Моя родина - частина України

                                  Моя родина – частина України

Мета: розпочати знайомство учнів зі  шкільним життям, шкільною родиною; формувати поняття «родина», «рідня», «рід»; виховувати повагу до  людей, які живуть поруч, пошану до свого роду; гордість за свій рід, свою Батьківщину;  познайомити школярів з обов»язками батьків і дітей, бажання приносити користь своїй країні; розвивати громадянську свідомість, пізнавальні інтереси, завжди бути ввічливим і шанувати старших, особливо своїх батьків, рідних, розвивати комунікативну компетенцію, уяву, зв’язне мовлення, прагнення здобувати знання, щоб бути гідним учнем своєї рідної  школи і громадянином своєї держави.

Обладнання: презентація "Моя родина – скарб  України",  фонограма пісні «Родина» , фотографії родин учнів класу, алея родових дерев.

                                                  Хід уроку. 

І. Організація класу.

Добрий день, мої любі  діти.

Ви сьогодні вже учні у нас.

Будемо вчитись, дружити, радіти

Й називатися 1 клас.

Я сьогодні всіх щиро вітаю

В нашій школі, у дружній сім’ї.

І міцного здоров’я бажаю,

Й щастя-радості, любі мої.

Руку мамину ви відпустили

І пішли за учителем в клас.

Мами з татами теж зрозуміли,

Що тепер ви великі у нас.

Ви вже учні сьогодні у школі,

Й вам всміхнулося сонце вгорі.

І зустріли берізки й тополі

На великім шкільному дворі.

ІІ. Вступне слово вчителя.

-  Ще вчора вас вважали маленькими, а тепер називають школярами, учнями 1-го класу. До школи ви прийшли для того, щоб навчитись писати й читати, рахувати й малювати, танцювати й співати. У школі вас усього навчатимуть. Тут весело й радісно, є багато учнів, з якими ви неодмінно подружитесь.

Але давайте пригадаємо, кому ми маємо  завдячувати  за наше життя, за наше  дитинство.

     Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть нині батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І немає в людини нічого більш цінного, ніж її земля, її рід, її родина.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда.

  У кожної людини є найрідніші люди. Хто це?

Так, це мама, тато, братики, сестрички.

Тато – господар дому, мама – його берегиня, діти – радість, окраса і поміч. Це сім’я, інакше говорять – родина.

Сім’я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Сім’я – це гніздечко любові і тепла для кожного з нас. У родині має панувати злагода і повага до близьких, менші повинні шанувати старших, особливо бабусь і дідусів. Адже вони – коріння сім’ї, прожили довге життя, багато знають і уміють. Кожна сім’я – це частинка великого українського народу.

  Кожен з вас має сім’ю, а тому давайте познайомимось з ними за допомогою ваших розповідей.

2. Гра-розповідь «Моя сім»я».

- Назвіть членів вашої сім'ї. 
- Що любить робити мама? А що вміє тато? 
- Яка роль сім'ї? (Продовження роду, підготовка дітей до самостійного життя). 
- А чи знаєте ви обов'язки членів вашої сім'ї? Розкажіть про них. 
- Розкажіть про свої обов ‘язки в родині. 
- Про кого з членів родини ви піклуєтесь? Як саме? 
 

3. «Асоціативний кущ» - сім’я.

                                                               Сім’я

              Мама і тато                   братик і сестричка                     бабуся і дідусь

                          Любов і повага                                          рідні люди

                                                  Піклування і допомога

4. Мозковий штурм.

— Навіщо людині сім’я?

5. Довідкове бюро.

Скрізь по Україні знають слово тато. Закарпатці називають тата неньком. А в урочистих випадках ми вживаємо слово батько. У багатьох місцевостях ще є слово отець. Тепер це слово вважається застарілим, але раніше часто промовляли: «Шануй отця й матір своїх».

6. Робота з малюнками.

– Розгляньте малюнки. Кого на них зображено? Що роблять діти? Мама і тато? Що роблять бабуся і дідусь? Як назвати їх одним словом?

– Колись на Україні жили великими сім’ями: і дідусь, і бабуся, і тато, і мама, і сини, й доньки, і онуки, і онучки. Ось про таку сім’ю ми послухаємо зараз народну примовку.

У нашого Омелька – невеличка сімейка. Тільки він, та вона, та старий, та стара, та дві дівки косаті, та два парубки вусаті, та дві Христі в намисті, та дві ляльки в колисці.

– То велика чи маленька сімейка у дядька Омелька?

                        Продовження бесіди.

– Чи знаєте ви, що означає слово рід? Рід – це багато-багато поколінь. Це кілька родин від давніх часів і до сьогоднішніх днів.

Що ж таке родина? Родина – це група людей або рідня, що складається з батьків, дітей, онуків і близьких родичів.

Якщо ви прослідкуєте шлях від себе до ваших прабабусь і прадідів, то побачите свій родовід.

Учень. Я не маю з діда-прадіда портрета,

               Лиш уява приліта здаля –

                Був подібний прадід до поета,

                Був подібний він до коваля.

                Брав мій прадід виклепану косу

                І косив сіножаті – моря,

                І лягали хвилями покоси

                На сліди старого косаря.

                І в годину вранішню чи пізню

                Він живою правдою горів,

                Як любив він нашу щиру пісню,

                Як він ненавидів ворогів!

                А життя нового прагне злету

                І вітрами звихрює траву.

                Я не маю з прадіда портрета,

                Але маю гордість родову.

   7. Розповідь учителя.

Заплющить очі  і уявіть собі велетенське дерево – це дерево роду. Ви, діти, зелені листочки на цьому дереві, ваші батьки, їхні сестри і брати – гілки цього дерева. Стовбур – то ваші бабусі і дідусі, а коріння – це вже прадіди, ті, хто жив багато років тому. Що більший рід – то міцнішим росте дерево. Коріння кожного родовідного дерева – то пам'ять роду. Людина без роду, що листок, відірваний від дерева. Дерево бере сили через коріння, так людина міцна своїми рідними, близькими.

ІV. Фізкультхвилинка. 

                Пальчикова гра «Хто живе в моїй квартирі? 

Раз, два, три, чотири,

(плескання в долоні)

Хто живе в моїй квартирі?

(знизує плечима)

Раз, два, три, чотири, п'ять,

(плескання в долоні)

Всіх можу перерахувати,

(руки в сторону)

Тато, мама, брат, сестра,

(загинають пальці по одному на кожній руці)

Мій щиголь, цвіркун і я:

Ось і вся моя сім'я.

(стискають і розтискають кулачки)

   Якщо придивитися до мами, тата - діти схожі на них, Ось дитяча посмішка може нагадує мамину посмішку, а очі дитячі можуть бути схожі на очі мамині, а у кого то хода як у тата. В кожній родині панує любов, дружба. Покажіть за допомогою обійми рук і виразу обличчя, як вас люблять мама, тато, бабуся, дідусь (прийом асоціативний).

1. Складання свого дерева роду.

(На дерево, намальоване у альбомі, наклеюємо листочки з записаними на них іменами родичів. Показуємо дерева на яких найбільше листочків.) 

Хороша сім’я – це найбільше щастя на землі. І в тій сім’ї лад, де всі люблять один одного, поважають один одного, турбуються про всіх членів родини.

2. Відгадування загадки.

А зараз я пропоную вам погратися і відгадати загадки.

1.Ніжна, лагідна і мила,

На цей світ нас народила.

Я до неї пригорнуся,

Це ріднесенька… (матуся)

2.Хто усіх нас захищає,

Матінці допомагає?

З ним нічого не боюсь,

Здогадались? Це… (татусь)

3.Ще рідня у мене є!

Всім питання задає,

І вертлява, й невеличка,

Моя люба це … (сестричка)

4.З ним ніколи не сварюся,

Іграшками поділюся.

Буду з ним дружити, грати.

Познайомтесь, це мій … (братик)

5.Ще голубонька рідненька –

Добра, мила і старенька.

Я ніколи не журюся,

Бо у мене є … (бабуся)

6.Сивий, мудрий і поважний.

Заклопотаний, відважний.

Всього я в житті навчусь,

Бо зі мною мій … (дідусь)

7. Найрідніша, наймиліша,

Всіх вона нас пестить, тішить,

Завжди скрізь буває з нами.

Відгадайте: хто це? (Мама)

8.Хто нас, діток, міцно любить?

Хто нас ніжно так голубить?

Як ми хворі — цілі ночі

Не стуляє свої очі.

Хто для нас пісень співає,

Хто в негоду забавляє.

Гарні нам дає ляльки

І розказує казки? (Рідна матуся)

– Мати – гордість сім’ї, усього роду, його святиня. її скрізь шанують, величають.

– За що ви любите свою маму? Опишіть свою маму. Яку колискову співала вам мама? Яка улюблена пісня вашої мами? Хто з вас допомагає мамі? Як? Як ви звертаєтесь до своєї матері?

(Мамо, матусю, ненько і т. д.)

Як ви звертаєтеся до батька?

(Тато, татку, татусю, таточку.)

– Діти, ви повинні поважати маму, тата, усіх членів сім’ї, шанувати їх, допомагати їм.

Сценка «Коли мамі (татові, бабусі, дідусеві) сумно».

— Уявіть, що ви приходите додому, а мама (група 1), тато (група 2), бабуся (група 3), дідусь (група 4) сумна (сумний), у неї (нього) поганий настрій. Які слова треба дібрати, щоб утішити, полегшити, допомогти?

 V.  Узагальнення та систематизація знань. 

 В продовження теми нашого уроку  ми поговоримо про те, що сьогодні у кожного із вас, любі діти, з’явилась ще одна сім’я. Це наша шкільна родина.

Давайте познайомимося.  Вчителька називає своє ім’я, а після неї діти встають по черзі та чітко називають свої імена та прізвища.

У нашій шкільній родині ми будемо  любити і поважати один одного. Будемо разом йти до вершин знань, разом рости і перемагати.

Тож я закликаю вас відкрити свої маленькі дитячі сердечка назустріч новим друзям.

VІ. Підсумок уроку. 

1.  Словесна рефлексія.

« Я дізнався, що…»

«Я зрозумів, що…»

«Я запам’ятав, що…»

 2.  Слово вчителя.

Так, сьогодні ми говорили про дуже важливі речі, найважливіші для кожної людини.

Дуже важливо, щоб родина була згуртованою, міцною. Бо сильна родина – то міцна держава.

Родина, родина – від батька до сина,

Від матері - доні добро передай.

Родина, родина – це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям.

Тож шануйте своє коріння. Любіть і бережіть свої родини!