Мультимедійна презентація до уроку з охорони праці на тему "Законодавство України з охорони праці". Предмет "охорона праці" вивчається здобувачами оствіти при освоєнні освітньо-кваліфікаційного рівня "кравець, закрійник", "перукар (перукар-модельєр), манікюрник".
ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІПроблема створення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 10 років тому на виробництві щорічно травмувалося 125 000 працівників, з них гинуло майже 3 000. Проте, справжній стан охорони праці та рівень виробничого травматизму на той час замовчувалися. З цих причин багато важливих невідкладних наукових і виробничих завдань з питань умов праці зовсім не вирішувалося.
Викликає занепокоєння стан охорони праці та забезпечення соціальних гарантій на підприємствах недержавного сектору економіки, який збільшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадків, свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу,відпочинку, ухиляння від виплат і компенсацій за заподіяну шкоду від нещасних випадків.
Основні статті Закону України «Про охорону праці»Стаття 1. Визначення понять і термінів. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Закон України «Про охорону праці»Визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці. Регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Закон України "Про охорону праці" включає 9 розділів 1 "Загальні положення";"Гарантії прав громадян на охорону праці";"Організація охорони праці";"Стимулювання охорони праці";"Нормативно-правові акти з охорони праці";"Державне управління охороною праці";"Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці";"Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці";"Прикінцеві положення".
Стаття 5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору. Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи. Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праціСтаття 8. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами. Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смертіСтаття 10. Охорона праці жінок. Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх. Стаття 12. Охорона праці інвалідів. Стаття 17. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Стаття 18. Навчання з питань охорони праціСтаття 19. Фінансування охорони праці
Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праціПрацівник зобов'язаний:дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
До початку роботи роботодавець зобов'язаний: Роз'яснити працівникові його права і обов'язки; Проінформувати під розписку про умови праці;Ознайомити працівника з правилами внутрішнього розпорядку;Визначити працівникові робоче місце;Забезпечити необхідними для роботи засобами;Проінструктувати працівника з питань охорони праці.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нова редакція 01.01.2015р. 1. Гарантує право громадян на соціальний захист в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.2. Створює правове поле, фінансові та організаційні механізми для успішного розв'язання триєдиного завдання: Запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням;Відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві;Компенсації потерпілимматеріальних збитків внаслідок ушкодження здоров'я.
Кодекс законів про працю України. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Міжнародне законодавство про охорону праціМОП (Міжнародна організація праці) була створена у 1919 р. як автономна інституція при Лізі Нації, а з 1946 р. – як перша спеціалізована установа ООН (Організацій об’єднаних націй). Головною метою МОП, згідно з її Статутом, є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників усіх країн.
До основних напрямів діяльності МОП НАЛЕЖАТЬ:-УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ПРАЦІ ШЛЯХОМ РОЗРОБЛЕННЯ ТА УХВАЛЕННЯ НОРМАТИВНИХ АКТІВ (КОНВЕНЦІЙ І РЕКОМЕНДАЦІЙ) З ПИТАНЬ УМОВ ПРАЦІ І ЖИТТЯ ПРАЦІВНИКІВ;-РОЗРОБЛЕННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ, СПРЯМОВАНИХ НА ВИРІШЕННЯ ВАЖЛИВИХ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ПРОБЛЕМ ( ЗАЙНЯТІСТЬ, УМОВИ ПРАЦІ ТА ІН.)-НАДАННЯ ДОПОМОГИ ДЕРЖАВАМ-ЧЛЕНАМ МОП В УДОСКОНАЛЕННІ НАЦІОНАЛЬНОГО ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТА, ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ, ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ ШЛЯХОМ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ПРОГРАМ ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА, ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТА ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Згідно із ст. 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється:застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці;залучення жінок до підняття і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного й побутового обслуговування);Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітніх дітей, регулюються чинним законодавством.
Відповідно до Закону, забороняється Застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 11 Закону). Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 години на тиждень для підлітків 14 – 15 років і 36 годин для підлітків 16 – 17 років. Обов'язковим має бути рівномірний розподіл робочого часу по днях п'яти- або шестиденного робочого тижня. Роботодавець повинен забезпечити обов'язкове проходження працюючими в нього підлітками попереднього і наступних періодичних медичних оглядів.
Необхідно ввести такий механізм управління охороною праці, щоб роботодавцям було економічно не вигідно мати шкідливі і небезпечні умови виробництва. Забезпечити фінансування витрат, пов’язаних з виплатою компенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по інвалідності і у випадку смерті годувальника. Організувати надійну систему медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві. Значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.