Слово «procrastination» англійського походження і означає «відкладання з дня на день». Йдеться про справи, які людина не хоче виконувати цієї хвилини, а шукає приводи відкласти все на потім. Прокрастинація — це схильність постійно відкладати важливі справи, що призводить до проблем та негативно впливає на психіку. Такий стан може спричинити стрес, почуття провини, втрату продуктивності, занижену самооцінку, депресію. ПРОКРАСТИНАЦІЯ
У психології стан характеризується як добровільна затримка у реалізації запланованого, попри можливі наслідки. Прокрастинатор — людина, яка схильна відкладати справи, хоча й розуміє, що її дії чи бездіяльність не дадуть належних результатів, а можуть завдати шкоди. Але навіть думка про виконання завдання начебто позбавляє сили. Психологічна природа стану
Насамперед, важливо зрозуміти, що прокрастинації піддаються всі. Вона долає більшість людей, коли ті втомилися або занудьгували, але для деяких перетворюється на справжню залежність. Такі люди цілий день уникають роботи, щоб потім піти додому і працювати до пізньої ночі, відчайдушно намагаючись закінчити те, що могли завершити до обіду.
Спочатку можна подумати, що прокрастинація — це звичайна людська лінь, яка часто не дає розвиватися і виконувати задумане. Але ці поняття мають кардинальну відмінність. Лінива людина не має бажання щось робити, але її такий розклад влаштовує і не турбує. У той же час, прокрастинатор хоче щось зробити, але не може почати. Прокрастинуючого гнітить таке становище, що викликає негативні психологічні ефекти. Як відрізнити прокрастинацію від ліні
Зазвичай людина оцінює події щодо їх небезпеки з допомогою низки мозкових структур, а лобові частки мозку допомагають вибрати правильну модель поведінки. Однак структури мозку прокрастинатора стикаються там, де перемагають емоції. У такому разі у людини виникає безліч неспокійних думок, і вона відкладає свої справи. Щоб зняти напругу, займається чим завгодно, аби тільки не виконувати основні завдання. Проте задачі нікуди не діваються, а лише накопичуються, що вбиває геть-чисто мотивацію. Сам механізм прокрастинації описав американський учений Нейл Фьоре, розглянувши завдання у різних інтерпретаціях. Для прикладу він узяв дошку, якою необхідно пройти. Коли предмет лежить землі, проблем подолати її немає. Але тільки пересунувши дошку на висоту, людина починає шукати способи відтягнути момент, боїться. Але коли за спиною людини починається пожежа, у неї не залишається іншого виходу, як пройти дошкою над прірвою. Так людина чинить і в житті зі справами. Якщо трапляється якась причина не виконувати завдання, вона відтягуватиме момент ікс. Але як тільки уявна пожежа «лоскотатиме її за п’яти», вона змушена буде гнати галопом до мети. Механізм прокрастинації
Прокрастинацію ділять на кілька великих груп: Побутова звичка відтягувати повсякденні справи, які нескладно відкласти. Це прості звичайні відносини як прибирання в будинку або наведення порядку в шафі. Невротична - прояв підвищеної тривожності через постійний страх змін. До такого виду можна віднести будь-які види переїздів чи зміни виду діяльності. Академічна - невиконання навчальних та робочих завдань, відкладання до останнього моменту. Такий вид знайомий багатьом студентам, які не могли взяти себе в руки та розпочати писати дипломну роботу. Прокрастинація у прийнятті рішень - складність вибору та зупинка на одному з варіантів, навіть якщо все детально обдумано. Людина сумнівається у своїх силах, тож не починає діяти. Компульсивна - нерішучість і звичка тягнути час, які проявляються у всіх сферах життєдіяльності. Прокрастинатору складно зібратися з думками і почати роботу, він шукає приводи уникнути її. Види прокрастинації
Причин прокрастинації чимало. Щоб знайти, як боротися з цим станом, важливо знати його причини. Ось перелік основних: Передчуття проблем. Коли людина знає, що її результат приречений на провал, виникає бажання відтягнути момент-фіаско. Страх успіху. Боязнь успішності іноді навіть сильніша за передчуття невдачі. Багато хто боїться відповідальності, яка з’являється разом з успіхом, та подальших помилок. Адже у суспільстві існує хибна думка, що успішна людина не має права на помилку. Прихований гнів. Якщо зовнішні обставини вплинули на вас психологічно, вам стає прикро, з’являється злість. Емоції можуть стати перепоною для виконання запланованого. Чому виникає прокрастинація
Перфекціонізм. Перфекціоністи прагнуть виконати завдання ідеально. Але більшість ідеалістів страждають на жахливу невпевненість у своїх силах. Їхня планка настільки висока, що вони не починають щось робити, щоб результат не вдарив по самооцінці. Втрата сенсу. Коли людина втрачає сенс у тому, що робить, навіть сама думка про завдання, пов’язана з цією діяльністю, викликає неприязнь. Невміння планувати. Це невміння правильно організовувати свій час. Така якість призводить до того, людина може порушувати дедлайн (термін здачі завдання) з негативними наслідками для нього. Перевтома. Відсутність ресурсів для виконання завдань може стати головною причиною небажання щось робити.
Крім того, що відкладання справ може негативно вплинути на навчання чи роботу, це може призвести до розвитку психосоматики, а саме психічних розладів. Вчені з’ясували, що прокрастинація призводить до синдрому хронічної втоми, порушення обміну речовин, вегетосудинної дистонії та інших порушень в організмі. Прокрастинація може призвести до психологічних проблем: заниження самооцінки; підвищення тривожності; виникнення почуття сорому та безпорадності; виникнення стресу, депресії, вигоряння, занепаду сил. До чого може призвести відкладання справ
Прокрастинатор відчуває тиск від важливого завдання і намагається уникнути провалу, зволікаючи з моментом включення в роботу. У його організмі відбувається безліч процесів, які переважно несприятливо впливають на нього загалом. Людині варто подолати стресовий стан на благо свого здоров’я. Заспокоївшись і перезавантажившись, справи підуть у правильному напрямку. Пауза допоможе уникнути помилок та критичних результатів. Невелика перерва для перезапуску завжди буде корисною, головне - дотримуватися міри відпочинку. Яка користь від прокрастинації
Прокрастинація проявляється у саботуванні виконання важливих доручень. Часто це стосується робочих моментів. Наприклад, співробітнику доручили виконати у певний термін складний проєкт. Почуття обов’язку не мотивує його, а, навпаки, гнітить. Він шукає тисячі причин, не сідає за роботу, відкладає завдання на завтра. У нього виникають думки про те, що за невиконання його звільнять. Здавалося б, це найсильніша мотивація. Проте щоразу, коли людина про це думає, у неї опускаються руки. Прокрастинація триватиме доти, доки людина не почне і не закінчить справу. Приклади проявлення прокрастинації
Не існує універсального способу. Але можна знизити її прояви. Варто відслідкувати, коли саме ми прокрастинуємо, з’ясувати чому та спробувати проконтролювати цей момент. Деякі люди страждають на хронічну прокрастинацію. Зовні вони нагадують депресивних і сумних хворих, які постійно скаржаться на життя, а особливо на брак часу. Насправді, боротися з прокрастинацією можливо і навіть потрібно. Для цього варто дотримуватись простих правил. Як боротися з прокрастинацією
Якщо в людини є цілі, вона йде до них завзято і досягає, то розстановка життєвих пріоритетів дозволить приймати правильні рішення. У такому разі ви можете скористатися такими способами: Постановка довгострокових, середньострокових та короткострокових цілей. Класифікація намірів допоможе чітко та грамотно підходити до їх виконання. Виділення важливих галузей. Розставте пріоритети в залежності від важливості на певний період у вашому житті. Визначитися з життєвими цілями
Погляньте у перелік ваших цілей на сьогодні. Якщо там відсутній тривалий час за соціальними мережами та відеоіграми, то швидше за все це зайве для вас. Дії, які марнують ваш час, можуть бути сигналом до прокрастинації. Відмовитися від зайвого. Сортувати справи. Коли ви поділяєте справи на важливі, термінові, менш важливі і не термінові, ви зможете розподілити час на них. Тайм-менеджмент допоможе вам грамотно розпорядитися своїми робочими годинами.
Правильне розподілення сил на певні завдання дозволяє запобігти вигорянню. Перемагає не той, хто найшвидше доходить до фінішу, а той, хто раціонально витрачає свої сили. Правильно розподіляти сили. Тренувати силу воліВажливо пам’ятати, що без зусиль не досягти результату, тож варто тренувати силу волі. Деяким може здатися це непосильним завданням. Але таке тренування може складатися з маленьких кроків, які щодня прогресуватимуть. Систематизувати роботу. У роботі має бути чітка логічна система, в якій ви розділите важкі завдання на невеликі та менш складні та поставите власні дедлайни.
Може здатися дивним, що подолати прокрастинацію можна за 15 хвилин. Психологи зазначають, що саме цього часу достатньо, щоби домовитися з самим собою. Це правило використовується на витрачання часу нецікавого, але важливого завдання. Найважче - почати, побороти себе і сісти за нудне завдання. Але якщо воно входить до ваших обов’язків, а у ваших планах немає того, щоб його порушувати, просто почніть робити. Попрацюйте 15 хвилин, потім можна відкласти. Але ви наблизитесь до результату й зможете продовжити розпочате. Такий психологічний прийом показує, що людина автоматично продовжуватиме роботу, і навіть найчастіше з азартом, щоб якнайшвидше закінчити. Позбавляємося прокрастинації: правило 15 хвилин
Прокрастинація - поширене явище у світі. Через безліч відволікаючих факторів, людина схильна налагоджувати важливі справи, приділяючи увагу марним. Варто правильно організувати свій час та сили для досягнення бажаних результатів. А у разі прокрастинації використовувати ефективні способи боротьби з нею. Висновок