Модифікована програма хімія 8 клас

Зміст навчального матеріалу вказуєте програму за якою працює клас (в данному прикладі використана програма для загальноосвітніх навчальних закладів затвердженої Наказом МОН України від 07.06.2017 №804)

Очікувані результати навчання

Прогрес

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу. Найважливіші хімічні поняття.

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

Масова частка елемента в складній речовині.

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи в межах 10 за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи за допомогою асистента вчителя.

наводить приклади назв простих (метали і неметали) добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем,

Діяльнісний компонент

обчислює відносну атомну масу речовини, Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Будова електронних оболонок

атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання). Періодична система хімічних елементів, її структура.

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

Значення періодичного закону. Демонстрації

1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).
2. Моделі атомів (віртуальні 3D).

3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

Навчальні проекти

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми Періодичної системи хімічних елементів.

3. Хімічні елементи в літературних творах.

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні формули атомів 3 хімічних елементів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний елементів. Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами. Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

Молярна маса.

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

Відносна густина газів. Розрахункові задачі

5. Обчислення молярної маси речовини.

6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

7. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

9. Обчислення з використанням відносної густини газів.

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

Розрахункові задачі

5. Обчислення молярної маси речовини.

6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

7. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

9. Обчислення з використанням відносної густини газів.

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук. Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

    Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини. Розрахункові задачі

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Демонстрації

7. Зразки оксидів.

8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

9. Зразки кислот.

10. Хімічні властивості кислот.

11.  Зразки основ.

12. Хімічні властивості лугів.

13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.  

15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

16. Зразки солей.

17. Хімічні властивості солей.

18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в   розчин, що утворився.

Лабораторні досліди

2. Взаємодія лугів з кислотами в розчині.
3. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

4.               Взаємодія металів із солями у водному розчині.
5. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.
6. Реакція обміну між солями в розчині
7. Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.

Практичні роботи

2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

3. Розв’язування експериментальних задач.

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.

Навчальні проекти

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти, середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.