БАРВІНКІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      музичних термінів

 

      Словник музичних термінів стане в пригоді учням 5-8 класів, що дасть можливість в будь-який момент прочитати або згадати, що означає той чи інший термін

 

                       Підготувала Ніколаєнко В.О.,

                                                                     учитель музики

 

 

 

 

 

 

Незвичних термінів словник

Прийшов на допомогу.

В музичний неповторний світ

Підкаже він дорогу.

Розкаже вам про інтервал,

Про форте і кантату,

Про увертюру та вокал,

Романс, ноктюрн, токату.

Музичних термінів словник

Запрошує в чудовий світ,

У світ, де кожен мандрівник

Бажання здійснювати звик.

                                       В. Ніколаєнко

 

 

                                            А

А капела  -  спів без супроводу.

Акорд – одночасне звучання трьох чи більше звуків різної висоти.

Авторський концерт – публічне виконання концертної програми, яка складається з творів одного композитора.

Акордеон – різновид хроматичної гармоніки, яка має дві клавіатури: кнопкову та клавішну.

Акт – закінчена дія сценічного твору.

Альтерація – підвищення або пониження ступенів лада на тон або півтон.

Ансамбль – група виконавців, які виступають разом. Ансамблі бувають –вокальні, інструментальні, вокально-інструментальні, струнні, фортепіанні, духові, об’єднані.

Антракт – перерва між діями спектаклю або відділеннями концерту.

Арія – сольний номер з опери.

Аріозо – різновид арії.

Аркан – гуцульський народний чоловічий танець.

Артист – людина, яка професійно займається мистецтвом.

Арфа – струнний щипковий  музичний інструмент.

 

Аранжування – перекладання музичного твору для іншого, порівняно з оригіналом, складу виконавців; обробка мелодії для виконання на музичному інструмен6ті або для голосу із супроводом

Авангард – назва різноманітних течій сучасного музичного мистецтва, які характеризуються руйнуванням традицій класичної музики й пошуками нових форм і виразових засобів

Апокаліпсис – можлива загибель цивілізацій і людства взагалі внаслідок ядерної війни, духовного падіння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Б

Балет – вид театрального мистецтва, де зміст, думки та почуття дійових осіб розкриваються засобами музики та хореографії. Основою балету є класичний танець, який може поєднуватися з іншими видами танців.

Балада - віршований твір на героїчну, легендарну або казкову тему

Барди -  народні поети співаки і стародавніх кельтів у Ірландії, Уельсі та Шотландії, які оспівували героїв та їх подвиги. У середні віки музикантів, потішників, декламаторів і поетів при дворах знатних феодалів у Франції й Англії називали менестрелями.

Бароко- художній стиль кінця ХVI століття - середини Х8 століття, що поєднував велич і пишність, глибоку емоційність і складну декоративність у прикрашанні мелодії.

Балалайка – російський народний струнний щипковий інструмент, який має форму трикутника.

Банджо – народний струнний щипковий музичний інструмент американських негрів.

Бандура – український народний щипковий музичний інструмент, складається з корпусу овальної форми та грифу з кілочками.

Бандурист – український народний співак, який співав  народні думи та пісні .

Барабан – ударний музичний інструмент з невизначеною вистою звука.

Баян – музичний інструмент, що походить від російської народної гармоніки. Його названо на честь легендарного староруського поета Бояна.

Бемоль – знак який знижує ступінь звукоряду на півтону.

Бі - боп –джазовий стиль який вказує на період сучасного джазу.

Бі г - бенд – великий джазовий оркестр.

Біт – ритмічний центр джазового такту.

Біг – біт - стиль танцювальної музики «сильного удару, що характеризується ритмічною пульсуючою енергією та мелодійною простотою

Блюз – лірична пісня американських негрів.

Болеро – іспанський парний народний танець, має помірно швидкий темп.

Брейк – сучасний молодіжний танець характер рухів якого нагадує рух механічних іграшок.

Бубон – ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звучання.

 

 

 

                                                   В                                                              

Вокаліз – музичний твір для виконання голосом без слів у супроводі музичного інструменту або оркестру. Вокаліз – твір для голосу без тексту, що виконується на будь-який голосний звук.

Віртуоз – виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва

Види танців – народні, класичні, бальні, сучасні.

Види мистецтв: музика, література, хореографія, живопис, архітектура, скульптура, театральне, кіномистецтво.

Варіації – музичний твір, в якому основна мелодія звучить кілька раз, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних.

Властивості музичних звуків – висота, сила, тривалість, тембр. Завдяки їм музична мова набуває виразності та яскравості.

Види мистецтв - використовують тільки їм притаманну мову: література – художнє слово; музика – музичні та шумові звуки; живопис - фарби, скульптура – лінії, форми, штрихи, плями, кольори.

Висота - найважливіша властивість музичних звуків.

Валторна – мідний духовий мундштуковий музичний  інструмент, з м’яким ніжним тембром звука, який нагадує голос людини.

Вальс – плавний парний бальний танець, що виконується під музику у 3-4 такту. Походить від народного танцю лендлеру. Темп може бути як повільний так і швидкий; музичний твір для супроводу танцю або самостійного виконання

Віолончель – струнний смичковий музичний інструмент з сімейства скрипок.

Вокал – мистецтво володіння співацьким голосом.

Вокаліст – співак, який володіє вокальною технікою визначеного типу.

Вокально-інструментальний ансамбль – група виконавців, де інструменталісти виступають у якості співаків.

Волинка – старовинний народний духовий музичний інструмент який складається з кількох трубок та мішка з повітрям.

Виконання – творчий процес відтворення музичного твору, зафіксованого в нотному записі.

Виконавець -  музикант, співак, диригент, інструменталіст, який виконує будь-який твір.

                                 

 

 

 

 

                                                Г                                 

Гомофонія – тип багатоголосся, в якому лише один з голосів є головним, а інші супроводжують його, виконуючи роль акомпаніменту.

Гавот – старовинний французький танець помірного темпу.

Галоп –стрімкий швидкий веселий танець французького походження.

Гама – частина звукоряду в межах однієї октави.

Гармоніка – загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металічні язички, закріплені одним кінцем на спеціальних пластинках.

Гармонь – клавішно-пневматичний музичний інструмент, попередник баяна та акордеону.

Гімн – урочиста пісня.

Гітара – струнний щипковий музичний інструмент.

Гобой – дерев’яний музичний духовий інструмент , має м’який дещо гнусавий тембр, який нагадує звук сопілки пастуха.

Гопак – український народний танець швидкого темпу з постійним прискоренням.

Гриф – спеціальна пластинка з твердих порід дерева у струнних музичних інструментів.

 

                                              Д

 Духові інструменти – це інструменти, звук у яких створюється за допомогою коливання повітря. Духові інструменти поділяються на дві групи – дерев’яні та мідні. Дерев’яні духові інструменти – назва групи духових інструментів симфонічного оркестру.

Динаміка – сила, гучність музичного звучання. Динамічні відтінки є засобом музичної виразності.

Динамічні відтінки –це різні відтінки сили звучності в музиці:

ff ( фортісімо) – дуже голосно; f( форте ) – голосно;

mf  ( меццо-форте ) – не дуже голосно;

mp ( меццо-піано)  -   не дуже тихо ;

p  ( піано )  - тихо; pp   ( піаніссімо ) – дуже тихо.

Крешендо – посилення звучності від ( тихо) до ( голосно).

Дімінуендо – послаблення звучності

від ( голосно) до ( тихо ).

Духовна музика – це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.

Дума, думка – українська народна пісня, що розповідає про історичні та сучасні події, видатних народних героїв. Думи складали та виконували мандрівні музиканти – кобзарі, бандуристи, лірники.

Дека – верхня частина корпусу струнних музичних інструментів, призначена для резонансу звука натягнутих на ній струн.

Джаз – жанр естрадної музики, здебільшого танцювального характеру.

Джаз-рок  - стиль сучасного джазу, синтез елементів джазу та рок -музики.

Дієз – знак який вказує на підвищення ступеня звукоряду.

Диксиленд – джазовий ансамбль новоорлеанського стилю.

Диригент – керівник колективу музикантів-виконавців.

Домра  - старовинний російський щипковий музичний інструмент  з корпусом круглої форми та довгим грифом.

Дуда – російський духовий народний інструмент типу продольної флейти.

Духовий оркестр – оркестр, який складається з виконавців на духових музичних інструментах: дерев’яних (флейта, гобой, кларнет, фагот); мідних ( корнет, валторна, труба, туба, тромбон), а також ударних ( малий та великий барабани, литаври, тарілки, трикутник).

Дует – ансамбль, який складається з двох виконавців.

Діапазон - звуковий обсяг мелодії, звукоряду. Співацького голосу. Музичного інструмента

Джура – зброєносець у козацької старшини в ХVI – ХVIII столітті на Запорізькій Січі.

                                                  Е

 Експозиція – перший розділ великої музичної форми, в якому викладені основні музичні теми твору; перший розділ сонатної форми

Елементи музичної форми – мотив, фраза. РЕЧЕННЯ, ЧАСТИНА.

Елегія – музичний твір задумливого, скорботного характеру.

Експромт – музичний твір імпровізаційно –поривчастого або ліричного характеру.

 

 

 

 

Ж

 

Жанр – тип твору мистецтва, що має стійкі ознаки у змісті, структурі, засобах виразності, способі виконання.

Жанри вокальної музики – ліричні, обрядові, духовні, колискові, гімни, думи та інші.

 

                                                        З                                       

 

Звук – найменший структурний елемент музики.

Звукоряд – це послідовний рух звуків за висотою у висхідному або низхідному порядку.

 

                                                   І

Інтервал – співвідношення двох звуків за висотою.

Основа інтервалу – це  його нижній звук.

Вершина – це верхній звук інтервалу.

Інтервал гармонічний – утворений двома звуками які звучать одночасно.

Інтервал мелодичний – утворений двома звуками які звучать послідовно.

Інтонація – один з найважливіших засобів виразності в музичних  та літературних творах.                                                        

Імпровізація  – створення музики у процесі виконання, без попередньої підготовки. Імпровізацією називають музичний твір у вільній формі.

Інструментальна музика – музика призначена для виконання на різних музичних інструментах.

Інтродукція – невеличкий вступ до музичного твору в повільному темпі.

 

 

 

 

 

 

                                         К

Камерна музика – це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях або для домашнього музикування.

Квартет – ансамбль з чотирьох виконавців, може бути вокальним та інструментальним.

Клавішні інструменти – це такі, що звучать від натискання на клавіші. Система клавіш утворює клавіатуру.

Кантата – великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром. Усі частини кантати – особливо віршована, поетична основа – поєднані між собою поетичною ідеєю. Клавішні інструменти є і в струнній, і в ударній, і в духових групах.

Каватина – різновид арії.

Кадриль – народний танець який виконують парами.

Козачок – народний танець веселого характеру.

Клавесин – старовинний клавішний щипковий інструмент з кількома клавіатурами та регістрами .

Кларнет – дерев’яний духовий музичний інструмент приємного тембру, має декілька регістрів.

Ключ – знак який визначає висоту  і назву звука.

Кобза – старовинний український народний струнний щипковий музичний інструмент, де звук видобувається за допомогою плектра.

Кода – заключний розділ музичного твору.

Колискова – пісня для заколисування дитини.

Колядка – старовинна обрядова пісня , яка виконується підчас святкування Різдва.

Композитор – автор музичних творів.

Концерт  - публічне виконання музичних творів.

Концерт – жанр великого музичного твору віртуозного характеру для соліста з оркестром.

Кордебалет – артисти балету, які виконують групові танці.

Корнет – духовий музичний інструмент, який займає проміжне положення між мідними та дерев’яними  духовими інструментами.

Ксилофон – ударний музичний інструмент з визначеною висотою звука.

Куплетна форма – побудова вокального твору, при якому музика куплету і приспіву незмінна, а текст різний.

Куплет – розділ куплетної форми, який повторюється декілька раз з різним текстом.

Кітч – напрям у сучасній культурі, розрахований на масового споживача, що характеризується безідейністю, розважальністю.

Кульмінація – змістова вершина кожної музичної фрази, яка збігається з наголошеним складом найважливішого за змістом слова. Речення. З логічним наголосом; змістова вершина усього твору.

Квартет – музичний твір для чотирьох виконавців або група виконавців з чотирьох осіб.

Капела – місце у католицькій церкві. Де розміщувалися співаки; церковний хор; великий професійний хор.

Колоратурне сопрано – найвищий жіночий голос. Що відзначається особливою рухливістю і легкістю звучання.

Контральто – найнижчий жіночий голос з густим соковитим тембром.

Капельмейстер – застаріла назва керівника хору чи оркестру, диригента

Концертмейстер – виконавець на музичному інструменті. Який акомпанує солістам – співакам , артистам, балету, інструменталістам

Кантрі –енд-вестерн – ковбойські, дорожні. Матроські пісні й кантрі(сільські) блюзи, які мають особливий колорит й надзвичайну виразність

Л

Лад – поєднання звуків з різною висотою, що тяжіють один до одного. Лад складається зі стійких та нестійких звуків, які пов’язані ладовим тяжінням. Найвідоміші лади – мажорний ( світлий , веселий); і мінорний ( ліричний, задумливий, скорботний).

Ліричні твори, лірика – твори, які втілюють почуття, настрій. Думки людини

Літургія – християнське богослужіння. Що супроводжується співом та інструментальною музикою

Лібрето – літературний текст опери, оперети, кантати, ораторії, балету. Лібрето називають і стислий виклад змісту опери, балету і т. ін.

Лакримоза – частина реквієму, що починається цим словом.

Легка музика – нескладна за змістом музика , проста за формою, легко сприймається слухачами без будь-якої музичної підготовки.

Лезгинка – кавказький народний танець швидкого темпу .

Лейтмотив – музична тема, пов’язана з певним образом, ідеєю, яка постійно повторюється в музичному творі.

 Ліра – старовинний  дерев’яний  струнний щипковий  музичний інструмент.

Ліра колісна – різновид ліри, на якій грають, повертаючи колесо, за допомогою якого відтворюється звук.

                                           М

Музика – мистецтво звуків.

Музична мова  будується з речень.

Музична форма – будова музичного твору.

Музичне речення – це  майже завершена музична думка.

Музична фраза – закінчена музична думка, яка виражена музичними звуками.

Мелодія – основний елемент музики. Мелодія  - одноголосна музична думка, яка передає різні настрої, почуття, образи.

Мелодія  -  послідовність звуків різної висоти, тривалості та сили.

Музичною класикою називають твори, що відповідають найвищим художнім вимогам за глибиною вираження життєвого змісту та досконалістю форми.

Музичні інструменти  мають три групи – ударні, духові, струнні.

Мішаний хор – хор, до складу якого входять жіночі та чоловічі голоси.

Марш – музичний твір в енергійному, чіткому ритмі й наближеному до крокування темпі. Марш провідний жанр військової музики.

Меса – багато частинний твір для хору і солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння

Маршовість – музика якій притаманні риси маршу, але під неї не обов’язково маршувати.

Мистецтво – це відображення природи, життя людей у художніх образах.

Менует – старовинний французький танець: повільний, плавний, низькими поклонами й присіданнями. Побудований у тридольному тактовому розмірі.

Мотив – найменший відрізок мелодії. Що має виразний музичний зміст

Марина – морський пейзаж

Мюзикл – музична вистава, в якій поєднується на основі літературного сюжету різноманітні виражальні можливості музичного, хореографічного, драматичного та оперного мистецтва.

Маршовий тип музики – чітке, уривчасте звучання мелодії, підкреслено рівномірний ритм та помірний темп - незмінний виразник героїчних образів у музиці.

Музичний фольклор – народні пісні й танці.

Мініатюра – художній твір невеликих розмірів. Жанр мініатюри поширений у різних видах мистецтв: літературі, музиці,живопису, театрі. У музиці мініатюрою називають невелику музичну п’єсу.

Мазурка – польський народний танець з чітким визначеним ритмом від помірного до швидкого темпу.

Мандоліна – неаполітанський  струнний щипковий музичний інструмент.

Маракаси - парний ударний інструмент латиноамериканського походження.

Модернізм – визначення різноманітних сучасних напрямів нереалістичного мистецтва. Зокрема абстракціонізму

Метр – система організації музичного ритму.

Модульний джаз – напрямок в сучасному джазі.

Музична драматургія – втілення в музиці драматичної дії. Вона визначає форму, композицію, засоби виразності музично-драматичного твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Н                                       

 Нотний стан – п’ять паралельних  лінійок, на яких записують ноти, щоб визначити висоту звука, ноти слід розмістити на нотному стані. Лінійки нотного стану рахують знизу вверх.

Ноти – знаки для запису музичних звуків.

Народна музика – музичний фольклор .

Народна пісня – куплетний вокальний твір створений народом.

Народний хор – хоровий колектив який виконує народні пісні.

Народні музичні інструменти – інструменти які виконуються в народній музиці.

Народні танці – танці створені народом і розповсюджені в народному побуті.

Нитка –лінія на якій записують партію ударного інструмента без визначеної висоти звука.

Ноктюрн – лірична п’єса з ніжною наспівною мелодією, тема якої пов’язана з художніми образами ночі.

Не програмна музика – це твори, що не мають художніх назв та літературного сюжету.

Новелета – невелика музична п’єса ліро-епічного. Іноді драматичного характеру.

 

 

 

 

О

ОСНОВНІ МУЗИЧНІ ФОРМИ  - ДВОЧАСТИННА, три частинна, КУПЛЕТНА, ВАРІАЦІЇ.

Обробка – видозмінення музичного твору шляхом використання різноманітних засобів музичної виразності. Найпоширенішими є обробки народних мелодій.

Оркестр – великий колектив музикантів-інструменталістів, створений для спільного виконання музики.

Оркестр народних інструментів – оркестр в складі якого знаходяться народні музичні інструменти.

Основа видів музики – пісня, танець, марш.

Опера – вид театрального мистецтва, в якому сценічна дія поєднується з музикою. Балетом, а також із образотворчим мистецтвом

Ода  -  урочистий твір на честь певної події або людини.

Образ музичний – узагальнене відтворення в  засобами музики явищ дійсності та духовного світу людини.

Ораторія – великий концертний твір для солістів, хору та симфонічного оркестру.

Орган – складний клавішно-духовий музичний інструмент, складається з системи труб та пневматичного апарата керування грою.

Обрядова пісня – пісня, яка виконується під час народного обряду.

                                                    П

Пісня – найпоширеніший музичний жанр, в якому поєднуються мистецтва музики і поетичного слова. Основні види пісень мають народне походження. Це – колискові, обрядові, ліричні, жартівливі, пісня-танець, пісня-марш.

Пісенність – поєднання характерних ознак пісні: мелодійності, співучості, наспівності. Пісенність властива вокальній музиці, проте дуже часто притаманна інструментальним творам.

Пісня без слів – невеликий інструментальний твір наспівного характеру, схожий на пісню.

Прелюдія – невелика інструментальна п’єса, що була спочатку вступом до основного музичного твору. Проте створюються композиторами як самостійний музичний твір.

Програмна музика – інструментальна музика, створена за певним сюжетом, що відображається в її назві.

Пауза – це перерва в звучанні музичного твору, за тривалістю паузи такі ж, як і ноти, і позначаються спеціальними знаками.

Писанки – розписані барвами за допомогою розтопленого воску пташині яйця

Пісня –танець – це пісня, яка виконується з танцювальними рухами.

Пісня –марш  - пісня маршового характеру, жанр вокальної музики, який поєднує ознаки пісні й маршу.

Пейзаж – жанр образотворчого мистецтва. Що відтворює образ природи

Поліфонія - тип багатоголосся, в якому мелодія кожного голосу має самостійне значення та розвиток.

Піцикато – прийом гри на струнних смичкових інструментах , де звук видобувається не смичком, а щипком.

Полонез – старовинний бальний польський танець-хода урочистого характеру.

Полька – чеський народний танець, виконується у швидкому темпі.

Поп-музика – різноманітні стилі та жанри  і направлення музики для широкого використання.

Прелюдія – п’єса вільного викладу для фортепіано.

П’єса – музичний твір для сольного або ансамблевого виконання.

Парнас – гірське пасмо у Греції. За давньогрецькими міфами. Присвячене Аполлонові, Діонінові та музам. Із чудового джерела біля парнасу поети черпали своє натхнення.

Партитура – нотний запис багатоголосного музичного твору для оркестру, хору, ансамблю тощо, в якому зведено партії усіх голосів( інструментів)

Підголосок – варіант –відхилення основної мелодії народної пісні.

                                                     Р

Романс – одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом, зазвичай ліричного змісту; невелика інструментальна п’єса наспівного мелодійного характеру

Речитатив – вокальна мелодія, наближена до інтонаційної мови. Найчастіше речитатив передує арії в опері, кантаті, ораторії.

Розмір – числове вираження метра. Він показує кількість долей у такті.

Реприза – знак повторення музичного фрагменту; музичного твору; у сонатній формі – останній із основних розділів. Наступний після розробки

Розробка – середній розділ сонатної форми. Наступний після експозиції, що знаходиться перед репризою; розвиток тем експозиції

Ритм – це чергування звуків  та пауз різної тривалості в музичному творі. Ритм кожної мелодії можна простукати або проплескати, а також записати без нотоносця.

Ритм – енд – блюз – музика афро - американського населення США, яка поєднує танцювальний біт та урбаністичний(міський) блюз

Рапсод –давньогрецький співак - розповідач.

Рок-н-рол –(крутитися, гойдатися) виник на основі ритм – енд - блюзу

Рапсодія – пісня рапсода, вокальний або інструментальний твір вільної форми який складається з різнохарактерних, контрастних епізодів.

Розспівування – виконання спеціальних вокально-технічний вправ.

Реквієм – траурна заупокійна меса, присвячена пам’яті померлих, виконується в католицтві.

Регтайм – або стиль «рег» - використовування перехресних ритмів африканської музики афро-американськими музикантами при виконанні польок, кадрилей та інших танців

Речитатив – форма вокально-музичного твору. Яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування

Рондо – музична форма , де основна тема повторюється декілька раз .

Рояль – струнний ударно-клавішний інструмент.

 

 

 

 

                                                          С

Симфонія – великий, здебільшого чотири частинний твір для симфонічного оркестру.

І частина –швидка;

2 частина – повільна;

3 частина – помірна;

4 частина – енергійний або святковий фінал.

Симфонічна картина – симфонічний твір який складається з однієї частини, програма якої має зображальний та описовий характер.

Симфонізм – метод музичної композиції.

Симфонічна музика – музика призначена для виконання симфонічним оркестром.

Симфонічний оркестр – найбільш різноманітний, багатий, виразний і досконалий за звучанням.

Сольфеджіо – спів із називанням нот.

Сольфеджувати – співати, називаючи ноти.

Серенада – лірична вітальна пісня для коханої, поширена в Італії та Іспанії

Струнні інструменти – це такі, де джерелом звука є струна.

Струнні інструменти поділяються на: щипкові, смичкові, клавішні. Струнні інструменти, звуки  з яких видобувають “щипком” називають щипковими.

Сюїта – музичний твір, що складається з кількох самостійних частин, поєднаних художнім задумом.

Соната – назва будь-якого інструментального твору. Написаного для одного або двох інструментів у формі сонатного циклу.

Сонатна форма – це побудова музичних творів на протиставленні та розвитку двох контрастних тем. Сонатна форма складається з трьох розділів :

1.Експозиція ( виклад основної теми);

2.Розробка (розвиток теми експозиції);

3. Реприза (повторення, відновлення).

Саксофон – духовий язичковий музичний інструмент.

Самба – сучасний бальний танець.

Сарабанда – старовинний іспанський народний танець.

Свінг – характерний елемент джазової виконавської техніки.

Скерцо – музична п’єса в швидкому темпі, грайливим характером та виразним ритмом. Може бути як частиною великого твору, так і самостійним твором

Скрипка  – струнний смичковий музикальний інструмент.

Смичкові інструменти – струнні музичні інструменти на яких грають смичком.

Соліст – виконавець музичного твору для одного голосу або інструменту.

Соло – музичний твір для одного виконавця

Сопілка – народний духовий інструмент типу подовжньої  флейти.

Спірічуелс – духовні пісні американських нагрів.

Сцена – місце для театрального дійства.

Сценарій – літературно - драматичний твір, що лежить в основі кінофільму.

Сюрреалізм –формалістичний напрям у мистецтві та літературі ХХ ст.., який заперечує роль розуму й досвіду в творчості та шукає джерела її у сфері підсвідомого, інтуїтивного

Синкопа – переміщення наголосу із сильної долі звука на слабку

Склад –тип музичної фактури – сукупність усіх виражальних засобів музики

Сонатина – жанр камерної музики, три – чотири частинний твір для 1-2 інструментів. Написаний у так званій «сонатній формі»

Стиль – сукупність засобів виразності, що служить для відображення певного образного змісту

 

 

 

                                                          Т

Такт - уривок музичного твору від однієї сильної долі до наступної. Такт завжди починається із сильної долі .

Тактова риска – вертикальна риска, яка відокремлює такти.

Тактування – рахунок рівномірними помахами руки під час співу.

Тривалість  - важлива властивість музичних звуків.  За тривалістю ноти є : ціла;

          -  ціла нота має рахунок – 1-і, 2-і, 3-і, 4-і;

          -  половинна   рахується – 1-і, 2-і;

          -  четвертна      рахується  - 1-і;

          -  восьма    рахується  - 1 або і;

           - шістнадцята   рахується  на дві ноти раз або і.

Темп – швидкість руху музики. Темп – важливий засіб музичної виразності. Темпи  є повільні, помірні, швидкі.

Тоніка – головний, найстійкіший звук ладу.

Троїсті музики – народний музичний ансамбль – тріо, який складається з трьох музичних інструментів – струнного, ударного і духового.

Типи музики – пісенна, танцювальна, маршова.

Танець - мистецтво ритмічних рухів під музику.

Танцювальність – музика з характерними признаками танцю, але під неї не обо’язково танцювати.

Танго – бальний або естрадний танець кубинського походження.

Тарілки – ударний музичний інструмент без визначеної висоти.

Твіст – сучасний танець групи рок-н-рола.

Тема – музична побудова яка виражає основну думку твору або його частини.

Токата – віртуозна інструментальна п’єса для фортепіано або органа.

Тон – звук визначеної висоти.

Тоніка – головний стійкий звук.

Тризвук – основний вид акорду.

Тембр – характерне забарвлення звуку, властиве голосу чи інструменту

Трембіта – український народний інструмент типу дерев’яної труби.

Токата – твір для клавішних інструментів - клавесина, органа. Потім інструментальні п’єси швидкого, рівномірно -чіткого руху, з ударною «молоточкоподібною» технікою виконання.

Тромбон – мідний духовий музичний інструмент.

Тріо – ансамбль із трьох виконавців або музичний твір, написаний для трьох виконавців  Туба – мідний духовий інструмент.

 

 

 

У

Ударні інструменти є шумові та мелодичні.

Увертюра – оркестровий вступ до театральної музичної вистави. Вона необхідна для ознайомлення слухачів із головними музичними темами – характеристиками персонажів опери та підготовки слухачів до сприйняття музичного жанру, як опера.                                                 

 

                                                   Ф                                                            

Фуга – твір поліфонічного, імітаційного складу,побудований на багаторазовому,послідовному проведенні однієї або багатьох тем у кожному голосі.

Фагот – духовий дерев’яний музичний інструмент з конічним каналом та подвійною тростиною.

Флейта – духовий інструмент .

Флейта пана – багатоствольна  продольна флейта.

Фінал – завершальна частина циклічного твору - кода; заключна сцена опери, балету або окремого їхнього акту.

Флояра – відкрита флейта .

 

 

                                                Х                                

 Хабанера – іспанська народна пісня-танець.

Хор – колектив виконавців багатоголосної вокальної музики.

Хоровий концерт – форма хорової музики, в основі якої лежить зіставлення двох або більше співацьких партій

Хорова музика – музика призначена для хорових колективів.

Херувимська – духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими»

Хореографія – загальна назва танцювального мистецтва.

Хота – іспанський народний  парний танець.

 

                                               Ц                                 

 

Цимбали -  струнний ударний інструмент давнього походження.

 

 

 

 

 

                                                         Ч                                

Чардаш  - угорський народний танець.

Челеста – ударно-клавішний музичний інструмент, де джерелом звука є хроматично настроєні пластинки.

Частівки – народні жартівливі пісні .

Ча-ча-ча – кубинський народний танець.

Чонгурі – грузинський чотириструнний щипковий музичний інструмент з тихим голосом і ніжним тембром        

 

                                                 Ш                      

Шлягер – модна, популярна пісня, мелодія.

Щедрівка – обрядова величальна пісня, що виконується під Новий рік, на Щедрий вечір

Шансон – французька пісня ліричного змісту.

Шансон’є – французький естрадний співак, як правило, автор музики і тексту пісень

Шарманка – механічний музичний інструмент.