Презентація "Корекція та розвиток уваги, пам’яті та мислення дітей з ООП"

1. Цілі та завдання корекції пізнавальних процесів у дітей з порушеннями психофізичного розвитку2. Особливості уваги, пам'яті та мислення дітей з порушеннями психофізичного розвитку.3. Напрямки корекції та розвитку розумових здібностей дітей з порушеннями психофізичного розвитку.4. Розвиток та корекція уваги.5. Розвиток та корекція пам’яті. 6. Розвиток та корекція мислення. 7. Розвиток пізнавальних здібностей у різні вікові періоди. Корекція та розвиток уваги, пам’яті та мислення дітей з ООП

Однозначного розуміння того, що таке інтелект немає. У науці існує три підходи, кожен із яких пропонує своє визначення цього поняття.· Інтелект надає здатність особистості адаптуватися до довкілля.· Інтелект визначає індивідуальні показники засвоєння людиною знань, умінь та навичок.· Інтелект є показником можливості використати абстракції.Інтелект характеризується такими властивостями: Широтою та глибиною мислення. Широта визначає здатність особистості розуміти поставлене завдання, брати до уваги всі фактори та формувати різні варіанти її вирішення. Від глибини мислення залежить можливість розставляти пріоритети, виділяти більш менш важливе. Допитливість. В основі пізнавальної діяльності лежить бажання вивчити предмет з усіх боків. Гнучкість та рухливість інтелекту. Є вмінням індивіда використовувати набуті навички та досвід у нестандартних ситуаціях. Логіка. Визначає здатність встановлювати послідовність дій і висновків, брати до уваги всі властивості об'єкта, його характеристики. Швидкість мислення. Забезпечує можливість вирішення завдань та прийняття рішень за мінімальний час. Доказовість. Являє собою здатність використовувати правильний набір фактів у тому, щоб переконати опонента у правильності своїх висновків. Автономність. Здатність приймати виважені правильні рішення у будь-якій ситуації. Критичність. Виражається у навичках тверезо оцінювати результат роздумів та відмовлятися від помилкових рішень та висновків. Цілі та завдання корекції пізнавальних процесів у дітей з порушеннями психофізичного розвитку

Вирізняють такі можливості інтелекту:концентрація - виявляється у можливості зосередитися на певній дії;аналітичні - вміння, що дозволяють зіставляти факти і робити висновки;абстрактні – сприяють розумінню узагальнених понять, збереженню у пам'яті інформації, заснованої на складних концепціях;логічні – дозволяють думати, проводити аналіз за певною схемою та робити правильні висновки;образного мислення – забезпечують створення образів з урахуванням отриманих розрізнених даних, і відомостей;дедуктивні – сприяють формуванню загальної картини виходячи з різнопланової інформації;прогностичні – дозволяють складати прогноз подій та варіанти розвитку ситуацій;критичні – забезпечують тверезе оцінювання правильності рішень та висновків.

Стимулювання розвитку сприйняття: Діти з порушеннями психофізичного розвитку сприймають оточуючий світ з певними обмеженнями. Завдання полягає у покращенні їх здатності сприймати та розпізнавати зорові, слухові, тактильні та інші подразники. Використання спеціальних методик і ігрових форм сприяє розвитку сприйняття і формуванню підвищеної уваги до деталей. Підвищення рівня уваги та концентрації: Діти з порушеннями психофізичного розвитку часто мають проблеми з увагою та концентрацією. Завдання полягає у тренуванні їх уваги, підвищенні стійкості до відволікань та розвитку зосередженої уваги. Різноманітні ігри, вправи та методики допомагають зміцнити ці навички. Розвиток пам'яті: Покращення пам'яті є важливим аспектом розвитку пізнавальних процесів у дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Різні вправи, які включають в себе запам'ятовування образів, слів та послідовностей, розвивають робочу та довготривалу пам'ять у дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Ці вправи допомагають удосконалити здатність дітей зберігати та відтворювати інформацію, що є важливим для їхнього навчання та розвитку. Основні цілі корекції пізнавальних процесів у дітей з ООП включають:

Розвиток мислення: Задачі з корекції пізнавальних процесів у дітей з порушеннями психофізичного розвитку спрямовані на розвиток різних типів мислення, таких як логічне, просторове, абстрактне мислення. Використання спеціальних методик, ігор та завдань допомагає розвивати ці навички і стимулює креативне та аналітичне мислення. Підтримка мовленнєвого розвитку: Діти з порушеннями психофізичного розвитку часто мають проблеми з мовленням і комунікацією. Робота над розвитком мовлення є важливою складовою корекційно-розвивальної роботи. Включення спеціальних методик, мовленнєвих вправ, занять з логопедом допомагає поліпшити вимову, розуміння та виразність мовлення. Розвиток креативності: Стимулювання творчого мислення та фантазії є важливою складовою розвитку пізнавальних процесів. Вправи, які сприяють уяві, розвитку художнього мислення, експериментуванню та самовираженню, сприяють розвитку креативності у дітей з ООП.

Увага, пам'ять та мислення у дітей з порушеннями психофізичного розвитку мають свої особливості порівняно з дітьми, що розвиваються нормально. Ось декілька загальних рис: Увага:знижена концентрація уваги;складнощі у підтримці уваги на тривалий період часу;знижена здатність до переключення уваги з одного предмета на інший;складнощі у регулюванні уваги відповідно до потреб ситуації. Пам'ять:обмежена кількість інформації, яку можуть запам'ятати діти;складнощі у зберіганні та відтворенні інформації;висока чутливість до розірвання послідовності запам'ятовування інформації. Мислення:знижена здатність до абстрактного мислення та використання символів;складнощі у формулюванні та розв'язуванні проблем;складнощі у використанні більш складних мислительних процесів, таких як класифікація, аналіз та узагальнення.

Існує безліч різних напрямків корекції та розвитку розумових здібностей дітей з порушеннями психофізичного розвитку, проте основні з них наступні: Корекційно-розвивальні заняття: спрямовані на розвиток різних аспектів інтелекту, таких як увага, пам'ять, мислення, логіка, мовлення тощо. Заняття можуть бути індивідуальними або груповими, а також мають проводитись за допомогою різноманітних методик та ігор. Психолого-педагогічна підтримка: діти з порушеннями інтелекту часто потребують додаткової підтримки у побутових та навчальних ситуаціях. Психолого-педагогічна підтримка має включати індивідуальну роботу зі спеціалістами, навчання батьків та рідних людей, як правильно взаємодіяти з дитиною та допомагати їй у розвитку. Робота зі спеціальними програмами та технологіями: існують різні програми та технології, спеціально розроблені для розвитку розумових здібностей дітей з порушеннями розвитку. Наприклад, такі програми можуть включати розвивальні вправи для уваги, пам'яті, мовлення, мислення, комп'ютерні ігри, спеціальні мультимедійні матеріали тощо. Важливо вибрати програми та технології, які найкраще відповідають індивідуальним потребам та можливостям кожної дитини.

Розвиток та корекція уваги. Методи та напрямки підвищення довільної уваги у дітей з порушеннями психофізичного розвитку: Тренування уваги за допомогою ігор та вправ. Це можуть бути різноманітні вправи на розминку, логічні завдання, пазли, пошук предметів на малюнку, головоломки та інші ігри, які спонукають дітей до активного пошуку та сприйняття інформації. Використання різноманітних методик та технік, що допомагають дітям зосередитися на важливому. До таких методик належать звуко-сенсорні техніки, такі як слухання музики або звуків природи, техніки дихання та релаксації, а також методика «мозкової паузи», коли дитина робить коротку перерву в роботі для того, щоб зосередитися на чомусь іншому. Організація робочого простору та режиму дня дитини. Важливо створити зручні умови для роботи та навчання, забезпечити достатню кількість світла та повітря, встановити режим роботи та відпочинку, забезпечити певну регулярність виконання завдань. Поступове збільшення часу, протягом якого дитина може зосереджуватися на виконанні завдань. Для цього можна використовувати різні тренувальні методики, наприклад, протягом дня давати дитині короткі завдання на 5-10 хвилин, поступово збільшуючи час до 20-30 хвилин.

Використання технологій. Інтерактивні ігри та програми можуть бути корисними для підвищення уваги дітей з пор. Використання візуальної підтримки. Використовуючи картки, таблиці та інші засоби візуальної підтримки, можна допомогти дитині зберегти увагу на завданні. Такі засоби можуть використовуватись як для навчання, так і для щоденних життєвих ситуацій. Заняття медитацією або його елементами. Медитація може допомогти дітям зосередитись на своєму внутрішньому світі та покращити довільну увагу. Можна почати з коротких сеансів медитації, поступово збільшуючи час. Використання різноманітних вправ для підвищення уваги: наприклад, вправи на розміщення речей за кольором, формою чи розміром, вправи на пошук відмінностей між двома зображеннями, вправи на швидкість реакції тощо.

Використання технік, що допомагають повернути увагу до необхідних об’єктів та справ, наприклад, «звукова сигналізація»: використання звукового сигналу, щоб нагадати дитині про необхідність зосередитись. Забезпечення структурованого та організованого навчання. Дитина з порушеннями уваги може відчувати перенасиченість великою кількістю інформації. Структурований та організований підхід до навчання допоможе зберегти увагу дитини та покращити її досягнення. Використання мультимедіа. Використання комп'ютерних програм, аудіо та відео матеріалів може бути корисним для дітей з порушеннями уваги. Такі матеріали можуть бути більш привабливими та цікавими для дитини, що сприятиме концентрації уваги. Фізичні вправи. Фізичні вправи та активні ігри допомагають знизити рівень стресу та тривоги, що в свою чергу покращує зосередженість

Напрямки та методи покращення пам'яті дітей з порушеннями психофізичного розвитку наступні: Використання різних видів пам'яті: візуальної, слухової, тактильної тощо. Заняття повинні бути різноманітними, щоб дитина мала можливість розвивати різні види пам'яті. Використання досвіду: дитина може запам'ятовувати інформацію, пов'язуючи її зі звичними образами або діями. Використання розповідей та історій: розповіді про цікаві події та персонажі допомагають дитині запам'ятовувати інформацію надовго. Використання мнемотехнік: це спеціальні прийоми, що допомагають запам'ятовувати інформацію за допомогою ритмічного повторення, асоціацій, імпровізацій тощо. Розвиток та корекція пам’яті.

Мнемотехніки є ефективними інструментами для розвитку пам'яті дітей з порушеннями психофізичного розвитку: Асоціативне мислення: ця мнемотехніка ґрунтується на зв'язуванні інформації з іншими образами або ідеями, які вже є в пам'яті дитини. Наприклад, якщо дитина повинна запам'ятати список предметів, вона може уявити кожен предмет у яскравому кольорі та пов'язати його з чимось, що вже є в її пам'яті, наприклад, з об’єктами в кімнаті. Структуровання інформації: дитині з порушеннями інтелекту може бути важко запам'ятати багато інформації разом. Тому важливо розбити інформацію на менші частини і структурувати її у логічну послідовність. Наприклад, якщо дитина має запам'ятати список чисел, їх можна розділити на групи за певною логікою (наприклад, за алфавітом або за категоріями предметів). Візуалізація: ця мнемотехніка полягає в тому, щоб уявляти інформацію у вигляді образів або сцен. Наприклад, якщо дитина повинна запам'ятати вірш, вона може уявити собі кожен рядок в вигляді картинок, які представлені педагогом, або намальовані дитиною самостійно (піктограми).

Зв’язування: це техніка, що полягає в створенні речень зі списком слів, які треба запам'ятати. Якщо треба запам'ятати список кольорів – червоний, жовтий та зелений, можна скласти речення: "Червоний автомобіль їхав на жовте світло світлофора і врізався в зеленого трактора". Запам'ятовування за схемою: це техніка, що полягає в створенні схеми або малюнка, що допомагає запам'ятати інформацію. Наприклад, якщо треба запам'ятати десять слів, можна нарисувати десять різних об'єктів, що репрезентують кожне слово. Розширення словника: розвиток словника дитини допоможе їй легше запам'ятовувати нові поняття та закономірності. Використання ігор та пазлів: ці заняття допомагають розвивати пам'ять та зосередженість. Розвиток фантазії та уяви: це допоможе дитині створювати образи в голові та легше запам'ятовувати інформацію.

1-й етап. Для розвитку пам'яті дитини необхідно, перш за все, постійно підтримувати її інтерес до навколишнього світу, звертати увагу на нові об'єкти, залучати до спостереження за переміщенням людей, машин, тварин, постійно називати те, що дитина зараз сприймає, а надалі спонукатиме малюка до використання найменування предметів та його властивостей. Важливо постійно збагачувати чуттєвий досвід дитини, формувати наочні уявлення про різні речі, наповнювати мимовільну пам'ять дитини новим змістом, вчити пов'язувати безпосередньо сприймаєме з минулим досвідом, враховувати інтереси дитини, урізноманітнити її діяльність, активно використовувати гру для ознайомлення з оточуючим.2-й етап. Корекційна робота повинна бути спрямована на збагачення мимовільної пам'яті дитини новим соціально цінним змістом, на створення умов для розвитку образної пам'яті та збагачення наочних уявлень, на формування здатності до точного, детального, конкретного та яскравого запам’ятовування (через спеціальні дидактичні ігри). Важливо підвести дитину до усвідомлення необхідності навмисного запам'ятовування та пригадування, допомогти виділити та усвідомити мету – запам'ятати, вчити застосовувати допоміжні засоби запам'ятовування, навчати дітей простим прийомам запам'ятовування та усвідомленого самоконтролю, що підвищує ефективність мнемічної діяльності. Етапи корекційної роботи:

3-й етап. Формування передумов розвитку вищих форм запам'ятовування – опосередкованого та осмисленого. Для розвитку нових форм мнемічної діяльності необхідно постійно заохочувати прагнення дитини швидше та краще запам'ятати, допомагати виділити та усвідомити мнемічне завдання – завдання запам'ятати, продовжувати роботу зі збагачення пам'яті дітей наочними, конкретними, детальними уявленнями. Важливим напрямом є цілеспрямоване формування прийомів осмисленого запам'ятовування. Необхідно не тільки показати дитині позитивний ефект від застосування простих прийомів запам'ятовування, таких, як повторення, промовляння вголос, опора на вже знайоме, але й вчити спеціальним прийомам осмисленої обробки матеріалу - смислового угруповання та осмисленої опори на зовнішні допоміжні засоби (картинки, слова, графічні символи, візуальні моделі). Показником успішності корекційної роботи може бути перехід від мимовільних форм запам'ятовування до довільним, засвоєння прийомів самоконтролю та осмисленого опосередкованого запам'ятовування, формування здатності використовувати продукти пам'яті у практичній та розумовій діяльності.

1) Наочно-дієве мислення: Один з найбільш ранніх видів мислення: дане мислення обов'язково включає дію з предметом, певне перетворення предмета, що забезпечує вирішення будь-якої задачі. Наймолодші дошкільнята люблять ламати іграшки. Вони – не агресори, які випускають на волю негативну енергію, вони – дослідники. Предмети, що оточують дитину, їй цікаві, їх хочеться чіпати, розбирати. Одна дія слідує за іншою. Дитина мислить руками, досліджуючи властивості кожного предмета. Чому необхідно розвивати наочно дієве мислення? Даний вид мислення є необхідною базою для розвитку мислення наочно-образого, що становить основу успішного навчання у початковій школі. Етапи розвитку мислення Існує три стадії розвитку мислення: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне. Розвиток та корекція мислення.

Що таке сформоване наочно дієве мислення? Дитина з високим рівнем розвитку наочно-дієвого мислення добре справляється з будь-якими видами продуктивної діяльності, де для вирішення поставленого завдання потрібно вміння працювати за наочним зразком, співвідносити розміри та форми предметів (блоків конструктора, деталей механізмів). Як розвивати наочно дієве мислення? На цьому етапі основне завдання - не заважати прагненню маленького дослідника випробувати все своїми руками незважаючи на те, що, поза сумнівом, у процесі своїх дій малюк може щось зламати, розбити, пошкодити і навіть поранитися сам. Тому важливо заохочувати його бажання пізнавати, не забуваючи про заходи безпеки. Добре тренують такий тип мислення іграшки: сортери, конструктор, набори для прикладної діяльності, заняття з різними матеріалами: сипучим піском, крупами, водою, снігом. Намагайтеся, щоб малюка під час гри формувався чіткий зв'язок - "дія-результат дії" - це буде корисно для майбутніх занять логікою

2) Наочно-образне мислення: За підсумками наочно-дієвої форми мислення зароджується наочно-образна форма мислення, коли вирішення завдання відбувається у результаті внутрішніх процесів з образами. До вивчення світу руками додається система образів, які виникають у пам'яті. Це означає, що малюк може наочно відтворити вже знайомий предмет. Особливо яскраво навичка використання образу проявляється під час малювання чи ліплення. Чому необхідно розвивати наочно-подібне мислення? Саме він допомагає активізувати творчий потенціал, закладений у кожному з нас. Той, хто має образне мислення перебуває у рівні розвитку, здатний мислити швидше.

Що таке сформоване наочно-образне мислення? Розвиток мислення дає дітям можливість заздалегідь передбачати результати своїх дій, планувати їх. Дитина починає ставити собі пізнавальні завдання, шукає пояснення поміченим явищам. Дошкільнята вдаються до свого роду експериментів для з'ясування питань, що їх цікавлять, спостерігають явища, міркують про них і роблять висновки. Діти набувають можливість міркувати і про такі явища, які не пов'язані з їхнім особистим досвідом, але про які вони знають із розповідей дорослих, прочитаних ним книжок. Як розвивати наочно-образне мислення? Цьому сприяють: проходження лабіринтів; малювання; читання, подальший аналіз характерів головних героїв; вправи, внаслідок яких кожній картинці із зображеною на ній елементарною фігурою слід придумати якомога більшу кількість асоціацій; використання ігор з перестановкою паличок, сірників (наприклад, необхідно скласти з 5 сірників два рівнобедрених трикутники); складання оповідань, у яких пропущено основну частину; вправи на пошук аналогів (слід знайти якомога більшу кількість однакових властивостей в одного обраного предмета з будь-якими іншими).

3) Словесно-логічне мислення: Формується до кінця дошкільного віку. Воно передбачає розвиток уміння оперувати словами, розуміти логіку міркувань. І тут обов'язково знадобиться допомога дорослих: батьків та педагогів. Необхідний творчий підхід: це можливо, коли дитина докладає власних зусиль через створену дорослими ситуацію творчого спілкування при вирішенні різних завдань. При цьому розвивається пам'ять, увага, спостережливість, вміння зіставляти та аналізувати, комбінувати, знаходити зв'язки та залежності, закономірності. Чому необхідно розвивати словесно-логічне мислення? Одним із головних показників готовності дитини до школи є рівень її розумового та мовного розвитку. Розуміння словесних вказівок педагога, вміння відповісти на його питання та сформувати власні питання до нього – перше, що потрібно в навчальному процесі. Що таке сформоване словесно-логічне мислення? Дитина здатна за допомогою мови висловлювати логічні висновки та аргументувати свої думки; раціонально і продумано вести себе у будь-якій ситуації, знаходити вихід із скрутного становища, доцільно вести себе у соціумі.

Як розвивати словесно-логічне мислення?  Складання оповідання з картинок. Перед дитиною безладно кладуть 4 картинки, на яких зображена певна, добре відома дитині послідовність подій. Дорослий просить дитину розкласти картинки у потрібному порядку і пояснити, чому вона розташувала їх саме так.  Розуміння граматичної конструкції речень. "Наташа пішла гуляти після того, як полила квіти". - Що Наташа зробила раніше: пішла гуляти чи полила квіти?  Впізнавання предметів за заданими ознаками. - Назви предмет, про який можна сказати: жовтий, округлий, кислий; довгастий, зелений, твердий, їстівний.- Який предмет має такі ознаки: пухнастий, ходить, нявкає; гладке, скляне, у нього виглядають, воно відбиває.- Якій порі року відповідає такий опис: "День стає довшим. Все більше стає сонячних днів. Тане сніг. З півдня прилітають птахи і починають будувати гнізда." Порівняння двох або більше предметів. - Чим схожі ці слова: кішка, книга, дах; число, весло, крісло; - Назвіть загальні ознаки: яблука та кавуна; кішки і собаки; столу та стільця; - чим відрізняється: ручка від олівця; оповідання від вірша; Підібрати слово із протилежним значенням. Пояснити свій вибір. Скласти речення із союзом "а", в якому будуть об'єднані обидва антоніми (купувати, відкривати, пам'ятати, зустрічати, товстий, дрібний). Логічні завдання: Рибалка спочатку спіймав окуня, а потім щуку. Яка риба спіймана раніше? Докладно пояснити, у чому помилка запропонованих речень (чашка з глини, а склянка легка).

Розвиток та корекція мислення у дітей з порушеннями психофізичного розвитку вимагає індивідуального підходу та використання різноманітних напрямків та методів. Ось деякі з них: Логічне мислення: Розвиток логічного мислення спрямований на формування навичок аналізу, синтезу, класифікації, порівняння та узагальнення. Вправи з логічними завданнями, головоломки, логічні розпізнавання та побудова ланцюжків причинно-наслідкових зв'язків допомагають дітям розвивати логічне мислення. Просторове мислення: Цей напрямок спрямований на розвиток здатності сприймати, розуміти та працювати з просторовою інформацією. Вправи на розпізнавання та побудову геометричних фігур, складання пазлів, конструювання, моделювання та розв'язання просторових задач сприяють розвитку просторового мислення. Абстрактне мислення: Цей напрямок спрямований на розвиток здатності розуміти і працювати з абстрактними поняттями, символами та ідеями. Вправи на логічне виведення, роботу з абстрактними поняттями та ситуаціями, розв'язання складних завдань та проблем сприяють розвитку абстрактного мислення.

Креативне мислення: Цей напрямок сприяє розвитку творчих та нетрадиційних методів мислення. Стимулювання уяви, фантазії та вільного мислення допомагає дітям з порушеннями психофізичного розвитку розвивати свою творчість. Малювання, моделювання, ігри на розвитку творчості та інтерактивні вправи, що сприяють генерації нових ідей та рішень, допомагають розвивати креативне мислення у дітей. Когнітивні стратегії: Використання різних когнітивних стратегій допомагає дітям з порушеннями психофізичного розвитку управляти своїм мисленням та навчальними завданнями. Наприклад, використання методів організації інформації, запам'ятовування, постановки мети, контролю та оцінки результатів допомагають у поліпшенні когнітивних процесів у дітей. Соціальне спілкування та колективна діяльність: Розвиток мислення також стимулюється через соціальну взаємодію та колективну діяльність. Групові дискусії, рольові ігри та спільне розв'язання завдань сприяють розвитку мислення, спільному вирішенню проблем та обміну ідеями.

Розвиток та корекція пізнавальних здібностей у різні вікові періоди. Педагог-дефектолог, займаючись корекційно-розвивальною діяльністю, має перед собою завдання сприяти розвитку та адаптації дитини з порушеннями розвитку в соціальному середовищі. Залежно від вікових особливостей дитини, завдання можуть бути різними. В ранньому віці, педагог-дефектолог займається ранньою корекцією порушень розвитку. Основні завдання полягають у стимулюванні рухової, мовної, соціальної та пізнавальної сфер розвитку дитини. Важливими завданнями є забезпечення оптимальних умов для зростання та розвитку, формування емоційно-позитивного ставлення до навчання та стимулювання самостійності у дитини. У дошкільному віці, педагог дефектолог працює над формуванням і розвитком пізнавальної, мовної, моторної, соціально-емоційної та самообслуговування дитини. Завдання полягає в розширенні знань, умінь та навичок, вихованні готовності до навчання та соціального спілкування, підготовці до шкільного навчання.

У молодшому шкільному віці, педагог дефектолог відповідає за корекцію порушень психічного розвитку, які мають вплив на навчання. Завдання полягає у формуванні пізнавальної, мовної, моторної та соціально-емоційної сфер дитини, а також підготовці до шкільних занять та підтримці успішності в навчанні. У підлітковому віці вже можна працювати над більш складними задачами і вправами для розвитку уваги, пам'яті та мислення, такими як складання складних пазлів, розв'язання складних логічних завдань, вирішення проблемних ситуацій тощо. Також, важливо розвивати самоконтроль і саморегуляцію в поведінці, що допоможе підліткам більш ефективно контролювати свою увагу та поведінку. В цьому віці також можуть виникати особисті проблеми, такі як стрес, тривога та депресія, які можуть впливати на увагу та концентрацію. Тому педагог-дефектолог повинен вміти допомогти підлітку впоратися зі стресом та емоційними переживаннями, щоб збільшити ефективність роботи над розвитком уваги, пам'яті та мислення.