Мовний конкурс для учнів 5-х класів "Юні знавці рідної мови"

Інтелектуальний конкурс «Юні знавці рідної мови» для учнів 5-х класів

 

Мета: сприяти розвитку творчих, мовленнєвих та інтелектуальних здібностей учнів; виявити рівень здобутих знань на уроках української мови; прищеплювати любов, повагу та шану до рідної мови

 

Етапи конкурсу

 

І. Вікторина «Знаю і люблю українську мову» (1 бал – за кожну правильну відповідь) 

1. Що таке мова? (Основний засіб спілкування між людьми).

2. Які функції мови вам відомі? (Комунікативна, номінативна або називна, пізнавальна, формування думки, об’єднавча).

3. Що таке мовлення? (Мова у дії).

4. Що таке мовленнєва діяльність? (Процес мовлення).

5. Які види мовленнєвої діяльності вам відомі? (Аудіювання, читання, говоріння та письмо).

6. Дайте визначення поняття «монолог». (Висловлення однієї особи).

7. Дайте визначення поняття «діалог». (Розмова двох осіб).

8. Що таке репліка? (Висловлення кожного учасника спілкування).

9. Що означає поняття «етикет»? (Сукупність норм або правил поведінки).

10. Що таке етикетні формули? (Усталені вислови, слова ввічливості, які вживають під час вітання, прощання, знайомства, для вибачення, висловлення подяки або поздоровлення, запрошення, для похвали, прохання).

11. Що називають ситуацією спілкування? (Умови, за яких відбувається спілкування).

12. Що таке текст? (Група речень, об’єднаних між собою змістом та граматично).

13. Дайте визначення теми тексту. (Зміст, те, про що або про кого в ньому йдеться).

14. Дайте визначення головної думки тексту. (Те, заради чого текст було створено, чого він навчає, до чого закликає, від чого застерігає).

15. Яку назву мають частини тексту, на які він поділяється за будовою? (Зачин, основна частина і кінцівка).

16. Що таке мікротема? (Частина загальної теми тексту).

17. Що таке абзац? (Частина тексту, об’єднана однією мікротемою).

18. Що означає скласти план тексту і з чого складається план? (Пункти плану – це мікротеми тексту).

19. Які вам відомі частини мови і що кожна з них означає? (Іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово, прислівник).

20. Які ви знаєте типи мовлення та що вони означають? (Розповідь, опис та роздум, оцінка).

21. Що таке лексикологія? (Розділ науки про мову, що вивчає всі наявні в мові слова).

22. Що таке лексика? (Усі слова, які вживаються в мові).

23. Лексичне значення слова – це… (Те, що слово означає, його зміст, укладений у нього народом).

24. Граматичне значення вказує на… (Належність слова до певної частини мови та його граматичні ознаки).

25. Що таке лексична помилка і які її види вам відомі? (Використання слова в невластивому йому лексичному значенні: тавтологія – повторення одного слова або спільнокореневих слів, вживання росіянізмів, полонізмів, перекручених слів, слів, не властивих епосі, плеоназм – повторення однакових значень, їх дублювання у словах).

26. Які слова називають однозначними, а які – багатозначними? (Однозначні – слова з одним лексичним значенням, багатозначні – які мають кілька лексичних значень).

27. Що означає пряме і переносне значення слова? (Пряме – властиве слову звичайне значення, переносне – образна назва ознаки предмета, явища, дії).

28. Що таке синоніми? (Слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням).

29. Що таке антоніми? (Слова з протилежним лексичним значенням).

30. Що таке омоніми? (Слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням).

31. Що таке пароніми? (Слова, подібні за вимовою, проте зовсім різні за лексичним значенням).

32. Які значущі частини слова вам відомі та що вони означають? (Основа слова, корінь, закінчення, префікс і суфікс).

33. Що таке спільнокореневі слова і форми слова та чим вони відрізняються? (Спільнокореневі – це слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями. Форма слова – слово, змінене за відмінком, родом, числом, особою, але без зміни лексичного значення. Спільнокореневі – різні частини мови, форми – одна частина мови).

 

ІІ. Цікаві шаради для мовної громади (1 бал – за кожну правильну відповідь)

(Відповідають представники від класу біля дошки) 

1. Розібрати за будовою слова: «приморський» і «підземний», «вовчичок» і «вовчище», «калинонька» і «калинник».

2. Утворити нові спільнокореневі слова  з коренями «ліс» і «сад».

3. Яким приголосним звуком в одному слові треба замінити інший приголосний, щоб вистрелили разом кілька гармат? (Горох – порох).

4. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? (Сир – рис).

5. Що знаходиться всередині школи? (Звук О).

6. Що стоїть між підлогою і стелею? (Звук Л).

7. Чим закінчується і зима, і весна? (Закінченням А).

8. Чим закінчується і вечір, і ніч? (Нульовим закінченням).

9. Як написати слово «робота» п’ятьма і чотирма літерами? (Праця, труд).

10. Що треба, щоб майка злетіла? (Змінити перший звук на «ч» − чайка).

 

ІІІ. Мовні загадки (1 бал – за кожну правильну відповідь)

 

***

Вгадайте словечко – ми будемо раді:

Два склади (подумайте, майте терпіння).

Як наголос зробим на першому складі,

То буде синонім до слова «насіння».

 

Умова не стане для вас на заваді,

Бо в значенні зміна можлива єдина:

Як наголос зробим на другому складі,

То буде синонім до слова «родина».

 

Яке ж це слово? (Сім’я)

 

***

Хоч в усній мові нас немає,

А на папері мовчимо,

Та все, що, друже, ти читаєш,

Сприймати правильно вчимо.

 

Хто ми? (Розділові знаки) 

 

 

***

Вгадайте ви без труднації,

Хоч загадка, може, й складна:

Дві різні країни, дві нації,

А мова у них - одна.

 

(Німеччина, Австрія. Мова – німецька)

 

***

Що за знак – стрункий, мов спис,

Він над крапкою завис,

Спонука до поклику.

Хто ж бо він? (Знак оклику)

 

***

Двоскладне наше слово –

Підприємство промислове,

А знак м’якшення додай –

Буде вже частина річки

Чи затока невеличка.

 

Що за слова? Відгадай. (Завод і заводь)

 

***

Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім’я –

Зразу стану потрібним і я.

 

Хто я? (Апостроф)

 

***

Тож бувають у мові дива!

Це слівце інтригує недаром:

На шість літер – апострофів два,

Означає місцину над яром.

 

Яке це слово? (Над’яр’я)

***

Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок.

Всіх нас примушує питати,

А сам ні пари з уст – мовчок.

 

Що це таке? (Знак запитання)

 

***

Річкою красивою я взяла розгін,

Раптом перша літера попливла в затоку,

А коли поставили іншу навзамін –

Стала несподівано я… порою року.

 

Яка це річка і яка пора року? (Десна – весна)

 

 

***

Коли твір якийсь готую,

Різні речення пишу,

Щось, буває, я цитую,

Мову вводячи чужу.

Але, любий мій читачу,

Як для вас її позначу?

Тут уже не допоможуть

Ані коми, ні крапки,

У пригоді стати можуть –

Здогадались ви?.. (Лапки) 

 

***

До країни знань ішов мандрівник

І зустрів цікаві складники:

Поєднались префікс і числівник –

І зробились назвою ріки.

 

Як називається ця річка? (Прип’ять)

 

***

Вони для речення багато важать:

Турботливо обнімуть, як дружки,

І вставлені слова й цитату вкажуть,

Давайте ж назовем їх. Це − … (Дужки)

 

***

Дієслово не в’яжеться з рухом.

Його змісту не знать просто сором:

Як без префікса – сприйметься слухом,

А як з префіксом – сприйметься зором.

 

Яке це дієслово? (Казатати, показати)

 

***

Це слово часто стрінете:

Три літери у нім;

Та першу з них заміните

В цім слові чарівнім –

І значення побільшиться

Одразу в сто разів.

І будете ви тішиться

З двох зовсім різних слів.

 

Які це слова? (Хто і сто)

 

***

Слово це – старовинна будова

З гостряками мурованих веж.

Щойно зміниш ти наголос слова –

Цим одразу будову замкнеш.

 

Що це за слово? (За´мок і замо´к)

 

***

Злита з хвостиком ця крапка,

Невелика, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься? (Кома)

 

***

Летіла птиця на морозі,

Над хатами зимовим днем;

Згубила літеру в дорозі

І стала… цифрою з нулем.

 

Що це таке? (Сорока)

 

***

Я у кожній деревинці,

Квітці, кущику, травинці.

В класі на уроці мови

Ти побачиш мене в слові.

(Корінь)

 

***

Я ані скрипка, ані бас,

Сама із деревини,

Та звеселю й спечалю вас,

Коли мій спів полине.

З моїх складів неважко скласти

Словечка «сопка» й «спілка».

Отож назвіть мене, будь ласка.

Зовуся я … (Сопілка)

 

***

Ось країни назва. В ній – п’ять літер;

Ви їх розділіть на три і дві –

В листі зашумить одразу вітер,

Застрибають коники в траві,

Бо оті три літери одні –

Невеликий ліс у множині,

Другі дві – зазначу при нагоді –

Вказівний займенник з ними в згоді.

Є така країна в білім світі

Й називається вона… (Гаї-ті)

 

***

Маленька, менша від мачини,

Ні з ким не стану на борню.

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню.

 

Що це таке? (Крапка)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Гра «Влучне слово»

 

Наші предки стріляли з лука,

вміли точно влучати в ціль.

Тож і образ іде звідсіль:

Влучне слово в оздобі звука.

Процвітай, українська мово,

Заохочуй красою нас:

Що багатший твій слів запас, −

Легше вибрати влучне слово.

 

             ***

     А які знаєш ти прислів’я?

     Які знаєш ти приказки?

     Позбувайся багатослів’я.

     Наведи влучних слів зразки.

 

Завдання. Навести найбільшу кількість прислів’їв, приказок, афоризмів, крилатих висловів (1 бал – за кожне прислів’я, приказку, крилатий вислів, афоризм)

 

V. Підрахунок загальної кількості балів кожного класу та визначення класу-переможця.