Мультимедійна презентація як сучасний засіб навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опис власного досвіду з теми:

«Мультимедійна презентація як сучасний засіб навчання»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано  методичною радою управління освіти адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради

 

Протокол № ________ від ___________ р.

 

Рецензенти:  Грищенко Н.М., заступник директора з навчально-виховної роботи , спеціаліст вищої категорії.

 

Автор-упорядник: Салій Зоя Олександрівна, вчитель української мови та літератури ХЗОШ № 10, спеціаліст вищої категорії.

 

Прикмети постмодерного мистецтва й сучасні українські культурні генерації

-Харків, 2015.-24 с.

Зміст анотації : Використання комп’ютера на уроці сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Також забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду.

 

1. Реєстраційний номер ____________________________________

2. Напрям суспільно-гуманітарна освіта

3. Розділ  українська мова та література

 

Експерти

П.І.Б.	Дата	Загальний бал	Підпис
Середній бал

 

Голова комісії __________________________________________________

П.І.Б.      підпис

 

Дата _________________________________________________________

 

Моя життєва позиція

•                            Найвища цінність – особистість учня.
•                            Сприймай дитину серцем і розумом.
•                            Виховуй власним прикладом.
•                            Будь невтомним мислителем, шукачем знань.
•                            Пам'ятай: вчинки і настрій учителя відбиваються на душевному стані дитини.
•                            Умій визнавати провину, учись вибачати і вибачатись.

Учитель - це усмішка, радість, спокій і підтримка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Інформатизація освіти – один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання  під час вивчення будь-якого предмету.

Комп’ютер реально стає сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об’єкти та події. Більшість вчителів зазначають, що учні часто випереджають багатьох освітян в використанні комп’ютерів і телекомунікаційних технологій. Особливо важливим є те, що, сучасні комп’ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об’єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об’єкту, який досліджується.

На моє переконання, на кожному уроці української мови та літератури з будь-якої теми, мультимедійні технології допомагають створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран, формування в них самоосвітніх навичок і вмінь, глибокого аналізу мовних процесів. При цьому нові засоби навчання дозволяють органічно поєднувати інформаційно-комунікативні, особистісно-орієнтовані технології з методами творчої та пошукової діяльності. Вважаю, що впровадження мультимедійних презентацій у навчальний процес є невід`ємною частиною роботи на уроках української мови та літератури, оскільки суттєво підвищується ефективність навчання.

             Методична проблема, над якою працюю: «Мультимедійна презентація як сучасний засіб навчання»

Мета дослідження − визначення ефективних форм і методів застосування мультимедійних презентацій на уроках української мови та літератури.

Для досягнення мети необхідно виокремити наступні завдання:

– розкрити специфіку використання наочних засобів навчання на уроках української мови та літератури;

– визначити умови ефективного застосування мультимедійних технологій на уроках української мови та літератури як засобів навчання і способів спілкування вчителя та учня;

– розробити методичні рекомендації щодо застосування мультимедійних презентацій.

 

 

 

Основні завдання:

1.              Розвивати у дітей креативне мислення.
2.              Навчити по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст.
3.              Повніше  й точніше висловлювати свої думки.
4.              Проявляти свої індивідуальні можливості.
5.              Подолати певні труднощі в навчальній діяльності.
6.              Будувати творчий процес майже самостійно.

Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Також забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду.

Актуальність  досвіду, його  практична значимість:

• Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
• Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
• Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
• Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;
• Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Основна ідея дослідження, його інноваційна значущість  полягає у розвитку  та реалізації потенціалу навчального матеріалу з використання мультимедійних  можливостей електронних  засобів  навчання  при  вивченні  української мови та літератури  для формування в учнів стійкої позитивної мотивації до систематичного  здобуття знань.

ХХІ століття –  час переходу до високотехнологічного інформа-ційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення. Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери  повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.

Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності,творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і

цікавим. Також забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання,

розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

На сучасному  етапі розвитку педагогічної науки та практики роль мультимедійних технологій у навчанні визначається, насамперед, у розширенні уявлень про засоби навчання. Констатуємо появу новітнього технічного засобу навчання, для використання якого в навчально-виховному процесі необхідно використовувати апаратні та програмні засоби, що реалізують мультимедійну технологію.

Результативність дослідження використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури

Перед тим, як розпочати роботу з комплексного застосування інформаційних технологій, я провела дослідження ефективності використання мультимедійного супроводу навчальних занять з української мови та літератури. Виявилося, що рівень сприйняття інформації учнями зріс майже вдвічі.

Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаю  такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти. Серед зазначених технологій використовую такі їх види:

–         Інформаційні технології;

–         Електронні підручники;

–         Окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації;

–         Розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один формат – презентації, web-сторінки).

У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів. Найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерних систем навчання.

Працюючи в класах, де використовуються мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначається такими перевагами: краще сприймається учнями матеріал, зростає зацікавленість, відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочуються види робіт, що стомлювали учня. Використовую різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлюю динамічне подання матеріалу, забезпечую умови для формування самооцінки учня.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовую на уроках української мови та літератури, можна стисло визначити так:

–         посилення мотивації навчання;

–         активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);

–         індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;

–         урізноманітнення форм подання інформації;

–         урізноманітнення типів навчальних завдань;

–         створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;

–         постійне застосування ігрових прийомів;

–        забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії.

Форми й місце використання мультимедійної презентації на уроці залежать, звичайно, від змісту цього уроку, мети. Тим не менше, моя практика дозволяє виділити деякі загальні, найбільш ефективні прийоми застосування. Вони можуть використовуватися на наступних етапах (з відповідною метою і наповненням):

1. При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.

2. При закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для вчителя – засіб якісного контролю засвоєних знань.

3. При перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним – забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування).

4. При вирішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконати малюнок, скласти план рішення і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи за цим планом.

5. Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.

6. Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.

Починаючи розробку авторських презентацій я ознайомилась з напрацюваннями колег-педагогів з цього питання, як теоретичними, так і практичними.

Для себе я визначила пріоритетні різновиди чи типи презентацій:

• презентації для повторювально-узагальнюючих уроків;

• презентації що містять повноцінний методичний супровід уроку.

• презентації для подачі і закріплення нового матеріалу;

• учнівські презентації, як навчальний продукт уроку.

Кожного разу, готуючись до уроку, думаю,  як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі,  як привернути інтерес учня до навчання, до свого предмета, як домогтися, щоб учень, який не виконує домашні завдання і «відсиджує» уроки в школі, став працювати.

Вважаю, що у сучасному інформаційному просторі дана технологія є актуальною. Ідея досвіду  допомагає мені підняти  на   новий рівень освоєння навчального матеріалу.

Отже, впровадження та застосування мультимедіа технологій в навчальний процес – важлива дидактична умова формування особистісних якостей учнів. Це дозволяє вчителеві отримати ефективний інструмент педагогічної праці, що підсилює реалізацію її функцій, сформувати в учнів міцні знання шляхом активізації інтересу до навчання.

Таким чином, виконання зазначених завдань сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу в професійно – технічних навчальних закладах, якісній організації навчального процесу та формуванню високих морально-вольових та особистісних якостей учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробки уроків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок української мови

5 клас

 

Тема уроку:   Ділові папери.  Лист. Адреса.

Урок розвитку  мовлення.

Мета уроку: ознайомити учнів з ознаками офіційно-ділового стилю, сферами його вживання, правилами написання листів; формувати вміння та навички правильно визначати зміст і композицію листа, добирати потрібні слова та словосполучення, правильно писати адресу на конверті; виховувати мовленнєву культуру.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: робочі зошити, чисті поштові конверти, комп’ютер, проектор, екран.

 

Хід уроку.

 

І. Актуалізація опорних знань.

Сьогодні наш урок розвитку зв’язного мовлення незвичайний. До нас у гості завітає чарівна Українська Мова та її сини Стилі Мовлення. Отже, ми з вами повторимо стилі мовлення. (Додаток 1, слайд 1)

У зошитах учні записують стилі мовлення.

Для того ж, щоб дізнатися, яка тема нашого уроку, треба відгадати кросворди. (Додаток 2)

 

ІІ. Ознайомлення з темою та завданнями уроку. (Додаток 1, слайди 2-3)

1. Учні записують в зощитах тему уроку.
2. Зачитування листа від Української Мови.

Нещодавно, на адресу нашої школи надійшов незвичайний лист, адресований п’ятикласникам. Зараз я зачитаю вам його.

Добрий день, дорогі дітки!

До вас звертається любляча мати Українська Мова. Я надзвичайно щаслива, бо в мене багато дітей. Серед них найулюбленіші – Стилі Мовлення. Я дуже сумую за своїми синами. І з нетерпінням чекаю зустрічі з ними. Четверо зателефонували, що вже в дорозі, а п'ятий щось забарився. У нього завжди термінові справи, ділові зустрічі. Своєю неувагою він мене дуже засмучує, дітки. Допоможіть прискорити приїзд мого сина.

9 листопада 2011 р.                               З повагою до вас матінка Мова.

 

 

 

Давайте разом допоможемо матусі Мові.

• Як ви гадаєте, котрий же з синів Стилів Мовлення забарився з приїздом до матінки Мови?
• Що є характерним для офіційно-ділового стилю? (Додаток 1, слайд 4)
• Де використовується цей стиль? (Додаток 1, слайд 5)

Заходить Офіційно-Діловий стиль (учень 8 класу):

•      Доброго дня, дорогі дітки! Прямуючи до своєї матусі, я вирішив завітати до вас, бо чув од своїх доповідачів про ваш незвичайний урок і про лист, якого надіслала вам моя матінка. Я хочу, щоб ви теж уміли грамотно й правильно писати листи й оформляти конверти. Виконуйте завдання та вчіться. Бажаю успіху!

• Як ви вважаєте, чи потрібно вміти писати листи, адже можна комусь зателефонувати, надіслати телеграму чи відправити лист електронною поштою? Для чого потрібні листи?

Метод «Мікрофон» - учні висловлюють власні думки.

Отже, сьогодні ми приділимо увагу листам, бо листування – один із видів письмового спілкування.

Лист – це творчість кожної людини, проте існують основні правила ведення листування:ввічливий тон спілкування, увага до адресата, уміння писати про себе коротко, про інших – більше й детальніше, уміння писати про цікаві факти й події, обов’язково відповідати на одержані листи. В листах, як взагалі у мовленні, проявляється характер людини, її розум, знання, рівень культури і вихованості.

 

ІІІ. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

1. Складання «Асоціативного куща».

Які словесні асоціації виникають, коли почуєте слово «лист»? (Додаток 1, слайд 6)

2. Наукове повідомлення.

Вам, мабуть, буде цікаво дізнатися про історію листування та перші листи.

Повідомлення підготовлених учнів 8 класу. (Додаток 1, слайди 7-9)

Ще Давньому Єгипті створювали послання за встановленими формулами. Лист ніс не лише змістове навантаження, але й мав конкретні форми, яких писарі повинні були дотримуватися. Писарі мали знати архітектоніку письма, знати прийнятні стилі того часу, дотримуватися певних зразків написання.

Греція Першу концепцію написання приписують філософській школі Аристотеля. Ця теорія має ряд вимог:

1. ясність вираження думок
2. прояв своїх моральних якостей, наміри, добрий настрій
3. мова має бути зрозумілою, буденною, без словесних прикрас

Структура грецького листування :

• Вступна (прескрипт) частина,
• Основна (центральна) частина,
• Заключна (клаузула) частина

У важливих і офіційних посланнях вказувалися дата і час написання. За часи античності налічувалося близько 40 різновидів зразків написання листа. Серед відомих епістолярних митців можна назвати Сенека, його 124 листи до Луцилія, Цицерон, написав собі повчально-утішливого листа з настановами, поет Горацій і його поетичні листи.

Середньовіччя Епістолярний етикет з часом зазнає змін, у період середньовіччя набувають своїх характеристик п'ять складових написання листа

1. Привітання
2. Преамбула
3. Виклад (передача суті справи)
4. Прохання
5. Закінчення

Також були форми привітань до різних посадових осіб(імператор, король, духовна особа) і друзів. Були укладені так звані письмовики, це були книги з інструктажем правильного написання листів, вони були повні і неповні. Повний включав у себе: вступ, теорія стилю письма і грамоти, зібрання епістолярних формул, правових положень. Також були збірники стандартних висловів для звертання у листі(до прикладу твір Феофіла Коридаллевса «Твір про типи письма». Мистецтво написання листа було одним із навчальних предметів,їх викладачів називали «диктаторами», один із найвідоміших Іоанн Каетані і Альберіко Монтекассіно, разом вони обґрунтували закон акцентації(чергування наголошених і ненаголошених складів у фразі).

«Золотий вік» ХVIII ст.. З розповсюдженням друкарства і освіченості кількість посилань досягла в цей час неймовірних масштабів. Листи писалися державним особам, чиновникам, прийшла хвиля кореспонденції. Листи ХVIII ст.. діляться на дві групи: ділові та особисті, тобто службові або привітні. Перші ідуть до державних, другі до родинних архівів. Проте науковці не можуть віднести лист, до конкретно однієї групи, адже у приватних листах політичних діячів, поетів часто містяться свідчення, які є ціннішими, аніж актовий матеріал. ХІХ ст. З винайденням телеграфу і телефону, знижується інтенсивність листування і набуває іншої форми, здебільшого вітальної(листівки, поздоровлення з днями народження, зі святами). В кінці ХІХ ст. функція листування дещо змінюється, окрім інформативної і психологічної функцій, виникає установлення і підтримування ділових контактів. Ц е зумовило створення нових форм письмового звернення, комерційного листа. Такі документи часто несуть юридичну силу, для них виготовляється спеціальний іменний папір зі знаками-штемпелями, водяними знаками тої чи іншої установи чи особи.

Які ж бувають листи? (Додаток 1, слайд 10)

Типи листування В епістолярному жанрі розрізняють деякі типи листування:

— офіційне

— приватне

— публіцистичне

— любовне тощо.

4. Мовленнєва ситуація «Зустріч» (виконують учениці 8 класу)

• Привіт, Олю!
• Добрий день, Настю!
• Як ми давно не зустрічалися! За яким адресом ти зараз проживаєш?
• Я мешкаю не за адресом, а за адресою. Адрес – письмове звернення до особи, установи. Адреса – місце проживання особи, напис на конверті. Соромно тобі цього не знати. І чого тебе в школі навчають?!
• Ой, і знову ці нудні правила! Я так не люблю їх вчити! Без них можна обійтися. І зовсім мені не соромно! А от значення інших слів я знаю добре. Адресат – це той, хто надсилає кому-небудь листа.
• І неправильно! Давайте друзі, допоможемо Насті розібрітися в лексичному значенні цих слів.

Щоб ви не помилялися так, як Настя, я підготувала для вас пам’ятки.

Усім роздаються пам’ятки. (Додаток 3)

Прочитайте уважно, хто такий адресат, а хто – адресант; також запам’ятайте, що називають адресою та з яких частин вона складається.

5. Правила листування.

Існують також і загальноприйняті правила як спілкування, так і листування. (Додаток 1, слайд 11)

 

IV. Узагальнення знань.

1. Підпиши конверта. (Додаток 1, слайд 12)

Перед вами зразок конверта з адресами адресанта і адресата.

2. Завдання.

На заздалегідь підготовлених конвертах написати власну адресу й адресу того, кому ви відправлятимете свого листа.

3. Робота в групах за окремими завданнями. (Додаток 4).

 

V. Підсумок уроку. Метод «Мікрофон». (Додаток 1, слайд 13)

• Чи потрібні вам знання, які одержали на уроці?

 

VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці.

 

VІІ. Домашнє завдання. (Додаток 1, слайд 14)

Написати листа близькому другові.

 

 

 

Урок української літератури

5 клас

 

Тема уроку: Загадки. Особливості жанру й способи творення загадок. Будова й мова загадок.

Мета уроку: поглибити знання учнів про загадки, розкрити особливості відображення в них життєвих явищ;

розвивати образне й логічне мислення, творчі здібності п’ятикласників;

виховувати любов до усної народної творчості.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, робочі зошити, виставка збірок загадок, прислів’їв, приказок, листи паперу, олівці, комп’ютер, проектор, екран.

 

Хід уроку.

 

І. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з картками (додаток 1).

2. Фронтальне опитування.

• Який вид народних творів називається прислів’ям?
• Назвіть основні особливості прислів’їв.
• Що таке приказка?
• Чим прислів’я і приказки подібні і чим відрізняються?
• На які теми створено прислів’я?
• Чого вони навчають?
• Яку роль виконують прислів’я й приказки у мові?

3. Перевірка домашнього завдання.

Вдома ви повинні були написати твір-мініатюру на тему одного з прислів’їв (за вибором). Давайте послухаємо, як поралися з виконанням цього завдання учні класу.

Читання двох-трьох творів-мініатюр за бажанням учнів.

Перевірка якості завдання на картках.

Оцінювання роботи учнів.

 

ІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Бесіда.

Скажіть, чи сподобалося вам вивчати такий жанр фольклору, як прислів’я та приказки? Чим саме?

А зараз, давайте звернемо увагу на епіграф уроку. (Додаток 2, слайд 1). Що являє собою цей вислів?

Як ви думаєте, про який жанр усної народної творчості в ньому йде мова?

Тож саме про загадки, про народну мудрість, закладену в них, ми й вестимемо мову на нашому уроці.

Учні записують в зошити тему уроку. (Додаток 2, слайд 2).

Повідомлення завдань уроку. (Додаток 2, слайд 3).

Загадки, подібно до прислів’їв і приказок, створювалися дуже давно і були пов’язані з щоденним життям людей. Вони прожили довге життя, яке вимірюється тисячоліттями. Загадки охоплюють майже весь людський світ, усю природу, господарське, виробниче життя людини.

Від уміння відгадувати загадки часто залежала доля людини. Так загадки дійшли до нашого часу. Їх загадують під час свят, конкурсів, вікторин. Багато людей цікавилися й цікавляться збиранням загадок, укладаючи їх у збірки. Ось перед вами виставка збірок загадок, створених відомими українськими письменниками, фольклористами: П.Кулішем, Оленою Пчілкою, А.Метлинським.

Звернути увагу дітей на виставку літератури.

Як ви гадаєте, а що треба для того, щоб відгадати загадку?

Справді, думати, мислити, порівнювати.

Отже, сьогодні на уроці ми помандруємо до країни Загадки, але поки що оселя, де вона мешкає, порожня. Наше завдання – наповнити кімнату побутовими предметами: відгадками та знаннями про загадки.

(Додаток 2, слайд 4)

2. Відгадування загадок учнями – на слайді з’являються предмети-відгадки.

• Під одною шапкою чотири брати стоять.    (Стілець)
• Має роги і ноги, а держиться підлоги.        (Стіл)
• Не звір, а з ногами, не птах, а з пір’ям, не людина, а в одязі. (Ліжко)
• Що за віконце чарівне, яке мені показує мене? (Дзеркало)
• Іде років двісті, стоїть на місці, лічить людський вік, а не чоловік. (Годинник)
• Гладить все, чого торкнеться, а торкнеш – кусається. (Праска)
• Оце так будинок: одне вікно, у вікні – кіно. (Телевізор)

А в чому ж полягає складність розгадати загадку? Як у ній показано зображуваний предмет? (Приховано).

Отже, основна особливість загадки полягає в тому, що в її основі лежить метафоричне запитання. Що ж таке метафора? (Додаток 2, слайд 5).

Метафора – це перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності.

Предмет зображення в загадці називається не прямо, а інакомовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності.

3. Розгляд побудови загадок. Робота за опорною схемою. (Додаток 2, слайди 6-7)

• Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак)
• Що то за віконця, що допомагають бачити сонце? (Окуляри)

• Опишіть предмети, зображені на таблиці. Що подібне є у зовнішньому вигляді півня і маку?
• Які слова в загадці вказують на цю подібність? (Червоний ковпак)
• Що допомагає відгадати цю загадку? (Подібність в описі зовнішнього вигляду)
• А яка ж подібність між окулярами і совою?
• Отже, які є способи приховування задуманих предметів? (Опис зовнішнього вигляду, дії, властивостей; на основі протиставлення)
• То що ж називається загадкою? (Додаток 2, слайд 8).

Загадка – невеликий твір, в якому в прихованій формі описується задуманий предмет, котрий слід відгадати.

4. Опрацювання статті підручника «Про загадки».

• Як читаються і промовляються загадки?
• Які слова слід виділяти у загадці?
• З якою інтонацією промовляються загадки?

5. Робота в групах за окремими завданнями. (Додаток 3)
6. Розгадування кросворду. (Додаток 4)

Давайте зараз виразно прочитаємо загадки – завдання кросворду, відгадаємо їх і знайдемо ключик у виділених клітинках, який підкаже нам, різновидом чого є загадки.

Отже, загадки – це різновид фольклору (усної народної творчості). А фольклорні твори пов’язані між собою: у казках використовуються прислів’я та загадки.

Які ви пам’ятаєте казки із вживанням загадок? Назвіть їх.

Також формою і змістом загадки близькі до прислів’їв і приказок. Свідченням цього є взаємоперетворюваність одного жанру в інший. Приклад. (Додаток 2, слайд 9)

 

ІІІ. Закріплення одержаних знань. (Додаток 2, слайд 10)

• Який твір називається загадкою?
• Про що складають загадки?
• Назвіть основні особливості загадок?
• Чим загадки подібні до прислів’їв і приказок?

 

IV. Оцінювання роботи учнів на уроці, мотивація оцінок.

 

V. Домашнє завдання. (Додаток 2, слайд 11)

Вивчити напам’ять п’ять загадок (на вибір) або скласти три загадки самостійно.

Скласти план статті підручника «Про загадки».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«45 хвилин інновацій»

Урок української літератури у 5 класі

Вчитель: Салій З.О.

Тема уроку: Антін Лотоцький «Михайлик-семиліток». Роздуми про добро і зло.

Мета уроку: навчити учнів порівнювати образи Михайлика і Лихослава;

                       навчити висловлювати свої думки про добро і зло, змальовані у

                       творі; виховувати бажання читати історичні твори.

Обладнання: екран, проектор, роздатковий матеріал.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Учні готуються до уроку. Записують у зошитах дату.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. (Слайд 1-2).

Записують тему уроку до зошитів.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Коротка розповідь про письменника. (Слайд 3).

Ми розглянемо сьогодні творчість українського письменника, прозаїка і журналіста Антіна Лотоцького.

Антін Лотоцький народився у с.Вільхівцях на Львівщині 13 січня 1881 року. З 1911 року працює вчителем та веде боротьбу за волю і незалежність України. У 1934 році видав чотиритомну «Історію України для дітей», а 1936 році – «Коротку граматику української літературної мови». В 1946 році прийнятий до Спілки письменників України. Помер 28 травня 1949 року. Багато своїх творі присвятив дітям. Одне з них «Михайлик-семиліток», яке увійшло до збірки українських історичних оповідань «Дерево пам’яті», вам і необхідно було прочитати на сьогодні.

2. Словникова робота. (Слайд 4-6).

Пояснення слів, з якими зустрілися в оповіданні.

3. Робота в групах.

Гра «Пан або пропав».

Ви вже сидите так, що утворилися дві групи. Оскільки ми розпочинаємо гру, то в цій грі будуть і певні здобутки й перемоги, а отже, нам необхідне журі. Для цього ми попросило наших гостей зараховувати за кожну правильну відповідь по 1 балу. А групи наші ми назвемо «Знайлики» і «Читайлики». Групи по черзі називають числа від 1 до 8 (але не повторюватись) і відповідають на поставлені запитання. Відповідні повинні бути повними, щоб наші гості, які вже, мабуть, не пам’ятають зміст оповідання, могли зрозуміти, про що в ньому йдеться? Отож розпочинаємо перший тур нашої гри.

Питання: (Слайд 7).

1. Чому печеніги хотіли захопити Київ?
2. Як вирішили вчинити вороги, коли побачили, що мури міста не можна розбити?
3. Які незвичайні здібності мав Михайлик?
4. За що його хотіли вбити печеніги?
5. Чому князь не пустив Михайлика за місто битися з печенігами?
6. Хто вплинув на прийняття рішення про видачу Михайлика печенігам?
7. Чому Михайлик засмутився, почувши рішення віча?
8. Що взяв Михайлик із собою, залишаючи Київ?

Ви були уважними, коли читали оповідання і гарно зрозуміли його. Тож, розпочнемо наступний тур нашої гри. Знову групам треба називати числа від 1 до 8.

Знайдіть і дочитайте речення: (Слайд 8).

1. Стріляють печеніги до міста, до киян…
2. Заплатіть мені добре, а я нашлю в місто…
3. Вже тепер бачили вони в ньому свого…
4. Чорні духи не дармували, а …
5. Князь, почувши, що більшість є за тим, щоби…
6. Треба конче, щоби весь нарід прийшов до свідомості…
7. Не верну я до тебе, аж поки…
8. І що махне мечем по правий бік, - то…

І з цим завданням ви гарно справились і переконали мене, що добре знаєте текст оповідання. А члени нашого компетентного журі мають оголосити результати гри.

(Оголошення результатів, вручення нагород).

 

IV. Вивчення нового матеріалу. (Слайд 9).

Всі ми, як і герой оповідання Михайлик, повинні гостро перейматися долею нашої країни. А сьогодні ми з вами поговоримо про вічні непідвладні часу цінності – добро, милосердя, красу людської душі – і замислимося над тим, чому в людських стосунках так багато зла.

1. Бесіда з учнями.

• Яке враження викликав у вас Михайлик?
• Чи подобалося хлопчикові жити в Києві? Чому?
• Звідки в нього така незвичайна сила?
• Чи любив хлопчик свого батька?
• А брата? Чи любив брат його?
• Як народ ставився до Михайлика? А до Лихослава?
• Чому Лихослав хотів віддати брата у заклад ворогам? Як це його характеризує?
• Від чого хотів захистити свій народ Михайлик? Як це його характеризує?
• Як Михайлик поборов ворогів?

2. Робота в групах.

Складання порівняльної характеристики Михайлика і Лихослава. (Слайди 10-11).

Зараз я знову пропоную вам попрацювати у групах і на аркушах паперу, які у вас на партах, записати риси характеру Михайлика (група Читайлики) та Лихослава (група Знайлики). Аркуші із записами учнів прикріпити на дошці.

• Хто ж із них уособлює добро? А хто зло?
• Як це змальовано у творі? (зачитайте).
• Чи варто на зло відповідати добром? Чому ви так вважаєте?
• Пригадайте, що називають кульмінацією твору? (це найвище напруження подій).
• Яка ж кульмінація цього оповідання? (Зачитайте рядки з тексту).
• Чи хотів батько, князь Володимир, віддати Михайлика в заклад ворогам?
• Що шептав чорний дух на вухо батькові?
• Чому князь хотів скликати віче?
• Чому він не віддав Михайлика в заклад ворогам?
• Чому більшість людей була за те, щоб віддати хлопчину в заклад печенігам?
• Яке останнє слово сказав Михайлик киянам? (зачитайте).

 (Слайд 12). Отже, Михайлик зробив свій вибір: залишив рідний дім і родину, прирік себе на вигнання, «аж поки весь нарід не прийде до свідомості», хто він і яка в нього сила.

Часто доводиться вибирати й нам: як поводитися, допомогти товаришеві чи ні, вивчити урок чи ні. Нам здається, що життя народу від того не зміниться. Однак це не так. Заради могутності своїй держави молодь має добре вчитися і працювати, а ще – робити правильний вибір.

Хоч Михайлик і малий, а вже особистість. Головне для нього – незалежність своєї держави.

 

V. Підведення підсумку уроку.

1. Про кого нам завжди нагадуватимуть Золоті ворота в Києві? (Слайд  13).

    Чи сподобалось вам це історичне оповідання і чи виникло у вас бажання читати історичні твори про минуле свого народу?

2. Оцінювання результати роботи учнів на уроці.

 

VI. Домашнє завдання. (Слайд 14).

Зробити малюнок до епізоду оповідання, який вам найбільше запам’ятався.