“Мудрості народної квітник"

Про матеріал
Матеріал допоможепоєднати набуті знання з мови, читання, народознавства; вдосконалити навички роботи над розрізненням віршованих та прозових творів; познайомити учнів з терміном “епітет”, виховувати зацікавленість у пошуці додаткових знань та пошанне ставлення до найкращих духовних надбань українського народу.
Перегляд файлу

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З РОЗВИТКУ ЗВЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

 

ТЕМА УРОКУ: “Мудрості народної квітник (намалюємо “словами” – прочитаємо серцями: словесне малювання з метою спостереження трансформації знань про прикметник як частину мови на художній засіб у літературних творах)”.

 

 Мета уроку: поєднати набуті знання з мови, читання, народознавство;  вдосконалити навички роботи над розрізненням віршованих та прозових творів; познайомити учнів з терміном “епітет”, виховувати зацікавленість у пошуці додаткових знань та пошанне ставлення до найкращих духовних надбань українського народу.

 

Тип уроку: Інтегрований. Компоненти інтеграції: українська мова, читання, образотворче мистецтво та музика, народознавство.

Перебіг уроку

 

1. Організаційний момент. На дошці малюнок, на якому замість квітів у квітнику ростуть “вдячність”, “чистота”, “тривога”, “ніжність”, “кохання”, “відвертість”, “радість”. А поруч слова, які зачитує вчитель:

Нехай мольбертом стане зошит,

А фарбами послужать нам слова.

І ось на радість людям, друже,

Чудовая картинка ожива!!!

П. Мотивація навчальної діяльності. А чи цікаво вам дізнатись, що за квіти насправді виросли на нашому квітнику народної мудрості і як зошит зможе обернутися на мольберт?! Отже спробуємо помалювати словами!

Ш. Актуалізація опорних знань. А перепусткою у майбутній барвистий світ нашого квітника стане ця скарбничка запитань, яку я буду вважати скарбом, який ми знайдемо, по-перше, розпушуючи нашу землю-матінку, щоб зела виростали та свято наше прикрашали.

Які типи текстів вам відомі?

Яка, на вашу думку частина мови переважає в описах?

Які перетворення чекають на прикметники у поетичних описах?

  •     Яким же словом-терміном слід назвати прикметники в художній літературі (тобто на уроках читання)? Увага! Використання випереджувального принципу навчання: епітети.

1V. Робота над новим матеріалом.

  1. Вступне слово вчителя.

На попередньому уроці ми сформували три бригади садівників народної мудрості, а саме:

  • науковці;
  • фольклористи;
  • літературознавці.

Отже, спробуємо “малювати” словами квітку-символ  вдячності українського народу за принципами, окресленими у схемі-опорі на нашій дошці.

  1. Презентація схеми-опори

 

Інформація про квітку    Квітка-символ у    Поети та письмен-

з використанням ен-       фольклорних          ники про обраний

циклопедичного ма-       творах                     символ

теріалу (науковці).

 

3. Проведення “словесного малювання”:

1). “Малюємо” квітку-символ вдячності у нашому “квітнику народної мудрості”.

Науковці.

 Це травяниста рослина з квітками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередка.

 У фольклорних творах.

 Загадка.

Стоять в лузі сестрички, золотенькі очі, білі вії .

 Поети про квітку-символ.

Росте ця лікувальна квітка

Опріч лісів, іще в полях.

Малі й дорослі знають всі,

Аби її добути влітку.

Шовково коси пломеніють

Коли настоєм їх помиють,

А що скажіть, за квітка, дітки?

      (М.Романенко)

 

З яким видом загадки зустрілись? Акровірш.

Золотенькі очі прикметник став яким літературним засобом? Епітетом.

2). Ну а тепер ми “намалюєм” чистоту.

 Науковці.

 Цибулинна рослина з прямим стеблом і великими, форми дзвона, білими або різнобарвними квітками.

 У фольклорних творах.

 Загадка.

Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті.

 Поети про квітку-символ.

Місяць на хвилях – наче багаття...

Білі лілеї, срібне латаття.

       (Р.Коваль).

 

 Провідміняйте (усно) обране вами словосполучення “прикметник + іменник”.

 3). Тривогу “малуємо” – нулю, не нудьгуємо!

 Науковці.

 1. Трав’яниста рослина з довгим стеблом і великими квітками що дає кулястий плід, наповнений дрібним насінням, квітка цієї рослини.

 2. Насіння цієї рослини.

 У фольклорі.

 Загадка

 Стоїть тичка на тичці масничка,

 А в мазничці сто зернець –

 Хто відгадає, той буде молодець.

 Поети про символ тривогу.

 На сірій скелі мак цвіте,

 І  вітер злий його гайдає.

      (О.Олесь)

 Нове інформаційне навантаження (вчитель):

Існують такі фразеологічні звороти зі словом “мак”.

 “Сісти саком – потрапити в біду”; “зазнати поразки, невдачі”. Утерти (дати) маку кому – побити когось. Стерти на мак кого – провчити.

 Складіть речення зі обраним фразеологізмом на вибір.

 4). Рухлива хвилинка-відпочинок.

 Давайте пограємо у народну гру “Мак”.

 Усі стають у коло і співають, а всередині дві дівчинки або хлопчик і дівчинка показують, як копають на мак, як сіють мак і т.д.

 

  • Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як копають на мак?

- Ой так-так копають на мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як сіють мак?

- Ой так-так сіють мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як скородять мак?

- Ой так-так скородять мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як шарують мак?

- Ой так-так шарують мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як проривають мак?

- Ой так-так проривають мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як підгортають мак?

- Ой так-так підгортають мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як росте мак?

- Ой так-так росте мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як зжинають мак?

- Ой так-так зжинають мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як їдять мак?

- Ой так-так їдять мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як вяжуть мак?

- Ой так-так вяжуть мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як важать мак?

- Ой так-так важать мак.

 

- Ти, горобчику-пташко, (2)

Чи не був же ти в нашім садку,

Чи не бачив ти, як продають мак?

- Ой так-так продають мак.

 

 

 Після цього двоє інших дітей стають у коло, і гра продовжується.

 5). Ніжність “малюємо” – добре пильнуємо.

 Науковці.

 Трав’яниста лікарська рослина родини лілейних, багаторічна  росте галявинками, розмножується кореневищем, має духмяні білі дзвіночки, які розцвітають у травні.

 Фольклористи.

 Загадка

  Намистинок разочок

  Зачепився за листочок.

 Поети про символ ніжності.

  Біленьки перлинки

  У лісі зявились,

  І пахощі в лісі

  По колу розлились.

  Травневі конвалії

  Радо буяють – звсідусіль

  До лісу гостей зазивають.

      (І.Гаркуша)

 

 6). “Малюємо” кохання – майбутнього пізнання.

 Науковці.

 1. Багаторічна кущова рослина з великими запашними квітками червоного, рожевого, білого або жовтого кольору із стеблами, вкритими колючками.

 2. Квітка цієї рослини.

 Фольклористи.

 Прислів’я

 Нема бджоли без жала, а троянди без колючок.

 Поети про троянду.

  Парася по садку гуляла

  З троянди квіточку зірвала –

  Та шпильку в рученьку загнала

      (Л.Боровиковський) 

 

 Назвіть спосіб творення іменника і рученьку (суфікс еньк – зменшувально  пестливий).

 Підберіть синонім до слова “троянда” повна ружа.

 7). Відвертість “намалюємо” – і всіх, напевно, зачаруємо.

 Науковці.

 Травяниста рослина з блакитними, синіми, ліловими квітками, що нагадують маленькі дзвоники.

 Фольклористи. 

 Загадка

  Хоч і схожий він на дзвоник,

  Та тихесенько стоїть

  Скільки б я не колихала,

  Він не дзеленчить.

 Поети про квітку-символ ніжності.

  Ми дзвіночки,

  Лісові дзвіночки,

  Славим день.

  Ми співаєм

  Дзвоном зустрічаєм:

  День!

  День!

     (П.Тичина)

 

 На звучання якого музичного інструмента дуже схожа кінцівка вірша.

 8). Нарешті радість “намалюємо” – і безперечно всіх здивуємо.

 Науковці.

 Кущова рослина, яка цвіте кетягами, квітка чотирилиста. Має фіолетовий, білий кольори.

 Фольклористи.

 На цей раз буде загадка простою:

 Берем звичайне слово з двох складів –

Зелений кущ, який цвіте весною ...

Що це за слово? Хтось оприділив?

 Письменники про символ радості українського народу.

 Легенда “Бузина”.

 Одного разу молоде бузьченя, не розрахувавши своїх ще заслабких сил, упало в глибоку прірву, зламало собі ніжку і крило пошкодило. Бачив те нещастя старий чоловік. І хоч який був кволий і немічний, але підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Десь із місяць виходжував його, а коли ніжка і крило зовсім зажили, виніс надвір і відпустив до пташиної родини, яка вітала його радісним клекотанням...

 Восени полинули бузьки в далекий вирій. Минула зима... А коли з-за гір повіяли теплі весняні вітри, повернулися знову до хатини старого. Лиш не старі, а молоді: той самий, якого врятував він від загибелі, і його молода бузьчиха.

 І кожне з них принесло у дзьобові по зернині. Поклали ті зернята на долоню старому, і зрозумів він, що не прості то зерна, а чарівні, принесені з країв, де квітує вічне літо. І що тільки любов і вдячність підказали бузькам, які саме зерна потрібно принести старому.

 Оту зернинку, що приніс бузьок, посадив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузьчиха – над кручею. Поливав їх водою з джерела. І золили з тих зерен небачені тут раніше кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами: бузьків кущ – фіолетовими кетягами, а бузьчишин – білими, схожими на парасольки, суцвіттями. Отоді й назвав той вдячний чоловік бузьків кущ бузком, а бузьчишин – бузиною.

 Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб.

 А коли старого вже не стало на світі, розрослися оті кущі по всьому краю. І залишилися люди вдячні старому, що навчив їх робити з бузини ліки...

 V. Підсумок уроку.

Ось і виросли у квітнику

  Квіти мудрості народу пречудові

  А прикрасив його кущ бузковий

  Малюнок словами готовий!

  Прикметники нас привітали

  У віршах епітетом стали

  А вас, друзі, радо запрошую

  До фарб різнобарв’я у гості я

  Малюйте, мудруйте –

  І радість нам всім подаруйте!

 (У супроводі обраної мелодії учні малюють квітник “народної мудрості” фарбами).

 V1. Рекомендації учням до наступного уроку.

 Дізнатись про рослини-символи інших народів, скласти картку-презентацію за опрацьованою інформаційною схемою-опорою.

doc
Додано
26 лютого
Переглядів
121
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку