Музика українського Бароко
- партесний концерт
- Микола Дилецький - «Грамматика пения мусикийского».
- Шкільний театр українського бароко
- Балаганний театр (Кониський Григорій )
Партесний концерт - жанр багатоголосної церковної музики, що з’явився в Україні в першій половині XVII ст.; найвище досягнення української професійної музики доби бароко.
Микола Дилецький. Утвердження ідеї високого професіоналізму в мистецтві. (1630 - 1690) - композитор, учений, музичний просвітитель, хоровий регент (диригент). З ім’ям Миколи Павловича Дилецького пов’язане глибоке оновлення вітчизняної професійної музики. Саме він першим з українських композиторів докладно виклав технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесної композиції в музично-теоретичному трактаті «Грамматика пения мусикийского».
Номер слайду 5
Н. П. Дилецкий. "Грамматика мусикийская".
Номер слайду 6
Номер слайду 7
Шкільний театр українського бароко започаткував драму як сценічне дійство, що відбувалося за певними правилами, з декораціями, шумовими ефектами та іншими сценічними засобами.
Номер слайду 8
Балаганний театр видовищний театр, переважно комічного спрямування: у ньому розігрувалися комедійні сценки, виконувалися гумористичні, сатиричні монологи та пісні. З'явився в народному театральному мистецтві II половини XVIII ст. У цей час утворювалися групи з 2—3-х акторів, які разом виступали, мандруючи ярмарками, селами, садибами тощо. Постановка вистав такого театру обов'язково передбачала наявність декорацій, костюмів, своєрідного гриму.
Номер слайду 9
КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (чернече ім’я Георгій; 1717 - 1795) – український філософ,письменник, педагог, церковний і громадсько-культурний діяч. Автор віршів, надрукованих у підручнику поетики, драми «Воскресіння мертвих»
Номер слайду 10
Думи - героїчна, драматизована, пройнята ліризмом поезія. Боротьба козаків із чужоземними завойовниками, життя бранців у неволі, морські походи козаків, козацькі повстання проти поневолювачів - усі ці події були мотивами українських дум. Справжні перлини українського народного епосу - «Дума про козака Голоту», «Дума про Марусю Богуславку», «Дума про Самійла Кішку», «Дума про Івана Богуна» та ін.
Номер слайду 11
Києво-Могилянській академіїКиївська братська школа. За музичною формою кант - це триголосна (пізніше чотириголосна) куплетна пісня, що виконувалася хором чи ансамблем без супроводу. Існували церковні й світські канти. В Україні барокової доби в різних освітніх осередках (братських школах, колегіумах, Києво-Могилянській академії) виник своєрідний вид музично-поетичної творчості, тісно пов’язаний із письмовою віршовою поезією, -кант.
Номер слайду 12
Григорій Савич Сковорода.(1722 – 1794)Багато «сковородинських пісень» мали велику популярність серед простого люду й стали народними. Вплив творчості мандрівного філософа на розвиток української пісенної творчості надзвичайно великий. Сковорода розширив тематику й коло образів згаданих жанрів, додав у вокальну музику глибокі філософські роздуми, а також збагатив її гумором та їдкою сатирою. Збірка його творів «Сад божественних пісень» - своєрідний ліричний щоденник.