Соціально-психологічні аспекти взаємодії учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання

Підготувала Наталія Самофал Комунальна організація (установа, заклад) «Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8» Шосткинської міської ради Сумської області

Освітній процес

Дистанційне навчання

Алгоритм дій для організації ефективної співпраці. 1. Визначте свої «слабкі» сторони. Якщо ви розумієте, що вам важко проводити заняття на дистанційці, визначте конкретні джерела проблем. Визначте можливу причину проблеми. Випишіть, у чому саме вам потрібна допомога. Що конкретніше розпишете, то швидше перейдете до наступного кроку. 

2. Подумайте, хто вам може допомогти. Якщо ви виконали перший пункт сумлінно, то легко знайдете людину, яка вам допоможе. Це можуть бути: класний керівник, викладачі інших предметів, батьки, адміністрація, бібліотекар, педагог-організатор, психолог, логопед, керівник гуртка, та навіть учні. 

Зверніться по допомогу. Найголовніший пункт. Інша людина не здогадається, що ви маєте певну потребу. Слід попросити про допомогу, сформулювати конструктивний запит. Разом із тим пам'ятайте, що співпраця – взаємний процес, тому будьте готові запропонувати допомогу; подумати, кому ви можете допомогти у відповідь та, звісно ж, визначити свої сильні сторони.

Освітній процес

Психологічні травми порушують нормальну організацію психіки і можуть зумовити:

В умовах воєнного стану важливо вміти надати першу психологічну допомогу учням та піклуватися про себе. Таку допомогу повинен вміти надати не лише практичний психолог, а і вчитель предметник.

Перша психологічна допомога – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають емоційне напруження та страждання.

Під час напружених емоційних станів у дитини: змінюється міміка, темп мовлення, з’являється метушливість, змінюється дихання, пульс, колір обличчя, можуть з’явитися сльози тощо.

Впровадження психологічних хвилинок Допомагає: впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу. Дає змогу дітям: розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації. Учитель має сам визначити, коли і у який час провести психологічну хвилинку. Інформацію можна отримати на сайті (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialnopedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykhdiy/vpravy-dlia-ditey-ta-pidlitkiv-iaki-perebuvaiut-u-stresoviy-sytuatsii-dlia-zniattiapsykhoemotsiynoho-napruzhennia/ ).

ПРАКТИКА ЗАЗЕМЛЕННЯ Термін “заземлення” ввів американський лікар та психотерапевт Лоуен (Lowen, 1972) і запозичив його з фізики. Лоуен вважав, що заземлення “виконує для енергетичної системи організму ту ж функцію, що і для високовольтного електричного ланцюга. Заземлення забезпечує роботу запобіжного клапана для викиду надмірного збудження”. Завдяки фіксації на стабільній опорі ми фокусуємося на відчутті безпеки, а не на тому, що нам загрожує, повертаємо собі стійкість.

Техніка «Обійми» Це видозмінений варіант обіймів, який допомагає відновити внутрішній спокій. Людині потрібні обійми, щоб вона почувалася щасливою, а отже, і здоровою. Праву руку згинаємо і кладемо на ліве плече. Ліву руку згинаємо і кладемо на праве плече. При цьому кожною долонею по черзі легенько поплескуємо по плечу. В так проговорюємо фрази: «Я-великий молодець», «Я розумничка/розумник»

Уявляємо ніби ми повільно задмухуємо свічку. Повільно видихаємо. Повторюємо 3-5 разів. Дихальні техніки

Важливо пристосовуватися до змін та зберігати буддійський спокій. Адже, як казав Чарльз Дарвін, «Виживають не найсильніші види та не найрозумніші, а ті, хто краще за інших пристосовується до змін».

І обов'язково дякуйте! Дякуйте кожному окремо та всім разом. Особисто й так, аби всі чули. Вдячність допоможе нам бути ближчими одне до одного та ефективно йти до спільної мети.