“Мудрості народної квітник"

Про матеріал

Матеріал допоможепоєднати набуті знання з мови, читання, народознавства; вдосконалити навички роботи над розрізненням віршованих та прозових творів; познайомити учнів з терміном “епітет”, виховувати зацікавленість у пошуці додаткових знань та пошанне ставлення до найкращих духовних надбань українського народу.

Перегляд файлу

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

ТЕМА УРОКУ: “Мудрості народної квітник (намалюємо “словами” – прочитаємо серцями: словесне малювання з метою спостереження трансформації знань про прикметник як частину мови на художній засіб у літературних творах)”.

Мета уроку: поєднати набуті знання з мови, читання, народознавство; вдосконалити навички роботи над розрізненням віршованих та прозових творів; познайомити учнів з терміном “епітет”, виховувати зацікавленість у пошуці додаткових знань та пошанне ставлення до найкращих духовних надбань українського народу.

Тип уроку: Інтегрований. Компоненти інтеграції: українська мова, читання, образотворче мистецтво та музика, народознавство.

Перебіг уроку

1. Організаційний момент. На дошці малюнок, на якому замість квітів у квітнику ростуть “вдячність”, “чистота”, “тривога”, “ніжність”, “кохання”, “відвертість”, “радість”. А поруч слова, які зачитує вчитель:

Нехай мольбертом стане зошит,

А фарбами послужать нам слова.

І ось на радість людям, друже,

Чудовая картинка ожива!!!

П. Мотивація навчальної діяльності. А чи цікаво вам дізнатись, що за квіти насправді виросли на нашому квітнику народної мудрості і як зошит зможе обернутися на мольберт?! Отже спробуємо помалювати словами!

Ш. Актуалізація опорних знань. А перепусткою у майбутній барвистий світ нашого квітника стане ця скарбничка запитань, яку я буду вважати скарбом, який ми знайдемо, по-перше, розпушуючи нашу землю-матінку, щоб зела виростали та свято наше прикрашали.

Які типи текстів вам відомі?

Яка, на вашу думку частина мови переважає в описах?

Які перетворення чекають на прикметники у поетичних описах?

Яким же словом-терміном слід назвати прикметники в художній літературі (тобто на уроках читання)? Увага! Використання випереджувального принципу навчання: епітети.

1V. Робота над новим матеріалом.

Вступне слово вчителя.

На попередньому уроці ми сформували три бригади садівників народної мудрості, а саме:

науковці;
фольклористи;
літературознавці.

Отже, спробуємо “малювати” словами квітку-символ вдячності українського народу за принципами, окресленими у схемі-опорі на нашій дошці.

Презентація схеми-опори

Інформація про квітку Квітка-символ у Поети та письмен-

з використанням ен- фольклорних ники про обраний

циклопедичного ма- творах символ

теріалу (науковці).

3. Проведення “словесного малювання”:

1). “Малюємо” квітку-символ вдячності у нашому “квітнику народної мудрості”.

Науковці.

Це трав’яниста рослина з квітками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередка.

У фольклорних творах.

Загадка.

Стоять в лузі сестрички, золотенькі очі, білі вії .

Поети про квітку-символ.

Росте ця лікувальна квітка

Опріч лісів, іще в полях.

Малі й дорослі знають всі,

Аби її добути влітку.

Шовково коси пломеніють

Коли настоєм їх помиють,

А що скажіть, за квітка, дітки?

(М.Романенко)

З яким видом загадки зустрілись? Акровірш.

Золотенькі очі прикметник став яким літературним засобом? Епітетом.

2). Ну а тепер ми “намалюєм” чистоту.

Науковці.

Цибулинна рослина з прямим стеблом і великими, форми дзвона, білими або різнобарвними квітками.

У фольклорних творах.

Загадка.

Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті.

Поети про квітку-символ.

Місяць на хвилях – наче багаття...

Білі лілеї, срібне латаття.

(Р.Коваль).

Провідміняйте (усно) обране вами словосполучення “прикметник + іменник”.

3). Тривогу “малуємо” – нулю, не нудьгуємо!

Науковці.

1. Трав’яниста рослина з довгим стеблом і великими квітками що дає кулястий плід, наповнений дрібним насінням, квітка цієї рослини.

2. Насіння цієї рослини.

У фольклорі.

Загадка

Стоїть тичка на тичці масничка,

А в мазничці сто зернець –

Хто відгадає, той буде молодець.

Поети про символ тривогу.

На сірій скелі мак цвіте,

І вітер злий його гайдає.

(О.Олесь)

Нове інформаційне навантаження (вчитель):

Існують такі фразеологічні звороти зі словом “мак”.

“Сісти саком – потрапити в біду”; “зазнати поразки, невдачі”. Утерти (дати) маку кому – побити когось. Стерти на мак кого – провчити.

Складіть речення зі обраним фразеологізмом на вибір.

4). Рухлива хвилинка-відпочинок.

Давайте пограємо у народну гру “Мак”.

Усі стають у коло і співають, а всередині дві дівчинки або хлопчик і дівчинка показують, як копають на мак, як сіють мак і т.д.

Ти, горобчику-пташко, (2)