Мотивація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики

Про матеріал

Пропоную звернути увагу на шляхи формування мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики та розглянути різні способи мотивації навчальної діяльності учнів на прикладі деяких мотиваційних уривків (моментів).

Перегляд файлу

Мотивація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики

1.Шляхи формування мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики.

«Вивчення й правильне використання вже

діючих мотивів, формування необхідних,

що спрямовують розвиток особистості та

її рух, - серцевина педагогічної праці»

І. Підласий

Кожному вчителеві відома така ситуація: учень вчиться в школі, але ліниво, безініціативно, до всього відноситься байдуже. Про таких дітей говорять: невмотивовані… А формування мотивації навчання – це одна з найважливіших проблем дидактики.

Наперекір народному прислів’ю «Можна привести коня до води, але не можна змусити його напитися», вчитель повинен не тільки привести учня до істин знань, а й зорганізувати роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання. Як вмотивувати учнів? Виникнення цікавості до математики у більшої кількості учнів залежить загалом від методики її викладання, від того, наскільки вдало буде створена навчальна робота. Значна роль тут відводиться творчим методам на уроках математики.

Перелічу декілька способів та методів стимулювання інтересу до навчання математики:

1. Використання ефекту подиву.

2. Створення ситуації захопленості.

3. Створення ситуації зацікавленості.

4. Використання порівняння, протиставлення.

5 Евристична бесіда.

6. Пізнавальна гра.

7. Навчальна дискусія.

8. Створення ситуації довільного вибору учнями завдання.

9. Створення ситуації емоційно-моральних переживань.

10. Використання наочності.

11. Використання методу аналізу життєвих ситуацій.

12. Створення ситуації успіху.

13. Створення проблемної ситуації.

14. Формування в учнів мотивів обов`язку та відповідальності у навчанні.

15. Використання історичної довідки.

16. Застосування нового математичного факту.

17. Використання методу доцільних задач.

18. Використовування спостережень, експерименту.

19. Використання відкритої інформації на уроках математики.

20. Використання задач практичного змісту.

2.Мотиваційні моменти на уроках математики

Пропоную розглянути різні способи мотивації навчальної діяльності учнів на прикладі деяких мотиваційних уривків (моментів).

Використання задач прикладного характеру

Під час вивченні теми: «Віднімання натуральних чисел» використовую в своїй роботі такі мотиваційні моменти:

Задача 1

Селянин продає свого коня за кількістю підкованих цвяхів, яких у нього 32. За перший цвях він просить 1 пфеніг, за другий – 2, за третій – 4, за четвертий – 8 пфенігів, тобто за кожний наступний – удвічі більше, ніж за попередній. За скільки він продає коня?

(Пфеніг – німецька дрібна монета, що дорівнює марки.)

Задача 2

Мама доручила Івану купити продукти. На хліб хлопчик витратив 2 грн., на сир 4грн., на картоплю 6 грн. і на цукерки 2 грн. Чи залишились у нього гроші після всіх покупок, якщо мама дала Івану 15 грн.?

Задача 3

Ослиця і мул ішли разом, навантажені мішками однакової ваги. Ослиця скаржилась на те, що важкий вантаж. «Чого ти скаржишся, - сказав мул. – Якщо ти мені даси один твій мішок, моя ноша стане вдвоє важчою від твоєї, а якщо я тобі дам один свій мішок, наші вантажі лише зрівняються». Скільки мішків було в кожного?

(Старовинна грецька задача).

Задача 4

Заграв пастушок на чарівній сопілці –

Й чотири синички з’явились на гілці .

Защебетали всі весело хором,

Пісня злетіла й поринула в гору

І прилетіло п’ять горобців,

Щоб приєднатись до хору співців.

Де не взялася горласта ворона.

Каркнула раз – захиталася крона

І повтікали у напрямку річки

Спершу горобчики, потім синички.

Стихла сопілка, пішов пастушок…

Скільки на гілці лишилось пташок

«Мозковий штурм»

У 7 класі при вивченні теми «Розкладання многочленів на множники», для систематизації знань, умінь та навичок можна використовувати «Мозкову атаку».

Для груп даю завдання:

Якими способами можна многочлени розкласти на множники? Опишіть теоретично.

Навести приклади, в яких використовуються способи розкладання на множники.

В яких типах завдань використовуються розкладання на множники?

Випишіть всі формули скороченого множення.

Після того як учні виконають всі завдання в зошиті виникає схема не лише з переліком способів розкладання на множники, а й з прикладами використання даних знань, умінь та навичок до подальшого вивчення нового матеріалу.

Наприклад, для учнів 6-го класу можна запропонувати такі завдання:

1.Яке число вважають ні додатнім ні, ні від’ємним.

2.Назвіть найменше ціле додатне число.

3. Назвіть найбільше ціле від’ємне число.

4.Дріб, що становить 25%.

5.Які числа мають не більше двох дільників.

6.Назвіть соту частина числа.

7.Скільки дріб становить у відсотках.

8.Назвіть найбільше додатне двоцифрове число.

9.Число, яке не є дільником ні одного з чисел.

10.Назвіть половину від половини.

11.Половина чверті.

12.Сума протилежних чисел.

Використання елементів цікавої математики

Гра „Лото”. Цю гру можна використати для закріплення знань табличного множення, а також табличного додавання. Складають картки самі учні під час вивчення і запам’ятовування таблиць множення. До них включають такі табличні результати, які входять до різних таблиць (16,18, 24, 36), і їх часто учні плутають (54, 56), а також такі, що порівняно важко запам’ятовуються (27,28,42, 63, 64, 72, 81). Після вивчення таблиці множення 4 з усної лічби діти записують у зошитах відповіді прикладів: 2 х 8, 9 х 2, 4 Х6, 3 х (, 4 Х 9, 4 х 8, 4 х7.Відповіді вчитель перевіряє і записує на дошці, а діти – на раніше приготовлених картках ( 9смХ15см) в різному порядку. Після вивчення таблиці множення 6 додають числа 42, 54, після множення 7-49, 63,56, множення 8-64,72, множення 9-81.

Внаслідок такої роботи картка учня матиме вигляд:

Картки інших дітей відрізняються порядком чисел. Вдома кожний учень виготовляє 15 фішок ( 2 см Х 2 см) і нумерує їх від 1 до 15. Під час гри в кожного учня лежить картка і фішка з номерами від 1 до 15. Гру проводять у швидкому темпі. Вчитель називає приклад на табличне множення, діти обчисляють і затулюють фішками відповідні числа на картці. Учні, які добре знають таблицю, швидко затуляють фішками потрібні числа, і на момент закінчення гри будуть добрими обліковцями. Перевірку вчитель може провести в кінці або під час гри. Учитель запитує, які відповідь може провести в кінці або під час гри. Учитель запитує, які відповідь дістали в 3, або і 1, або в 12 прикладах, оголошує правильну відповідь і з’ясовує помилки.

Кросворд

По вертикалі:

1. Дія, за допомогою якої з’ясовують, на скільки одне число менше або більше за інше.

3. Назва закону додавання для кількох чисел.

4. Назва закону додавання для двох чисел.

8. Результат дії віднімання.

9. Число при дії додавання.

По горизонталі:

2. Знак,який використовують при записі дії віднімання.

5. Знак,який використовують при записі дії додавання.

6. Компонент дії віднімання, який записують на першому місці.

7. Результат дії додавання.

9. Дія, за допомогою якої знаходять загальну масу будь-чого.

Магічні, або цікаві квадрати. Це квадрати, які складаються з 9, 16, 25 клітинок. У клітинках мають бути записані такі числа, сума яких у всіх напрямах (рядках, стовпчиках і діагоналях) однакова-15. В одному випадку всі числа задані – квадрат заповнений (дивись перший квадрат). Треба перевірити, чи є квадрат магічним. У другому випадку в квадраті не всі числа задані, але названо суму (дивись другий квадрат). Треба заповнити квадрат. У третьому випадку і числа не всі задані і суму не названо, треба ще знайти цю суму і після цього заповнити квадрат ( дивись третій).

2		6
	5

6	11	4
5	7	9
10	3	8

4
	6	7
		6

«Асоціативний кущ»

Використовувати вправу такого типу добре коли треба активізувати процеси пам’яті та уваги. Продемонструємо на прикладі використання «асоціативного куща» при вивченні теми темі «Повторення курсу геометрії за 8 клас» для 9 класу.

Вчитель робить записи на дошці з залишкових знань учнів за курс 8 класу, в ці згадки входять не тільки означення і чіткі правила, але і слова, пов’язані з курсом математики. Після запису варіантів які проговорюють учні, треба задати основу для порівняння. Схема повторення для порівняння може виглядати по різному, тому перед цією вправою учителеві треба проаналізувати курс геометрії за 8 клас.

Всі записи можна оформити у вигляді схеми, таку схему можна подати у такому вигляді:

8 клас (основні теми минулого року)

Чотирикутники

Середні лінії

Теорема Фалеса

Площі прямокутників

Терема Піфагора

Синус, косинус

Після співставлення записів вправи «Асоціативний кущ» та основних тем минулого року, задається перспектива вивчення геометрії у наступному році. Обов’язково потрібно обговорити зв’язки між темами восьмого та дев’ятого класів.

9 клас (Основні теми наступного року)

Розв’язування трикутників

Декартові координати

Вектори

Геометричні перетворення

Початки стереометрії

Отже, актуалізація знань ґрунтується на позитивній пізнавальній мотивації і дозволяє учням усвідомити перспективу подальшого вивчення геометрії у 9 класі.

Використання історичного матеріалу.

З історії виникнення знаків додавання і віднімання

На появу знаків додавання «+» і віднімання «-» у XVст. відреагували неоднозначно. Спочатку на них дивились як на «прибульців» з інших галузей.

Так у Відмана знак «+» замінював слово «і». Використавши неодноразово знак «-», Відман пояснював, що знак «-» означає «мінус» (менше, відняти), а знак «+» означає «бальше» (додати). Використання цих знаків пов'язують із торгівлею, де вони означали надлишок чи нестачу.

Щодо появи даних знаків існують й інші гіпотези. Правдоподібною може бути й та, що знак «+» походить від слова «et» (і,так), знак «-» - від рисок, якими продавці позначали продані партії товарів. Адже у XVII ст., щоб відрізняти писку від знака віднімання,мінус позначали знаком «÷».

«Незакінчене речення»

Суть вправи полягає в тому, щоб продовжити речення. В залежності від мети уроку вибирається речення і всі учні по черзі мають його подовжити.

Приклади речень:

„Я (назвати себе) зараз відчуваю себе як …” (якщо завдання зрозуміти емоційний настрій учнів)

„ Сьогодні я очікую від уроку…” (діти можуть говорити про свої емоції чи про навчальні очікування)

„Сьогодні я хочу навчитися …” (навчальні цілі уроку у розумінні дітей)

«Розв’яжи завдання»

Це завдання може бути подане на картці. Завдання використовується при вивченні даної теми та пропонуються вже відпрацьовані завдання які учні гарно вміють розв’язувати. Але серед типових завдань доцільно «заховати» завдання для розв’язування якого в учнів не досить напрацьованих знань та вмінь. Тобто виникає природна потреба до вивчення нової теми, створюючи мотивацію до її вивчення. Наведу приклад: при вивченні теми «Зведення дробів до спільного знаменника» 6 клас пропонуємо таке завдання. На картці присутні приклади на додавання і віднімання десяткових дробів, що вивчалося у 5 класі,також діти мають навички додавати і віднімати дроби з однаковими знаменниками, та картка ще містить завдання, яке діти не вміють розв’язувати – віднімання дробів з різними знаменниками. Зрозуміло, що відповідь на таке завдання стає пізнавальною потребою, мотивація, яка створюється у такий спосіб є найактуальнішою. Для створення мотивації треба обміркувати разом з дітьми чому не можна розв’язати завдання та що треба знати і вміти, щоб його зробити.

«Міні-лекція»

Для того, щоб плідно опрацювати тему можна використати міні-лекцію. Така форма роботи досить традиційна, але на відміну від звичайної лекції міні-лекція повинна бути обмеженою до 10-15 хвилин і обов’язково мати роздатковий матеріал, який залишається в учнів. Роздатковий матеріал являється опорним конспектом, тому додатково можна використати плакати чи презентацію, щоб в учнів залишився «слід від лекції». З цим роздатком можна працювати і в подальшій роботі.

Правильно використати роздатковий матеріал досить тяжка справа. Треба його створити таким чином щоб дана розробка була дієвою, обов’язково треба залишити місце для поміток та записів, або для того, щоб записати приклад розв’язування деякої типової задачі. Наведу приклад роздаткового матеріалу для «міні-лекції» для 9 класу з геометрії, тема «Розв’язування трикутників».

Міні-лекцію треба розробити таким чином щоб повторити значення синуса, косинуса та тангенса гострого кута прямокутного трикутника, крім того до розробки обов’язково треба включити практичні завдання для відпрацювання практичних навичок з обчислення значень синуса, косинуса та тангенса кутів 30, 45, 60 градусів. Учні законспектовують всі виконані дії в зошит.

Приклад картки

1. Побудуйте рівнобедрений прямокутний трикутник.

2. Побудуйте рівносторонній трикутник. Проведіть в ньому висоту.

3. Заповніть пропуски у таблиці.

Роботу учні проводять разом з вчителем, а далі самостійно або у вигляді парної чи групової роботи.

Вправа „Два-чотири- всі разом”

Даний вид роботи використовується тому випадку, коли знання з теми не досить відпрацьованими і ця вправа саме й допоможе закріпити вивчене.

Для прикладу розглянемо тему «Трикутники» геометрія 7 клас. Вчителем для учнів готується картка з переліком деяких питань на які в парі треба знайти відповідь. Відповіді на питання треба доповнити в четвірці та записати. При представленні результатів роботи доповнити та відкоригувати отримані відповіді фронтально.

Приклад картки

Тема «Трикутники»