Модифікована програма біологія 9 клас

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти, явища, закони, теорії;

описувати (усно чи письмово) експеримент, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів — термінами, поняттями тощо;

обговорювати проблеми біологічного змісту.

Ставлення:

усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених;

прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики.

Навчальні ресурси:

навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі біології, усні / письмові презентації їх результатів

2. Спілкування іноземними мовами

Уміння:

використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації біологічного змісту;

описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати біологічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати й тлумачити біологічну номенклатуру й термінологію іноземною мовою;

описувати біологічні проблеми.

Ставлення:

зацікавленість інформацією біологічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови.

Навчальні ресурси:

довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники та посібники

3. Математична компетентність

Уміння:

застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі природних явищ і процесів.

Ставлення:

усвідомлення варіативності математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач.

Навчальні ресурси:

завдання на виконання розрахунків, аналіз та представлення статистичної інформації, поданої в графічній формі, наприклад щодо статево-вікової будови популяцій

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення;

самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;

оцінювати значення біології для сталого розвитку.

Ставлення:

відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі;

готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля.

Навчальні ресурси:

біологічні задачі, ситуативні вправи щодо вирішення проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо

5. Інформаційно-цифрова

компетентність

Уміння:

використовувати сучасні цифрові технології та пристрої для спостереження за довкіллям, явищами й процесами живої природи;

створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничого спрямування;

шукати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її.

Ставлення:

дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;

усвідомлення необхідності екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси:

комп’ютерні експерименти на основі інформаційних моделей

6. Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати й проводити спостереження та експеримент, ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.

Ставлення:

допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.

Навчальні ресурси:

Біологічна література, довідкова система програмних засобів

7. Ініціативність і підприємливість

Уміння:

генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів;

прогнозувати вплив біології на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;

зменшувати ризики й використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших;

керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення:

проактивність, відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси:

біографії відомих учених — організаторів виробництв (Луї Пастер), бізнес-плани, екскурсії на новітні біотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями

8. Соціальна і громадянська компетентності

Уміння:

працювати в команді під час виконання біологічних дослідів і проектів, оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань біологічної науки для добробуту людини і безпеки довкілля.

Ставлення:

відвага відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження і охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів;

оцінювання внеску українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток; пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси:

кооперативне навчання, партнерські технології, проекти

9. Обізнаність і самовираження

у сфері культури

Уміння:

використовувати природні матеріали та засоби для втілення художніх ідей, пояснювати підґрунтя мистецтва з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо).

Ставлення:

усвідомлення причетності до національної та світової культури через вивчення біології й мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини й природи.

Навчальні ресурси:

музичні твори для вивчення акустики й фізіології слуху, опорно-руховий апарат і балет, поезія як ілюстрація до вивчення явищ і процесів природи, твори образотворчого мистецтва і фізіологія зору, особливості вищої нервової діяльності

10. Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проектів, розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду та ширшу спільноту.

застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших.

Ставлення:

турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти.

Навчальні ресурси:

екологічні проекти, розрахункові завдання, наприклад, розрахунок економії сімейного бюджету за умови раціонального харчування

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вимоги навчальних досягнень учнів з індивідуальної програми розвитку

Цілі у навчанні учнів з особливими освітніми потребами

Вступ

Біологія як наука. Предмет біології, її основні галузі та місце серед інших наук.

Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень.

Учень/учениця:

 називає:

- основні галузі біології;

- рівні організації життя;

наводить приклади:

- біологічних систем, що знаходяться на різних рівнях організації;

 характеризує:

- методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання);

пояснює:

- зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками;

висловлює судження:

- про значення біологічних знань  у життєдіяльності людини

Має уявлення про предмет «біологія».

Ознайомлений з рівнями організації біологічних систем та основними методами біологічних досліджень.

1 Відрізняє живі організми від неживих тіл..

2.Визначає за картками методи біологічних досліджень

Тема 1. Хімічний склад клітини та біологічні молекули.

Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки.

Органічні молекули. Ліпіди. їх роль

 Вуглеводи, їх роль.

Білки, їх будова та основні функції.

Ферменти, їх  роль в клітині. Лабораторні дослідження: властивостей ферментів.

Відкриття нуклеїнових кислот. Будова та функції ДНК

Будова та функції РНК. АТФ

Практичні роботи

№ 1.  Розв'язання елементарних вправ зі  структури білків та нуклеїнових кислот.

Учень/учениця:

називає:

- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу  організмів;

-  характеризує:

- будову, властивості та біологічну роль води;

- будову, властивості та  біологічну роль  ліпідів;

- будову, властивості та біологічну роль  вуглеводів; 

- будову, властивості та функції білків і нуклеїнових кислот; 

- структурні рівні організації білків;

пояснює:

- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;

- роль білків у життєдіяльності організмів;

- роль АТФ у життєдіяльності організмів;

- роль нуклеїнових кислот у спадковості організмі

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології  (структура білків та нуклеїнових кислот); 

висловлює судження про:

- щодо необхідності різних продуктів харчування у раціоні людини.

Називає формулу води, має уявлення про її властивості.

Характеризує за картками ліпіди.

Називає приклади дисахаридів: буряковий цукор, тростинний, молочний.

Орієнтується у рівнях просторової організації білків.

Слідкує за проведенням лабораторного дослідження і повторює  хід роботи.

Висловлює судження щодо необхідності різних продуктів харчування у раціоні людини

1.Визначає три агрегатні стани води.

2.Відрізняє олію, жир, віск .

3.Серед наданих зразків визначає цукор, пояснює його роль у раціоні людини.

4. Називає, у яких продуктах і рослинах є білки.

5-6.Виконує завдання за індивідуальною карткою.

7. Сортує малюнки по групам органічних молекул

 8.Виконує індивідуальне завдання під контролем асистента вчителя.

Тема 2. Структура клітини

Історія вивчення клітин.

Методи дослідження клітин, типи мікроскопії.

Типи клітин та їх порівняльна характеристика Лабораторні роботи

1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин.

 Поверхневий апарат еукаріотичної клітини

 Одномембранні та немембранні органели клітин

Двомембранні органели клітин, їх автономність

Ядро, його будова та функції.

Демонстрування моделей – аплікацій, що ілюструють будову клітини,  мікропрепаратів клітин рослин і тварин.

Учень/учениця:

називає:

- методи дослідження клітин;

- типи організації клітин;

- складові цитоплазми;

- основні клітинні органели та їхні функції;

- основні компоненти та функції ядра;

наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;

розпізнає:

- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;

 характеризує:

- будову та функції органел;

- будову  та функції ядра;

- хімічний склад клітинної мембрани;

пояснює:

- роль мембран у життєдіяльності клітин;

- зв’язки між будовою та функціями клітинної мембрани;

порівнює:

- будову клітини прокаріотів і еукаріотів;

- будову клітин рослин, тварин, грибів;

- обґрунтовує:

- взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;

дотримується правил:

-         виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;

-         виконання рисунків біологічних об’єктів;  

застосовує знання:

- для доказу єдності органічного світу;

робить висновок:

- про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості;

висловлює судження про:

- роль клітини як елементарної структурної одиниці живих систем

Знає, що клітина -  найменша одиниця будови організму.

Частково знає будову мікроскопа.

Розглядає клітини у мікроскоп.

Слухає про різноманітності клітин.

Знає, що керує роботою клітини ядро.

Переглядає відео презентацію про будову клітини.

Вміє розглядати мікропрепарат у мікроскоп.

1.Знаходить клітину серед інших об’єктів.

2. Малює клітину і підписує її склад.

3.Показує поверхню клітини і пори.

4 - 5. За малюнками у підручнику с.39 показує внутрішню будову клітини.

6.Виготовляє з пластиліну модель клітини

7. Виконує завдання за індивідуальними картками.

Тема 3. Принципи функціонування клітини

Обмін речовин та енергії.

Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.

Клітинне дихання.

Фотосинтез: світлова та темнова фаза.

Хемосинтез. Планетарна роль фотосинтетичних та хемосинтетичних організмів.

Учень/учениця:
 

називає:

- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

- органели клітини, де відбувається дихання та фотосинтез;

наводить приклади:

- процесів розщеплення органічних речовин;

характеризує:

- процеси фотосинтезу, гліколізу, клітинного дихання;

пояснює:

- зелений колір рослин;

- біологічне значення гліколізу та аеробного дихання;

- значення фотосинтезу, його планетарну роль;

порівнює:

- процеси фотосинтезу та хемосинтезу;

застосовує знання про:

- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;

висловлює судження:

 - щодо ролі фотосинтезу в забезпеченні живих організмів органічними речовинами та енергією;

- щодо значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань  людини;

робить висновок:

- про зв’язок пластичного і енергетичного обмінів у клітині;

- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються  в клітинах організмів різних царств живої природи.

Знає, що в клітинах відбувається обмін речовин.

Розрізняє, що дихання і фотосинтез у рослин, а дихання – у тварин.

Пояснює, чому у рослин зелений колір

Висловлює судження, чи зможе живий організм жити без дихання та органічних речовин.

1.Називає процеси, що відбуваються у людині.

2. Сортує малюнки по групам органічних молекул.

3. За мал. 85 підручника називає органи дихання тварин

4. Знаходить на рисунку клітини мітохондрії та пластиди.

5. Прослідковує колообіг води і колообіг речовин у природі.

6. Виконує індивідуальне завдання за покроковим алгоритмом.

Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації.

Гени та геноми. Будова генів .

Основні типи РНК. Транскрипція.

Біосинтез білка. Поняття про генетичний код.

Практичні роботи

1.Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

 Будова та функції хромосом.

 Поділ клітин – мітоз, його біологічне значення. Лабораторні дослідження: фази мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).

Мейоз. Його біологічне значення.

Особливості будови статевих клітин.

Запліднення у рослин і тварин.

Етапи індивідуального розвитку організмів.

Учень/учениця:
 

називає:

- типи  генів;

- етапи реалізації спадкової інформації;

- основні шляхи регуляції реалізації спадкової інформації;

- фази мітозу і мейозу;

- періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;

наводить приклади:

- застосування принципу компліментарності нуклеотидів;

формулює  означення понять:

- ген, геном, генетичний код, транскрипція, трансляція, реплікація;

характеризує:

- процес транскрипції;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- процес біосинтезу білка;

- процес реплікації ДНК;

- хімічний склад, будову і функції хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи клітинного циклу;

- етапи онтогенезу у рослин і тварин;

порівнює:

- процеси транскрипції і реплікації;

- процеси мітозу і мейозу;

робить висновок:

- про визначну роль спадкового апарату клітини в її життєдіяльності та визначенні її властивостей.

Має уявлення про ген .

Розрізняє за малюнками прокаріотичні та еукаріотичні клітини.

Знає про те, що алельні гени кодують ознаки.

Ознайомлений з етапи клітинного циклу.

Робить висновок  про роль спадкового апарату клітини.

Розуміє значення поняття «індивідуальний розвиток»

1.Знайомиться з поняттям «ген»

2.Сортує рисунки з прокаріотичними та еукаріотичними клітинами.

3.Працює за таблицею «генетичний код».

4.За картками нуклеотидів вчиться будувати ДНК та РНК

5.За с. 91 знайомиться з процесом поділу клітини.

6. За рисунком на с. 94. розпізнає процес кросенговеру.

7.Залучається до роботи у групі, слухає пояснення товаришів.

8.Розрізняє чоловічу і жіночу статеві клітини за малюнками.

9.Переглядає відео презентацію «Запліднення у рослин і тварин» та коротко розповідає про переглянуте.

10.Складає план за темою «Індивідуальний розвиток організмів» з допомогою асистента вчителя.

11. Виконує індивідуальні тести за покроковою інструкцією.

Тема 5. Закономірності успадкування ознак.

Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. Закони Менделя.

Ознака як результат взаємодії генів. Поняття про зчеплення генів і кросинговер.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

Форми мінливості.

Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.

Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.

Сучасні методи молекулярної генетики.

Демонстрування схем схрещування, що ілюструють основні генетичні закономірності.

Лабораторні дослідження

мінливості в рослин і тварин.

Практичні роботи

2. Складання схем схрещування.

Проект

Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)

називає:

- методи генетичних досліджень;

- закони Менделя;

- форми мінливості;

- мутагенні фактори;

- види мутацій;

- зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- спадкових захворювань людини;

пояснює:

- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу.

застосовує знання:

- для складання схем схрещування;

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;

- для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

- успадкування домінантних і рецесивних ознак;

дотримується правил:

- складання схем родоводів;

застосовує знання:

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини.

висловлює судження:

- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;

- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);

Має уявлення про науку генетика. Наводить приклади генетичних захворювань. Наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

Розуміє значення поняття «генетичне консультування».

Порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

Називає  сучасні методи молекулярної генетики.

Висловлює судження про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці. А також, щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин).

.1. Знайомиться з наукою генетика.

2. Розглядає,що вивчає генетика.

3. Створює рисунки спадкових захворювань людини.

4. Розглядає таблицю в підручнику «Методи молекулярно- генетичних досліджень.

5. Наводить приклади модифікаційної мінливості у тварин і рослин.

6.Залучається до роботи у групі, слухає пояснення товаришів.

7. Робить конспект уроку за допомогою асистента вчителя.

8. Розглядає схеми схрещування.

9. Виконує індивідуальні тести за покроковою інструкцією.

10. Переглядає відео про шкідливість поганих звичак на потомство.

Тема 6. Еволюція органічного світу.

Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін.

Механізми видоутворення.

Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна.

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.

Еволюція людини. Етапи еволюції людини.

Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя.

дає визначення понять:

- конвергенція, дивергенція, паралелізм;

пояснює:

- основні положення сучасної теорії еволюції;

- популяцію як елементарну одиницю еволюції;

- основні характеристики популяції;

- елементарні фактори еволюції;

- критерії виду;

- способи видоутворення;

- докази еволюції;

- види природного добору;
- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);

- етапи еволюції людини;

- різноманіття організмів як результат еволюції;

наводить приклади:

- адаптації організмів до умов середовища;

- викопних організмів різних геологічних епох.

характеризує:

- розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;

порівнює:

- географічне й екологічне видоутворення;

дотримується правил:

- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі.

висловлює судження:

- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;

робить висновок:

- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;

- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів.

Знає, основні положення сучасної теорії еволюції. Популяції живих організмів та їх основні характеристики. Розрізняє, еволюційні фактори, види природного добору, механізм видоутворення. Пояснює, адаптацію організмів до умов середовища. Висловлює судження, про етапи еволюції людини та наукові погляди походження життя.

1.Пояснює, як розвивалися погляди на появу живих істот.

2.Знаходить сліди еволюційних змін у своєму організмі.

3. Знайомиться з поняттям «популяції».

4. Називає різницю між чисельністю і щільністю.

5. Пояснює що таке міграції.

6.В підручнику розглядає таблицю «Еволюційні фактори».

7. Наводить приклади

адаптації організмів до умов середовища;

8. Малює малюнки на тему: «Адаптація організмів до умов середовища».

9. Перегляд відео «Еволюція людини».

10. Залучається до роботи у групі, слухає пояснення товаришів.

11. Перегляд презентації «Етапи виникнення життя».

Тема 7. Біорізноманіття.

Основи еволюційної філогенії та систематики.

Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти. Неклітинні форми життя: віруси. Огляд основних еукаріотичних таксонів

називає:

- таксономічні одиниці;

- основні групи організмів

характеризує:

- основні принципи біологічної систематики;

аналізує та порівнює:

- засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо).

робить висновок:

- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;

усвідомлює :

- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини

Знає, основи еволюційної філогенії та систематики та основні групи організмів. Розрізняє, основні еукаріотичні таксони. Усвідомлює значення різних форм життя для збереження здоров’я людини.

1.Називає таксономічні одиниці та основні групи організмів.

2. Розглядає схеми в підручнику на с.174.

3. Перегляд презентації «Основні групи організмів».

4. Розглянути таблицю в підручнику с.178.

5.Виконує індивідуальні тести за покроковою інструкцією.

Тема 8. Надорганізмові біологічні системи.

Екосистема. Різноманітність екосистем.

Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.

Стабільність екосистем та причини її порушення.

Біосфера як цілісна система.

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.

Проект (дослідницький)

Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості.

називає:

- методи дослідження процесів в екосистемах;

- екологічні фактори;

наводить приклади:

- угруповань, екосистем;

- пристосованості організмів до умов середовища;

- ланцюгів живлення;

пояснює:

- структуру екосистем;

- взаємодію організмів в екосистемах;

- структуру ланцюгів живлення;

- правило екологічної піраміди;

- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

- функціональні компоненти біосфери;

- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

порівнює:

- природні та штучні екосистеми;

- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах.

застосовує знання:

- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах;

розпізнає:

- основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;

застосовує знання:

- для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;

дотримується правил:

- побудови екологічних пірамід різних типів;

спостерігає:

- дію екологічних факторів на різні групи організмів;

аналізує та порівнює:

- різні середовища життя;

- природні та штучні екосистеми;

описує:

- антропічний вплив на природні екосистеми;

бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті.

робить висновок:

- про цілісність і саморегуляцію живих систем;

- про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;

Знає, поняття «Екосистема».

Пояснює, харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

Розрізняє, біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.

Стабільність екосистем та причини її порушення. Висловлює судження про біосферу як цілісну систему.

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.

1.Називає які компоненти входять до складу екосистеми.

2. Наводить приклад типів екосистем.

3. Розрізняє екологічні групи на продуценти та консументи.

4. Складає харчові ланцюги.

5. Розглядає малюнок 3 с.188 в підручнику.

6. Перегляд презентації «Екологічні фактори».

7.Перегляд картинок форми взаємодії живих організмів у екосистемах.

8. Скласти схему природні та штучні екосистеми.

9. Називає які компоненти входять до біосфери.

10. Знайти в інтернеті природоохоронні території України.

Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини.

Поняття про селекцію. Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин. Одомашнення тварин. Методи селекції тварин. Огляд традиційних біотехнологій. Основи генетичної та клітинної інженерії. Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині. Генетично модифіковані організми.

називає:

- методи селекції;

- завдання та основні напрями сучасної біотехнології;

- методи сучасної біотехнології;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

пояснює:

- переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів;

наводить приклади:

- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій;

- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії.

порівнює:

- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами.

застосовує знання для оцінки:

- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;

висловлює судження:

- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;

- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

Пояснює, поняття про селекцію. Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин. Одомашнення тварин.

Розрізняє, Методи селекції тварин. Огляд традиційних біотехнологій. Основи генетичної та клітинної інженерії. Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині. Висловлює судження про генетично модифіковані організми.

1.Знає, що таке наука селекція.

2. Перегляд таблички «Класичні методи селекції організмів».

3. Переглянути презентацію «Одомашнення тварин і рослин».

4. Робить конспект уроку за допомогою асистента вчителя.

5. Залучається до роботи у групі, слухає пояснення товаришів.

6. Називає продукти виготовлені методами біотехнології.

7. Складає перелік продуктів і речей, які  використовуєтує протягом дня і які є продуктами біотехнологій.

8. Знає,які морально-етичні проблеми може спричинити використання генетично модифікованих організмів.

Узагальнення.

Основні загальні властивості живих систем

оперує термінами:

- система.

характеризує:

- основні загальні властивості живих систем.

робить висновок:

- про єдність живих систем різних рівнів

Розрізняє основні загальні властивості живих систем.

1.Називає. які об’єкти можна віднести до живих систем.

2. Залучається до роботи у групі, слухає пояснення товаришів.

3. 5.Виконує індивідуальні тести за покроковою інструкцією.