогою такого дидактичного методу учні краще засвоюють і запам'ятовують навчальну інформацію, хоча не слід нехтувати «живим словом» фахівця, під час таких занять, адже вчитель має контролювати хід розмови, коментувати, за необхідністю пояснювати інформацію, яку надає носій мови.

Мультимедійні засоби, як підтверджує переконливо освітня практика, є дуже важливими як в аудиторній, так і в самостійній роботі учнів. За їх допомогою вчитель взмозі контролювати процес навчання і під час канікул, і під час навчальної роботи учня за індивідуальним графіком. Останнє набуває особливої гостроти у сучасних умовах, коли реалізується ідея інклюзивного навчання учнів, а також під час онлайн навчання. Під час роботи з комп'ютерними програмами педагог з успіхом може контролювати самостійну роботу учнів, проводити ними навчальний діалог з учнями або навіть влаштовувати онлайн конференції.

Особливо цінним уважаємо те, що учень у такій навчальній ситуації одразу бачить свої результати, помилки і може самостійно опрацювати їх, а відтак, і покращувати свої навчальні досягнення.

Принагідно зауважимо, що найбільш ефективними на уроках англійської мови с такі комп'ютерні програми, як "Hello, America!", "Bridge to English", "Professor Higgins", "English for communication", “Kahoot”, “Wordwall”, “Babbel”, навчальна платформа British Council та ін. Майже до будь-якого розділу підручника можливо підібрати матеріал однієї з вищезгаданих програм та застосувати його на уроці як допоміжний засіб при введенні нового лексичного чи граматичного матеріалу, а також при вдосконаленні фонетичних навичок учнів.

Окрім того сьогодні активно проводяться онлайн уроки з використанням різних сервісів Google, де є можливість взаємодіяти з учнями на уроці – це Jamboard, Google tests, Google presentations, переглядати відео та одразу виконувати завдання за ними.

Таким чином, педагогічно доцільне використання інформаційних комп'ютерних технологій у процесі навчання учнів дозволяє актуалізувати такі їх ресурси:

• велика гнучкість у виборі місця і часу навчання;

• навчальні і тренувальні матеріали можуть легко поновлюватися;

• забезпечення більшої мобільності вчителя у процесі методичного супроводу за виконанням інструкцій особою, що навчається, фіксувати його відповіді, доступ до навчальних матеріалів;

• можливість моделювання середовища і ситуації взаємодії з тим, хто навчається;

 • забезпечення онлайн зв'язку між учнем і «віддаленим» учителем;

• організація контролю за порядком і темпом подачі матеріалу, навчальною активністю учнів;

• вільний вибір матеріалу, співзвучного власним цілям і завданими навчання;

 • забезпечення більш системного контролю з боку учня за процесом учіння.

Врахування вищезазначених аспектів сприяє продуктивності процесу моделювання освітньо-інформаційного середовища, підвищує ефективність у визначенні індивідуальної стратегії навчання учня.

Використані джерела:

1. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы; перспективы использования. М.:Школа - Пресс, 1994. – 205 с. [Електронний ресурс] -  http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/n_m_liter/robert 2010. 1994/

2. Тур А.М. Освітнє інформаційне середовище як засіб підвищення ефективності навчання в педагогічному коледжі [Електронний ресурс] -  http://www.confcontact.com/2008oktinet_tezi/pe_tur.htm

3. Жук Ю.О. Навчальне середовище як об'єкт інформатизації / Высокие технологии: развитие и кадровое обеспечение: мат-лы х междунар. научно-техн. сем. Харьков-Алушта: ХГПУ, 2000.- С. 176.

4. Тихонова Т.В. Новые информационные технологии обучения. [Електронний ресурс] -

http://bibl.kma.mk.ua/pdf/zbirnuku/13/8.pdf

5. Даниленко Л. Школа майбутнього як інноваційний загальноосвітній навчальний заклад // Директор школи. – 2011. - № 4. – С.5