Моральне виховання дітей шкільного віку

Моральне виховання, його сутність, зміст, мета, завдання

План:1. Поняття про моральне виховання.2. Структура морального виховання.3. Сутність морального виховання.4. Ступені процесу морального виховання учнів.5. Система маральних цінностей людства.6. Зміст морального виховання.7. Мета і завдання морального виховання.8. Висновок.9. Використана література.

Що таке моральне виховання? Моральне виховання — це виховний вплив школи, сім'ї, громадськості, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності.

Сутність морального виховання Моральне виховання особистості дитини – це одне з найважливіших завдань школи. І це закономірно тому, що в житті нашого суспільства все більше зростає роль моральних начал, розширюється сфера дії морального чинника. Моральне виховання є процесом, спрямованим на цілісне формування та розвиток особистості дитини, і передбачає становлення її відносин до Батьківщини, суспільства, до праці, до своїх обов’язків і до самого себе. В процесі морального виховання школа формує у молодшого школяра почуття патріотизму, товариськості, активне ставлення до дійсності. Суть морального виховання витікає з низки положень. Але найчастіше сутність морального виховання розглядали як поняття “ мораль ”. А мораль - система ідей, принципів, законів, норм і оцінок, що регулюють стосунки між людьми. Вона виконує пізнавальну, виховну, оцінну функції. Норми і принципи моралі, її ідеали і почуття визначають життєву позицію особистості, спільноти. Мораль регулює поведінку людини у всіх сферах її суспільного життя — в побуті, науці, політиці, в сім'ї, громадських місцях, хоча і відіграє в них неоднакову роль.

Зміст морального виховання. В основу змісту морального виховання покладено загальнолюдські морально-духовні цінності. Загальнолюдські моральні цінності - це набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної належності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки та життєдіяльності окремої людини або певних спільнот. Національні моральні цінності - це історично зумовлені і створені народом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але вирізняються національними проявами, своєрідностями у поведінці і є основою соціальної діяльності людей певної етнічної групи. Наприклад, у християнському світі загальнолюдські цінності виокремлені в Біблії як заповіді Божі: Шануй свого батька та матір свою... Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти ближнього свого! І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля, ані раба його, ані невільника його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! та ін. На основі загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей можна окреслити коло якостей особистості, які становлять зміст морального виховання. Це гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків і людей взагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, доброзичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму, інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнства, екологічна та правова культура.

Мета морального виховання. Основною метою морального виховання у школі є прагнення передати знання та культурні традиції, навчити молодь розвиватися як особистість та збільшувати культурну спадщину. На жаль, у цілому процес виховання більш спрямований на те, щоб розвивати інтелектуальні здібності, аніж культуру та духовність. Метою виховання, вважав Ушинський, повинно бути виховання моральної людини, корисного члена суспільства. Моральне виховання посідає чільне місце в педагогіці Ушинського, воно, на його думку, повинно бути нерозривно пов'язано з розумовим і трудовим вихованням дітей. Мета морального виховання, за Песталоці, полягає в розвитку у дітей діяльної любові до людей. Найпростішим елементом морального виховання він вважав любов дитини до матері. Турботи матері породжують у нього вдячність і любов до неї, які, все більше і більше зміцнюючись, приводять до встановлення тісного духовного зв'язку між ними. Завданням виховання є перенесення цього природно виникаючого почуття на навколишніх дитини людей, спочатку членів сім'ї, а потім і на інших.

Завдання морального виховання. Завдання морального виховання полягає у забезпеченні духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, культури та історії рідного народу; формуванні мовної культури, оволодіння і вживання української мови; вихованні духовної культури особистості та у створенні умов для вироблення нею власної світоглядної позиції; утвердженні принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших доброчинностей; культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв'язку з природою, толерантності, поваги до жінки, любові до рідної землі; формуванні почуття господаря й господарської відповідальності, підприємництва та ініціативи, підготовки дітей до життя в умовах ринкових відносин; забезпеченні високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів; спонуканні вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності.

Висновок: Отже, моральне виховання має триєдине завдання: формування моральної свідомості, виховання моральних почуттів і головне — формування моральної поведінки. Першочерговим завданням вихователя є вміння розпізнавати мотиви вчинків (без мотивів нічого не робиться; може бути декілька мотивів). Потрібно спостерігати, як формуються мотиви, розпізнавати їх, бо навіть за хорошим вчинком може бути прихований негативний мотив. Важливішими є не вчинки, а звички. К. Д. Ушинський говорив, що моральні звички — це чудовий капітал, відсоток з якого дозволяє нам красиво жити. У процесі морального виховання педагог користується принципами цілеспрямованості, зв'язку з життям, виховання через колектив і в колективі, поваги до особистості в поєднанні з вимогливістю, опори на позитивні якості особистості, індивідуалізації виховної роботи та врахування вікових особливостей. Але відбираючи методи для морального виховання дітей, потрібно і виходити з мети (що ми хочемо виховати в дитини), залучати дітей до діяльності і самодіяльності, учити обдумувати й узагальнювати свій досвід життя і поведінки, застосовувати різні методи виховання. І як відомо, на це існують тисячі методів, прийомів і засобів виховання, існує і їх класифікація.

Використана література:1. Бабанский Ю. К„ Победоносцев Г. П. Комплексный подход к воспитанию школьников. — М., 19802.2. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.:”Академія”, 2000. – 544 с.3. Харламов І. Ф. Педагогіка: Навчальний посібник. / І. Ф. Харламов. - 3-е вид., Перераб. і доп. - М.: МАУП, 1997. - 512 с.4. Грибоєдова Т. П. Моральне розвиток особистості школяра: підходи та діагностика. / Т. П. Грибоєдова. - Новокузнецьк: ІПК, 2001. - 64с.5. Кузнєцова Л. В. Гармонійний розвиток особистості школяра: книга для вчителя. / Л. В. Кузнєцова. - М.: Просвещение, 1988. - 224 с.6. Богданова О. С. Про моральному вихованні підлітків: (На допомогу класним керівникам IV - VIII кл). / О. С. Богданова, Л. І. Катаєва, А. І. Шемшуріна. - М.: Просвещение, 1979. - 111с.7. Подласый И. П. Педагогика. — M., 1999.8. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. — Львів, 1996.