"Мотивація успіху - важливий стимул особистісного розвитку дитини.

 

 

 

 

 

 

МОТИВАЦІЯ УСПІХУ  – ВАЖЛИВИЙ  СТИМУЛ ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ.

 

Олена Філоненко, практичний психолог.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя 2023

Виховання особистості полягає, насамперед, у розвитку системи її потреб і мотивів. Саме тому навчальний процес повинен протікати в умовах мотивованого включення вихованця в такий вид діяльності, який стає бажаним, що приносить задоволення від участі в ньому.

Мотивація на успіх – це стимул до досягнення поставлених цілей, особистого і професійного росту. Вона стає життєво важливим компонентом розвитку, без якої неможлива самореалізація.

Якщо дорослі мало заохочують дітей за успіхи, а більше карають за невдачі, то в результаті формується і закріплюється мотив уникнення невдачі, який аж ніяк не є стимулом до досягнення успіхів. Якщо, навпаки, увага з боку дорослого і велика частина стимулів дитини припадає на успіхи, то складається мотив досягнення успіхів. 

Для початку визначимося з понятійним апаратом таких ключових категорій як «успіх», «ситуація успіху» та «мотивація до успіху» з метою подальшого наукового оперування ними.3цї

 

«Успіх» - це фактор, що викликає особливий емоційний стан, пов'язаний з переживанням радості, яка зумовлена досягненням бажаного результату.  

«Ситуація успіху» - це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, коли створюється можливість досягти значних результатів у діяльності, це результат продуманої, підготовленої стратегії, тактики.  

«Мотивація до успіху (мотивація досягнень)» - це сукупність цілей, потреб і мотивів, які стимулюють людину прагнути до досягнення цілей у всіх сферах життєдіяльності і бути активною в їх досягненні.

Без відчуття успіху у дитини пропадає інтерес до занять, але досягнення успіху в її навчальній діяльності утруднено рядом обставин, серед яких можна назвати психологічні та фізіологічні особливості розвитку, слабку саморегуляцію та інші. 

Тому педагогічно виправдане створення для вихованця ситуації успіху – суб'єктивне переживання задоволення від процесу та результату самостійно виконаної діяльності. Підбадьорюючі слова і м'які інтонації, мелодійність мови і коректність звернень, так само як відкрита поза і доброзичлива міміка, створюють у поєднанні сприятливий психологічний фон, допомагають дитині впоратися з поставленими перед нею завданнями.

Розглянемо технологію  створення будь-якої ситуації успіху, яка  складається в певній послідовності з наступних операцій. 

Мовна парадигма, це слова, які повинні обов’язково супроводжувати ваші дії.

1крок. Зняття страху. Допомагає подолати дитині невпевненість у власних силах, боязкість, боязнь самої справи та оцінки оточуючих: страх, що в мене не вийде, або вийде гірше ніж у інших.

МОВНА ПАРАДИГМА: «Ми всі пробуємо і шукаємо, тільки так може щось вийти». «Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші способи вирішення».

2                    крок.  Авансування успішного результату.  Допомагає педагогу висловити свою тверду переконаність у тому, що його вихованець обов'язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, вселяє дитині впевненість в її сили і можливості.

МОВНА ПАРАДИГМА: «У вас обов'язково вийде…» «Я навіть не сумніваюся в успішному результаті».

3                    крок. Прихований інструктаж дитини в засобах і формах здійснення діяльності.  Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом натяку, побажання.

МОВНА ПАРАДИГМА:«Можливо, найкраще почати з ...» «Виконуючи вправу, завдання не забудь про ...»).

4                    крок. Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, заради кого вчиняється ця діяльність, кому буде добре після виконання.

МОВНА ПАРАДИГМА: «Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратися ...» або «Ця робота принесе радість твоїм друзям»тощо  ).

5                    крок . Персональна винятковість. Позначає важливість зусиль дитини в майбутній чи чинній діяльності.

МОВНА ПАРАДИГМА: «Тільки ти і міг би ...», «Тільки тобі я і можу довірити ...», « Ні до кого, крім тебе, я не можу звернутися з цим проханням

... »).

6                    крок. Мобілізація активності або педагогічне навіювання. Спонукає до виконання конкретних дій.

МОВНА ПАРАДИГМА: «Нам вже кортить почати роботу ...», «Так хочеться якнайшвидше побачити ...»).

7                    крок. Висока оцінка деталі.  Допомагає емоційно пережити успіх не результату в цілому, а якоїсь його окремої деталі.

МОВНА ПАРАДИГМА: «Тобі особливо вдалося виконання цього елементу», «Найбільше мені в твоєму виконанні сподобалося ...»,  «Найвищої похвали заслуговує твоє виконання »).

Чому так важливо створювати ситуацію успіху?

І причина. Ситуація успіху особливо важлива в роботі з дітьми, поведінка яких ускладнена цілою низкою зовнішніх і внутрішніх причин, оскільки дозволяє зняти у них агресію, подолати деякі комплекси, ізольованість, страхи, пасивність. 

ІІ причина. Разом з цим ми досить часто стикаємося з іншою проблемою – коли благополучна і працьовита дитина, вважаючи, що успіх їй гарантовано попередніми заслугами, перестає докладати зусилля в навчанні. У подібному випадку ситуація успіху, яка створена педагогом, набуває форми своєрідного листкового пирога, де між «коржами тіста» (між двома ситуаціями успіху) розташовується «начинка» (ситуація неуспіху).

Ситуація неуспіху – це суб'єктне емоційне переживання, незадоволення собою в ході і в результаті вчинення діяльності. Вона не може розглядатися у відриві від ситуації успіху, а тільки лише як етап при переході від одного успіху до іншого.   

Як забезпечити розвиток мотивації до успіху? За  певних умов:

 

1.                      Диференціація змісту навчального матеріалу. Диференціація змісту та вимог здійснюється з метою можливості досягнення успіху кожним вихованцем. Те, що можливо для однієї дитини, може бути неможливим для іншої. Тобто потрібен індивідуальний підхід до кожного

2.                      Розвиток самостійності та відповідальності вихованців за свої успіхи і невдачі. Чим більше заохочується самостійність вихованців, тим більш успішними стають діти.

3.                      Відсутність авторитаризму педагога в оцінці вихованця. Формування самостійної оціночної діяльності вихованця. Це дозволяє розвинути в дітях суб'єктність, сформувати стійку самооцінку; попередити можливість формування залежності від зовнішньої оцінки, страху невдачі і боязні помилитися, комплексу неповноцінності або «відмінника».Якщо дитина навчиться об’єктивно оцінювати свої досягнення, будь – яка занижена або завищена оцінка їй не нашкодить.

4.                      Заохочення будь-яких зусиль, що спрямовані на поліпшення навчальних результатів. Це зміцнює в дітях віру в свої сили, формує позитивне ставлення до успіху, який в результаті стає одним з важливих факторів, що спонукає до діяльності. Разом з тим це перешкоджає розвитку страху і мотивації уникнення невдачі як спонукальної причини до навчання чи будь-якій інший діяльності.

5.                      Слідування формулі успіху: мотивація + активність + успіх.Мотивація породжує активність, а активність дитини приводить до успіху.

6.                      Формування ціннісного ставлення до інших людей і спільної діяльності, відповідальності за загальні результати. Індивідуалістична мотивація збіднює особистість і робить людину самотньою і менш успішною в житті. Формування ціннісного ставлення не тільки до особистих, але і до колективних досягнень.

7.                      Привабливість для дитини процесу навчальноїдіяльності, та інших видів діяльності. Результати навчання тісним чином пов'язані з включенням вихованців в сам процес, щоб він був їм цікавим і сам був основним мотиваційним фактором. Це дозволяє підсилити ступінь емоційного та практичного включення дітей у навчальну діяльність і таким чином підвищити результати.

8.                      Орієнтація самого педагога на високі професійні та інші досягнення. Педагог, який є орієнтованим на високі досягнення, завжди є прикладом для вихованців.

 

Що ще важливо для створення ситуації успіху?

Для створення ситуації успіху важлива емоційна культура педагога, його психологічна компетентність, вербальна інструментовка, наприклад, такі висловлювання педагога :

-            Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде...

-            Саме ти й міг би зробити таку справу...

-            Це зовсім не складно. Навіть якщо відразу не вийде — нічого страшного...

-            Починай же! Я впевнений, ти це добре зробиш... -         Ось ця деталь ( рух, куплет, малюнок) вийшла в тебе дуже гарно!

 

 На останок, як підсумок. 

Успіх породжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися. Дитина відчуває впевненість в собі і внутрішнє задоволення. Сьогодні успіх на занятті, завтра успіх на сцені (конкурси, концерти) – в майбутньому – успіх у житті! 

Доведено, що у дітей з високою успішністю яскраво виражена мотивація досягнення успіху – бажання добре, правильно виконати завдання, отримати потрібний результат. 

Мотивація досягнення успіху, поряд з пізнавальними інтересами – найбільш цінний мотив навчальної діяльності.

Пам’ятаємо про це та створюємо ситуацію успіху!