Музика і архітектура. 7 кл.

Урок  з музичного мистецтва , 7клас,

за підручником  «Мистецтво, інтегрований курс»,

автори: Л.М.Масол, О.В.Гайдамака,Г.В. Кузьменко,Н.А. Лємешева.

Урок № 12

Тема уроку: Музика і архітектура

Мета уроку:

вчити  учнів оволодівати  досягненнями світової культури; організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;   знайомити учнів із взаємозв’язком музики та архітектури на прикладі творів К. Дебюссі, Лесі Дичко, Ж. Бізе                                               виховувати  естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;  інтерес та любов до музики, образотворчого  мистецтва  як виду мистецтва;

розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики,  творчі здібності учнів, естетичний смак.

Обладнання: підручник,DVD, телевізор, комп’ютер, мультимидійна презентація.

.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Створення проблемної ситуації.

Музика й архітектура… Такі різні, на перший погляд, види мистецтва. Чи може між ними бути щось спільне? Адже філософи минулого називали архітектуру «застиглою музикою» або «музикою в камені». Давньоримський архітектор і будівельник Вітрувій, який жив ще в I ст. до нашої ери, визначив основні вимоги до архітектури (ми про них уже говорили!). Він писав, що архітектор «…повинен бути людиною грамотною, уміло малювати, знати геометрію, історію, мати поняття про медицину, володіти відомостями з астрономії і бути знайомим з музикою».

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового навчального матеріалу.

1.  Розповідь вчителя з елементами бесіди:

Музика невидима, архітектура — нечутна. Становлення музичних образів відбувається в часі, архітектурних — у просторі. Але, сприймаючи твори цих видів мистецтва, ми відчуваємо, що музика нерідко викликає в нас зорові уявлення, а архітектура — слухові.

Різноманітні музичні мелодії можна порівняти з розмаїттям ліній обрисів архітектурних споруд, що утворюють певні форми. У музичному мистецтві форма також має велике значення — через неї втілюються відповідні ідеї та образи, що складають зміст твору. Різноманітні чергування музичних звуків, як і чергування конструктивних чи декоративних елементів архітектурної споруди, утворюють певний ритм.

Сприймаючи твори цих двох різних видів мистецтва, ми бачимо та відчуваємо симетричність чи несиметричність будови (споруди чи твору), гармонію поєднань різних частин, загальний колорит (у музиці — темброву окрасу) тощо.

У храмі, де музика — хорова або органна — настільки гармонійно

    поєднується з архітектурою, що важко, навіть неможливо визначити, який            вид мистецтва потужніше впливає на людину.

•   храмах православного обряду служба відбувається в супроводі хору a capella. Характерною рисою православного співу є багатоголосся, в яке включені сольні частини, виконувані священнослужителями.

• храмах католицького обряду під час  богослужінь, крім хорового співу,

звучить орган. Цей найбільший у світі музичний інструмент є органічною частиною архітектури храму, у простір якого його вбудовують. Багатоголосна органна музика і сама багато в чому схожа на архітектуру: масивні «фундаментальні» баси, цілі «башти» з повторюваних у різних регістрах мелодій-тем, що зводять звукові «міста», а може й цілий Всесвіт. Цей клавішно-духовий інструмент складається із сотень і навіть тисяч труб, тому звучить велично і владно.

Оскільки орган, один із найдавніших музичних інструментів у всій історії світової культури, визнано «королем інструментів», то кількість творів, написаних для нього, перевищує репертуар для будь-якого іншого музичного інструмента. Репертуарне розмаїття органної музики пояснюється ще й тим, що протягом багатьох століть орган був основним (а часто і єдиним) музичним інструментом, який активно використовувався в церковно-богослужбовій практиці багатьох країн. Музику для органа писали Йоганн Себастіан Бах, Георг Фрідріх Гендель, Макс Регер, Сезар Франк та інші. Сьогодні у виконанні органістів можна почути транскрипції найрізноманітніших творів, навіть джазових.

2. Робота з підручником .  «Хочу все знати» стор.109-110

3. Перегляд відео-сюжетів:.

Клод Дебюссі. Прелюдія «Затонулий собор»;

Жорж Бізе. Симфонія «Рим». ІІІ частина (Andantemolto);

4. Обговорення після перегляду.

- Які візуальні образи виникли під час слухання музики?

    - Це твори програмної чи непрограмної музики?

- До яких жанрів музичного мистецтва (симфонічних, камерно-інструментальних) належать прослухані твори?

- Пригадайте особливості жанру «симфонія»

5. Розповідь вчителя

Сучасні українські композитори Іван Карабиць, Леонід Грабовський, Леся Дичко та інші використовують у назвах своїх музичних творів слово «фрески».   В образотворчому мистецтві цей вид монументального живопису можна побачити в храмах, тобто він тісно пов’язаний із архітектурою.

•     доробку Лесі Дичко налічується кілька фресок для різних складів виконавців. «Карпатські» написано для органа; «Французькі», «Іспанські» та

«Швейцарські» — хорові (перший хоровий концерт — акапельний, а інші —

інструментальним супроводом). Під враженням від творчості геніальної української художниці Катерини Білокур виникли «Фрески» за її картинами для скрипки та органа. Музика власними, притаманними лише їй інтонаційними засобами втілює уявлення про красу квітки, яку все своє нелегке життя намагалася передати в живописних образах народна художниця. Цю тему Леся Дичко розвиває і в балетному жанрі.

6. Перегляд відео-сюжетів:.

Леся Дичко. Замок Шамбор (для хору, органа, труби).

«Фрески» за картинами Катерини Білокур (фрагменти).

   7. Обговорення після перегляду.

- Передайте власні враження?

- Наскільки «співпали» ваші уявлення з композиторським баченням і відчуттям?

   8. Робота з підручником  «Портрет митця.» стор. 111

   9. Розповідь вчителя:

     Взаємодія архітектури та музики може здійснюватися в різній  формі, тобто  у формі синтезу мистецтв.

  10.  Робота з підручником стор. 77-81  

 11. Перегляд відео-фільму «Синтез мистецтв»

 VІ. Узагальнення вивченого матеріалу. Підсумок уроку.

-  Як можуть взаємодіяти між собою два види мистецтва — архітектура та музика? Наведіть приклади.

- Поміркуйте над висловом Й.-В. Ґете «Архітектура — це музика, що застигла в камені». Пофантазуйте і придумайте аналогічний образний вислів щодо музики.

-  Поясніть взаємодію музики та архітектури на прикладі скульптури в Харкові, яку ви бачите на фотографії.

  VІІ. Домашнє завдання