Музейний урок "Дитинство у творах І.Франка"

НВК «Школа-ліцей «Оріяна» м.Львова

 

 

Конспект музейного уроку

Дитинство у творах І.Франка.

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Пелешок Г.М.

 

 

 

 

Львів, 2015

Тема. Дитинство у творах І.Франка.

Мета уроку:

• навчальна: ознайомити п’ятикласників з оповіданнями І.Франка про дітей, поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях письменника, вчити висловлювати власні думки;
• розвивальна: розвивати вміння визначати тему та головну думку твору, характеризувати героїв;
• виховна: виховувати свідоме ставлення до навчання, любов до батьків, святинь українського народу, розвивати почуття гумору.

Тип уроку: урок-подорож.

Вид уроку: бінарний урок (з учителем християнської етики)

Обладнання та матеріали: портрет І.Франка, збірки творів письменника, маршрутний лист, роздатковий матеріал.

Міжпредметні зв’язки: християнська етика (християнські засади виховання дітей), історія (побут селян у 2-ій половині XIX ст. в Західній Україні).

Хід уроку

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

І.Франко

І. Організаційний момент.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

До знань ми зробимо ще один крок.

Усі помандруєм в чудову країну.

Запам’ятаєм цю сонячну днину.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

• Подорожувати ми будемо машиною часу. А щоб потрапити до неї, слід відгадати загадку.

1. Гра «Упізнай героя».

Назвіть героя, твір та його автора.

Жив собі в однім лісі Лис, хитрий-прехитрий. Кілька разів гонили його стрільці, травили його псами, заставляли на нього заліза або підкидали йому затроєного м’яса, нічим не могли йому доїхати кінця. 

(Лис Микита –головний герой казки І.Франка «Фарбований Лис»).

2. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

• А зараз я дам  квитки на наш транспорт, а вам слід їх заповнити.

Метод асоціацій.

• Із якими прикметниками асоціюється у вас дитинство? Напишіть прикметники до цього слова на пелюстках квітки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Отже, як ви вже здогадалися, мова сьогодні на уроці йтиме про прекрасну пору людського життя – дитинство. А також про висвітлення цієї теми у творах І.Франка.

Про багатогранність і різноплановість спадщини Івана Франка мовилося і мовиться багато. Залишається лише дивуватися, як за одне  людське життя можна було стільки усього осмислити, створити, ще й встигнути оприлюднити. Здається, немає таких сфер суспільного гуманітарного життя наукового і практичного, яких би не торкнулася думка і дія І. Франка, в якій би він як науковець, письменник, громадянин не залишив вагомий слід.

Небайдужим виявився І. Франко й до дитячої теми. Пояснення такого зацікавлення проблемою очевидне: письменник усі надії покладав на дітей і жив переконанням, що від того, якою є молодь, залежить майбутнє народу, а тому виховання дітей, у тому числі, а, може, й насамперед через літературу – вважав одним із найперших обов’язків кожного освіченого українця. Найприроднішим для нього способом щось реально робити для дітей, для їхнього розвитку й виховання було літераторство.

Деякі твори І.Франка мають автобіографічний характер, написані за своїми дитячими враженнями або на основі розповідей, почутих у батьковій кузні.

Сьогодні ми продовжимо знайомство з творами І.Франка про дітей, а саме, з його оповіданнями «Малий Мирон» та «Грицева шкільна наука». Проаналізуємо умови, в яких росли та виховувалися діти у  2-ій половині XIX ст. в Західній Україні. З’ясуємо, якою змальовував письменник стару школу, порівняємо її з новою сучасною школою.

1. Ми вирушаємо у подорож з м.Льова. (Ознайомлення із маршрутним листом).

 

Наш урок проходить у музеї І.Франка. Тут ми маємо змогу побачити макет хати, у якій народився майбутній письменник у с. Нагуєвичі. Також ми знаємо, що сорок років І.Франко прожив у м.Львові, тут зростали його діти Петро, Анна, Тарас та Андрій. Тож ми можемо побачити, у яких умовах вони виховувалися.

Екскурсія музеєм.

 

2. Перша зупинка – село Нагуєвичі.

Маленький хутір серед лук і нив

на горбику над річкою шумною -

отам я в простій хлопській хаті жив,

і самота, і сум жили зо мною.

Пригадайте, що ви знаєте про дитинство І.Франка.

Розповідь про дитячі роки І.Франка. (Підготували учні)

Іван Якович Франко народився в небагатій родині 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичі. Це було невеличке селище на Східній Галичині в Дрогобицькому повіті (зараз – Львівська область, Дрогобицький район). Його батько, Яків Франко, був ковалем, мати, Марія Кульчицька, – походила із збіднілого польського роду. Тому жили вони не в достатку, батько – селянин-коваль мусив багато працювати, адже отримував не лише своїх дітей, а цілу родину. Але саме завдяки його працьовитості, Іван Франко здобув освіту і вибився в люди. Сім’я зажди хотіла, щоб юний Франко зміг стати кимось, досягнути якихось висот і не бідакувати. 

Діти розглядають макет обійстя, у якому народився І.Франко.

• Розчитування.

Прочитайте деформований текст. Відгадайте, про який населений пункт у ньому йдеться.

   З миц ломсе нотіс в’япозані ттяжи і чістьтвор менкапинись. Утт нів ронасядив і рісви. Соле ванеташороз в омульовманич кутзаку, нечеото мидувибо та миновияли мисалі і вококаз-чиммнитає кимгірсь ломва, кийя єтьзивасяна Длі.

    (З цим селом тісно пов’язані життя і творчість письменника. Тут він народився і виріс. Село розташоване в мальовничому закутку, оточене дубовими та ялиновими лісами і казково-таємничим гірським валом, який називається Діл.)

 

 

IV. Опрацювання нового матеріалу.

• Робота над оповіданням «Малий Мирон»

1.  Яка тема оповідання «Малий Мирон»?

Тема — те, про що йдеться у творі, сформульоване в узагальненому вигляді.

 (Змалювання психології кількалітнього хлопчика, який хотів би все знати, і тому засипає питаннями батька і матір).

2. Назвіть головних та другорядних героїв оповідання «Малий Мирон». (Головний герой – малий Мирон; другорядні: батьки Мирона, Василь, старий Рябина та сусід Мартин)

3. Зачитайте, що кажуть про Мирона батько, сусіди.

4. Зачитайте описи природи.

5. Знайдіть епітети в пейзажі.

• Бесіда із вчителем християнської етики.

1. Як поводиться Мирон серед інших дітей?
2. Зачитайте діалог між Мироном та Василем.
3. За  що насварив старий Рябина Мирона?
4. Чи ви теж вважаєте, що Мирон чинив недобре?
5. Що Мирон любив понад усе?
6. Над яким питанням замислився Мирон біля річки?
7. Чого боїться Мирон?
8. Яке відкриття зробив для себе хлопчик?
9. Чи справді Мирон «не вмів мислити так, як люди», чи просто дорослі навіть не намагалися зрозуміти його?
10. Які умови, на вашу думку, слід створити, щоб з Мирона виросла хороша людина?

 

• Що вам відомо про навчання І.Франка?

З 1862 р. по 1964 р., молодий Франко відвідував школу села Ясениця-Сільна, далі, до 1867 р., ходив в школу при василіанському монастирі, що у Дрогобичі. Пізніше поступив в дрогобицьку гімназію, яку закінчив у 1875 р. Саме про навчання в гімназії можна читати в його оповіданнях про школу. Наприклад, «Грицева шкільна наука». Непростий шлях був у колишніх гімназистів, але Франко витримав усе і здобув знання, які в майбутньому відкрили для нього усі двері. Звичайно, відкрились вони через важку працю і наполегливість. 

Такі були ранні роки майбутнього письменника Івана Яковича Франка. Це дуже важкі часи для молодого хлопця. Адже навчання було і фізично, і морально – виснажливим для людини. Водночас, Франко під час навчання втратив і свою сім’ю. Коли йому було всього дев’ять – помер батько, а в свої шістнадцять – розпрощався з матір’ю. Все це ще більше загартувало молоду людину, хоча могло і зломити, як багатьох. Але він пережив, він зміг це витримати і, незважаючи на важку долю, подолав усі перепони і виростив у собі лише любов і жагу до знань і творчості, жагу до розуміння світу і бажання зробити його кращим. 

• Наступна зупинка – село Ясениця Сільна. Ми завітаємо до сільської школи 2-ої половини ХІХст.
• Робота над оповіданням «Грицева шкільна наука».

1. «Мозкова атака».

- Яка тема оповідання «Грицева шкільна наука»?

(Тема оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука» — правдиве зображення старої школи в Україні, стосунків учнів між собою та учнів з учителями).

• Хто такий Гриць? (Хлопчик, який не вимовляє кількох звуків – шиплячих та р; походить із Західної України.

2. Виконайте тестові завдання. (по 1 б. за кожну правильну відповідь).

1.  Скільки гусей було в череді у Гриця?

  А) 15;      Б) 20;     В) 25;   Г) 30.

 

2. Скільки стало гусей через рік?

  А) 20;     Б) 30;     В) 35;     Г) 40

 

3. Куди привів батько Гриця?

А) До церкви;           Б) у театр;         В) до школи;            Г) у бібліотеку.

 

4. Скільки часу вчився у школі Гриць?

А) 1 рік;  Б) 2 роки;   В) 3 роки;   Г) 11 років.

 

5. Батько хотів, щоб Гриць вивчився і став…

А) Учителем;   Б) адвокатом; В) лікарем;   Г) попом.

 

6) Хто пас гусей, поки Гриць ходив до школи?

А) Брат Гриця;  Б) сестра Гриця;  В) сусідський хлопчик; Г) ніхто не пас.

 

3. Зачитування окремих уривків з твору.

• Несподівана звістка.
• Перший діалог між батьком та Грицем .

4. Сценка «Знайомство Гриця з учнями в школі».
5. Заповнити табличку, вказавши позитивні та негативні риси характеру Гриця.

Позитивні риси	Негативні риси
Терплячий, слухняний, поважає батьків, добрий, любить тварин.	Ледачий, боязкий.

 

 

 

6. Творче моделювання.

Гриць провчився в школі один рік. Пропонуємо подивитись, як ставились до його навчання батько, гуска, сам Гриць.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Ігрова вправа «Склади прислів’я»

Завдання. Поєднати стрілочками частини прислів’я.

Не той друг, хто медом маже,	найкраще багатство.
Добре ім'я —	що дерево без коріння
Добрі діти — доброго слова послухають,	а той хто правду каже.
Згода будує,	а лихі й дрючка не бояться.
Людина без друзів,	а незгода руйнує.

Робота над змістом прислів’їв із вчителем християнської етики.

2.Робота в групах.

- Остання наша зупинка – НВК «Школа-ліцей «Оріяна»м.Львова. Скажіть, чи цікаво вам навчатися в рідній школі. Які зміни ви, можливо, хотіли б внести у навчальний процес?

Складання сенкану.

1-ша група: школа  2-ої половини XIXст.

2-га група: сучасна школа.

VI.Підсумки.

Отже, в оповіданнях про дітей І.Франко дивиться на світ очима дитини і разом з тим збоку спостерігає, аналізує кожен найдрібніший рух почуття, кожен порив незрілої фантазії. Особливу увагу автора привертає дитина як особистість, її внутрішній світ.

Рефлексія.

Метод «Мікрофон».

Розкажіть, що Вам найбільше запам’яталося на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Нвписати міні-твір «Школа майбутнього».

Робоча картка учня

 

Прізвище та ім’я учня  ___________________________________

 

1. Прочитай деформований текст. Відгадай назву населеного пункту, про який йдеться у ньому.

 

   З миц ломсе нотіс в’япозані ттяжи і чістьтвор менкапинись. Утт нів ронасядив і рісви. Соле ванеташороз в омульовманич кутзаку, нечеото мидувибо та миновияли мисалі і вококаз-чиммнитає кимгірсь ломва, кийя єтьзивасяна Длі.

2. Виконайте тестові завдання. (по 1 б. за кожну правильну відповідь).

1.  Скільки гусей було в череді у Гриця?

  А) 15;      Б) 20;     В) 25;   Г) 30.

 

2. Скільки стало гусей через рік?

  А) 20;     Б) 30;     В) 35;     Г) 40

 

3. Куди привів батько Гриця?

А) До церкви;           Б) у театр;         В) до школи;            Г) у бібліотеку.

 

4. Скільки часу вчився у школі Гриць?

А) 1 рік;  Б) 2 роки;   В) 3 роки;   Г) 11 років.

 

5. Батько хотів, щоб Гриць вивчився і став…

А) Учителем;   Б) адвокатом; В) лікарем;   Г) попом.

 

6. Хто пас гусей, поки Гриць ходив до школи?

А) Брат Гриця;  Б) сестра Гриця;  В) сусідський хлопчик; Г) ніхто не пас.

                                                           Кількість балів _______

 

3. Заповнити табличку, вказавши позитивні та негативні риси характеру Гриця. (2б.)

Позитивні риси	Негативні риси

                                                                    Кількість балів _______

 

4. Поєднати стрілочками частини прислів’я. (2б.)

Не той друг, хто медом маже,	найкраще багатство.
Добре ім'я —	що дерево без коріння
Добрі діти — доброго слова послухають,	а той хто правду каже.
Згода будує,	а лихі й дрючка не бояться.
Людина без друзів,	а незгода руйнує.

                                                                Кількість балів _______

5. Скласти сенкан. (2б.)

1. Тема (іменник).

2. Опис (два прикметники).

3. Дія (три слова).

4. Ставлення (фраза – чотири слова).

5. Перефразування сутності ( одне слово)

                                                           Кількість балів _______

                                                           Загальна кількість балів _______