МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ГАЛУЗЬ
Українська мова та літературне читання
Пояснювальна записка
Основна мета мовно-літературної галузі полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.
Навчальний курс «Українська мова та літературне читання» -
важлива складова загального змісту початкової освіти дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін.
Метою навчання української мови у початкових класах є забезпечення початкового рівня комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів, формування у них елементарних знань з мови і правопису та відповідних їм умінь, корекція недоліків психофізичного розвитку.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:
У процесі навчання української мови створюються передумови для мовленнєвого, інтелектуального розвитку, формування морально-естетичних уявлень і понять, збагачення почуттів, виховання потреби у спілкуванні та читанні, що є підґрунтям для повноцінної соціалізації дитини з порушеннями інтелектуального розвитку.
Водночас із розвитком основних видів мовленнєвої діяльності в початкових класах для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку розв’язуються й корекційно-розвиткові завдання, спрямовані на корекцію порушень пізнавальної діяльності (сприймання, уяви, пам’яті, уваги, мовлення й мислення), емоційно-вольової сфери, розвитку артикуляційної моторики та координації рухів та ін.
Саме тому спеціальним завданням початкового курсу «Українська мова та літературне читання» визначено формування та корекція зв’язного мовлення, що має відбуватися в тісному зв’язку з розвитком пізнавальної, сенсорної діяльності дітей на основі розвитку предметно-дійового, наочно-образного, словесно- логічного мислення, спостережливості, уваги тощо. Відтак зміст цього навчального предмета, з метою посилення його компенсаторно-корекційних та розвивальних функцій, має комунікативно-практичну спрямованість: містить фактичний матеріал, опанування якого має забезпечити формування комунікативних умінь, конкретизацію в слові чуттєвого і практичного досвіду учнів, розвиток основних пізнавальних процесів на предметно-практичній і вербальній основі.
Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно- літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації», «Навчаємось читати», «Взаємодіємо письмово», «Навчаємось сприймати медіа».
Змістова лінія «Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, розуміти звернене мовлення, усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.
Надзвичайно важливо навчити дітей сприймати і правильно розуміти фактичний зміст сприйнятого висловлювання (тексту, завдання, пояснення, інструкції тощо). При цьому не завжди передбачається виконання учнями якогось усного чи письмового завдання. Завданням, наприклад, може бути виконання доручення та дотримання інструкції вчителя про його виконання; виконання описаної в тексті дії; підбір предметів (малюнків, піктограм) до змісту тексту (альтернативні засоби комунікації).
Головна мета з розвитку усного мовлення (,говоріння) - навчати школярів взаємодіяти усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації, будувати власні висловлювання (у вигляді простих коротких речень); формувати у них елементарні навички діалогічного та монологічного мовлення.
Слід також навчати учнів правильно, емоційно сприймати мовлення дорослих і однолітків, використовувати під час спілкування різні засоби: природні жести, міміку, інтонацію тощо. Необхідно залучати школярів до діалогу, участі в колективних видах роботи, до розуміння змісту прочитаного вчителем тексту; залучати їх до спеціально створюваних ситуацій, які спонукали б їх висловлюватися, виявляти відповідні емоції.
Розширення словника дітей доцільно здійснювати на предметно- практичниій основі у процесі живого спілкування, навчання, ситуація та умови якого є вирішальними для добору словесного матеріалу. Робота з лексикою має індивідуальний характер і зорієнтована на збагачення словника кожної дитини, оскільки, залежно від задатків, інтелектуальних можливостей, рівня підготовки дитини лексичний запас на початкових етапах навчання може суттєво різнитися.
Змістова лінія «Навчаємось читати» передбачає формування в учнів розуміння прочитаного, а також правильного вимовляння звуків і слів, наголошування слів, інтонування різних за метою висловлювання речень, дотримання пауз як у середині речень, так і між реченнями та частинами тексту. Варто також звернути увагу на добір мовленнєвого матеріалу (зокрема формулювання завдань), який повинен відповідати можливостям дітей (знайомі слова, прості конструкції, адаптовані тексти тощо).
У 2 класах для роботи з читання відведено спеціальні уроки, але й на уроках з української мови цьому виду мовленнєвої діяльності важливо приділяти належну увагу. Специфікою роботи з читання на уроках мови є те, що увагу дітей слід особливо привертати до правильного вимовляння, значення слів, інтонації речень, різних за структурою, змістового поділу речень за допомогою пауз, мелодики та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів вміння виконувати вправи: списування, в тому числі вибіркове, нескладних слів, речень, текстів; написання під диктовку (з навчальною, а не контрольною метою).
Змістова лінія «Навчаємось сприймати медіа» передбачає формування в учнів умінь сприймати, слухати, розуміти інформацію в медіатекстах (світлинах, журналах, презентаціях, відео, аудіо тощо).
Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:
Результати навчання й орієнтовний зміст навчання
Зміст навчання |
Очікувані результати навчання здобувачів освіти |
Очікувані результати навчання учнів з ООП |
засобів комунікації» |
||
Формування вербальних та невербальних засобів комунікації. Розвиток слухового сприймання та слухової уваги. Розвиток вміння висловлювати свої прохання вербально або жестово- мімічними засобами, працювати відповідно до інструкцій вчителя; використовувати жести в спілкуванні, під час розв’язання задач побутового або навчального характеру. Розвиток словника, вміння використовувати засоби альтернативної комунікації. Формування усвідомленого розуміння запитань, порад, вказівок вчителя. Розрізнення інтонацій, їх наслідування. Розвиток органів артикуляції. Формування мовленнєвого дихання, сили голосу. Ігрові вправи на звуконаслідування. Розрізнення голосних та приголосних звуків (без визначення поняття). Формування умінь здійснювати звуко букв ений аналіз слів. Сприймання текстів на слух. Ознайомлення зі словами - назвами предметів, словами, що означають дії. Співвідношення предметів та їх дій з опорою на малюнки (хто? що? що робить?), на основі малюнків. Відтворення основного змісту усного повідомлення на основі почутого. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення. Ознайомлення з етикетними нормами культури спілкування.
|
Учень / учениця: - з увагою сприймає усні репліки й доречно реагує на усну інформацію в діалозі (погоджується або не погоджується, виконує певні дії у відповідь на прохання чи відповідно до інструкції) [2 МОВ 1-1.1-1]; - перепитує співрозмовника для уточнення почутої інформації [2 МОВ 1-1.1-2]; - сприймає монологічне висловлення (казки, розповіді, вірші, інструкції до виконання завдань тощо) з конкретною метою [2 МОВ 1-1.1-3] Учень / учениця: - використовує фактичний зміст (хто?, що?, де?, коли?) для перетворення усної інформації [2 МОВ 1-1.2-1]; - малює або добирає ілюстрації, створює мапу думок до почутого [2 МОВ 1-1.2-2]; - передає інформацію в таблицях, схемах із допомогою вчителя / вчительки [2 МОВ 1-1.2-3] Учень / учениця: - розповідає про те, що зацікавило в усному повідомленні [2 МОВ 1-1.3-1]; - ставить запитання до усного повідомлення для отримання додаткової інформації [2 МОВ 1-1.3-2]; - обговорює з іншими інформацію, яка зацікавила [2 МОВ 1-¬1.3-3] Учень / учениця: - розпізнає ключові слова і фрази в усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-1]; - виділяє голосом ключові слова і фрази у власному усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-2]; - пояснює на основі власного досвіду, чому якась інформація зацікавила [2 МОВ 1-1.4-3] Учень / учениця: - висловлює думку, що подобається в почутому, а що - ні [2 МОВ 1-1.5-1]; - обґрунтовує свої вподобання [2 МОВ 1-1.5-2]; - обирає, до кого з дорослих можна звернутися за підтвердженням правдивості почутої інформації [2 МОВ 1-1.5-3]; - пояснює, як сприйняття тексту залежить від способу його презентації (логічний наголос, темп, міміка, жест) і враховує це у своєму мовленні (2 МОВ 1-1.5-4] Учень / учениця: - підтримує й ініціює діалог на теми, які викликають зацікавлення [2 МОВ 1-1.6-1]; - спостерігає за діалогом, де висловлюються різні погляди на предмет обговорення, підтримує одну з точок зору [2 МОВ 1-1.6-2]; - пояснює значущість уважного ставлення до інших та потребу подивитися на річ по-різному [2 МОВ 1-1.6-3]; - розповідає про те, що його / її вразило, схвилювало; переповідає події із власного життя, правильно вимовляючи й наголошуючи загальновживані слова [2 МОВ 1-1.6-4]; - підтримує аргументами власні думки або спростовує їх [2 МОВ 1-1.6-5] Учень / учениця: - розпізнає емоції співрозмовника і пояснює власну реакцію на них [2 МОВ 1-1.7-1]; - уживає відповідну до ситуації спілкування лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) [2 МОВ 1-1.7-2]; - поповнює власний словниковий запас [2 МОВ 1-1.7-3]; - вирізняє в художніх текстах (казках, оповіданнях, віршах) образні вислови й пояснює, які саме образи вони допомагають уявити (2 МОВ 1-1.7-4] Учень / учениця: - розповідає про власні почуття та емоції від прослуханого та побаченого [2 МОВ 1-1.8-1]; - звертається, вітається, прощається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова [2 МОВ 1-1.8-2] |
Учень/учениця 3 допомогою вчителя: • сприймає усне мовлення співрозмовника;
слова, словосполучення і прості речення з різною силою голосу та у різному темпі (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); * наслідуючи вчителя, намагається промовляти слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку);
повторювати за вчителем окремі звуки, звукосполучення, прості за структурою слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); • з допомогою вчителя намагається здійснювати звуко- буквений аналіз слова;
*співвідносить знайомі слова з малюнками; *з допомогою вчителя добирає малюнки до названих предметів, дій; знаходить предмети за словесним описом, вказівками вчителя; • користується мовленнєвим етикетом в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням). |
2. Змістова лінія «Читаємо» |
||
Слухання прочитаного педагогом тексту, розгляд ілюстрацій. Практичне ознайомлення з мовними одиницями. Практичне знайомство із словом як одиницею мовлення: виділення слова з ряду інших слів. Робота з дитячою книжкою, текстами. Робота з сюжетними малюнками, схемами, піктограмами. Робота з малюнками на визначення послідовності подій у тексті. Розвиток мовленнєвого дихання; подолання артикуляційних труднощів при читанні слів. Розвиток зорового сприймання та зорової уваги. Удосконалення орієнтування на аркуші паперу. Місце звука в слові. Визначення наявності певного звука в даному слові. Розпізнавання складів у слові, за певними візуальними характеристиками. Поділ слів на склади. Робота з розрізної азбукою. Складання з розрізної азбуки і читання слів із двох засвоєних складових структур (ло-ша, пал-ка). Проговорювання, розуміння лексичного значення слів та їх застосування. Читання по складах слів, речень (з двох слів). Практичне знайомство з реченням. Формування умінь глобального читання. Основні правила поводження з книжкою. Формування позитивного ставлення до книжки.
|
Учень / учениця: - обирає тексти (книжки) для читання, може пояснити власний вибір [2 МОВ 2-2.5-1]; - пояснює, з яких елементів складається книжка і яку інформацію вони передають [2 МОВ 2-2.5-2]; - описує обкладинки книжок, які подобаються [2 МОВ 2-2.5¬3]; - добирає тексти на запропоновану тему [2 МОВ 2-2.5-4] Учень / учениця: - прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1]; - читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2-2.1¬2]; - ставить запитання за змістом тексту для уточнення свого розуміння [2 МОВ 2-2.1-3]; - розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.1-4]; - знаходить у тексті незнайомі слова, робить спроби пояснити їхнє значення, виходячи з контексту [2 МОВ 2-2.1-5]; - добирає потрібну інформацію із графічного тексту (таблиці, графіки, схеми) [2 МОВ 2-2.1-6] Учень / учениця: - визначає послідовність подій у художньому тексті [2 МОВ 2-2.2-1]; - розповідає про вчинки улюблених персонажів [2 МОВ 2-2.3¬-2]; ... - словесно моделює власну поведінку на прикладі вчинків персонажів [2 МОВ 2-2.2-3]; - пояснює вчинки персонажів на основі змісту тексту та власного досвіду [2 МОВ 2-2.2-4]; - розрізняє головне і другорядне в тексті [2 МОВ 2-2.2-5]; - пояснює зв’язок між окремими повідомленнями в тексті [2 МОВ 2-2 2-6]; - визначає графічні елементи тексту, досліджує зв’язок між ними [2 МОВ 2-2.2-7]; - визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.2-8]; - досліджує особливості казки, вірша, оповідання, загадки, скоромовки, забавлянки тощо [2 МОВ 2-2.2-9] Учень / учениця: - розповідає про свої враження (почуття та емоції) від змісту прочитаного художнього тексту [2 МОВ 2-2.3-1]; - зіставляє пережиті під час читання почуття та емоції із власним емоційно-чуттєвим досвідом [2 МОВ 2-2.3-2] Учень / учениця: - пояснює, що в творі подобається, а що ні (вчинки, мовлення персонажа, описи тощо) [2 МОВ 2-2.4-1]; - пояснює зв’язок тексту із власним досвідом, навколишнім світом та раніше прочитаними текстами [2 МОВ 2-2.4-2]; - пояснює роль ілюстрацій, таблиць, графіків, схем для глибшого розуміння змісту тексту [2 МОВ 2-2.4-3]; - висловлює думку про те , як факти, ідеї прочитаного можуть допомогти в конкретних життєвих ситуаціях [2 МОВ 2-2.4-4]; - обирає, до кого з дорослих можна звернутися за підтвердженням правдивості прочитаної інформації [2 МОВ 2-2.4-5] Учень / учениця: - малює або добирає ілюстрації до художнього тексту, створює аплікації, ліпить (напр., персонажів казок тощо) [2 МОВ 2-2.6-1]; - представляє інформацію графічно (схеми, таблиці, діаграми) [2 МОВ 2-2.6-2]; - добирає відповідні твори мистецтва, співзвучні з текстом [2 МОВ 2-2.6-3] Учень / учениця: - фантазує на основі прочитаного: придумує іншу кінцівку літературного твору, змінює місце подій, додає нових персонажів [2 МОВ 2-2.7-1]; - читає за ролями фрагменти літературного твору [2 МОВ 2¬-2.7-2] |
Учень/учениця з допомогою вчителя: • намагається уважно слухати та зрозуміти зміст прочитаного педагогом тексту; • слухає, розуміє і виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції, продуктивно використовує допомогу; * намагається зосередити увагу на змісті тексту, прочитаного педагогом; • з допомогою розрізняє сприйняті на слух слова, виокремлює в ряду інших слів (з допомогою сигнальних карток, або оплесків); • намагається дати відповіді на запитання за змістом прослуханого (про кого? про що йшлося?) (використовує альтернативні засоби комунікації, малюнки, піктограми для відповіді на запитання); *намагається дати відповіді на запитання за змістом прослуханого тексту, використовуючи альтернативні засоби комунікації, малюнки, піктограми; • з допомогою вчителя намагається викладати малюнки відповідно до послідовності подій у тексті (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); • з допомогою вчителя переказує просту казку за ілюстраціями та запитаннями; • з допомогою вчителя відповідає на запитання «що це?», «хто це?», «що
робить?» щодо змісту предметних і сюжетних малюнків; (*повторює за вчителем); •співвідносить знайомі слова і реальні предмети (об’єкти); •знаходить предмети за словесним описом, вказівками вчителя; (*разом з учителем); •з допомогою вчителя підбирає малюнки до названих предметів, ініційованих дій; (*разом з учителем); •з допомогою вчителя орієнтується на сторінці букваря; • зливає звуки у склади; •з допомогою та за завданням учителя визначає місце звука у слові (на початку або в кінці слова); •з допомогою вчителя виділяє на слух голосний звук (на початку слова); •розпізнає склади в прочитаних словах (з допомогою вчителя); •з допомогою вчителя пояснює значення слів (з опорою на малюнок тощо); • працює з розрізною азбукою; • читає по складах слова, робить спроби читати прості речення за допомогою вчителя, в тому числі засобами глобального читання; • ознайомлений з правилами збереження книжки та гігієни читання; • виявляє інтерес, позитивне ставлення до книжки, називає своїх улюблених літературних героїв; • добирає малюнки до прочитаних слів (з допомогою вчителя); *називає показані вчителем букви; • намагається читати склади, слова; *виявляє позитивне ставлення до книжки. |
3.Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
|
||
Постава учня під час письма. Правила тримання у руці ручки (олівця, фломастера). Обведення графічного образу букви. Позначення звуків буквами. Букви голосні та приголосні. їх написання та розрізнення. Складова структура слова. Слово. Місце звука (букви) у слові. Списування слів. |
|
Учень/учениця 3 допомогою вчителя: • під контролем учителя дотримується правильної постави під час письма; • вміє правильно тримати ручку (олівець, фломастер); • знає вивчені букви, розрізняє їх при читанні; • визначає і промовляє голосні та приголосні звуки; •розрізняє голосні та приголосні букви, називає їх; • повторює за вчителем букви, що позначають голосні та приголосні звуки залежно від мовленнєвих можливостей; • за зразком пише букви, склади; •списує по складах з проговорюванням прочитані та проаналізовані двоскладові слова з вивченими буквами; •з допомогою вчителя визначає місце звука (букви) в слові (на початку, в кінці слова); *за зразком та допомогою вчителя намагається списувати склади, короткі слова. |
Пише рукописними буквами, злито, розбірливо; створює невеликі та нескладні за змістом висловлювання, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так, як вимовляються |
Учень/учениця: - обмінюється елементарними письмовими повідомлення (записка, лист, вітальна листівка) [2 МОВ 3-3.1-1]; - обирає для написання висловлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо) [2 МОВ 23-3.1-2]; - створює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-2] - записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.14] |
|
Перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя; обговорює створений текст і вдосконалює його за допомогою інших осіб |
Учень / учениця: - відновлює деформований текст [2 МОВ 3-3.3-1]; - перевіряє, чи є в написаному тексті помилки на вивчені правила, виправляє їх [2 МОВ 3-3.3-2]; - удосконалює з допомогою вчителя / вчительки власний текст (лексика, будова речення, форми слова) [2 МОВ 3-3.3-3] |
|
4. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» |
||
Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації. Робота з медіапродукцією. За допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах Висловлює думки щодо простого медіатексту |
Учень / учениця: - обговорює зміст і форму простого медіатексту (світлини, фотоколаж, листівка, мультфільм), виявляє (з допомогою вчителя / вчительки) очевидні ідеї у простих медіатекстах [2 МОВ 4-1.4-4]; - спостерігає за використанням кольору, музики, анімації в медіатексті [2 МОВ 4-1.4-5]; - визначає, кому і для чого призначений медіатекст [2 МОВ 4- 1. 4-6] - визначає тему і головну думку простих візуальних медіатекстів [2 МОВ 4-1.4-7] Учень / учениця: - висловлює власні думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих простих медіатекстів (світлини, мультфільми, комп’ютерні ігри, реклама тощо) [2 МОВ 4-1.5-5]; - висловлює власні думки і почуття з приводу прочитаних простих медіатекстів (комікси, дитячі журнали, реклама тощо) [2 МОВ 4-1.5-6] |
Учень/учениця 3 допомогою вчителя: • бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів; •висловлює почуття з приводу прослуханих/переглянутих простих медіатекстів (світлини, мультфільми, комп’ютерні ігри, реклама тощо); * сприймає прості медіапродукти (світлини, дитячі журнали тощо).
|
Створює прості медіатексти |
Учень / учениця: - створює прості аудіальні медіапродукти (презентує роботу групи, робить оголошення зі сцени, повідомляє новини через гучномовець тощо) з допомогою вчителя / вчительки, зважає на мету й аудиторію [2 МОВ 4-1.7-5]; - створює прості візуальні медіапродукти (фото, листівка, комікс, книжечка, стіннівка, колаж тощо) з допомогою вчителя / вчительки, зважає на мету й аудиторію [2 МОВ 4-1.7-6] |
|
5. Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» |
||
Спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших осіб, удосконалює власне мовлення за допомогою інших осіб Експериментує звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів. Формування вербальних та невербальних засобів комунікації. Розвиток слухового сприймання та слухової уваги. Розвиток вміння висловлювати свої прохання вербально, або жестово- мімічними засобами, працювати відповідно до інструкцій вчителя; використовувати жести в спілкуванні, під час розв’язання задач побутового або навчального характеру. Розвиток словника, вміння використовувати засоби альтернативної комунікації; Формування усвідомленого розуміння запитань, вказівок вчителя. |
Учень/учениця: - аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки) [2 МОВ 5-4.1-1]; - порівнює власне мовлення з мовленням інших (швидкість, вимова звуків і наголошування слів) [2 МОВ 5-4.1-2]; - обирає букви на позначення звуків на письмі, враховуючи правила позначення твердості - м’якості приголосних звуків, звука [й] в різних позиціях слова, подовжених приголосних звуків [2 МОВ 5-4.1-3]; - знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4]; - знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови і пояснює їхню роль [2 МОВ 5-4.1-5]; - знаходить у тексті речення різних видів (питальні, розповідні, спонукальні; окличні й неокличні) і доводить доцільність їх використання для досягнення мети спілкування) [2 МОВ 5-4.1-6]; - утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7]; - знаходить слова в орфографічному словнику, щоб перевірити написане [2 МОВ 5-4.1-8]; - розрізняє різні види текстів (розповідь, опис) і пояснює їх призначення [2 МОВ 5-4.1-9] Учень/учениця: - творить нові слова на основі запропонованих (замінює звуки, міняє послідовність складів, замінює або об’єднує частини слова) [2 МОВ 5-4.2-1]; - творить власні художні тексти малих жанрів (загадки, лічилки, мирилки тощо) на основі відомих [2 МОВ 5-4.2-2]; - знаходить у мовленні персонажа слова, які його вирізняють з-посеред інших персонажів; пояснює, як використання деяких слів характеризує персонажа (2 МОВ 5-4.2-3] |
Учень/учениця 3 допомогою вчителя: - сприймає усне мовлення співрозмовника; - *реагує на усне мовлення співрозмовника; - *повторює за вчителем жести, рухи, наслідує міміку; - виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції; - слухає й розуміє коротке монологічне висловлення; - намагається контролювати правильний артикуляційний уклад під час вимовляння звуків;
Розрізнення інтонацій, їх наслідування. Розвиток органів артикуляції. Формування мовленнєвого дихання, сили голосу. Ігрові вправи на зву конас лі ду в ання. Сприймання текстів на слух. Відтворення основного змісту усного повідомлення на основі почутого. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення. Формування норм культури спілкування. - наслідуючи вчителя, промовляє слова, словосполучення і прості речення з різною силою голосу та у різному темпі (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); * наслідуючи вчителя, намагається промовляти слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); - намагається регулювати дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; - реагує та розрізняє звучання голосу різної сили та промовляння у різному темпі; - слухає та намагається повторювати за вчителем окремі звуки, звукосполучення, прості за структурою слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); -уважно слухає та розуміє зміст невеликого тексту, відповідає на запитання за змістом прослуханого (показує малюнки до тексту); - *співвідносить знайомі слова з малюнками; - *з допомогою вчителя добирає малюнки до названих предметів, дій; - знаходить предмети за словесним описом, вказівками вчителя; користується мовленнєвим етикетом в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням). |
6. Змістова лінія «Театралізуємо» |
||
Відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації Імпровізує з репліками під час інсценізації Створює прості медіапродукти з допомогою інших осіб Висловлює власні погляди щодо предмета обговорення; намагається зробити так, щоб висловлювання було зрозуміле і цікаве для інших осіб; правильно вимовляє загальновживані слова Аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів |
Учень/учениця: - використовує голос і мову тіла (міміку, жести, рухи) для відтворення емоцій персонажів казок, байок тощо [2 МОВ 6-¬2.3-3] Учень / учениця: - імпровізує з інтонацією, тембром та силою голосу, відтворюючи репліки персонажів казок, віршів, народних пісень тощо [2 МОВ 6-2.7-3] Учень/учениця: - передає своє враження від побаченого в малюнках, у листах подяки [2 МОВ 6-3.1-5]; - створює в групі афішу, реквізит, костюми, маски, декорації [2 МОВ 6-3.1-6] Учень / учениця: - обговорює враження від драматизації з позиції глядача, зосереджуючи увагу на тому, наскільки обрані інтонації відповідають ролі [2 МОВ 6-1.6-6]; - ділиться театральним досвідом та описує власні почуття, використовуючи доречно тематичну групу слів «театр» [2 МОВ 6-1.6-7] Учень/учениця: - описує власні почуття від виконання ролі з позиції учасника драматизації, зосереджуючи увагу на тому, наскільки обрані інтонації допомагали створити образ [2 МОВ 6-4.2-4] |
|