Мультимедійна презентація “Влада землі над людиною” (за соціально-психологічною повістю Ольги Кобилянської “Земля”)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ Тема: “Влада землі над людиною” (за соціально-психологічною повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Дисципліна: «Українська література»

Я – студент, Я – особистість творча. Я читаю, думаю, запам'ятовую. Я хочу дізнаватися щось нове.

Сила землі для селянина така велика, що вона не відпускає його від колиски аж до самої могили, формуючи його характер і світогляд. Іван Франко

ПЛАН Історія написання соціально-психологічної повісті Ольги Кобилянської «Земля». Тема, ідея, жанр, композиція твору. Образ землі в повісті. Характеристика сюжетних ліній: лінія життя старих Івоніки та Марійки Федорчуків; лінія Михайла й Анни; лінія Сави і Рахіри. 5. Проблематика та конфлікт повісті.

«Земля... Недалеко од Богуслава, коло Росі розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, на дні того яру блищать рядочками ставки в очеретах, в осоці, зеленіють левади, греблі, обсаджені столітніми вербами. На високих гривах гір, кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканина».

Іван Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім'я»

«І що я без землі? — вертілося у його похнюпленій голові.— Людський попихач... Наймит... Без землі — нема волі... Земля тебе годує... земля хазяїном робить... А без землі — усе пропало... і моя надія пропала...».

«- Що, сину? Пропала земля! Як пропала? Кажуть: суд одсудив. Краще б мені, сину, в домовині лежати, ніж таку звістку чути! — ледве вимовила... крізь сльози... »

Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

«Їхали ми цілий день. «Чия земля?» - питаємо. – «Терентія Гавриловича Пузиря». На другий день знову питаємо: «Чия земля?» - «Терентія Гавриловича». І тільки на третій день, надвечір, почалася земля Гаврила Афанасійовича Чобота. Ха-ха! Княжество! Ціле княжество! Німець, що зо мною їхав, дивувався, хитав головою, цмокав губами, а на третій день, сміючись, сказав: «У цього хазяїна більше землі, ніж у нашім герцогстві.»».

Іван Карпенко-Карий, «Хазяїн»

«А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле. На тім горбі копали жінки пісок, і звав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень. Ніхто не орав його і не сіяв, і межі ніякої на нім не було. Лиш один Іван узявся свою пайку копати і сіяти. Оба з конем довозили гною під горб, а сам уже Іван носив його мішком наверх.».

Василь Стефаник, “Камінний хрест”

Воля Марево, мрія Об’єкт захоплення й оспівування Визначний фактор соціального статусу на селі Важка, виснажлива праця Годувальни-ця, «всеплодю-щая мати» Мірило духовних цінностей РОЛЬ ЗЕМЛІ В ЖИТТІ ЛЮДЕЙ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – УКРАЇНСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ»

Письменники української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття, які розвивали реалістичну прозу

І ти, найкраща жінко, героїчна, прекрасна Ольго! Диха не вгаси, як не вгашала ти ніколи! Стрічная тобі любов од нас! Ти воскреси нам діяння народу: одвічная ти ж наша сило,— славна-бо ecи! П. Тичина

Чому літературознавці назвали повість Ольги Кобилянської «Земля» вершиною реалізму? У чому таємниця?

РЕАЛІЗМ (з латинської — суттєвий, дійсний) — художній метод, що полягає у правдивому, об'єктивному і всебічному відображенні дійсності засобами, властивими тому чи іншому виду мистецтва. ТИПОВИЙ ОБРАЗ (з грецької «тип»— відбиток, образ, зразок) — 1.яскравий художній образ-персонаж, у якому багатство індивідуальних рис органічно поєднане з характерними рисами людей певної епохи, групи; 2. це велике узагальнення, що подається у вигляді конкретної особи, літературного образу.

ЯКУ РОЛЬ ВІДІГРАЄ ЗЕМЛЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ, ЯК ФОРМУЄ ЇЇ ХАРАКТЕР І СВІТОГЛЯД?

1. Для Марійки Анна і Рахіра були однаково небажаними невістками, Івоніка ж ставився до дівчат по-різному. Чому? Хто з батьків мав рацію? 2. Чи виховували належно Федорчуки Михайла і Саву? У чому помилки такого виховання? 3. Хто більше любив свою кохану: Сава Рахіру чи Михайло Анну?

4. Сава ворогував з батьками і Михайлом. Чи поглиблювала цей конфлікт Рахіра? З якою метою? 5. Рахіра вічно почувала себе ображеною Марійкою. Чи була правда на її стороні? Як ви думаєте, чи справедливо стави­лась Федорчучка до своєї сліпої на одне око сестри, Рахіриної матері? 6. Чому Михайло втаював свої стосунки з Анною? Як ви оцінюєте його поведінку, коли Анна опинилася на становищі покритки?

7. Є така думка, що кожна жертва певною мірою винна в своїй смерті. Чи стосується це Михайла? Чому? Куди він мав іти в ту ніч, коли знайшов причину йти з братом в ліс? 8. Як село поставилося до смерті Михайла? Чи знали люди, хто вбивця? Чому мовчали? Як ви оцінюєте це? 9. Чи показано страждання Сави-злочинця? Як показано? Чи викликає молодший брат співчуття?

10. Як ви розцінюєте слова старого Федорчука, що земля повинна переходити в порядні руки? Чи є істина в цих словах?

Тема. Влада землі над селянами. Ідея. Ольга Кобилянська стверджує думку про те, що тільки знищення приватної власності над землею приведе людину до визволення з-під влади землі. Земля повинна бути для людини, а не людина для землі, бо коли трапляється навпаки, то це може призвести до такого страшного гріха як братовбивство.

Жанр. Соціально-психологічна повість – це прозовий твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, який передається шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень, переживань .

Експозиція Опис села Д., де будуть відбуватися події, зображені у творі. Зав’язка Весілля Парасинки, доньки Докії та Василя Чоп’яків. Розвиток дій Висвітлення кохання між Савою і Рахірою, Анною та Михайлом, їх принципи життя, похід Михайла до війська та довгоочікуване повернення. Кульмінація Вбивство Михайла Савою. Розв’язка Заподіяний злочин відвертає Саву від землі і жене на заробітки в Молдавію. Анна виходить заміж за Петра, Івоніка і Марійка залишаються самі.

Сюжетні лінії: лінія життя старих Федорчуків; лінія Сави і Рахіри; лінія Михайла й Анни.

Івоніка Федорчук 1. Любов до землі. 2. Працьовитість. 3. Любов до обох синів. 4. Краще ставлення до старшого сина. 5. Віра в те, що Сава зміниться. 6. Приховування своїх переживань. 7. Доброта. 8. Інтуїція. 9. Несподівана різкість у ставленні до дружини. 10. Страх втратити Саву.

Марійка Федорчук 1. Скупість. 2. Добра дружина. 3. Хороша господиня. 4. Любов до синів. 5. Нестриманість вдачі. 6. Зневага до бідної наймички, мрія про багату невістку. 7. Материнське передчуття біди. 8. Розпач від горя. 9. Страх втратити Саву. 10. Жорстокий осуд сина-братовбивці.

Михайло Федорчук 1. Виняткова зовнішність. 2. Втручання у братове життя. 3. Відраза до зброї. 4. Задоволення від праці на землі. 5. Щирість почуття любові до Анни. 6. Несвідоме передбачення смерті. 7. Непристосованість до змін у житті. 8. Слабкодухість. 9. Постійно під опікою батьків. 10. Поблажливо-зверхнє ставлення до брата.

Анна 1. Відчуття себе обділеною долею. 2. Чесна вдача дівчини. 3. Здатність до передчуттів. 4. Постійне цькування у сім’ї. 5. Працьовитість. 6. Щира любов і довіра до Михайла. 7. Невпевненість у собі, заляканість. 8. Здатність виступити проти вбивці. 9. Вистраждане щасливе життя.

Сава Федорчук 1. Всепоглинаюча любов до Рахіри. 2. Неврівноваженість вдачі. 3. Захоплення зброєю. 4. Відчуття, що брата люблять більше. 5. Постійні докори батьків і брата. 6. Схильність до навіювання чужими людьми. 7. Злодійкуватість. 8. Приховування справжніх почуттів і намірів. 9. Страх перед покутою.

Рахіра 1. Лінивство. 2. Злодійкуватість. 3. Розв’язність поведінки. 4. Жадоба землі. 5. Ненависть до родичів. 6. Великий вплив на Саву. 7. Нездатність до співчуття.

Проблеми: влада землі; бездуховність; сімейні стосунки; відступ людини від християнських норм поведінки; батьки і діти; моралі в тогочасному суспільстві; відповідальність за любовні стосунки.

Конфлікт: Людина земля.

ЗЕМЛЯ природа жива істота мірило моралі рідна мати Центральний образ.

«У романі Кобилянська справді якнайповніше виявила риси свого таланту, але, на мою думку, досягла його меж. Концепція роману задумана тонко і добре викладена, персонажі твору окреслені чітко, і хоч, змальовуючи події, письменниця не виходить за межі одного села, щоб дати картину широкого рівня буковинського народу, цілісність його пройнята таким емоційним настроєм, що це надає «Землі» особливого гонору».

«Самий сильний чи оригинальный женский талант в австрийской Руси — О. Кобилянська, уроженка Буковини. Її «Земля» — роман из крестьянской жизни, исполненный глубокой поэзии й рисующий потрясающую драму братоубийства из-за обладания землей».

«Пишу до Вас під свіжим враженням од Вашої повісті «Земля». Я звичайно багато читаю, але признаюся, що давно читав щось таке гарне, таке захоплююче, як «Земля». Я просто зачарований Вашою повістю,— все: і природа, і люди, і психологія їх — все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи за пережиті емоції, я радів за нашу літературу».

«Ольга Кобилянська – міцна, незалежна гірська натура, шляхетна й гордовита, як думка орлів. Поважна мрійність, задума, меланхолійність, смуток».

«В Ваших творах я бачив те, що так рідко зустрічаєш у наших доморослих українських авторів — пульсація живої мислі, почуття краси і тонке її розуміння».

На занятті я: дізнався (лася)… зрозумів (ла)… найбільші труднощі відчув (ла)… навчився (лася)… .