У Франції до дітей приходить не Дід Мороз, а дід Пер Ноель в шубі, червоному ковпаку і дерев'яних черевиках. Пересувається він верхи на віслюку. Діти вірять, що Пер Ноель потрапляє в дім крізь димохід і кладе їм гостинці в підготовлене перед каміном взуття. Дорослі в цей день танцюють у червоних ковпаках, веселяться, жартують, обсипають один одного конфетті.
Номер слайду 3
В Італії святкування починається 6 січня. Напередодні свята дітлахи підвішують панчохи біля каміна. Вони сподіваються отримати багато смачних і чудових гостинців. Тільки дарує їх тут не Дід Мороз, а добра фея на ім'я Бефана. Діти вірять, що вона прилітає на мітлі вночі, відкриває всі двері в будинку особливим золотим ключиком і наповнює їх панчохи всілякими подарунками. Бефана любить слухняних і вихованих діточок. Той, хто цілий рік лише пустував отримає в нагороду тільки чорний вуглик і жменьку попелу.
Номер слайду 4
На Кубі в цей день прикрашають хвойне дерево араукарію або навіть просто пальму. Тут існує цікава традиція напередодні святкування наповнювати водою всі відра, глечики та тази в будинку. Опівночі цю воду виливають з вікон. Вважається, що таким чином люди захищають свій будинок від негараздів та нещасть. Поки годинник не встиг пробити 12, кожен повинен обов'язково встигнути з'їсти дванадцять виноградин і загадати бажання. Тоді можна бути впевненим у тому, що весь рік буде супроводжувати удача, мир та процвітання. Свій Дід Мороз тут теж є. Тільки він не один. Їх на Кубі цілих три: Вальтасар, Гаспар і Мельхіор.
Номер слайду 5
Фінляндія вважається справжнісінькою Батьківщиною Діда Мороза. Щоправда, тут його називають Йоулупуккі. Опівночі фіни виходять на вулицю й масово запускають феєрверки. Потім вдома вони ворожать на майбутній рік. Зазвичай це роблять на воску та олові. В одному з міст Фінляндії — Кемі проходить щорічний сніжно-крижаний фестиваль. Поблизу цього міста розташований і сніжно-крижаний замок розміром 20 тисяч квадратних метрів — гордість усієї країни.
Номер слайду 6
В Австрії символами удачі та достатку в Новому році здавна вважаються сажотрус і свиня. За давніх часів у Новий рік, коли на вулиці з’являвся сажотрус, люди бігли за ним, намагаючись доторкнутися й забруднитися сажею. Згідно зі звичаєм 1 січня на обід потрібно їсти свинину (на щастя), хрін (на здоров’я) і зелений горошок (щоб гроші водилися). Монетний двір у Відні вже не один десяток років чеканить до Нового року спеціальну монету-сувенір, на якій зображено хлопчика верхом на свині.
Номер слайду 7
Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний сніп. Знизу робили розгалуження, щоб дідух міг стояти. Верхівка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки дідуха обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка. В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з першого зажинкового снопа.