"Хто він - Д. І. Менделєєв?"

Хто він - Д. І. Менделєєв?

 

Мета: ознайомити учнів з маловідомими сторінками життя та діяльності видатного вченого Д.І.Менделєєва, розвивати естетичний смак, виховувати в дітях найкращі людські якості на прикладі життя вченого.

(Слайд 1)

 

Виходять двоє ведучих.

 

Ведучий1: Дмитра Івановича Менделєєва знають, мабуть, усі. Вченого на весь світ прославило відкриття періодичного закону і, як його наслідок – періодичної системи хімічних елементів (відомої всім як таблиця Менделєєва). Ця таблиця не тільки продовжила попередні роботи вчених над класифікацією вже існуючих елементів, а й дала змогу передбачити їхні хімічні й фізичні властивості.

 

Ведучий2: Сам вчений і підтвердив свою таблицю, передбачивши існування трьох елементів, які назвав екаалюмінієм, екабором і екасіліцієм (за назвою схожих за властивостями елементів). Згодом їх було відкрито та вони отримали назви відповідно Галій, Скандій та Германій.

За чутками, ідея таблиці прийшла Менделєєву уві сні, та коли його спитали про це, вчений відповів: « Я може 20 років над цим думав, а вам здається – отак, раз і готово…» У цьому році виповнилося 145 років цій видатній події  (Слайд 2)та 180 років з дня народження автора періодичної таблиці. (Слайд3)

Ведучий1: А що ми знаємо про Дмитра Івановича як людину? Мабуть, зовсім мало. І тому сьогодні ми дізнаємось про невідомого Менделєєва.

 

Ведучий2: Народився він у місті Тобольську. Прізвище діда було Соколов. Менделєєв – це прізвисько, яке батько вченого отримав у семінарії. (Слайд4)

 

Ведучий1: Дмитро був 17 дитиною в сім´ї. Батько, Іван Павлович, був директором Тобольської гімназії, а мати, Марія Дмитрівна, походила з купецького роду Корніл´євих . Вона керувала першою на той час друкарнею і скляним заводом. (Слайд5)

 

Ведучий2: Коли йому виповнилося сім років, мати вирішила віддати дитину до школи разом з восьмирічним братом Пашею, щоб не розбалувався, залишаючись удома наодинці. Навчався Д. І. Менделєєв у Тобольській гімназії. (Слайд 6)

 

Ведучий 1: Батьки прагнули дати здібному синові найкращу освіту.

До Московського університету Дмитро так і не вступив, і мати повезла сина до Петербурга. Там його прийняли до Медико-хірургічної академії. Цікавий факт, що, коли Дмитро Іванович був присутній на хірургічній операції, йому стало зле, і він був змушений відмовитися від кар'єри медика.

 

Ведучий 2  Тут він зустрів видатних учителів, що уміли заронити в душі своїх слухачів глибокий інтерес до науки. Серед них були кращі наукові сили того часу, академіки і професори Петербурзького університету: (Слайд7) М. В. Остроградський (математик), Э. Х. Ленц (фізик), А. А. Воскресенський (хімік), М. С. Куторга (мінералознавець), Ф. Ф. Брандт (зоолог).

 

Ведучий1: А ось декілька фактів, які пов´язують вченого з Україною.

Здоров´я Менделєєва ніколи не було міцним. А клімат Петербургу, де вчився майбутній вчений, ще більше його похитнув. Досить сказати, що у сім´ї,  вочевидь, була туберкульозна інтоксикація, бо батько та дві сестри Дмитра Івановича померли від туберкульозу. Одного разу, коли Дмитро був із друзями-студентами у театрі та слухав оперу, у нього пішла горлом кров. З цього часу він довго лежить у інститутському ізоляторі. На одному з обходів лікар, думаючи, що Д.І.Менделєєв спить, говорить біля його ліжка: « Цей вже не підніметься».

 

Ведучий2: Тоді хворий терміново виїхав на консультацію до Миколи Пирогова, котрий тоді працював у Сімферополі. Відомий лікар уважно оглянув молодого вчителя та не погодився із думкою медика. (Слайд 8) Пирогов заспокоїв Дмитра Івановича і сказав, що він житиме ще довго. А ще він не радив Менделєєву, як інші лікарі,  повністю уникати важкої праці, а, навпаки, не стримувати свої поривання, але правильно поєднувати працю та відпочинок. Після цього молодий вчений переїздить до Одеси та працює там старшим вчителем при Ришел´євському ліцеї. (Слайд 9)

 

Ведучий 1:  Перебування на півдні поправило його здоров'я і в 1856 р. він повернувся до Санкт-Петербурга, де захистив дисертацію "Об удельных объемах" на ступінь магістра хімії. 

Ведучий 2 :     23 річним він стає доцентом Петербурзького університету, де викладає спочатку теоретичну, потім органічну хімію. 

 

Ведучий 1: У січні 1859 р. Менделєєва було направлено у дворічне відрядження за кордон. Він поїхав до Гейдельбергу де працював у власній приватній лабораторії, переважно над питаннями про капілярність і поверхневе натяжіння рідин, а години дозвілля проводив у колі молодих російських учених: С. П. Боткіна, І. М. Сеченова, І. А.  Вишнеградського, А. П.  Бородіна і ін. (Слайд 10)

 

Ведучий 2: У 1857 р. Д. І. Менделєєв робить пропозицію Софії Каш, з якою був знайомий ще в Тобольську, але дівчина не відповіла взаємність.

 

Ведучий 1: Одружився Дмитро Іванович на (Слайд 11) Феозві Микитівні Лещев 29 квітня 1862 року за наполеглевою порадою своєї старшої сестри Ольги . (Слайд 12)  Феозва, прийомна дочка вчителя Менделєєва, поета Петра Петровича Єршова, автора знаменитого «Коника – Горбунка».  Як з'ясувалося пізніше,сестра більше піклувалася про те як прилаштувати свою подругу, ніж про щастя рідного брата. 

 

Ведучий 2: У цьому шлюбі народилося троє дітей: дочка Марія(1863)- вона померла в дитинстві, син Володя (1865) і дочка Ольга.

 

Ведучий 1: Дітей Менделєєв дуже любив, а от стосунки із з дружиною не складалися. Вона зовсім не розуміла свого чоловіка, поглиненого науковим пошуком.

 

Ведучий 2: Він став частіше відлучатися з дому, довше залишатися в Петербурзі,  в будинку своєї старшої сестри, де випадково  зустрів Анну Іванівна, дочку козацького полковника, що приїхала в Петербург вступати в Академію мистецтв. Таких, як вона, він ніколи раніше не зустрічав. Висока, ставна, некваплива, з величезними сірими очима і важким волосям, вона абсолютно спокійно поставилася до його захоплення. На відміну від ревнивої Феозви, їй і в голову не приходило вимагати, щоб він заради неї відмовився від валіз. Навпаки, вона відразу ж виявила до них жвавий інтерес. Спочатку йому навіть здавалося, що вона занадто безцеремонно вривається в його особисте життя ... (Слайд 13)

 

Ведучий 1:  Батько Анни був проти їх стосунків. Менделєєв на 24 роки старший, та ще й офіційно одружений. Феозва погодилася дати розлучення при умові, що будинок сімейні збереження залишаться їй. 

 

Ведучий 2 : У другому шлюбі  у Менделєєва народилося четверо дітей: Любов, Іван, двійнята Марія та Василь.

 

Ведучий 1  (Слайд 14) : Був і прикрий інцидент у подружжя. Помер Син Дмитра Івановича від першого шлюбу - Володимир. Анна Іванівна приховала ранкову газету від чоловіка, на вечір планувався похід у театр. Менделєєв у фраку, при орденах під руку з дружиною увійшов у ложу. Залою пробіг схвильований шепіт, і сотні очей з докором уп`ялися на пару……як виявилося, ранкову газету читали всі…окрім Менделєєва.

 

Ведучий 2: З 1861 р. Менделєєв відновлює читання лекцій з органічної хімії в університеті і видає чудовий підручник: "Органическая химия", у якому ідеєю, об'єднуючою всю сукупність органічних сполук, є оригінальна і всесторонньо розвинена теорія меж. Книга виявилася настільки вдалою, що перше її видання розійшлося за декілька місяців і наступного року довелося робити наступне. 

 

Ведучий 1:  У 1865 р. він захистив дисертацію "О соединениях спирта с водой" на ступінь доктора хімії, а в 1867 р. отримав кафедру неорганічної (загальної) хімії в університеті, яку і очолював протягом 23 років. Розпочавши підготовку лекцій, він виявив, що а ні в Росії, а ні за кордоном немає курсу загальної хімії, гідного бути рекомендованим студентам. І тоді він вирішив написати його сам.

 

Ведучий 2:  Фундаментальна робота "Основы химии" виходила протягом декількох років окремими випусками. Перший випуск, що з'явився вже влітку 1868 р., містить вступ, розгляд загальних питань хімії, опис властивостей водню, кисню і азоту. Але, працюючи над другим випуском, Менделєєв зіткнувся з великими перешкодами, пов'язаними з систематизацією і послідовністю викладу матеріалу. 

 

Ведучий 1 :    Спочатку Дмитро Іванович Менделєєв хотів згрупувати всі описувані їм елементи за валентністю, але потім обрав інший метод і об'єднав їх в окремі групи, виходячи із подібності властивостей і атомної ваги.

 

Ведучий 2 :   Роздуми над цими питаннями впритул підвели Менделєєва до головного відкриття його життя, яке було назване — періодична система Менделєєва.   (Слайд 15)

 

Ведучий 1: Зустріч у Москві з видатним українським письменником М.В.Гоголем запам´яталася Д.І.Менделєєву на все життя. Дмитро Іванович вважав Гоголя явищем надзвичайним і «на багато голів вищим за решту наших письменників».

 

Ведучий2: А в 1903 році Д.І.Менделєєв став першим головою екзаменаційної комісії Київського політехнічного інституту. (Слайд 16)

 

Ведучий1: Дмитро Іванович любив музику, особливо класичну, любив і розумів живопис, багато допомагав художникам-передвижникам. Він влаштовував виставки їхніх картин. На його «середах» гостями були (Слайд17) А.Куїнджі, І.Рєпін, І.Крамський, М.Ярошенко,О. Бородін, І.Шишкін.

 

Ведучий2:  (Слайд 18) До картини Куїнджі «Ніч на Дніпрі» Менделєєв добирав фарби. Вирішуючи проблему довговічності фарб та можливості їх змішування, Дмитро Іванович та Архип Іванович Куїнджі провели багато дослідів по їх виготовленню. (Слайд 19)  На фотографії видатний вчений та художник А.І.Куїнджі грають у шахи. Тут на задньому плані ми бачимо і другу дружину Дмитра Івановича – Анну Іванівну. Вона закінчила Академію мистецтв та зробила малюнок свого чоловіка. (Слайд 20)  А  ще портрети вченого малювали (Слайд 21, 22,23) І.Крамський, М.Ярошенко, І.Рєпін. На честь тої уваги та допомоги, яку вчений надав російському мистецтву, художники обрали Д.І.Менделєєва дійсним членом Академії мистецтв.

 

Ведучий1: На квартирі у Д.І.Менделєєва регулярно влаштовувалися вечори – так звані «менделєєвські середи». Їх відвідували друзі вченого – художники, письменники, композитори, вчені. Так, на цих вечорах слухали романси О.П.Бородіна, чудову його оперу «Князь Ігор». Доречі, відомий композитор Олександр Порфирійович Бородін був іще й хіміком. (Слайд 24)

 

Ведучий 2. Мало хто знає, що вчений власноруч шив собі одяг. А ще на дозвіллі Менделєєв любив клеїти коробки, футляри для альбомів, робити рамки для фотографій, переплітав книжки. (Слайд 25)

 

 Ведучий 1 :Одного разу, коли Дмитро Іванович купляв необхідні для цього матеріали, у продавця спитали: «Хто це?», на що той відповів:

Ведучий 2 : « Как же-с, их все знают – известный чемоданных дел мастер, Менделеев-с!»

 

Ведучий 1: Д.І.Менделєєв багато курив, самостійно добирав тютюн і скручував собі цигарки. Однак, всупереч розповсюдженій думці, він не має ніякого відношення ані  до винайдення горілки ( вона існувала задовго до нього), ані до встановлення її міцності в 40º. Вочевидь приводом до таких спекуляцій стала тема докторської дисертації про суміш спирту з водою.

 

Ведучий 2 :

Директор музею Д.І. Менделєєва доктор хімічних наук Ігор Дмитрович (по сумісництву і син вченого):з приводу 40-градусної горілки сказав наступне: «ЇЇ винайшли, коли Менделєєву було 9 років. В ті часи акцизу брали з градуса, його треба було вимірювати, а шкала неточна. Крім того, виявлялося, що на шляху від виробника до споживача горілка мала здатність знижувати градуси. Тоді  правительство видало указ, за яким горілка повинна мати 40-градусів, минимум — 38. Інакше порушнику загрожує кримінальна відповідальність.

 

Ведучий 1: (Слайд 26)  Яким же Дмитро Іванович був у житті? Зовнішність Д.І.Менделєєва була досить своєрідною. Довге і пишне волосся навколо високого білого лоба, дуже виразні, ясні і сині очі, гострий погляд, швидка хода, рухи жваві і нервові. За характером це була добра і надзвичайно чуйна і вразлива людина. У ньому чудово поєднувалися титанічний розум, скромність і простота.

 

Ведучий 2: (Слайд 27) Олександр Блок, який був зятем Д.І.Менделєєва та добре його розумів, дав один з найкращих портретів вченого у слові. У 1903 році в листі до своєї нареченої Люби Менделєєвої він написав: /виходить учень, сідає за стіл та «пише листа»/  (Слайд 28)

Блок :

 « Твій батько ось який: він давно все знає, що буває в світі. У все проникнув. Не сховається від нього нічого. Його знання найповніші. Вони ідуть від геніальності, у звичайних людей такого не буває. У нього нема ніяких «переконань» (консерватизм, лібералізм тощо). У нього є все. Таке враження він і складає. Із ним зовсім не страшно, але завжди неспокійно, це від того, що він усе і давно знає, без розповідей, без натяків, навіть не бачачи та не чувши. Це все пізнання лежить на ньому дуже важко. Коли він зітхає та охає, він кожного разу зітхає про все разом; нічого окремого або відривчастого у нього немає – усе нероздільно. Те, що інші говорять, йому майже завжди не цікаво, тому що він усе знає краще за всіх…»

 

Ведучий 1: (Слайд 29)

Набуті вже у період студентства навички інтелектуальної праці дозволили Дмитру Івановичу при досить слабкому здоров´ї   за 55 років творчої діяльності зробити так багато, що його ще за життя називали генієм. На це він відповідав: «Геній? Який там геній?! Працював все життя – ось вам і геній!»

 

Ведучий2: Бути генієм не означає знаходитись на « полюсі недосяжності», бути відірваним від друзів, таким собі відлюдником,  який у тиші свого кабінету спостерігає світ. Ні, це була натура жива, захоплива, енергійна. У нього вдома нерідко було повно друзів, рідних, візитерів. Самого господаря іноді вдома і не було. І не дивно, він був у постійному русі: на лекціях, на засіданнях якогось товариства, на заводі чи у закордонному відрядженні. При цьому вчений зустрічався з багатьма людьми, чимало з яких стали його друзями, однодумцями, вченими.

 

 Ведучий1: (Слайд 30)  Відображенням цих спільних справ та зустрічей була скатертина, яка лежала у вітальні та на якій гості крейдою ставили свої автографи. Потім їх дружина вченого вишивала шовковими нитками різного кольору.

 

Ведучий 2: Д.І.Менделєєв відрізнявся увагою до людей

 ( співробітників його хімічної лабораторії, вчених- початківців, дітей). Він не залишив без відповіді жодного листа. Особливо уважно відповідав людям маловідомим, але діяльним. Натомість вчений не любив людей просто допитливих та базік, яких не безпідставно підозрював у репортерах.

 

Ведучий 1: Д.І.Менделєєв завжди відхиляв пропозиції приймати участь у прибутках промисловців не тільки тому, що хотів займатись виключно наукою, а і тому, що оберігав свою репутацію безкорисливого суспільного діяча, що бореться за промисловий розвиток своєї країни.

У 1900 році в Парижі було організовано та проведено II Всесвітню виставку, на якій учений представляв штучно створену шовкову тканину — віскозу.

 

Ведучий 2 : Дмитро Менделєєв був висунутий на Нобелівську премію кілька разів, але так і не отримав її.

 

Ведучий 1 : У перший раз це сталося в 1905 році. Тоді лауреатом став німецький хімік-органік Адольф Байєр. Через рік вчений був оголошений переможцем премії, але Шведська королівська академія наук скасувала це рішення на користь французького вченого Анрі Муассана за відкриття фтору.

 

Ведучий 2 : У 1907 році пролунала пропозиція розділити премію з італійським хіміком Станіслао Канніццаро, однак у цей раз втрутилася доля. 2 лютого 1907 року в віці 72 років Менделєєв пішов з життя.

 

Ведучий 1 : (Слайд 31)  Можливо, причиною, того, що вчений так і не став володарем довгоочікуваної премії, був конфлікт між Дмитром Івановичем і братами Нобель. Які до кінця 19-го століття розбагатіли на бакинській нафті і стали контролювати більше 13% російських родовищ.

 

Ведучий 2 : В 1886 році, коли ціна на нафту різко впала, брати Нобель запропонували уряду підняти податок, аргументуючи це швидким виснаженням родовища. Таким чином, підвищення цін у розмірі 15 копійок з пуда нафти, що забезпечувало їм позбавлення від конкурентів.

 

Ведучий 1 : При Міністерстві державних маєтностей була утворена спеціальна комісія, до складу якої увійшов Менделєєв. Вчений був противником введення податку і спростував чутки про виснаження нафти, чим і розгнівав Нобелів.
 

Ведучий 2: Близьким другом і соратником Менделєєва був ректор Петербурзького університету А.Н.Бекетов - дід Олександра Блока. Їх маєтки розташовувалися під Клином, неподалік одне від іншого. Також соратниками по науковій діяльності Менделєєва були члени Петербурзької академії наук - Буняковський, Кокшаров, Бутлеров, Фамінцин, Овсянніков, Чебишев, Алексєєв, Струве і Сави.

 

Ведучий 1 : У 1876 році - член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук, в 1880-му висувався в академіки, але замість нього взяли Бейльштейна - автора обширного довідника по органічній хімії. Цей факт викликав обурення в широких колах російського суспільства. А кілька років потому, коли Менделєєву знову запропонували балотуватися в Академію, він відмовився. 
 

Ведучий 2: (Слайд32)  Знаменна подія відбулася 7 серпня 1887 року, коли Д. І. Менделєєв здійснив політ для спостереження сонячного затемнення на повітряній кулі «Русский», наповненій воднем. Піднявшись на висоту 3 км, куля пролетіла над землею близько 100 км. Під час цього польоту вчений здійснював вимірювання за допомогою приладів, що знаходились в корзині. (Слайд 33) Серед цих приладів був сконструйований ним диференціальний барометр, який використовувався для визначення висот.

 

Ведучий1: (Слайд34) В 1902 році Д. І. Менделээв самостійно розробив проект високоширотного експедиційного льодоколу. Ним був намічений високоширотний «промисловий » морський шлях, поблизу Північного полюса. В знак визнання великого значення роботи Менделєєва в розвитку судно будівництва і освоєння Арктики його іменем були названі підводний хребет в Північному Льодовитому океані і научно – дослідницьке океанографічне судно.

 

Ведучий 2: Багато уваги вчений приділяв нафтяній промисловості. Він займався проблемами розміщення заводів, що переробляють нафту, питаннями збуту сировини, цін на нафту і нафтопродукти. Менделєєву належить ідея перевозу  нафти в нафтоналивних суднах і будування нафтопроводів. Він розглядав нафту не тільки як паливо, а і як сировину для хімічної промисловості.

 

Ведучий1: А ось яким був видатний вчений у побуті ми дізнаємось із спогадів його племінниці:

Племінниця: (Слайд35)

«Д.І.Менделєєв вів постійно простий  спосіб життя.

Вставав Дмитро Іванович, як правило, рано, не залежно від того, коли прийшлося лягти. Після того, як умився, йшов до свого кабінету, де пив одну, дві, а іноді й три чашки міцного та не дуже солодкого чаю, їв два чи три бутерброди з сиром, ковбасою чи шинкою. Вітався з присутніми на той час вдома членами родини та знову повертався до кабінету, де працював десь до п´ятої години. Потім йшов на прогулянку – в залежності від погоди – від чверті години до півгодини. Він не любив безцільних прогулянок, купляючи в цей час книжки, іграшки для дітей або фрукти, рибу, солодке для столу.

Обідав Дмитро Іванович завжди о шостій та любив, коли в домі є гості: хто-небудь із рідних чи близьких. Вино пив зрідка та й те не міцне, солодкого майже ніколи не їв.

Після обіду любив бесіди з гостями, або читав пригодницьку літературу, детективні романи чи опис подорожей. Дуже полюбляв Жюля Верна, Майн Ріда, Фенімора Купера, Рокамболя.

Одягався Дмитро Іванович дуже просто: вдома носив широку суконну куртку без пояса; мундир чи фрак, ідучи на роботу, одягав вкрай рідко, тільки на офіційні прийоми, надаючи перевагу простому строгому костюму у звичайні дні».

 

Ведучий1: Д.І.Менделєєв говорив, що діти та наука – найцінніше для нього в житті. Портрети дітей було розміщено на спеціальній рамі над письмовим столом вченого. Вчений був двічі одружений. У нього  було три сина та три дочки.

Старша дочка вченого Ольга згадує:

Ольга: (Слайд36)

 «Батько зовсім не терпів неробства, відпочинком йому була зміна занять. І діти за його прикладом вчилися переключатись з однієї справи на іншу. У вільний час він часто читав їм билини, вірші та казки О.С.Пушкіна.»

 

Ведучий2: Проте дітям була відома і вимогливість батька. Брехні Дмитро Іванович просто не терпів, виконання обов´язків повинно було бути сумлінним, а не поверхневим. Поривчастий та часом запальний по відношенню до дорослих, із дітьми він вмів стримуватися.

 Про це згадував і син Іван:

Іван: (Слайд37)

«Я не пам´ятаю, щоб він…підвищив коли-небудь на нас голос. Він звертався завжди виключно до нашої розумної та вищої сторони, ніколи нічого не вимагав та не наказував, та ми відчували, який би він був би засмучений нашою слабкістю, й це діяло сильніше благань та покарань. Я пригадую, як батько мені якось сказав: «Моя мати мене ніколи не сварила та не карала. Вона тільки плакала від моїх пустощів, та це діяло на мене сильніш за все…».

 

Ведучиц 1 : Лише один син Іван пішов шляхом батька, але постійно залишався у тіні Д. І. Менделєєва.

 

Ведучий 2: (Слайд 38) А інший син Д.І.Менделєєва – Василь - став досвідченим механіком та у 1911 році запропонував оригінальну конструкцію танку.

 

Ведучий1: Вчений повністю віддавався роботі. Д.І.Менделєєв був вимогливим і до своїх підлеглих. Одночасно він давав їм і велику самостійність. Вчений з однаковим успіхом займався математикою та хімією, астрономією та філософією, метрологією та економікою, технікою чи мистецтвом. Його праці по створенню бездимного пороху, що були важливі для оборони країни, праці по аеро - та гідродинаміці допомогли у освоєнні Північного Льодовитого Океану , розвитку мореплавства, аеронавтики, метеорології та сприяли науково-технічному прогресу країни. «Істина одна, а шляхів пошуків багато» - ось лейтмотив його наукового методу.

 

Ведучий1. (Слайд 39)

Не мріяв він про нагороди,

А працював ціле життя.

Єдиний нам закон природи

Відкрив, вказавши шлях у майбуття.

 

 Група учнів співає на мелодію пісні А.Пугачової «Куда уходит детство?»

Дивись, яка логічна

Система ця струнка!

Вона Періодична,

Знайома всім така…

Квартир у ній доволі.

У всіх - житло своє.

Завдячуючи долі

Порядок в цьому є.

Приспів :

Вчений Менделєєв

Всім відкрив закон простий.

Безумовно, геній він такий!

Маємо систему

Й елементи вже нові -

Хімії важливі складові

 

Ведучий2. А зараз давайте пригадаємо Періодичну систему та визначимо кращих її знавців. (Слайд 40

І хто таблицю добре знає,

Той загадки ці відгадає. /Робота з залом/

 

1.Берил – чудовий мінерал.

Він й елементу назву дав.      /Берилій/

 

2.А назва цього континенту

Дала і назву елементу.         /Європій/

 

3.Могутній акваторій цар(Слайд 41)

Собою елемент назвав.        /Нептуній/

 

4.Ти в Каліфорнії бував?

Так й елемент ще хтось назвав.     /Каліфорній/

 

5. Із променем подібне є.

Він радіацію дає.    /Радій/

 

6. А цей ось назвою своєю

Герою вдячний Прометею.   /Прометій/

 

7. У хімії є «осмос» теж   (Слайд42)

Його в таблиці ти знайдеш.   /Осмій/

 

8. Забудемо тепер про осмос.

Полетимо в відкритий космос.

Система сонячна струнка.

Планета сьома там яка?    /Плутоній/

 

9. Із грецької «барис» - важкий,

А для відгадки він легкий.   /Барій/

 

10.Турист прибув з материка ж.

І назва атому така ж.   /Америцій/

 

11. Його як камінь хтось назвав.

В таблиці перший він метал.     /Літій/

/Переможець отримує приз./

 

Ведучий2: Чи знаєте ви, що іменем Д.І.Менделєєва названо місто, два містечка, залізничну станцію, станцію метро, завод, льодовик, кратер, астероїд, підводний хребет, вулкан та 101-й хімічний елемент. (Слайд43)

 

 Виходить учень - Менделєєв та читає заповіт. (Слайд 44)

 

«Заповітні думки» Д.І.Менделєєва

1.У своїх листах-заповітах дітям, які зберігаються зараз у його науковому архіві у Ленінграді, Дмитро Іванович писав, що шлях до розвитку та в кінцевому результаті до щастя людини лежить через її працю. Ось тільки працею вчений називав не будь–яку працю, а роботу свідому, корисну людям. « Праця, не суєта, - писав він, - не робота, не ломка сил, спокійне, любовне, розмірене виконання того, що треба для інших  та для себе в даних умовах». (Слайд 45)

2. Однім з основних завдань просвітництва повинно бути перетворення лінивих мрійників у діяльних шукачів.

3. З юних років необхідно займатись самовихованням та не засмучуватись, якщо не вистачає вольових якостей. (Слайд 46)

4. Д.І.Менделєєв вважав, що ініціативних та самостійних людей треба підтримувати, але тільки в тому випадку, коли в основі їх ініціативної поведінки лежить працелюбність та альтруїзм, а не пихатість, бажання вислужитися, зробити собі кар’єру любою ціною. «Пишайтеся тільки тим, що зроблено для інших… Головний секрет життя ось який: одна людина – нуль, разом – тільки люди». (Слайд 47)

5. «Задоволення – пролетить, воно собі, праця залишить відбиток довгих радощів – вона іншим. Навчання – собі, плоди навчання – іншим. Іншого сенсу нема в навчанні, інакше в ньому нема сенсу. Інакшого заповіту , кращого, дати не можу. З ним живіть, його заповідайте». (Слайд 48)

 

Ведучий1 : (Слайд49)

 Сприймай життя, як нагороду.

Назад не буде вороття.

Пройшла крізь серце його врода

Й миттєвості його життя.

 

Вчитель: Я надіюся, що сьогодні ми почули щось нове, згадали багато різних фактів із життя цієї великої людини. Учений, науковець, філософ, енциклопедист, модельєр,знавець науки й мистецтва, просто ВЕЛИКА ЛЮДИНА. Його титули й звання займають цілі томи в наукових виданнях. Його розумом, науковими  винаходами ми й досі користуємось. (Слайд 50)

(Читає вірш А. Чивіліхіна «На изображение таблицы элементов на стене дома у памятника Д.И.Менделееву».) (Слайд 51)

Мир сложен.

Он полон событий, сомнений,

И тайн бесконечных,

и смелых догадок.

Как чудо Природы,

Является гений

Жара и стужа,

Планет круженье, свет зари —

Все это,  законом связано внутри.

Найдется ль правило простое,

Что целый мир объединит?

Таблицу Менделеев строит.

Природы пишет Алфавит.

 

Закінчити наш захід мені хотілося б словами Д. І. Менделєєва: «Науку просувають не науковці, не вчені, а просто люди...»

 

 

 

 

 

 

 

 

Література :

 

 

2. Все для вчителя, інформаційно – практичний бюлетень, червень 2009.

 

3. Науковий досвід Д. І. Менделєєва. [Електронний ресурс ] : Наукова бібліотека Національного  технічного університету ХПІ // Режим доступу:

 http://library.kpi.kharkov.ua/Mendeleev.html

4. Життя і діяльність М. І. Менделєєва [Електронний ресурс] : презентація // Slideshare. — Режим доступу : http://www.slideshare.net/svitlana_cherry/microsoft-office-power-point-8164708.

 5. Цікаві факти з життя відомих хіміків [Електронний ресурс] // Методичний кабінет відділу освіти Прилуцької райдержадміністрації. — Режим доступу: http://prilrmk.ucoz.ru/publ/cikavi_fakti_z_zhittja_vidomikh_khimikiv/1-1-0-9. —

6. Дмитро Іванович Менделєєв [Електронний ресурс] // Острів знань. — Режим доступу: http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/cod.

7. Менделєєв побачив уві сні таблицю Менделєєва [Електронний ресурс] // today is the day. — Режим доступу: http://syogodni.livejournal.com/11279.html.

8. Невідомий Д. І. Менделєєв [Електронний ресурс] : виховний захід // ПОРТФОЛІО ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ. — Режим доступу: http://portfoliohim.blogspot.com/2012/11/blog-post_1993.html.

9. Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва. Відкриття та значення періодичного закону [Електронний ресурс] // BR. COM. UA. — Режим доступу: http://www.br.com.ua/referats/scenarios/93769.htm.