Музикотерапія в освітньому просторі

Музикотерапія в освітньому просторі

Анотація Музикотерапія в школі переважно зорієнтована на вирішення профілактичних та корекційних завдань, а не лікувальних, проте розподілити їх на практиці часто не є можливим. Нерідко корекційні заходи призводять до «лікувального ефекту». Музична терапія дозволяє корегувати емоційні розлади (депресію, тривогу, агресію). Через емоційну сферу музика впливає на : мислення та свідомість дитини; змінюються її особистісні та поведінкові характеристики; усуваються комунікативні порушення та міжособистісні проблеми; іде розвиток інтелектуальної діяльності та здібностей.

Розрізнюють три основні форми музикотерапії: Рецептивна музикотерапія (пасивна) відрізняється тим, що людина в процесі музикотерапевтичного сеансу не приймає в ньому активної участі, займаючи позицію звичайного слухача; Активні методи музичної терапії зосновані на активній роботі з музичним матеріалом: інструментальна гра, співи; Інтегративна музикотерапія разом з музикою задіює можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику, створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики та інші творчі форми.

Образотворче мистецтво Позакласні заходи Трудове виховання Психолого- педагогічні семінари Художня культура Музичне мистецтво Музико- терапія в школі

Етнічна музика Класична музика Дихальні вправи Звуки природи Звуки природи з музикою

Вплив класичної музики на здоров’я та інтелект людини

«Музика лікує душу й тіло» - такий надпис можна побачити на деяких італійських музичних інструментах «Симфонія № 5» Л.Бетховена - покращує роботу серця; «Лунна соната» Л.Бетховена - зменшує дратівливість; «Мазурки» Ф. Шопена і «Вальси» Й.Штрауса - заспокоюють та відганяють тривогу; Балет «Лебедине озеро» П.Чайковського - знижує кров’яний тиск; «Ноктюрн» Ф. Шопена - підвищує тиск.

Досліди Дона Кемпбела, Альфреда Томатиса вказують на те, що класична музика впливає на: Дихання Серцеві ритми, пульс і кров’яний тиск Температуру тіла Зменшує м’язову напругу, підвищує рухливість та координацію тіла Активізує імунну систему Покращує пам’ять та здібності до навчання

Етнічна музика Задушевні народні пісні, етнічна та медитативна музика, що наближує людину до витоків буття, до того, що є простим, близьким і комфортним.

Звуки природи Чисті звуки природи створюють ефект заспокоєння, зняття тривожності. Це повязане з тим, що всі ці природні звуки супроводжували спокійну побутову діяльність багатьох поколінь та закріпились у генетичній памяті як сигнали безпеки та злагоди.

Звуки природи з музикою Звуки природи у поєднанні з музикою дають можливість не тільки відчути гармонію з оточуючим світом, але й допомагають розслабитись та відпочити.

Доречно використовувати : в початковій школі після уроків фізичної культури, як “заспокійливий засіб”; у середній та старшій школі після складних контрольних робіт для зняття емоційної напруги.

Дихальні вправи Мета: активізувати артикуляційний апарат і розвивати співоче дихання. Демонструється картинка із зображенням паровоза і звертається увага на те, що із труби постійно іде пар. Дітям пропонують уявити себе паровозиками і спробувати передати звуки паровоза, що стоїть на станції і чекає, коли вже сядуть пасажири. (Учитель набирає повітря, й поступово випускаючи його передає ці звуки “пх-пх-пх”). Діти імітують звуки. Потім паровоз рушив у подорож. (Учитель на склад “чух” збільшує темп). Діти імітують звуки. Вправу можна використовувати не тільки під час вокально-хорової роботи, а й на уроках – подорожах у початковій школі. Паровоз

Повітряні кульки - Уявіть собі, що ми йдемо з вами на свято. Що візьмемо із собою? (Демонструються картинки – підручник, зошит, лінійка й кульки. Діти обирають кульки.) - Кульки треба надути, так? Надуваємо. (Учитель показує, як це зробити). Кульки – це наші животики і груди.(Робимо вправу декілька разів, стежимо, щоб діти не піднімали плечі). - Але в одній кульці з’явилася маленька дірочка, і кулька почала потихеньку здуватися “с-с-с-с-с”. (Випускаємо повітря на звук “с”, стежимо, щоб діти це робили повільно, потихеньку, якомога довше випускаючи повітря). Вправу можна використовувати не тільки на уроках музичного мистецтва. Як спів на опорі, так і промовляння слів на опорі сприяє більш виразному мовленню (уроки літератури). Мета: розвивати навички співочого дихання.

Квадрат Мета: перед роботою над дихальними вправами навчити техніці правильного дихання (прискорене аеробне дихання, що збагачую організм киснем). Правильне дихання не тільки важлива умова для якісного співу, але й запорука міцного здоров’я. Постійно виконуючи дихальні вправи ми зміцнюємо органи дихальної системи організму (бронхи, легені), імунну систему. (Виконувати їх бажано у добре провітреному приміщенні) По наданій схемі вчитель-тренер пояснює техніку правильного дихання, закріплюючи все практичними вправами. Вправу можна використовувати на уроках – до, та після фізкультхвилинки, або замість неї. Дітям, коли навчаться правильно виконувати вправи, можна запропонувати робити їх навіть вдома, якщо відчують в’ялість та нестачу енергії. Вдих 1,2,3,4 Видих 1,2,3,4 Вдих 1,2,3,4 Видих 1,2,3,4

Вісімка Вдих Вдих Вдих Вдих Видих Видих Видих Видих 1,2,3,4,5,6,7,8 ………… ………… ………… ………… ………… ………… ………… Вправа виконується за тим самим принципом, що і “Квадрат”, тільки рахунок вже іде не на чотири цифри, а на вісім. Це потребує більш тривалої підготовки. Під час затримки вдиху (видиху) можна робити повільні повороти в один бік, в інший бік, витягуючи м’язи.

Використання інтегративної музикотерапії Не менш важливою умовою ефективного навчання є психологічне здоров’я вчителя. Інтегративну музикотерапію доречно використовувати на психолого-педагогічних семінарах, відкритих методичних об’єднаннях вчителів художньо-естетичного циклу. Можна запропонувати побачити музику в кольорі. Треба підібрати два різнохарактерні музичні твори та набір паперу різноманітних кольорів і відтінків. Не повідомляючи назву твору, запропонувати зробити аплікацію – палітру, відображаючи в кольорі звучання твору від початку і до кінця. Ця творча робота може бути груповою чи індивідуальною. По закінченні роботи учасники пояснюють своє бачення прослуханої музики, після чого їм повідомляється назва твору та композитор. (Наперед не повідомляти назву, щоб не “програмувати” на конкретних образах, нехай створюють свої.) Така форма роботи є більш ефективною ніж пасивне слухання музики тому, що вимагає залишити думки про буденні справи (відволіктись від проблем) та заглибитись у цілющий світ музичного мистецтва.

Відкрите М/О вчителів художньо-естетичного циклу Твори для слухання: «Ранок» Е.Гріг «Пори року» ( Presto ) А.Вівальді

учитель музичного мистецтва ЗШ 15 Лисенко Вікторія Володимирівна Список використаних джерел: Петрушин В. И. Музыкальная психотерапия. Теория и практика. — М., 1999 Побережная Г.И. Музыкальная терапия как предмет совершенствования психокультуры //Проблемы педагогики. Сер.: Музыкальная педагогика. — 2007 Любан-Плоцца Б., Побережная Г., Белов О. Музыка и психика. — К., 2002 Евдокимова Ю., Мельниченко В. Музыкальная терапия: Что? Зачем? Как? Музыкальная Академия. — 1993 — № 1 — С.178-183 Ворожцова О. А. Музыка и игра в детской психотерапии. — М., 2004 www.relax-cd.ru