Z

 

                                                      Вступ.

  Швидкий розвиток науки, зростання обсягу нової інформації потребують від сучасної школи підготовки активних, самостійних людей, які б мали високі творчі здібності та володіли певними якостями: уміли самостійно критично тап творчо мислити; знаходити шляхи вирішення проблеми; грамотно опрацьовували інформацію; удосконалювали розвиток особистої моральності, інтелекту, культурного рівня. Не слід забувати, що вчитель є головною рушійною силою в забезпечуванні процесу формування учня, як особистості. Від нього, від його професійної компетентності, світогляду, культуро творчих здібностей і особистісних якостей залежить успіх чи невдача під час впровадження будь-якої педагогічної системи, теорії, концепції. Саме вчитель розробляє та втілює власний варіант поурочного календарно-тематичного планування змісту навчання, які б забезпечували не тільки інтенсивне оволодіння базових знань, умінь і навичок, що вимагає чинна програма, але й викликає в учнів інтерес до знань, прагнення до навчання. У зв’язку з цим педагоги все більше усвідомлюють гостру потребу в удосконаленні традиційних форм навчання, одним з головних недоліків якого залишаються об’ємно – суб’єктивні взаємини між учителем та учнем.

 

      Запропоновані уроки з музичного мистецтва покликані допомогти вчителю ефективно організувати навчальний процес під час впровадження в практику нестандартних уроків, розкрити значення нетрадиційних форм навчання  які  урізноманітнюють форми роботи з учнями; сприяють вихованню творчої особистості школярів; дозволяють повніше врахувати особливості навчального матеріалу; вимагають розробки технології застосування нових освітніх форм.

     Мета нестандартних уроків з музичного мистецтва – максимальне урахування вікових, інтелектуальних, музичних здібностей, інтересів, задатків кожного учня. Подані уроки сприяють раціональному використанню навчального часу, підвищують продуктивність роботи учнів на уроці, а також розширюють функції вчителя, бо головне завдання педагога – не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки загального перебігу даної теми, розділу, всього навчально – виховного процесу.

      Наведені нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від суворих рамок уроку з його незмінною структурою, сприяють підвищенню музичної діяльності учнів, а значить, і ефективності уроку. Стимулюючи творчість учителя та його вихованців, нетрадиційні уроки музичного мистецтва створюють сприятливі умови умови для співробітництва, що надзвичайно важливо, а також забезпечують фундаментальні засвоєння або глибоку перевірку набутих знань.

 

 

 

                                     Урок - телепередача  

 

     Методика такого уроку вимагає високого професіоналізму та ерудиції вчителя. Вони вносять у звичайний хід шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають учням емоційно і системно сприйняти навчальний матеріал.

 

Тема.  Музика в літературних  творах.

          Казка .     5 клас

 

Мета. Розширити знання учнів про літературні жанри пов’язані з музикою. Показати важливу роль музичного мистецтва у змісті літературних творів. Розвивати вокально-хорові навчки, зокрема прийомом стакато. Виховувати кращі моральні якості особистості.

 

Мотивація. Підкреслити позитивну роль музики як носія добра, щастя, справедливості  в літературних творах.

Вид уроку. Урок засвоєння нових знань.

Тип уроку. Урок – телепередача.

 

Ілюстративний матеріал.

1.Норвезька народна пісня «Чарівний смичок»

2.Українська народна казка «Чарівна скрипка»

3.Закарпатські народні мелодії.

4.О.Антоняк «Ода пісні»

5.Ладов. Мелодія

6. Дидактичний матеріал.

7. Навчальний матеріал.

 

План уроку.

1. Організаційний момент. Музичне вітання

2 . Оголошення теми та завдань уроку.

3. Розвиток теми.

4. Слухання.

5. Вокально-хорова робота

6. Підсумок.

 

  Хід уроку.

1. Вхід  у супроводі звучання  «Ода пісні» О.Антоняка. Музичне вітання . Виконання по співок з ритмічними вправами.

 

2. Мандрували, крокували

   І на горах побували,

   Де пісні є надзвичайні,

   Бо без слів, інструментальні.

   Вокаліз звучить без слів

   Та сподобався усім.

   Опера, балет – чарівні

   Звуки тут немов царівни,

   А симфонія луна,   

   Наче вимовля слова.

   Ось невидиме те слово,

   Виринає знову й знову.

   Музика й література –

   Це лібрето й партитура.

 

3.   У красу літератури ми сьогодні зазирнем,

      Тут цікавого багато, ми із музикою йдем.

      Чарівний світ літератури відкриває двері нам

      Тут і казка, тут і байка, повість завжди рада вам.

      Музика в кожній розраду дарує

      Героєм в них є і дивами чарує.

      Без музики навіть сюжету не буде,

      В цих творах вона головною скрізь буде.

      У гості до казки ми з вами рушаєм,

      І телевізор казковий вмикаєм.

      І з телепередачею рушаєм туди,

     Де казка і музика разом завжди.

     Хіба це не дивно, хіба не цікаво,

     Дізнатися як поєднались на славу

     У музиці казка або навпаки

     Ці подруги давні існують віки.

 

4. У світі прекрасних музичних казок

    Знайшли ви моралі найкращий зразок.

    Добро і хоробрість, любов та відвагу

    Усе це дає нам життєву наснагу.

В балеті Прокоф’єва мила простушка

Всім вдячна, уважна краса-Попелюшка.

Лускунчик Чайковського – хлопець завзятий,

Він не дозволить дітей ображати.
хоч мишачий цар і лихий не вразливий,

Та хлопчик – лускунчик кмітливий, сміливий.

Музика в казці усім допоможе

І будь-яке зло назавжди переможе.

/ Слухання та спостереження дій  ( за малюнками учнів, які перенесені у слайди) української народної казки «Чарівний смичок» які супрогводжуються закарпатськими мелодіями./

Аналіз телепередачі:

• Яку чудодійну силу мала Петрикова скрипка?
• Яка головна роль музики?
• Чи зявився б такий сюжет казки якби не було музики?
• Яку роль відіграє скрипка?
• Які її виражальні та зображувальні можливості?
• Чи міг би інший музичний інструмент творити чудеса?

   В телепередачі побачили ви казку,

   Де музика створила в сюжеті всю завязку.

А скрипка в ній зіграла найголовнішу роль.

І був зовсім безсилий могутній скрізь король. 

 

5. Ця казка зявилась на Буковині – співучому краї, що славиться розмаїттям чудових своєрідних пісенних мелодій, запальними танцювальними мелодіями які допоможуть нас у розспіву ванні.

Виконання народних мелодій у різних тональностях.

Допомагає музика і в народній норвезькій пісні «Чарівний смичок».

Послухайте як пісню, співають гарно діти,

На телепередачі вам слухати й радіти.

Бо можна все побачити й послухать дії всі

Карпатських гір мелодії й Норвегії пісні.

Слухання народної норвезької пісні «Чарівний смичок».

Познайомимось із нотним записом пісні, це допоможе виконати її мелодію «а капела» та підтримуючи легким супроводом.

Відобразимо у звучанні мелодії легке стакато відповідно диханню.

Приділимо увагу динаміці та смисловим акцентам.

Виконаємо перший куплет пісні.

6. Виконуючи такі пісні як «Ой є в лісі калина», «Ой у полі береза стояла» та інші, ви впевнилися, що неможна відокремити текст від пісні. Розповідаючи слова, відразу хочеться співати. Неможливо також відокремити музику зі змісту таких літературних творів як українські народні казки «Чарівна скрипка», «Калинова сопілка», бо музика є основою розвитку сюжету – вона діє, допомагає, приносить щастя, радість. Це ми зустрічаємо і у пісні «Чарівний смичок»

Мандруватимемо далі

У літературній далі.

До побачення. В цей час

Вже перерва кличе вас.

Вихід у супроводі звучання М. Лядова «Мелодія».

 

 

 

 

 

                            Урок - сюжетна замальовка

 

      Урок-сюжетна замальовка – театральне дійство, яке ніколи не повторюється, а кожного разу вимагає від учителя і його вихованців кращої підготовки та повторення. Елементи театрального дійства надають змогу не тільки поповнювати слуховий та словниковий запас учня, розвивати техніку мовлення школяра, а й навчити дитину володіти своєю поставою, жестами, мімікою. Виконуючи ролі казкових персонажів, учні розвивають мовленеві навички, набувають досвіду спілкування з аудиторією, самостійно відкривають для себе системні звязки у вивченому матеріалі, роблять власні висновки, тобто всебічно розвиваються й досконалюються.

 

Тема. Казкове королівство Дореміфасолька.

          Ноти і клавіші.    2 клас

 Мета. Удосконалювати вміння слухати один одного, співпереживати з героями казки, володіти своєю поставою, жестами, удосконалювати вміння говорити та співати в особах; розвивати память, навички інсценізації прочитаного, згуртовувати колектив дітей; виховувати увагу, любов до народної та класичної музики.

 

Тип уроку. Урок закріплення і застосування знань, умінь і навичок.

Вид уроку. Урок-сюжетні замальовки. Казка.

 

Девіз уроку: Краса врятує світ від зла, ганьби та ненависті.

 

План уроку.

1.Організаційний момент.

2. Ознайомлення з темою та завданнями уроку.

3. Актуалізація опорних знань.

4. Інсценізація музичної казки.

5. Вокально-хорова робота.

6. Підсумок.

 

Ілюстративний матеріал.

1.Нотний стан.

2. Переносна дошка.

3. Пісні А.Мігаль

4. Сцени з балету «Лускунчик» П.І.Чайковського.

5. Навчальний матеріал.

6. Дидактичний матеріал.

 

Хід уроку.

Вхід у супроводі звучання сцени з балету П.Чайковського «Лускунчик»

  (На сцені трон для короля та королеви. Нотний стан.

Звучить музика, зявляються сім нот і танцюючи, сідають навколо трону.

 

     Виходить паж, імітує гру на фанфарі і проголошує. )

1. Паж. Його Величність Король Скрипковий ключ та її величність Корлева Музика.

(під музику виходить король і королева)

Паж. Увага! Увага!

        Королівство Дореміфасолька

        Всіх запрошує на бал.

У палаці в тронній залі

Нині буде карнавал.

Тож Король і Королева видали такий указ:

 «Всіх, хто музику шанує, запросити у палац.»

Королева. (виходить на авансцену)

До, Ре, Мі Фа, Соль, Ля, Сі

 

2. Мусять вивчити усі,

   Ну а потім заспіваєм,

   Ще не вивчені пісні.

   Щоби світом цим радіти.

     І любити світлі дні,

     Ви повинні зрозуміти,

    Як складаються пісні.

    Ноти знаки чарівні,

І такі вони чудові,

І такі вони красиві,

Наче квіти у росі

І звучать вони як диво -

До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі.

    На музичнім нашім святі,

    Заспівають ноти всі.

(ноти співають пісню «Сім нот»)

 

Король на авансцені.       Як по нотах можна взнати

                                          Де на клавішах вам грати.

                                          Ну й задача , ну й загадка

                                          Та до неї є відгадка.

 

Я Скрипковий ключ, школята.

Кучерявий, гарний знак

І на нотнім стані, знайте

Напишіть мене ось так. ( показує).

 

                                А ще звуть мене Ключ Соль

                                В нотній азбуці музичній

                                Я завжди один Король. (сідає у трон).

 

3.  Паж. До зали запрошуємо диригента карнавалу.

     Диригент. (учитель) Я диригент, я керівник,

     До мене в нотах кожен звик.

     Мені однаково близькі

     Високі ноти та низькі.

     І ноти половинки,

     І цілі й четвертинки.

     А зараз ноти разом всі дзвіночки розкладаємо

     Сміливо і завзято, мелодію складаємо.

     Із ноток половинок, із цілих й четвертинок.

Бо в нот є сила чарівна всіх заворожує вона.

(ноти співають пісню «Дзвіночки»)

(Звучить важкий рок виходить Королева Фальшивія з групою рокерів)

 

4.   Королева Фальшивія. О та тут музичний бал! Навіть справжній карнавал. Саме до вас я й поспішала. Я Королева Фальшивія з нотами я не дружу, через те, як бачите, не тужу. Мої пісні найкращі. А це моя рок-група «Фальшивіанти» - неперевершені таланти.

(Всі сумують, а рокери імітують спів і танці)

 Королева Музика. Голова болить жахливо,

                               Слухати це неможливо!

Король. У вас ні голосу, ні слуху,

              Вам на ступив ведмідь на вухо.

              Геть звідси забирайтесь

              І більш до нас не повертайтесь.

Королева Фальшивія. Ой, що це? Проганяєте

                                     Таких талановитих співаків?

                                      То ви, мабуть, іще не знаєте,

                                      Що вчинять злі чарівники.

                                      Гей, слуги, до роботи,

                                       Ми зачаклуємо ці ноти.

                                      Без нас тут свята не бувати,

                                      Пісень дзвінких вам не співати.

(рокери під музику виконують загрозливі рухи, ноти схиляють голови, звучить сумна музика).

Король. Лихо спіткало моє королівство. Адже бал повинен бути веселим, радісним, а в залі лунають лише сумні звуки. Мої вірні нотки, підкажіть, що можна зробити? (ноти сумно схиляють голови)

Королева Музика. Ці музичні звуки нагадують плач. Паж, я вам наказую грати веселу музику.

Паж. Ваша Величносте, вибачте, але моя сурма мовчить.

Король і Королева (разом). Ой лишенько! Хто ж нам допоможе?

(втрачає свідомість, паж махає опахалом, ноти імітують страждання).

Диригент. Шановні Король Скрипковий ключ і Королева музика. У нашій залі багато дітей, які люблять і шанують музику. Можливо, вони зарадять нашій біді.

Діти, спробуємо врятувати з лиха Королевство Дореміфасрлька?

Діти. Так.

Нота До. Ось у цьому будиночку живуть музичні інструменти Королева Фальшивія зачаклувала їх зробила голоси ледь чутними. Та до того всього вони не можуть вибратись зі свого будиночка, доки ви їх не впізнаєте.

Ви повинні відгадати назви інструментів із цих загадок.

Чекають незвичайні нас моменти:

які ж це тут музичні інструменти?

Звук тут дуже голосний,

Хоч це й не барабан.

Ось круглі клавіші, дивись!

Хто ж це такий? – Баян!

                                                  А тут є теж ці клавіші,

                                                  Цей звук як дивний сон.

                                                  Заграти хто відважиться?

                                                  Що це? – Акордеон.

Я український інструмент

Для всіх співаю дуже дзвінко.

І трохи схожа на кларнет

Хоча і звуся я сопілка.

 

                                         Мій звук незвичний чути скрізь,

                                         Доносять звуки свої чари.

                                         Уважно слухай і дивись:

                                         Це я відома всім – гітара.

Ось так лунає …. барабан

Він гучно гра: трам, там, там.

Свій дріб ритмічно вибиває

До гурту всіх дітей збирає.

 

                                                      Усіх скликаю я одна

                                                       Бо силу звуку маю,

                                                       туру-туру лунаю я

                                                       І голосно співаю. Труба.

 

Опускаєм молоток на залізний пелюсток

Чуєм ніжне дзень-дзелон

Це звучить металофон.

                                        Бум, бум. трень, бум, бум трень.

                                        Грає бубон цілий день.

                                        Бум. бум, трень – це бубон звісно

                                         Ось така у нього пісня.

Диригент. У царстві музики багато загадок. Прислухайтесь до казкових звуків Вальсу квітів П.І. Чайковського та визначить на одному чи на багатьох інструментах виконується цей музичний твір? 

(звучить вальс)

(відповіді дітей)

Диригент. Голоси яких інструментів ви почули? (відповіді дітей)

А хто скаже як називається колектив музикантів, який виконує музику разом на різних музичних інструментах?

(відповіді дітей)

 Так. Цей колектив називається оркестром. Ноти давайте і ми створимо оркестр. Можливо це зніме чари Королеви Фальшивії.

5. (ноти грають на муз. інструментах і виконують пісню «Сім нот»)

Нота. Мі. А в цьому будинку живуть різні мелодії: веселі, сумні, швидкі та повільні. Бадьорі та ніжні.

Нота. Фа. Їх часто запрошували до королівського палацу, щоб розвеселити або потішити королівську родину.

Нота. Соль. От і сьогодні їх запросили на королівський бал.

Нота.Ля. Та через підступну Королеву Фальшивию вони не можуть потрапити до зали.

Нота. Сі. Ті, хто хоче допомогти їм, мають бути уважними і рухатися за характером музики.

Заграє весела музика – рухи веселі, сумна музика – повільні рухи, а ніжна махайте як метелики крильцями.   (діти виконують рухи за характером музики).

 

Диригент. Без цих чарівних ноток, не було б таких різних мелодій. А щоб знати як їх знайти розкажу я вам усім

Де у ноток ось цих дім.

На лінійці додатковій

Збудували ми гніздо,

І у ньому поселили

Першу ноту –ноту до.

Ре під першою стрибала

 І гойдалась і сміялась.

Не хвилюйтесь не впаде.

Друга нота – нота ре.

А першій лінійці

Ось так ми самі

Оселили третю – ноту –

Ноту мі.

Між першою і другою вмостилась нота фа.

Задача скажу вам зовсім не проста.

На другій лінійці вмостилася соль…..

В цей веселий гарний дім гарно жити нам усім

  (танцюють усі хто на сцені та виконують пісню «Веселі дзвіночки»)

6. К. Фальшивія.  Як гарно всі танцюють

                              Як дзвінко тут співають.

                              Від таких звуків

                              Мої чари зникають. (злиться).

                                         (Фальшивія плаче).

                           Королево, я прошу, хай ноти заспівають.

                 (звучить пісня «Веселі ноти»)

Фальшивія. Вічно юна та бадьора Королево, дорога,

                    У змаганні із моїм мінором

                    Твій мажор перемага.

                    Ніжна музика чудова,

                    З нею легше в світі жить.

                    Урочисто обіцяєм з нею ми завжди дружить.

                    Пробачте нас.

                    Ноти зараз розчаклую,

(виконує рухи)

      Силу музики дарую,

      Щоб, співали цілий день

      Ось будь ласка, Вам Король,

      Надаю ведучу роль.

Король.     Є сім нот в простенькій гамі.

Королева. Та нам досить для пісень.

Ноти.  Вже крокує радість з нами в цей шкільний святковий день

Король.     Тож підспівуйте шкільнята

Королева. Хай вже не мовчить ніхто: до, ре, фа, соль, ля, сі, до.

Диригент. Дружно пісню починайте : до,сі,ля,соль,фа,мі,ре.до.

Звучить пісня «Музика чудова».

• Яка частина казки вас найбільше розвеселила?
• Чому?
• А засмутила?
• Яку кінцівку до казки склали б ви?
• Хто з персонажів сподобався найбільше?
• Чому?
• Кому треба подякувати за допомогу проведення уроку?

Кого треба нагорродити за насолоду від проведеного

• часу?

Вихід у супроводі звучання сцени з балету «Лускунчик» П.І.Чайковського.

 

                              

 

Бінарний урок

 

          Бінарний – подвійний, той, що складається з двох частин. Такий нестанжартний урок готується вчителями-предметниками, кожний із яких проводить етапи уроку стосовного того предмета, що викладає. Проведенню таких уроків передують етапи-підготовки.

 

Тема. Музичне мистецтво. 

        Тема українського козацтва в мистецтві.   5 клас

Трудове навчання. Вишивка в українському вбранні.

 

Мета. Музичне мистецтво. Поглибити знання школярів про творчість М.Лисенка, розвивати вміння виявляти спільне та відмінне в образах музичного та візуального мистецтва. Вчити формулювати словом враження від творів мистецтва, виховувати інтерес до теми українського козацтва, втіленої засобами мистецтва.

 

 Мета. Трудове навчання. Навчити учнів розуміти українську вишивку, пробуджувати та розвивати любов до мистецтва рідного краю, його історії, виховувати почуття відповідальності за здобутки творців прекрасного й потребу зберігати та примножувати надбання українського народу.

 

Мотивація. Музичне мистецтво.

    З’ясувати, як засобами музичного та візуального мистецтва відображено життя українського козацтва.

 

  Трудове навчання. Створити засобами декоративно – ужиткового мистецтва  картину життя українського народу від минулого до сучасного.

Тип уроку.   Урок засвоєння нових знань.

 Вид уроку. Музичне мистецтво. Трудове навчання. Бінарний урок.

 

Ілюстративний матеріал.

Музичне мистецтво.

1. Жилінський О. «Пісенька джури»
2. Лисенко М.   Сцена з опери «Тарас Бульба»
3. Лисенко М.   Марш з опери «Тарас Бульба»
4. Лисенко М.  Увертюра з опери «Тарас Бульба»
5. Дерегус М.   «Тарас Бульба на чолі війська»
6. Навчальний матеріал.
7. Дидактичний матеріал.

Трудове навчання. Приладдя, матеріали та інструменти.

 

План уроку.

1. Музичне вітання та побажання гарного настрою.
2. Організація класу.
3. Актуалізація опорних знань учнів.
4. Вокально-хорова робота.
5. Виклад теми.
6. Слухання.
7. Підсумки.

 

   Хід уроку.

     Вхід у супроводі звучання «Маршу» з опери М.Лисенка «Тарас Бульба».

1. Музичне вітання.
2. Організація класу.
3. Сьогодні урок розпочнем незвичайний!

      На пароплаві пливемо навчальнім.

      По хвилях Дніпра у далекі віки,

      Де мужньо й завзято жили козаки.

Тема українського козацтва в мистецтві,

Яку ми розглянемо у творчим контексті,

В живописі, музиці, козацькім вбранні,

Щоб ви зрозуміти все чітко могли.

Як в опері пісні козацькі лунають.

Орнаменти нитки яскраві складають,

Живопис дарує дива полотна,

Історія вся на очах ожива.

Два уроки поєднались: музичне мистецтво

Й трудове навчання в однім пов’язались.

В далеку мандрівку руша пароплав,

Сигнал до відправки камертон цей нам дав.

У вас голоси зазвучать, як гудок.

Почуємо різних ми звуків рядок.

4. (учні виконують розспівку І-ІІІ-V за різними відкритими складами)

      А щоб сміло мандрувати треба сильними нам стати.

           Фізхвилинка.

Ми веселі моряки

Мандрувати мастаки.

А щоб в мандри вирушати,

Треба м’язи розвивати.

О так!

Хвиля в морі нас гойдає

Вітер виє, завиває.

Як буває важко нам,

Ми покажем зараз вам.

О так!

На кораблику своєму

Всі моря ми обійдемо.

А щоб швидко нам пливти,

Дружно треба нам гребти.

О так!

 

На березі Січ Запорізька  вітає

У опері Лисенка всіх зустрічає,

Де Бульба Тарас на коні з козаками

«За світ козаченьки як встали» співає.

Цю пісню від серця і ми заспіваєм,

Про гордість і славу козацьку згадаєм.

Як долю і волю вони здобували

І марші – пісні незабутні складали.

(учні виконують укр.нар. пісню «За світ встали козаченьки)

5.Оживають картини життя у козацьких піснях. Тут – горді сказання про сміливість народних героїв і туга за тими, що не провернулися додому. В усі віки музика допомагала воїнам, саме у військових походах виникла маршова музика. Надзвичайно колоритні та різноманітні історичні мотиви «звучать» у багатьох видах мистецтва, а особливо у музиці та живописі.

6.   Послухаємо сцену з відомої вам опери М.Лисенка «Тарас Бульба».

• яку пісню ви почули у цій сцені?

Український композитор Л.Ревуцький редагуючи оперу «Тарас Бульба», так як опера залишилася незавершеною після смерті М.Лисенка, вніс низку змін та доповнень, у тому числі і хор «За світ встали козаченьки», який вдало завершує народну масову сцену на Запорізькій Січі, як неповторно звучить кожен куплет.

• Чи не нагадує це варіації?
• У чому полягає варіаційний розвиток?
• Якими постають перед нами козаки з музики М.Лисенка?

Роздуми про традиції та цінності воїнів – захисників Батьківщини продовжені у «Пісні джури» О.Жилінського О. Кононенка.

• Кого на Україні називали джурами?

Виконаємо цю пісню відтворюючи настрій козацької пісні.

Яскраві та незабутні естетичні враження від мальовничої української природи надихали українського живописця та графіка – Михайла Дерегуса, який народився на Харківщині. Поетичними в його роботах є образи народних героїв історичного минулого. Перед нами репродукція картини «Тарас Бульба на чолі війська».

Трудове навчання.

 -Зверніть увагу як майстерно художник відтворив вбрання козаків, все воно мережане вишивкою.

 

- Діти, чи можна по вбранні охарактеризувати образ козака, його характер, належність

   до заможніх чи  бідних?

(Робота над образом)

 

• Козацькі старшини дбали про свою шляхетність і тому період козацтва характектиризується буйним розвитком шитва. Саме вишивка кольоровим шовком, золотою та срібною ниткою використовувалась в окрасі як чоловічого так і жіночого костюма. Головним елементом чоловічого одягу був жупан, щедро оздоблений вишивкою. Також сорочка. Вишивалися головним чином поділ, пазуха, комір. Особлива увага приділялася оздобленню рукавів.

 

• Як ви гадаєте чому?

 

 

• Так, дійсно, так вшановували роботящі руки, підкреслювалась їх сила і вправність.

 

• Діти, а чому оздоблювалися саме комір, пазуха, поділ?

 

 

• Тому, що декоративна роль вишивки перетворювалась в заклинальну і набувала магічної сили.

 

• Давайте переглянемо зразки українських сорочок минулих часів і сучасні. Зверніть увагу якими кольорами користуються вишивальниці. Чому одні сорочки вишиті яскравими нитками, а інші тмяними?

 

 

• Погляньте і пригадайте, які орнаменти переважають при вишивці сорочок та що вони означають?

 

• Діти, як ви гадаєте, хто більше вишивав чоловіки чи жінки? Чому?

 

 

• Дійсно, вишивкою більше займалися жінки. Для цього використовували кожну зручну нагоду: досвітки, вечорниці, збиралися довгими вечорами і завжди співали пісень.  Готуючись вийти заміж  кожна дівчина мала  надбати від 30-100 сорочок для різних потреб  і на все життя . Вбрання дівчини свідчило про її смак, майстерність, працьовитість. Поганою нареченою вважали ту, яка не навчилась змалку вишивати. В одній із  пісень сестра радить братові обирати ту, що»… вміє шити- вишивати і гарних пісень співати. Тому, дівчата, почнемо готуватися до майбутнього заміжжя  вже з наступного уроку , на якому практично опановуватимемо  навички вишивки.

 

• Та й хлопці не розхолоджуйтесь, бо такі відомі письменники як Гоголь, Лермонтов, Шевченко також захоплювалися вишивкою.
• Діти, а чи не виникало у вас питання, що   вишитий одяг це  не сучасно?

 

• А зараз я спробую переконати, що  вишитий одяг  в усі часи це було ознакою смаку, витонченості та вишуканості.

 

  (Запрошуються для  демонстрації  одягу  стародавніх  часів  козаки  та дівчата й хлопці у сучасних костюмах з елементами вишивки)

 

7. Слухаючи сцену з опери М.Лисенка «Тарас Бульба», розглядаючи репродукцію картини М.Дерегуса  «Тарас Бульба на чолі війська»,   вишите  вбрання часів козацтва, ви побачили кожен свою картину.

 

• Які враження від музики М.Лисенка, розгляду картини М.Дерегуса та виконання вишивки?

 

• Зіставте образи козаків у опері М.Лисенка та на картині М.Дерегуса;

 

 

• Як вишите вбрання допомагає «побачити життя козаків?

 

Ми із мандрів повертаєм,

Тож давайте заспіваєм,

Про країну Україну,

Бо вона в житті єдина.

 

(Учні виконують пісню В.Антоненка «Моя Україна»)

 

Пора у теперішній час повертати,

Здобутки минулого слід пам’ятати .

Народ, що минуле своє забуває,

Майбутнього в того народу немає.

Працювали залюбки

В п’ятім класі дітлахи.

За роботу бал високий,

Працювали ви нівроку,

До побачення. Вам час,

Бо нові знання ждуть вас.

 

 Вихід у супроводі звучання «Увертюри»  з опери М.Лисенка  «Тарас Бульба» .

                                      

Урок- подорож

 

     Такі уроки зацікавлюють майже всіх учнів, базуються на грі, яка розряджає напружену обстановку, допомагає створити атмосферу невимушеності та веселий настрій, стимулюють до розвитку творчих задатків.

 

Тема. Опера та література.  5 клас

Мета. Закріпити розуміння учнів про невіддільність музики та літератури в оперному жанрі. Закріпити визначення поняття «лібрето». Розвивати вокально-хорові навички, почуття ритму гри на елементарних музичних інструментах.

 

Мотивація. Підкреслити роль народних джерел у творчості видатних композиторів, зокрема В.А.Моцарта, М. Лисенка,. Виховувати інтерес до видатних зразків музичної класики.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Вид уроку. Урок-подорож.

Ілюстративний матеріал.

1.М.Лисенко. Інтродукція з опери «Тарас Бульба»

2.С. Гулак-Артемовський фінал опери «Запорожець за Дунаєм».

3. В. А. Моцарт  хор з опери «Чарівна флейта» «Звідки приємний та ніжний той дзвін».

4. Українська народна пісня «За світ встали козаченьки»

5. С.Гулак-Артемовськи. Сцена з опери «Запорожець за Дунаєм».

6. Навчальний матеріал.

7. Дидактичний матеріал.

 

План уроку

1. Музичне вітання з ритмічними вправами.

2 . Оголошення теми та завдань уроку.

3. Розвиток теми.

4. Слухання.

5. Вокально-хорова робота.

6. Підсумки.

 

Хід уроку.

1. Вхід  у супроводі звучання фіналу з опери «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського.  Музичне вітання з ритмічними рухами.

2.   Море вокальне глибоке й примхливе

Воно всім цікаве, очима незриме.

Та бачимо острів що «Опера» зветься,

Сюди завітаєм, що тут розберемся.

Так, опера – музики й слова єднання.

Синтез мистецтв, режисера звертання.

В опері мова співочо-музична,

Дзвінко-чарівна і трохи незвична.

Розкриють лаштунки красу декорацій

Полине глядач у живописність грацій.

Так, опера – це найскладніший із творів

Лібрето - основа його побудови.

3. Ви вже не раз слухали увертюри до опер і знаємо, що

   Увертюра – це вступ оркестровий

   Він потрібен для слухачів,

   Ознайомити з характеристиками

   Музичної теми, що в творі звучить.

   Такий вступ оркестровий до опери

   Взагалі, може буть невеликим,

   Називають його інтродукція,

   Хоч звучать тут мотиви великі.

4. Простежимо ще раз за розвитком мелодії в інтродукції до опери «Тарас бульба» М.Лисенка.

Зверніть увагу, як майстерно композитор розвиває та збагачує мелодію народної пісні засобами симфонічного оркестру.

-      Яку роль тут відіграє література?

-      Порівняйте мелодію і характер української народної пісні «За світ встали козаченьки» з її звучанням в інтродукції.

-     Чи можна за характером інструментального вступу визначити, про що розповість опера?

       Незрівнянне багатство і глибину душі, розкриває перед слухачами звучання кожного твору геніального австрійського композитора В.А. Моцарта. Стиль творчості Моцарта вирізняється інтонаційною виразністю, багатством і наспівністю мелодій, гармонічною стрункістю та витонченістю. Музика В.А. Моцарт та задаровує красою, легкістю, «прозорістю» поряд із глибокими почуттями, які вона відтворює. Особливої уваги у своїй творчості композитор приділяв опері.  Остання опера Моцарта – яскрава музична казка про мудрість, добро і справедливість. Її лібрето написане за мотивами кількох казкових сюжетів. Головні дійові особи опери – мудрий і добрий чарівник Зорастро та безжалісна і мстива Цариця Ночі. У цьому творі – безліч різноманітних наспівів: мелодійних пісень, строгих хоралів, великих речитативів, – вокальних мелодій, наближених до інтонацій мови. В інструментальних епізодах та супроводі прозоро і чарівно звучить так званий «моцартівський» оркестр – з флейтою, що виконує соло, та дзвіночками.

 Послухайте хор з опери «Звідки чарівний та ніжний той дзвін».

• Опишіть характер звучання хору та оркестру.
• Які інструменти використані у музичному супроводі?

Микола Лисенко також використав у опері «Тарас Бульба» інтонації української народної пісенності, а Моцарт у мелодіях і темах «Чарівної флейти» виявив тісний зв'язок з інтонаціями австрійських та німецьких народний пісень. Особливо це виявилось у темах персонажа  опери птахолова Папагено. «Приємний та ніжний» дзвін чарівних дзвіночків Папагено не раз допомагає йому та його друзям зло і знайти своє щастя.

- Порівняйте фрагменти з опер М.Лисенка та В.А.Моцарта.

- Охарактеризуйте засоби музичної виразності які використану в цих операх.

- Який відомий вам жанр музичної творчості використано в операх «Тарас Бульба» та «Чарівна флейта»?

-  Як виникла опера?

-  Чи може бути опера без лібрето?

5. Порівняли ми опер звучання,

    Голосів неповторних красу.

    Тож приступимо всі без вагання

    До підготовки роботи голосу. 

Розспівування виконується на мелодії української народної пісні «Ой я молода».

     Голоси підготували, заспіваєм пісню знов,

    Про відвагу та завзятість, волю, віру та любов.

Вокально-хорова робота над піснею «За світ встали козаченьки», завершення розучування тексту. Робота над динамічними відтінками, інтонаційним звучанням та ритмізацією пісні.

Музичні інструменти ми візьмемо у руки

І разом всі відтворимо до пісні ритму звуки.

Із ними заспіваємо козацьку пісню знов,

До України звернемо старання і любов.

Пісня виконується із супроводом елементарних музичних інструментів.

6. Музика відіграє надзвичайно велику роль у театральному мистецтві. Вона – одна з головних «діючих осіб» опери, музичної вистави, балету. Завдяки поєднанню музики й літератури із сценічною дією виникли музично –театральні жанри:

- опера;

- оперетта;

- мюзикл;

- водевіль.

В основу всіх музично-театральних жанрів покладено літературні сюжети.

- Чи любите ви театр?

- Що вам відомо про театральне мистецтво?

                     Подорож триває, далі пливемо,

                     І вокальне море, нас чека воно.

                    Будуть нові зустрічі, нові острови.

                    Ну а зараз відпливаєм, на перерву ми.

Вихід у супроводі звучання сцени з опери «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака –Артемовського.

 

                                                   Урок – екскусія. 

 

       Уроки-екскурсії базуються на вмінні учнів уявляти, фантазувати, мандрувати «у часі».

Такі уроки проводяться в умовах класної кімнати, передбачаютьу системі факторів підвищення ефективності уроку.

 

Тема. Палітра настроїв людини  

                                  6 клас

Мета. Розкрити можливості музичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини. Поглибити знання учнів про родинно-побутові народні пісні. Ознайомити учнів із творчістю Ж.Бреля; дати визначення поняття шансоньє.  Розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати  та виразно виконувати музичні твори. Виховувати почуття гідності за музичну спадщину свого народу.

 

Мотивація. Розвивати зацікавленість українською народною піснею; глибоке відчуття настроїв і почуттів людини, втілених у музичних творах; виховувати почуття єдності з музичним образом пісні. Відкрити розуміння того, що спілкування з музикою, крім естетичної насолоди, приносить чимало знань про людину та світ.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Вид уроку. Урок-екскурсія.

 

Ілюстративний матеріал.

1. «Мала мати одну дочку». Українська народна пісня
2. Вальс.  Жак Брель
3. «Хлоп’ята і дівчата» А.Островський
4. «Ода пісні» О.Антоняк
5. «Летіла зозуля». Українська народна пісня
6. Навчальний матеріал
7. Дидактичний матеріал

 

План уроку.

1. Музичне вітання.
2. Оголошення теми та завдань уроку.
3. Виклад теми.
4. Слухання.
5. Вокально-хорова робота.
6. Підсумки.

 

 Хід уроку.

1. Вхід у супроводі звучання «Оди пісні» О. Антоняка. Музичне вітання. Виконання по співок з ритмічними рухами.

 

2. Мистецтво звуків знову кличе нас,

Бо надихає справжньою красою.

            Привітно й щиро розкрива,

            Музичний твір перед тобою.

            Він створений людиною – митцем,

            Тут мова почуттів, емоцій, настроїв нюанси.

            Духовний світ перед твоїм лицем,

            Розширить бачення мистецтва шанси.

            У музиці як в дзеркалі – весь світ,

            Глибинна мова інтонацій, звуків.

            Палітра настроїв, неначе сонця схід,

            На рівні почуттів посилить силу духу.

            В музей художній я вас поведу,

            Де музика в портретах композиторів лунає.

            Відображає внутрішній людини світ,

            У творах почуття й думки єднає.  

3. Музичне мистецтво ‘явилось разом з появою людини і розвивалось разом з нею. Тому уособлює в собі велику різноманітність жанрів, стилів. Але немає музики, де б не були втілені почуття. Людина відчувала радість, відчай, гнів. Та у музичних творах ці почуття втілені не однаково. Зрозуміти це вам допоможуть екскурсії до художнього музею. Здивовані? Чому саме до художнього?

 

Художній музей відкрива свої зали,

Живопис, портрети тут скрізь перед нами

У кожнім шедеврі – духовні перлини

Життя, сподівання та доля людини.

З полотен ось цих – душа пісні злітає

Жак Брель із портрета так щиро співає

Вражає проникливістю почуттів,

Бо музику Шуберта в серці носив.

Жак Брель – шансоньє – це пісенний поет

Погляньте уважно на його ви портрет.

В очах задушевність і пристрасть буття

Не знатиме автор пісень забуття.

Народився Ж.Брель у Бельгії, і тільки у дорослому віці переїхав до Франції, де став «зіркою французької пісні». Його називали шансоньє, що з французької - це «пісенна поезія». Любов до музики П.Чайковського, М.Равеля, Стравінського, Ф.Шуберта стала міцним поштовхом у його творчості.

4. Слухання «Вальсу» Ж.Бреля.

• Якою мовою прозвучала пісня?
• Чи потребує вона перекладу?

Всі зрозуміли і без перекладу, що пісня – вальс.  Поєднуючи у собі ознаки пісенного й танцювального жанрів музики, автор майстерно показує розвитком звучання пісні, якими різноманітним і захоплюючим може бути вальс.

• А які почуття викликав у вас цей твір?

У залі музею перед вами також репродукція картини М.Пимоненка «Весілля в Київській губернії»

• Які думки та почуття вона викликає?

Підтвердженням для вас буде народна українська пісня «Мала мати одну дочку».

• Чи пов’язана тема пісні із темою картини?
• Чому в цьому впевнені?
• Що тут спільне, а що відмінне?

Музика разом із сюжетом картини вражає гіркотою почуттів, безпорадністю та приреченістю. Підтверджує неможливість зміни на краще.

5. Українські народні пісні допоможуть нам добре підготувати до роботи голоси. Розспівування на матеріалі українських народних пісень.

 І першою піснею над якою ми почнемо роботу у цьому навчальному році, буде саме пісня – вальс. Це пісня Аркадія Островського «Хлоп’ята і дівчата». Послухайте які вона принесе вам почуття.

Не можна не погодитися з вами, що ця пісня несе світлі та радісні почуття, налаштовує на дружні стосунки.

- Порівняйте цю пісню із двома попередніми.

- Які настрої та почуття втілені в цих піснях ?

- У яких піснях підкреслено життєрадісний настрій ?

На цьому уроці ми розучимо перший куплет та приспів. Працюємо над кожною фразою окремо. Слідкуємо за диханням та дикцією. Виконаємо по - фразово перший куплет. Виконаємо перший куплет з динамічними відтінками. У приспіві звернемо увагу на коротке дихання, підкреслений ритм та акцентовані перші долі тактів.

Виконаємо приспів з усіма вимогами. Виконаємо перший куплет із приспівом, дотримуючись усіх вказівок.

6. Музична мова – глиба почуттів:

            Надія й радість, торжество й тривога.

            Найближчий друг в мистецтві над усім,

            Втіша в печалі, розділя дорогу.

            Допомагає краще зрозуміть,

            Пройнятись духом певної епохи.

            Напружену роботу думки зупинить,

            Рішучість враження і безтурботний спокій.

 Екскурсія закінчилась. Скінчився і урок

На відпочинок кличе веселий друг- дзвінок.

До побачення.

Вихід у супроводі звучання пісні «Хлоп’ята і дівчата» А.Островського.

                                             Віршований урок.

 

     Використання віршованих текстів на уроці заохочує дітей до навчальної діяльності. Всі етапи такого уроку – римовані тексти. За структурою нічим не відрізняються від традиційної форми організації навчання. Такі уроки для учнів стають справжніми святами.

 

Тема.  Загадкові знаки.

                          2 клас

Мета. Поглибити знания про ноти як знаки для запису музичних звуків, розглянути елементи нотних знаків, повідомити про складові назви нот.

 

Мотивація. 3’ясувати значения та функції нотних знаків. Практично оволодіги навичками написания елементів нот. Вивчення складових назв нот. Творчо трансформувати зображення музичних знаків.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Вид уроку. Віршований урок

 

Ілюстративний матеріал.

1. Щедрін.Р.  "Золоті рибки "

2. Чайковський П. "Вальс квітв "

3. Дубравін Я. " Сумний котик "

4. Островський А. " До-Pe -.Mi."

5. Дидактичний матеріал.

6. Навчальний матеріал.

План уроку.

1.Музичне вітання.

2.Оргатзація класу.

З.Розспівка.

4.Розвиток теми.

5.Практичні завдання.

6. Розучування  пісні.

7.Слухання.

8. Підсумки.

 

  Хід уроку.

1. Вхід у супроводі звучания музики до мультфільму "Незнайко на Місяці", що імітує приземления на Планету Барвистої музики.

2.    Музичне вітання.

3.   Організація класу.

4. Музика допомогла нам потрапнти на Планету Барвистої музики. а на цій Планеті :

               Музична веселка палае над світом,

               Дарує проміння дорослим i дітям.

               Здійнявшись над свттом, палає тут вічно

               Незгасна барвиста веселка музична.

      На цій Планеті проживають якісь загадкові знаки, ми сьогодн1 дінаємось, які це

знаки i для чого вони потрібні На Планеті Барвистої музики завжди світит  яскраве сонечко, яке весело співає

Пісеньку тра-ля-ля i ми будемо йому допомагати теж весело співати.

(Діти співають).

 Від niceньки сонечка прокинувся i повіяв вітерець, зашелестіло листячко. З’явилась така шсенька: шум-шум-шум ,яку заспіваєм i ми. (Діти виконують).

Від шелесту листя прокинувся дятел i застукотів по дереву.

 

Та на першій вже лінійці, на зеленій на ялинці,

Спочиває між   гільми - дуже ніжна нота ML

Подивімося уважно, хто крокує так відважно.

Miж лінійок - раз та два. Вихваляється мов пава,

Дуже мудра й величава - фантастична нота ФА.

А на другій на лінійці, сяє сонечко в криничц1,

I cпіває наче тороль - чудернацька нота СОЛЬ.

Між лінійок два та три, завжди дивиться з гори

I танцює, й звеселя -  заповзята нота ЛЯ.

Та на третій  цій  лінійці, сидить пані у хустинці.

Любить їздить на таксі - це звичайно нота CI.

Ось ми i дізнались, які загадкові знаки проживають на Планеті Барвистої

музики i для чого вони потрібні.

3агадкові знаки - це ноти, а ноти - це знаки для запису музичних звуків.

Ноти вci ми вже назвали,

Їм хатинки відшукали.

Будем далі працювати,

Назви нот в словах шукати.

У конвертиках  склади,

3 них ти слово  лиш склади.

 Назву ноти там знайди.

        (Дти складають з частинок слово в якому знаходять складові назви нот, читають слово що склали і показують складову назву ноти, називаючи її).

Молодці, всі добре впорались iз цим завданням.

На ваших партах є картки - це нотний стан у зменшеному вигляді.

Вам вже відомо на яких лінійках живуть ноти, тому вам буде неважко

розмістити ноти i знайти хатинку кожної.

 (Учні почергово знаходять місце для кожної ноти i показують). Дуже добре.

Діти, подивіться, ось у куточку сидить чомусь дуже сумний котик.

Запитаємо його що сталося. Чому він такий сумний? (Учні слухають пісню " Сумний котик" у виконанні вчителя).

Я гадаю, що цей котик більше сумувати не буде, а ви дайте відповідь на запитання: «Для чого потрібні ноти?» (Відповіді дітей).

 Так, добре, бо ноти – це знаки для запису музичних звуків. Ви вже ознайомилися з нотами і вам буде легко й танцювати, спробуємо.

 (Учні виконують танцювально-ритмічні рухи разом з учителем у супроводі мелодії народного українського танцю «Гречаники»).

 А зараз ми перевіримо, чи добре ви запамятали назви нот. Для цього ми вивчимо пісню А.Острорвського «До. РЕ. МІ.» Послухайте, про що розповідається у цій пісні.

 (Учні слухають пісню у виконанні вчителя).

 Ознайомимося із словами пісні. Читаємо текст всі разом.Тепер всім зрозуміло, що пісня має куплетну форму, тобто складається із заспіву та приспіву. Розпочнемо розучування пісні за фразами. Послухайте першу та другу фрази. Схожі вони чині? (Відповіді учнів).

 Співаємо першу фразу (учні виконують) і другу (учні виконують). Співаємо дві фрази разом.

Зверніть увагу на приспів. Ми бачимо, що приспів складається із назв нот і ви його легко виконаєте. (Діти співають).

- Виконаємо другий куплет, він теж складається з двох фраз. Послухайте.

 

-Виконаємо другий куплет. Дуже добре, виконаємо пісню повністю.

 

   -А зараз я запрошую вас до дзеркальної зали, де ви побачите чарівні дзеркала: підводне та квіткове. Подивіться уважно, як у них відзеркалюються ноти.

Пофантазуйте і скажіть, до чого ще подібні ноти і паузи. А правильну відповідь вам підкаже музика.

 (Слухання музики та відповіді дітей).

      Молодці, тепер ви зрозумілі: для того, щоб скласти слово, потрібно знати літери, а для того, щоб записати музичні звуки, треба знати ноти, бо ноти – це знаки для запису музичних звуків.

Добре звами працювали, назви нот разом вивчали.

Гарно знаєм назви всі: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Проспіваємо усі: до, ре, мі. Фа, соль, ля, сі.

Коли ноти добре знаєш, завжди пісню заспіваєш,

Танець виконаєш вмить, а він душу звеселить,

Будь-кому і будь-коли. Ноти знать повинні ви.

Всім спасибі за роботу, добре вивчили ви ноти,

Та рушати нам пора із планети, дітвора.

Ми сідаємо в ракети й швидко летимо з планети.

-До побачення.

(Вихід усупроводі звучання музики з мультфільму «Незнайко на Місяці»).

 

 

                                    Інтегровані уроки.

 

      Такі уроки ставлять за мету «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Вони дають можливість учителеві опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися міцних, усвідомлених міжпредметних звязків, усунути дублювання у вивченні ряду питань, досягти цілісності знань.

 

Тема. Повість і музика.    5 клас

 Мета. Розширити ознайомлення учнів із прозовими творами про музику. Вчити співвідносити літературні образи з музичними. Розвивати навички виконання професійних та народних пісень. Виховувати почуття співпереживання, кращі патріотичні та особистісні якості.

 

Мотивація. Зосередити увагу учнів на ставленні до народної музичної творчості, а також на впливові музичного мистецтва на людину та її вчинки.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Вид уроку. Урок-мандрівка.

 

Ілюстративний матеріал.

1. В.Короленко «Сліпий музикант» .
2. А.Житкевич «Все це потрібно мені»
3. Українська народна пісня «Ой на горі тай женці жнуть».
4. Українська народна пісня « За світ встали козаченьки».
5. Інтродукція з опери «Тарас Бульба» М.Лисенка.
6. Дидактичний матеріал.
7. Навчальний матеріал

 

План уроку.

1. Організаційний момент. Музичне вітання

2 . Оголошення теми та завдань уроку.

3. Розвиток теми.

4. Розспівування.

5. Слухання.

6. Виконання пісні.

7. Висновки.

 

Хід уроку.

1.Учні входять до класу під музику з опери «Тарас Бульба» М.Лисенка. Музичне вітання. Виконання полівок з ритмічними рухами.

2.  В літературу продовжуєм шлях

     Зупинка – це повість, в широких степах

     Тут пісня козацька основою є,

     Що хлопцю сліпому наснагу дає.

     Назвали цю повість «Сліпий музикант»

     Її Короленко нам пише в словах.

     Слова ті звучать, як музики чарівні

     Крім пісні народу не знайдеш їм рівні.

 

3.  Ця пісня до музики шлях відкрива,

     У славне козацьке минуле верта

     Розрадою є, бо співають слова

     Про долю країни, де пісня жива

     На мирних ланах і на горах луна

     У нашому класі звучить знов вона.

 

4. Виконаємо добре відому вам українську народну пісню «Ой на горі тай женці жнуть».

     Від кінця 15 ст. До кінця 18 ст. Тривав період, який називають козаціким. Як багато важив він в історії України свідчить той факт, що нас, українців, і сьогодні звуть у світі козаціким народом.

      Початок козацької доби припадає на часи, коли українцям, позбавленим власної держави, загрожувало цілковите знищення. Особливо жорстокими були грабіжницькі походи турецьких військ і татарсько-ногайських орд. Держави, що володіли українськими землями, не могли протидіяти набігам степовиків. Силою, здатною чинити опір загарбникам, стало козацтво.

      Захищаючи прабатьківську землю від зазіхань чужинців, козаки виробили особливу військові організацію, самобутню систему управління та командування. Козацькі прийоми ведення морських і сухопутних боїв, велика винахідливість під час військових операцій, наступальний характер дій збагатили скарбницю світового військового мистецтва. Водночас українські лицарі відроджували сплюндровані землі, зводили храми й міста, плекали хліб і творили пісню. Птступово просуваючись на південь, вони мирним шляхом розширювали життєвий простір нашого наолду. За Дніпровими порогами козаки відродилиукраїнську державу, утвердивши християнську козацьку республіку – Запорізьку Січ. Саме там сформувалися органи законодавчої та виконавчої влади, судочинства, виробилися особливі закони, за якими жили запорожці і які поступово поширилися на українських землях.

- Як же виникла Запорізька Січ?

Чутки про козацьку вольницю долітали до найвіддаленіших куточків України. Утікачів побільшало. Одні втікали від неволі, інші мріяли розбагатіти, а хтось прагнув покарати зухвалих татар.

       Для безпеки поселення-табари козаки обгороджували укріпленнями з рублених або січених колод. Звідси і пішла назва Сіс. Оскільки самі фортеці будувалися за Дніпровими порогами, то місцевість почали називати Запоріжжя. Спочатку існували невеликі окремі Січі, які очолювали ватажки-гетьмани. Згодом вони обєднались і утворили Запорізьку Січ. Історики вважають, що перша Січ виникла у 1556 році на осторові Мала Хортиця. Ідеалами козацтва стали: воля, рівність і братерство. Вищим органом влади – козацька рада. Запорізьке військо мало свої відзнаки. Булава – відзнака гетьмана, яку він отримував від війська як символ влади. Бунчук – довга булава, що закінчувалася металевим «яблуком», зпід-якого звисала китиця з кінського волосу. Гербова печатка, на якій був зображений козак, підперезаний поясом, у шапці, зрушницею у правій руці, була символом влади судді. Корогва – січовий прапор, символ усього козацького війська. Козаки мали вогнепальну зброю: рушниці, мушкети, пістолі. Окрім того, з лівого боку вони носили шаблю, яку жартома називали «сестрицею». Використовували бойові ножі, кинджали, сокири, списи, бойові молоти. Військове життя підпорядковувалось суворій дисципліні. (Всі названі предмети вчитель показує)

5. Сюжетно-рольове читання фрагменту повісті В.Короленка «Сліпий музикант».

- Знайдіть в тексті, з чим порівнюється звучання музики?

- Творчість яких композиторів надихнула письменника на такий опис музики?

- Чому твір отримав таку назву?

-  Чому дядько Максим заохочував Петруся до українських народних пісень?

-  Як автор повісті описує звучання пісні «Ой на горі та й женці жнуть» у виконанні Йохима?

   Чи так як її виконуємо ми?

6.  І знову до пісні стежина веде

     Сучасна вона та навчає тебе.

     Любить батьківщину і свій рідний край

     Виразно й завзято її заспівай.

(Виконується пісня А.Житкевича «Все це потрібно мені»)

7.  – Чому на Петруся надзвичайне враження справили українські народні пісні та гра на сопілці пастуха Йохима?

- Які враження викликала увас повість «Сліпий музикант»?

- Які роздуми виникли про роль музичного мистецтва в літературній прозі та житті людини?

- Яку роль відіграє захоплення музикою у становленні особистості Петруся?

 

Ось і у повість вже побували

Пісні козаків всі відразу згадали.

Співали про волю і щастя країни,

Бо це головне у житті для людини.

Мандрівка скінчилась. Вертатися час

До зустрічі. Знов буду чекати я вас.

Учні виходять із класу під музику української народної пісні «За світ встали козаченьки».

 

                                                Урок – гра  

 

     Потреба у нових враженнях, пізнавальна активність і допитливість тісно повязані з ігровою формою діяльності. Тому уроки-ігри характеризуються високим ступенем активності дітей.

 

Тема. Музика у кіномистецтві

                               5 клас

Мета. Зосередити увагу учнів на кінофільмах, де музика є «дійовою особою» або допомагає яскравіше розкрити зміст та образи. Розширити уявлення учнів про кіно-музичні жанри. Виховувати естетичний смак учнів.

 

Мотивація. Розвивати здатність виявляти головну думку в сюжетах «музичних кінофільмів».

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань

Вид уроку. Урок - гра.

 

Ілюстративний матеріал.

1. Фрагмент із кінофільму «Звуки музики»
2. Дунаєвський  .Музика із кінофільму «Діти капітана гранта»
3. Утьосов. Марш із кінофільму «Веселі хлоп’ята».
4. «До-ре-мі» фрагмент із кінофільму «Звуки музики».
5. Дидактичний матеріал.
6. Навчальний матеріал.

 

План уроку.

1. Організаційний момент. Музичне вітання

2 . Оголошення теми та завдань уроку.

3. Розвиток теми.

4. Слухання.

5. Вокально-хорова робота.

6. Підсумки.

 

  Хід уроку.

1. Вхід у супроводі звучання увертюри з кінофільму «Діти капітана Гранта». Музичне вітання. Виконання по співок з ритмічними вправами.

 

2.  Всі разом вирушаємо сьогодні у кіно,

     Про світ усім цікавий розкаже нам воно.

     Чому кіно без музики цікавим не бува?

     Бо внутрішній глибинний сенс воно нам розкрива.

     В мультфільмах завжди музика нам приклад подає,

     І плаче, і сміється, поради всі дає.

     Лібрето і сценарій – завдання непросте,

     Сюжет пристосувати з літератури в те,

     Що кінофільмом зветься, чи мультиком для вас,

     У опері й балеті потрібне повсяк час.

3. Фільм «Звуки музики» був створений на основі одного з кращих мюзиклів композитора Роберта Роджерса.

Мюзикл – з англійської це музична вистава.

Події розгортаються в сімї, де діти були дуже веселими, але неслухняними. Їхня нова вчителька дуже любила музику, гарно співала і склала для дітей прості, захоплюючі пісні. Діти теж полюбили музику і завдяки музиці перестали бешкетувати, стали слухняними і створили сімейний ансамбль і всіх дивували своїм співом. Саме завдяки музиці відбулися найважливіші моменти життя дітей.

4. Слухання фрагменту із кінофільму «Звуки музики».

5.  Роз співка чекає нас,

     Голос тренувати час,

     Щоб лунали голоси

     Небувалої краси.

Роз співка на І-ІІІ-5 ст. двох октав.

Сюжетно-рольове виконання пісні «Звуки музики» із фрагментом кінофільму, де кожну ноту озвучують у ігровій формі. Всі учні – ноти характеризують кожну ноти певними рухами або танцем.

      В «наймолодшому» із мистецтв – кіно, до винайдення звуку в кіно, фільми супроводжувались у виконанні піаніста – топера. З появою перших німих фільмів будь-який беззвучний рух на екрані викликав подив чи страх : бо у природі кожен рух породжує звук. З появою звукового кіно, саме музика стала невідємною частиною. Це можна сказати і про мультфільми, де пісні є частиною сюжету, а музика часто замінює діалоги акторів.

Виконаємо добре відомі вам пісні із мультфільмів «Голубий вагон» та «Справжній друг».

6.     – Яка роль належить цим пісням у мультфільмі?

         - Чи потрібні вони?

         - Чи може музика розказати про сюжет фільму?

         - Як музика може характеризувати кіно героя?

         - Чи може існувати кіномистецтво без музики  та літератури?

         -  Чому зявилась музика в кіно?

         - Назвіть фільми про музику та музикантів?

 

Про кіно ми говорили,

Музиці у нім зраділи.

З гри завзято повертаєм,

Хоч багато ще не знаєм.

До побачення, дзвінок

Кличе на новий урок.

Вихід у супроводі звучання Маршу з кінофільму «Веселі хлоп’ята».

                                                 Урок- дискусія

 

      Уроки – дискусії проводяться після вивчення певної теми, розділу програми. Мета – поглиблення і систематизація знань з предмета. Щоб дискусія стала відвертою, а учні співпрацювали один з одним, треба ознайомити їх з правилами культури спілкування. Вільний обмін думками сприяє розвитку самостійності мислення учнів, учить їх принциповості, вмінню аргументовано переконувати тих, хто помиляється, перевіряти правильність своїх поглядів, рецензувати виступи товаоишів, висловлювати своє ставлення до музичних колективів та їх творчості. Дискісія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання та залучити учнів до активної роботи, сприяє розвитку пізнавальних інтересів, збагаченню лексичногозапасу, необхідного для висловлення вдасних думок.

 

Тема. Розвиток легкої та популярної музики в ХХ –ХХІ століттях.

                               8 клас

Мета. Узагальнення навчального матеріалу щодо розвитку та різновидів розважальної та популярної музики у світовому просторі. Закріпити визначення понять легка(розважальна), популярна музика, джаз, рок та їх різновиди. Вчити учнів розпізнавати види і стильові напрями в українській та зарубіжній естрадній музиціза сферами їх емоційного впливу на людину, порівнювати особливості різних естрадних стилів. Формувати осмислене емоційно-естетичне ставлення до сучасної легкої музики у процесі її сприймання та виконання. Розвивати інтерес до творчості найяскравіших представників естрадної музики. Виховувати естиетичний смак.

 

Тип уроку. Урок закріплення знань.

Вид уроку. Ток-шоу «Я так думаю».

 

Ілюстративний матеріал.

1.В.Івасюк. «Червона рута»

2. С.Вакарчук «Друг»

3. Т.Петрененко «Господи помилуй нас»

4. О.Розенбаум «Вальс-бостон»

5. Тріо Мареничів «Чом ти не прийшов»

6. В.Висоцький «Я не люблю»

7. Д.Дассен «Безі»

8. П.Маккартні «Вчора»

9. Ф.Меркюрі «Ми – чемпіони», «Шоу має тривати».

10. Навчальний матеріал.

11. Дидактичний матеріал.

 

План уроку.

1. Музичне вітання з ритмічними рухами.
2. Оргагізація класу.
3. Актуалізація опорних знань учнів.
4. Виклад теми.
5. Слухання.
6. Вокально-хорова робота.
7. Підсумки.

 

Хід уроку.

Вхід у супроводі звучання «Ще одна цеглинка у стіні» Ф.Меркюрі.

 

1.Музичне вітання з ритмічними рухами.

 

2. Шановні учасники ток-шоу «Я так думаю», сьогодні ми розглянемо питання розвитку легкої та популярної музики в ХХ – ХХІ століттях. Я сподіваюсь, що ви погодитесь із тим, що це досить широка тема і думаю, що зцього приводу у вас виникло багато питань, відповіді на які, я сподіваюсь ви знайдете сьогодні. Хочу нагадати, що успіх ток-шоу залежить від кожного з вас: прошу бути активними співрозмовниками. Впевнена, що глибокі, повні відповіді розкриють питання, що вас цікавлять. Але для того, щоб дискусія була відвертою, ви чітко співпрацювали один з одним я нагадаю «Правила культури спілкування»:

 

1. Говорити по черзі, а не одночасно;

2. Не переривати того, хто говорить.

3. Критикувати ідеї, думки, вислови, а не особу;

4. Заперечуючи, пропонуй;

5. Поважати будь-яку точку зору;

6. Не відходити від теми дискусії;

7. У спілкуванні заохочувати однокласників до участі в розщмові;

8. Не насміхатися, якщо ви не поділяєте думку співрозмовника;

9. Дослухати заперечення до кінця;

10.  Висловлювати думки словами: «На мій погляд...», «»Я уявляю...», «Може, я не правий, але мені здається...», «Вибачте, але я думаю інакше...», «А я не згодна...», Я вважаю, що тут є кілька варіантів відповіді...».

 

      Здавна танцювальна музика, нескладні інструментальні награванн, різножанрові пісні супроводжували побут європейських міст. Усі ці «міські» музичні жанри, безумовно, черпали теми із багатих джерел народної творчості. Як у минулому, так і в сьогоденні легка, розважальна музика відзначалась доступністю сприймання та емоційною безросередністю художнього вирішення. Наприкінці ХІХ століття виникають та розвиваються нові напрямки розважальної музики. Цей процес ще більше посилився у ХХ ст. З появою різноманітних естрадно-інструментальних оркестрів, джазових колективів різного складу.

• Проаналізуйте стильові напрями української та зарубіжної естради за сферами їх емоційного впливу на людину;

2.  
   • Порівняйте особливості різних естрадних стилів.

 

      З другої половини ХХ ст. Набуває інтенсивного розвитку масова культура, виникає поп-музика з головною орієнтацією на популярність і розважальність. При її створенні використовуються певні стандарти як у поезії, так і у мелодиці та ритмах. Інсьрументарій зазвичай обмежується електорогітарами, клавішними та ударними. Вокальний стиль поп-музики демонстративно спрощений. Інтонаційно не складні мелодії набувають яскравості завдяки різноманітним сучасним компютерним технологіям, за допомогою яких виникає темброве розмаїття, обробляється голос виконавця. Поп-музика створюється переважно з комерційною метою і розповсюджується засобами масової інформації, стаючи чсатию індустрії звукозапису та шоу-бізнесу. Проте поп-музику не можна ототожнювати з популярною музикою загалом, адже це лише один з напрямів, що існує поряд з іншими, улюбленими верствами слухачів зразкамикласичної та народної музики.

 

-    Чи згодні ви з думкою, що до популярної музики можна віднести будь-яку музику, що подобається багатьом людям, а термін «поп-музика» стосується лише творів комерційного характеру?

 

     Естрадна розважальна пісня, яка досягла високого рівня популярності, називається шлягером. Як правило, це – розважальні пісні на травіальні текси, що характеризуються шаблонністю як у музичному, так і в поетичному плані. Вони мають яскраві, легкі для запамятовування деталі мелодики й аранжівання, відповідають танцювальній моді або породжують моду на нові танцювальні ритми. У шлягері головна роль відведена мелодії або тексту. Він має тиражований, репродуктивний характер, живе самостійним життям, як правило, не «привязаним» до конкретних виконавців.

 

-   Чому, на вашу думку, деякі естрадні пісні «живуть» десятиліттями, а інші – забувають дьсить швидко?

 

• Які проблеми сучасності постають у поп-музиці?

3.  
   • Для чого створюється така музика?
4.  
   • Що відбувається на сучасному етапі з поп-музикою?
5.  
   • Яких відомих поп-виконавців ви знаєте?

Послухайте та зіставте звучання та образний зміст різних творів легкої та популярної музики.

 

В.Івасюк. «Червона рута»;

 

С.Вакарчук «Друг»;

 

Т.Петрененко «Господи помилуй нас»;

 

О.Розенбаум «Вальс-бостон»;

 

Тріо Мареничів «Чом ти не прийшов»;

 

В.Висоцький «Я не люблю»;

 

Д.Дассен «Безі»;

 

П.Маккартні «Вчора»;

 

Ф.Меркюрі «Ми – чемпіони», «Шоу має тривати».

 

«... Кожна пісня – це перлина. Я не розумію, як можна вважати себе музикантом або просто культурною людиною і не знати українського фольклору. Длямене український фольклор – це підручник, написаний геніальним автором».

 

• Як ви розумієте ці слова В.Івасюка?

6.  
   • Чи згодні ви з таким баченням основи пісень?

 

  Символом українськоїх естрадної пісні називають «Червону руту» В.Івасюка. Приверніть свою увагу до чудового поєднання в музиці виразної мелодійності з приужним ритмом у доволі рухливому темпі – особливо важливим тут є ритм.

 

Виконаємо пісню, дотримуючись виконавського плану.

 

Завершуючи шоу, підводячи підсумок, назвіть особливості української естради у порівнянні з легкою музикою інших країн.

Вихід у супроводі звучання музики пісні В.Івасюка «Пісня буде поміж нас».

 

 

 

 

                                             Урок – усний журнал.

 

    Уроки – усний журнал дають змогу учням рацювати активно, зацікавлено: виконавці знову зазнають радощі творчості, а їхні друзі-сусіди матимуть можливість проявити самостійність, продемонструвати вміння оцінювати почуте й обгрунтовано висловлюватися. Прицьому в учня, навіть найслабшо7о, формується почуття відповідальності за власні знання. Бажання не підвести однокласників спонукає учня підвищувати свій рівень знань, тренувати навички та вміння. Робота на кінцевий результат змушує працювати самостійно, виробляє навички самоаналізу, формує правильну самооцінку.

 

Тема:  “Втілення  образу танцю  в  музиці  М.Равеля”

                            7 клас

Мета: Збагатити  враження  школярів  про  втілення  образу  танцю  в  музиці   на  прикладу  М. Равеля  “Болеро”. Навчити дітей диференціювати музичні  та  літературні образи.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Вид уроку. Усний журнал

 

Ілюстративний матеріал.:

1. “Пісня туристів”  К. Молчанов
2. “Реве та стогне Дніпр широкий” Д.Крижанівський
3. “Марш “ Шуберт
4. “Болеро”  М.Равель
5. “Україно, любов  моя” І.Шамо
6. Дидактичний матеріал.
7. Навчальний матеріал.

План уроку.                                 

1. Музичне вітання
2. Організація  класу
3. Виклад теми.
4. Слухання.
5. Вокально-хорова робота.
6. Підсумки.

 

 Епіграф   :  «Танцуй, Равель, свой  исполинский  танец.

                        Танцуй, Равель, не унывай, испанец!

                        О, болеро, священный  танец  боя!»

                                                               М. Заболоцкий                                                                                                                                                                        

Хід уроку.

1.  Вхід у супроводі звучання музики   “Марша” Ф. Шуберта

2. Музичне вітання
3. Кожен із вас кукпував різноманітні журнали, саме ті які вас цікавили. Сьогодні на уроці ми познайомимся із журналом, матеріал якого буде викладений усно.

Перша сторінка.

   Відкриваємо першу сторінку.  Ще з давнини український  народ  з  високих берегів та круч  Дніпра  спостерігав  весняну  повінь,  коли  роз’ярілі води затоплювали  лівобережні луки аж  до затуманеного небокраю. На блакитне  море, що   його  на  тиждень-два  утворювали  весняні  води, старого  сердитого й  широкого Дніпра. Плескіт Дніпрових хвиль навіював  композиторам  ніким  ще не чуті  казково-героїчні ліричні  наспіви. Під впливом української народної музики  у  Шевченка  ще з  дитинства  формувався  естетично-психологічний  підхід  до  відтворення  і  оживлення  історії  з  її  звуками, барвами, отже,  одухотворення  життя  і  боротьби  рідного народу. 

   Пісенні скарби надихали  творити вірші. Були джерелом творчих імпульсів, збуджували фантазію, допомагали розкрити сюжетні  лінії, знаходити  звукові  асоціації.  Загляньмо  у  музично-художню  майстерню  поети  і  ми  побачимо, як   його музичний  хист  творив   мелодійну  основу  вірша, настрій  нічної  бурі, тиші, ранку  на Дніпрі. Перед нами   акорди  нічної бурі,  де   виведено  образ  “верби”, а не “дуба”, а також  світове дерево: “ясен враз у раз скрипів ”.  Музику до  тексту  балади “Причинна” створювали М. Лисенко, Г. Хоткевич, Г.Давмдовський   та інші.  Та народ вибрав  найкращу мелодію,  яку створив  Данило Крижанівський.

Послухайте.

• У якому  ладі написано цю пісню?
• Чи відтоврює ритм образ природи?

Учні (відповіді)

Учитель: спробуйте   протактувати та сольмізувати мелодію. Учні (виконують)

Вчитель: Виконаємомелодію на звук “а”,  намагаючись  відтворити  динамічні  віддтінки. Учні (співають)

Вчитель: виконаймо  пісню акапела. Учні: Виконують

Вчитель: Виконаємо  пісню  із  текстом  у  музичному  супроводі. Учні (співають)

Вчитель:  Які образи  виведено  в  цій  пісні

Діти: відповідь

Вчитель: Якими музичними  засобами  змальовані  ці  образи

Учні: Відповідь

Вчитель: Виконаймо  пісню “Реве та  стогне Дніпр широкий”, звертаючи  увагу  на  всі  складностівиконавського плану.

Друга сторінка.

Вчитель: могутня  ріка життя  переносить нас

до другої сторінки нашого журналу, до  Франції, де жив , працював  і  творив   безсмертні  мелодії М. Равель. Одна з таких  “Болеро”

   Болеро – це   іспанський народний  танець, але образно-смисловий  зміст цього твору виходить за рамки танцю, як  прикладного музичного жанру. В  удаваній  “механічності”  руху, яка викликана  багаторазовим  повтором  майже  незмінної  теми  в  одному  й  тому   ж   темпі,  поступово розкривається  з  повільної,  дещо  задумливої  на початку танцю   образ  граціозного   танцю ходи, в якому беруть участь тисячі людей. Болеро є прикладом     цілисного та   послідовного втілення  драматичного  задуму. Хореографічна  картинка -  таким був  початковий  задум  цього  твору,  який  Равель  написав  для  видатної  танцівниці Іди Рубінштейн.  В основу “Болеро” лягла  яскрава оригінальна тема,  яку  створив  сам Равель, вона  поєднала індивідуальний  колорит.  Мелодічну пластику та красу з характерними рисами  іспанського танцю. Танець  складається  з 18 варіацій.  Особливість теми полягає   у  повільному та  розміреному  мелодичному русі. За структурою  тема  класично строга.  Особливо  важливе місце  займає група  ударних. Серед них виділяється партія  двох малих  барабанів, яким  доручена  та збережена  до кінця єдина .

   Вона є  нерушимим стрижнем  всього твору  та  створює  оригінальні  політримічні  поєднання із  вільною  та  гнучкою  в  ритмічному  відношенні темою. Струнній групі  доручена,  в  основному, акомпонуюча роль, а  ведуча  колористична роль  належить групі дерев’яних  духових  інструментів. Тут ми чуємо  різноманітне  мальовниче  висвітлення  самої  теми.  Складається  враження, що в  кінці твору  вивільнилась  величезна енергія  і  воля , які накопичувались протягом тривалого часу. Тому закінчення сприймається  як  гімн радості  та світла,  який  виходить за межі  настрою   та думок  окремої  особистості.(Звучить “Болеро”  Равеля. )

• Що головне в  цій музиці;

-    Який характер твору?;  Змінюється  він, чи ні;

-    Скільки тем  чути у  творі?;

- Які елементи  музичної  мови залишаються незмінними , а які  змінюються.

Третя сторінка.

Третя сторінка розкриє нам не тільки красу звуків музики М.Равеля, а й покаже поетичну сторону цього чарівного енеггійного танцю.

Послухайте вірш М.Заболоцького «Болеро».

           И так, Равель, танцуем болеро!

           Для тех, кто музыку не сменит на перо.

           Есть в этом мире праздник изначальный –

           Напев волынки скудный и печальный

                           И эта пляска медленных крестьян…

                           Испания! Я вновь тобою пьян!

                           Цветок мечты возвышенной взлелеяв,

           Опять твой образ предо мной горит

           За отдалённой гранью перенеев !

           Увы, замолк истерзанный Мадрид,

           Весь в отголосках пролетевшей бури,

           И нету с ним Долорес Ибарури !

           Но жив народ и пень его жива.

           Танцуй , Равель, свой исполинский танец.

           Танцуй, Равель, не унывай, испанец !

            Вращай, История, литые жернова,

            Будь мельничихой в грозный час прибоя!

             О, болеро, священный танец боя !

• Чи нагадує вірш танцювальні ритми ?
• Як поезія відтворює іспанський колорит ?

Послухавши твір М.Равеля та поезію М.Заболоцького, у мене зявились власне поетичне відчуття цього твору, яке вилилось у такі поетичні рядки:

                   Я слухаю Равеля, «Болеро»,

                   Пронизують думки і болеслеві муки,

                    І заглядає флейта в чарівне вікно,

             І серце полонять ці неповторні звуки.

             А барабан вистукує свій ритм,

             Захоплюючи враз іспанським духом,

             Равель! Цей танець не повторений ніким

             Тривожить й холодить невпинним рухом.

                             О «Болеро»! Сміливий рух вперед.

                            Танок-хода, напруга, міць і сила.

                             Передає наснагу в духових кларнет,

                             Яскрава тема, темпераментна,  ігрива.

               Дарує радість голосний тромбон,

               Дивує неповторна група струнних.

               Валторна гордо додає «фур-о- н»,

               Нове життя іде від звуків мудрих.

                           У танці варіацій вісімнадцять лиш.

                           Та вміщено у них усі дарунки долі,

                            І скільки б ти не слухав звуків тих,

                            Не буде забуття, я впевнена, ніколи. 

-  Які почуття виникли у вас коли слухали ці твори ?

-  Щоб ви внесли нового ?

Учні. (Відповіді).

Четверта сторінка.

Четверта сторінка нашого журналу «Музичне життя» розповість про час, коли жив та створював неперевершені твори М.Равель.

Розглянемо “Ромашку” творчості  композитора. Сподіваюсь, що ви швидко дасте відповіді на запитання.

Учні: Відповіді

Закрили останню сторінку журналу,

Скінчився той час, щоб читати його.

Та з часом повернемся в танцювальну залу,

Де «Болеро» не забудем свого.

                                          Урок -  ділова гра.

   Значимість уроку –ділова гра безсумнівна: це і поваторення вивченого матеріалу, і розширення кругозору дітей. Особливо цінним є те, що в процесі проведення таких нестандартних уроків у школярів формується просвітницький інтерес – бажання виконати завдання, має великий вплив на подальшу освіту та самоосвіту дитини. Уроки-ділові ігри сприяють розвитку артистизму, мислення, мовлення, вміння спілкуватися, виховувати культуру поведінки. Не слід забувати і про психологічні особливостіучнів: кожній дитині треба дати можливість самоствердитися.

Тема.  Відлуння епох у музичному мистецтві.

                          8 клас.

Мета. Узагальнити тему, шдкреслити, що між серйозною та легкою музикою найчастше відсутня чітка розмежувальна лінія. Акцентувати увагу школярів на вплив серйозної та легкої музики в творах різних жанрів.

Мотиващя. Довести учням, що інтелектуальні знания відіграють не останню роль у житті людини.

Тип уроку. Узагальнення набутих знань.

Вид уроку. Ділова гра.

Методичний коментар. Кабінет підготовлений до роботи.

Парти стоять як у залі засідань, відведене місце для редактора журналу «Мистецтво», на столі якого лежать конверти із завданнями та відповідями до них. Роль редактора журналу виконує учень, який готуеться до уроку завчасно. Учитель виконує частково спостерігаючу роль, вносячи лише корективи та допомогу, якщо така потрібна.

Ілюстраційний матеріал.

1. Т.Петриненко «Господи помилуй нас»

2 .С.Вакарчук «Друг»

3. В. Івасюк «Два перстені»

4. В.Висоцький «Пісня про друга»

5. А.Богачук «Тиша навкруги»

6. В.Івасюк «Червона рута»

7. "Вальс-фантазія" М.Глинки ;

8.  Скерцо С.Людкевича;

9.  Концерт "Не отвержи мене у пору старості»  М.Березовського.

10. Навчальний матеріал

11. Дидактичний матеріал

План уроку.

1. Музичне вітання.

2.Організація класу.

3. Виклад теми.

4. Вокально-хорова робота.

5. Слухання музики.

6. Підсумок.

Хід уроку.

 Вхід у супроводі звучання  пісні  С.Вакарчука  «Друг»

1. Музичне вггання.                                                             

2. Оргашзащя класу.                                                          

3.  Сьогодні ми продовжуемо роботу музичного клубу " Веселка", до нас на засідання завітав редактор журналу "Мистецтво".

Редактор. Добрий день. Шановні школярі, на сьогодні у редакції журналу "Мистецтво" , де я займаю посаду редактора, залишається вільним місце роботи завідувача відділу"Музика" та його підлеглих. Тому я пропоную вам взяти участь у конкурсі на

заміщення  вакантних посад. Згодні?

Відповдь учнів. Так.

Редактор. Для того, щоб з'ясувати хто є найдостойшший, я прошу вас дати

відповіді на запитання які знаходяться ось в цих конвертах, на них стоїтъ

порядковий номер який визначає порядок ваших відповідей ( учні вибирають

конверти, сідають на місця, ознайомлюються з питаниями i слухають пояснения

редактора).

Редактор. У кожному конверті ви знайдете три різнорівневих запитання які

оцінюються так:

1  -    10-12 балів;  2   -   7-9 балів;  3   -    4-6 балів.

      Ви відповідаєте тільки на одне запитання, на яке саме визначте самостійно.

Кожна відповдь триває не більше однієї хвилини. Якщо під час відповіді

товаришів, ви вважаете, дано неповну відповдь, ви маєте

право доповнити її та отримати додатковий один бал.

Налаштуватися на роботу вам допоможе  пісня А.Богачука «Тиша навкруги», у виконанні тріо Мареничів

(Звучить пісня А.Богачука «Тиша навкруги», яка заспокоює учнів та дає настрій до початку роботи).

Учні дають відповіді на обрані запитання, редактор з вчителем виставляють бали. Редактор. Дякую за відповіді, ви можете підвищити кількість балів виконавши пісню В.Івасюка  «Червона рута»

4. Перед початком співу виконаємо розспівку за музичним матеріалом пісні " Ой, у лузі". Учні виконують розспівку.

  Виконаємо пісню Т.Петриненка «Господи помилуй нас»

Редактор.Також я хочу перевірити вашу обізнаність у визначені прослуханих творів, які слухали протягом вивчення теми. Проведемо невелику музичну вікторину. Це також надасть вам можливють збільшити кількість балів.

Звучать уривки з творів :

 "Вальс-фантазія" М.Глинки ;

Скерцо С.Людкевича;

Концерт "Не отвержи мене у пору старості»  М. Березовського.

Учні дають віповідь як тільки визначили назву та автора твору. (Піднімають руку, після чого звучания музики припиняеться).

Вчитель. Дякую вам за сумлінну роботу, тепер ми можемо визначити кількість балів, яку кожен з вас отримав.

Редактор. Я оголошую прізвища тих учнів, яких я запрошую на роботу до редакії журналу.

Вчитель. Сподіваюсь, що наступне засщання клубу, пройде ще з більшим піднесенням.                                                                      

  До побачення.

Вихід у супроводі звучання пісні В.Висоцького «Пісня про друга».

 Додаток

Запитання вміщені в конверти.

Конверт № 1

1 .Дайте визначання термну " музика серйозна".

2. До якої сфери музики можна віднести "Польку-піцикато"Й.Штрауса i чому?

3.Haзвіть пісні В.Івасюка.

Конверт № 2

1 .Дайте визначення термну " музика легка".

2.Поясніть відмінність між двома заченнями термну - легка музика: музика легка

для сприймання, i музика легка за змістом.

З.Назвітъ стилі поп-музики..

Конверт № 3

1 .Мелодичний зворот якого твору Л.Бетховена став основною темою пісні

Дж.Ленона?

2.Пояснітъ, для чого потрібна в житті  людини естрадна музика.

3.Дайте визначення поп-музика..

Конверт № 4

1 .Дайте визначення теми естрадна музика.

2.До якої сфери музики i чому можна віднести пісні В.Івасюка "Водограй" та

"Червона рута".

3.Дайте визначення пісня-шлягер..

Конверт № 5.

1 .Що означають, на вашу думку , поняття модний ансамбль чи модна пісня?

2.Духовна музика, яка вона? Яке вона несе навантаження?

З.Назвість стильові напрямки легкої музики.

 Конверт № 6.

1 .Назвіть характерні особливості джазу.

2.Назвіть стилі джазу.

З.Як називався BIA (ліверпульська четвірка).

Конверт № 7.

1 .Як ви розумєте стиль блюз.

2.Дайте визначення термну спірічуелс.

З.Назвіть всесвиньо вдомі джазові оркестри.

Конверт № 8.

1.   Назвіть головну ідею пісні Т.Петриненка «Господи, помилуй нас»

2.   Чому пісні С.Вакарчука такі попурярні.

3.   Назвіть кращих представників, які писали естрадну музику.

Конверт № 9.

1 .До якої сфери музики ви віднесли  б пісні В.Висоцького.

2. Що вас ціуавить у творчості українських естрадних виконавців?

З. Чому, на вашу думку,  не забувають пісні В.Івасюка ?

Конверт № 10.

1 .Яке смислове навантаження несе пісня С.Вакарчука «Друг»?

2.До якої сфери музики ви віднесли діяльність ВІА «Бітлз»?

 З.Назвіть композиторську спадщину ВІА «Бітлз».

Конверт № 11.

1 .Чому пісня В.Івасюка «Пісня поміж нас»  є визначною.

2.Який музичний зміст пісень у виконанні Н.Матвієнко?

3.Легкі чи складні для сприймання естрадні пісні?

Конверт № 12.

1 . Чому важають, що духовна музика завжди має глибокий зміст.

2.Назвпъ ведучі інструменти в диксиленді.

3.Дайте визначення концерту як музичного жанру.

Конверт № 13.

1. Назвпъ напрямки які виникли внаслідок взаємодії джазу з модними  танцювальними ритмами.

2.Визначте докорінну відмінність творів які належать до серйозної музики від  розважальної музики.

З.Назвіть пісні В.Висоцького.

Конверт № 14.

1 .Яку роль у збагаченні музичної палітри відіграє контраст тембрів звучання різних голосів.

2.Які характерні особливості стилю джаз?

3.Назвпъ місто колиску джазу.

Конверт № 15.

1.Визначте своєрідність джазової музики.

2.Чим різниться блюз та спірічуелс.

З.Де можна виконувати пісні С.Вокарчука?

Конверт № 16.

1 .Що таке обробка народної пісні .Які з'являються в обробці признаки естрадної  пісні ?

2. Назв!ть коріння джазової музики.

З.Як ви розумієте музичний зміст пісні Дж.Ленона "Тому що".

Конверт № 17.

1 . Порівняйте пісні ВІвасюка з піснями Т.Петриненка .

2.Чи писали легку музику композитори-класики.

З. Які стилі поп-музики для вас є улюбленими?

 Використана література:

 

1. Антипова О., Румянцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку// Радянська школа.- 1991. -№ 1.- С. 65-69.

 

2. Бабанський Ю.К.  Анализэфективности современного урока // Народное образование. – 1979. - № 9.

 

3. Бех І. Особистісно зорієнтоване навчання : шляхи реалізації // Рідна школа. – 2000. – Січень. С. 10 -13.

 

4. Байбара Т.М. Урок-екскурсія. Методика його організації та проведення. – К., 1998.

 

5. Васьков Ю.В. Наукові основи сучасного аналізу уроку: теорія, технологія, досвід. Науково-методичні матеріали. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2002. – 176 с.

 

6. Гусак Т. Нестандатрні уроки: формування відповідального ставлення школярів до навчання. // Рідна школа, 1999. - № 9. – С.49.

 

7. Газман О.С., Харитонова Н.Е. В школу – с игрой: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1991.

 

8. Демчук Д.А., Гукач І.Я. Нетрадиційні форми навчання // Рідна школа. – 1995. - № 9. – С. 65-67.

 

9. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. – К., 1994.

 

10. Жорник О. Формування пізнавальнорї активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. – 2000. – Січень. – С. 27-28.

 

11.Кузнєцова А.Ф. Системний підхід до аналізу уроку // Інформаційно – методичний вісник. – Харків, 1999. – Випуск  № 2. – С. 176-184.

 

12.Краплинки творчого натхнення ( Збірник нестандартних уроків, ігрових та конкурсних програм, свят, вистав, екскурсій). /Упор. О. Рябова. – Харків: ПФ «Антіква», 2003. – 148 с.

 

13. Лернер И.Я. Процес обучения и его закономерности. – М.: Знание,

1980. – 96.

 

14. Ніколаєнко В. Загадкові знаки. Урок – подорож з  музичного мистецтва. 2клас// Початкова школа. – 2006. - № 5. – С. 12-16.

15. Островерхова Н.М.  Аналіз уроку: концепції, методики, технології. –  К.: Фірма  «ІНКОС», 2003.

 

 16. Островерхова Н.М. Нестандартні форми навчання // Директор школи. – 2001. - № 40 (185). – С. 23-29.

 

17. Олефіренко Г. Мистецтво збуджує інтерес до знань // Початкова школа. – 2001. -№ С. 50-51.

 

18. Онищук В. Типи, структура і методика уроку в школі. – К.: «Радянська школа», 1973.-С. 13

 

19. Освітні технології: Навч.-метод. Посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. Ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

 

20. Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічна технологія. – Харків, 1993. – С. 59-110

 

21.  Розвиток освітніх систем і технологій / За ред. Л.Д. Покроєвої. – Харків: ХОНМІБО, 2000. – 78 с.

 

22. Стяглик Н.І. Нетрадиційні форми навчання та їх вплив на якість навчального процесу в школі. – Харків, 1994.

 

23. Сухомлинський В. Вибрані твори: В 5 т. – К.: Радянська школа, 1976.

 

24. Тимошенко Т.И. Стимулирование познавательной деятельности учащихся на нетрадиционних уроках. – Белгород. 1997.

 

25. Федоренко Д.Т. Нетрадиційні уроки на засадах народної педагогіки. – Кривий Ріг, 1991.

 

26. Форми навчання у школі / За ред… О.І. Мальованого. – К., 1992.

– С. 24 -30.

 

27. Чекіна О.Ю. Нетрадиційні підходи до вивчення «Дитячих пісень» П.Чайковського. Теорія та методика навчання і виховання: Збірник наукових праць / за редакцією член-кор. – АПН України Г.В. Троцько. – Харків: ХДПУ. – 2000. – Вип. 7. – С. 125-129.