НАЦІОНАЛЬНЕ ПІДНЕСЕННЯ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НА ПОЧАТКУ ХХ ст. За підручником Історія України (Пометун, Гупан, Смагін) 9 клас

НАЦІОНАЛЬНЕ ПІДНЕСЕННЯ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НА ПОЧАТКУ ХХ ст. За підручником Історія України (Пометун, Гупан, Смагін) 9 клас Підготувала Жолоб Л. І., учитель історії Човно-Федорівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Українці тут, хоч і обмежено, але користувалися демократичними правами: обирали своїх представників до крайового сейму й австрійського парламенту, мали українську пресу, умови для розвитку української мови, освіти, науки. Східна Галичина на початку ХХ ст. стала центром українського національного руху Східна Галичина.

УКРАЇНЦІПОЛЯКИРадикалізації політичного життя — перехід політичних сил до дій, спрямованих на корінні зміни наявних соціальних і політичних інститутів суспільства.це привелодо

Соціалістичну течію українського руху представляла Русько-українська радикальна партія (РУРП)Розв’язання національного питання радикали пов’язували з федералізацією Австро-Угорщини й об’єднанням в одну адміністративну одиницю українських частин Галичини й Буковини. Вимагали політичних й економічних прав та свобод для робітників і селян.

УНДП Українська національно-демократична партія найчисельніша й найвпливовіша партія Галичини (1899 р.)ДІЯЛЬНІСТЬширока робота в масах, проведення страйків, організація руху за загальне виборче право. стратегічна мета - національна незалежністьнайближча ціль — автономія у складі Австро-Угорщини

Народні віча — громадські збори, що проводилися на західно-українських землях із ухваленням резолюцій, які відправлялися органам влади і бралися до уваги політичними партіями. Опрацюйте джерела на ст. 228. Партія організовувала народні віча, на яких обговорювалися актуальні соціально-політичні та економічні питання українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття.

Активізація політичного руху супроводжувалася масовими виступами населення. У Галичині з року в рік помітно посилювалася робітнича страйкова боротьба. Найгучнішими подіями цього часу були страйк львівських будівельників 1902 р. та страйк дрогобицько-бориславських нафтовиків 1904 р. страйк сільськогосподарських робітників 1902 р.

Боротьба за виборчу реформу. Кампанія за виборчу реформу розпочалася ще в 90-ті роки ХІХ ст. Особливо посилився цей рух у 1905–1906 pp., коли у Львові, Перемишлі, Чернівцях, Бориславі та інших містах відбулися багатотисячні віча, на яких ухвалювалися рішення про запровадження справедливої системи виборів.

У Відні й Галичині 1907 р. було запроваджене загальне виборче право (ЗНО)Кількість українських депутатів у віденському парламенті {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}18793190932 Українці домагалися поступок в економічній і культурній сферах та постійно висували вимогу — надання українським землям політичної автономії у складі Австро-Угорщини.

Які події описано в статті на ст. 230? Про що свідчать ці факти?Опрацюйте джерело на ст. 231 Які зміни відбулись у правовому статусі жінок? Чи були вони достатніми?

Діяльність національно-культурних і військово-спортивних організацій західноукраїнської молодіпідпільне товариство «Молода Україна»студенти вищих навчальних закладів Австро-Угорщини (Львівського університету, Львівської вищої політехнічної школи, Чернівецького університету, Віденського університету та ін.учні старших класів гімназій Галичини та Буковини

Опрацюйте текст на ст.232. Як би ви оцінили програму «Молодої України»?1900 р. «Молода Україна» видала у Львові перше видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна». У 1902 р. «Молода Україна» взяла участь в організації великого селянського страйку в Галичині, надаючи йому характеру масової боротьби проти національного гніту українського народу.

Діяльність товариства сприяла фізичному вихованню населення краю та формуванню в українців почуття національної єдності. - «Соколи» приділяли увагу гімнастиці та протипожежній безпеці, фехтуванню, туризму і велоспорту. Окрім фізичного виховання, «Соколи» переймалися культурно-освітньою роботою: створенням хорів, драматичних гуртків, духових оркестрів, бібліотек. В 1891 р., засновано в селі Купчинці на Тернопільщині перше товариство «Сокіл» за ініціативи інженера Василя Нагірного в 1894 р. воно постало й у Львові.

Великі заслуги в розбудові «Сокола» мав Іван Боберський, який очолював товариство в 1910–1914-х рр. За цей час воно поширило діяльність на всю Галичину. Парад товариства «Сокіл». 1914 рік. Опрацюйте біографію І. Боберського на ст. 233

Першу «Січ» створив Кирило Трильовський у селі Завалля на Станіславщині в травні 1900 р. Завданням її було фізичне виховання молоді й відновлення серед неї «лицарського духу Запорозької Січі»

Усі організації об’єднувалися в Український січовий союз. «Січі» вже самою назвою своїх старшин (отаман, осавул, кошовий, хорунжий), козацькими піснями, звичаями та символікою — зв’язували з українською минувшиною, мостили шлях відродження українського війська. Об’єднуючи здебільшого молодь, українські «Соколи» й «Січі» захоплювали її козацьким романтизмом, а масові гімнастичні вправи й муштра на зразок військової, величні маніфестації, походи та паради, виховання почуття суспільного обов’язку — сприяли зародженню військового руху.

Значний вплив серед них мав військовий гурток «Пласт», що виник при філії української Академічної гімназії у Львові в 1911 р. Його засновниками були студенти Іван Чмола та Петро Франко. На відміну від інших товариств «Пласт» орієнтувався на фізичний розвиток дітей дошкільного й шкільного віку в позаурочний час.

На початку 1913 р. в передчутті війни К. Трильовському вдалося подолати опір влади і затвердити статут суто військового товариства «Січові Стрільці». Такі товариства з’явилися спочатку у Львові, а згодом у — Косові та інших містах краю. Основним досягненням їх стали військове виховання та навчання молоді.

10 вересня 1911 р. у Львові на стадіоні «Сокола-Батька» було проведено Перший сокільський здвиг (з’їзд).

28 червня 1914 р. відбувся Шевченківський здвиг — грандіозна маніфестація січових і стрілецьких товариств Галичини.

У поході вулицями міста та в масових військово-спортивних вправах взяли участь понад 12 тис. осіб, які представляли більш ніж 2100 стрілецьких, сокільсько-січових і пластових організацій краю. Багато з них були у військових одностроях та зі зброєю в руках. Опрацюйте документ на ст. 235«Кость Левицький про Шевченківський здвиг 1914 р.»

Непересічна роль у національному русі Галичини належала митрополиту греко-католицької церкви Андрею Шептицькому. У січні 1901 р. відбулася його офіційна інтронізація на Галицьку митрополію. Новий митрополит енергійно розбудовував церкву й церковну освіту, піклувався про народну освіту, охорону здоров’я та здоровий спосіб життя, був покровителем української науки й культури, зокрема став фундатором Українського національного музею у Львові, ініціатором багатьох благодійних справ. Митрополит заснував народну лікарню (1903), Земельний банк (1910), виступав як меценат української культури, підтримував діяльність товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».

Опрацюйте джерело на ст. 238. Чому автор надає обранню Андрея Шептицького великого значення?

ПЕРЕВІРЯЄМОКоли у Відні й Галичині було запроваджене загальне виборче право? 1907 р

Знайдіть помилку. У Галичині проводилися вибори до імперського парламенту. Цілий місяць точилася гостра боротьба серед претендентів і от цей день настав. Сім'я Павловських збиралася на виборчу дільницю. Мати Горпина та донька Настина одягли святкове вбрання та пов'язали красиві хустки. Батько з Данилом та Омельком дістали нові чоботи, які вони одягали лише в особливих випадках. Вперше після прийняття загального виборчого права вони всі могли взяти участь у виборах і проголосувати за українських депутатів.

Жінки могли брати участь у голосуванні лише через своїх довірених осіб чоловічої статі — батька, чоловіка або брата.

Визначте членом якого товариства був автор листа. Дорога мамо! Моє життя змінилося. Я вступив до товариства, яке засновано в селі Купчинці на Тернопільщині в 1891 р., а в 1894 р. за ініціативи інженера Василя Нагірного воно постало й у Львові. Тут приділяють увагу гімнастиці та протипожежній безпеці. Проте в сільській місцевості до цих видів діяльності додали фехтування, туризм і велоспорт. Окрім фізичного виховання ми переймаємося культурно-освітньою роботою:створюємо хори, драматичні гуртки, духові оркестри, бібліотеки. Перше товариство «Сокіл»

Українький педагог, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху. У 1910–1914 рр. був головою «Сокола-Батька». Здійснив значний внесок у розвиток нових на початку ХХ ст. в Галичині видів спорту: футболу, баскетболу, волейболу, тенісу, хокею. Створював спортивні гуртки, клуби, писав і видавав посібники. Ініціював у гімназіях краю введення фізичної культури як обов’язкового навчально-го предмета.Іван Боберський (1873–1947)

Громадсько-політичний діяч, адвокат, публіцист, організатор січового та січово-стрілецького руху в Галичині. Заснував перше гімнастично-пожежне товариство «Січ». Обирався депутатом австрійського парламенту, галицького сейму. Голова Головного січового комітету, а згодом його генеральний отаман. З початком Першої світової війни очолив Бойову управу Українських січових стрільців. Опублікував низку поезій, статей, січових пісень, нарисів. Кирило Трильовський

Як називається ця подія?А 28 червня 1914 р. відбулася грандіозна маніфестація січових і стрілецьких товариств Галичини. У поході вулицями міста та в масових військово-спортивних вправах взяли участь понад 12 тис. осіб, які представляли більш ніж 2100 стрілецьких, сокільсько-січових і пластових організацій краю. Багато з них були у військових одностроях та зі зброєю в руках. Шевченківський здвиг

Про кого йде мова?Новий митрополит енергійно розбудовував церкву й церковну освіту, піклувався про народну освіту, охорону здоров’я та здоровий спосіб життя, був покровителем української науки й культури, зокрема став фундатором Українського національного музею у Львові, ініціатором багатьох благодійних справ. Митрополит заснував народну лікарню (1903), Земельний банк (1910), виступав як меценат української культури, підтримував діяльність товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». Митрополит греко-католицької церкви Андрей Шептицький