Національно-патріотичне виховання на заняттях гуртка англійської мови

Національно-патріотичне виховання на заняттях гуртка англійської мови «Enjoy English»

Як сказав К.Ушинський, кожний учитель повинен домогтися, щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: Батьківщину і все, що її стосується так само, як уміє читати, писати, лічити. Виховання у молодого покоління почуття національного патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу.

 Немає необхідності говорити про важливість формування в учнів любові до Батьківщини, до “малої” Батьківщині, інтересу до історії України, рідного слова, мови, літератури та культури.

Так само як і школи, позашкільні установи повинні зароджувати в молодому поколінні почуття державності, закладати паростки гордості за Батьківщину, за вчинки предків, готувати громадян і патріотів. Нинішній час, сама ситуація вимагає цілісної, глибоко продуманої системи виховної роботи з дітьми, тому що останнім часом стала більш помітною втрата нашим суспільством традиційно української патріотичної свідомості. Не можна любити свою Батьківщину, не знаючи й не поважаючи її культурно-історичну спадщину.

Серед безлічі інших гуртків гурток англійської мови «Enjoy English» посідає особливе місце. Його своєрідність полягає в тому, що в ході вивчення іноземної мови діти здобувають не знання основ науки, а вміння й навички користуватися чужою мовою як засобом спілкування, засобом одержання нової корисної інформації. Викладання англійської мови  дає педагогу широкі можливості по вихованню громадянськості й патріотизму. Цьому сприяє комунікативна складова предмету, його спрямованість до вивчення побуту, звичаїв, традицій і, насамперед, мови іншого народу.

Але я глибоко переконана, що буде нерозумно, якщо педагог увійде в кабінет і скаже, що сьогодні ми будемо вчитися любити Батьківщину, а завтра поважати героїв. Необхідно створити атмосферу, підібрати матеріал, що давав би знання про історію, традиції, людей, учити дітей порівнювати та робити висновки.

Розширення міжнародних зв'язків, створення умов для входження української освіти у світовий освітній простір робить іноземну мову реально затребуваною державою, суспільством, особистістю. У цей час іноземна мова розглядається як засіб спілкування, взаєморозуміння й взаємодії людей, пізнання інших національних культур, розвитку особистості.

Вивчення іноземної мови в нашому гуртку спрямовано на досягнення наступних цілей:

•          розвиток іншомовної комунікативної компетенції (мовний, соціокультурний, компенсаторний, учбово-пізнавальний);
•          розвиток і виховання здатності й готовності до самостійного, безперервного вивчення іноземної мови, подальшої самоосвіти, використання іноземної мови в інших областях знань;
•          здатність до самооцінки;
•          формування якостей громадянина і патріота.

В останнє десятиліття помітно підсилився інтерес до проблеми взаємодії культур в умовах сучасної України й світу в цілому. Проблема поділяється на два аспекти: пошук “свого” у чужій культурі і визначення труднощів розуміння у змісті іншої культури. Залежно від того, наскільки адекватно усвідомлюють люди цінності своєї культури й порівнюють їх з цінностями культур інших народів, визначається й благополуччя даного народу. У цьому зв'язку стає зрозумілим виникнення й розвиток культурологічного підходу.

Моє педагогічне кредо - виховання почуття добра й поваги один до одного, позитивного ставлення до народу, що говорить іноземною мовою, його культури, зберігаючи повагу до свого народу, любові до Батьківщини й рідної мови та віри в майбутнє своєї країни.

Відповідно до визначеної проблеми основним у моїй роботі є лінгвокультурологічний напрямок, де головними є “особистість (людина з її мисленням) - мова - культура”.

Для досягнення поставленої мети мною виділено наступні завдання:

• Посилення ролі позашкільної роботи з предмету в створенні позитивної мотивації для вивчення іноземної мови й формуванні професійної компетенції учнів.
• Залучення кожного учня до активної творчої діяльності відповідно до його вмінь та інтересів.
• Розвиток комунікативних вмінь учнів на базі мовних знань і навичок, соціокультурних знань, навичок, умінь.
• Формування у дітей таких особистих якостей як відкритість, толерантність, комунікабельність.
• Створення умов для творчої самореалізації й прагнення до самовдосконалення.

У сучасній методиці під впливом ряду факторів як лінгвістичних, так і соціокультурних, поняття "навчання мовам" поступово витісняється новим поняттям - "навчання мові й культурі", у тому числі культурі міжособистісного спілкування суб'єктів, що належать до різних культур, але цікавих один одному з погляду загальної ерудиції, життєвого досвіду, фонових знань.

Міжособистісне спілкування представників різних мов і культур може бути реалізовано, якщо комуніканти будуть цікаві один одному, якщо вони будуть спрямовані до однієї мети - взаєморозуміння, взаємозбагачення засобами міжкультурної комунікації.

У такому діалозі велике місце займає обмін інформацією про свою культуру, традиції, звичаї народу, до якого належить комунікант, про свою малу Батьківщину. Інакше кажучи, це той шар культури, що у спеціальній літературі називається краєзнавством.

Буває парадоксально, але гуртківці вивчають, наприклад, символи Об`єднаного Королівства Великої Британії, але погано знають символіку своєї Батьківщини. Про яку ж гордість може йти мова?!

На наших заняттях поряд з ознайомленням з реаліями англомовних країн вивчають державні символи України засобами іноземної мови. Починається це вже в молодшій групі, коли вихованці вивчають кольори. У середній та старшій групах працюємо над текстами й виконуємо тренувальні вправи, спрямовані на вивчення символіки України, її території та звичаїв українців.

У своїй роботі я намагаюся використовувати різноманітні форми й прийоми роботи для формування в учнів толерантного ставлення до іншої культури й більш глибокого усвідомлення своєї рідної.

Без вивчення рідної культури й мови неможливе вивчення іноземної мови. Усвідомлення загальнолюдських цінностей – невід`ємна частина розвитку почуття національної самобутності. Вивчаючи разом з мовою життя інших країн, гуртківці порівнюють отриману інформацію з життям рідної країни. Завдяки такому порівнянню вони вчаться бачити успіхи своєї країни і її проблеми, поважати й цінувати традиції й звичаї свого народу. Почуття національної гідності зміцнюється, коли діти вільно можуть розповісти іноземним гостям про свою оселю, родину, країну, свій край, його історію, про цікаві географічні маршрути, про наукові досягнення, про твори мистецтва, про традиції й звичаї.

Під час роботи ми з вихованцями вчимося  знаходити й застосовувати на занятті інформацію, одержану при вивченні географії, історії, літератури, біології та інших предметів.

Діалог культур розуміється не тільки як знайомство з культурою всіх англомовних країн, але і як розуміння особливостей життя, побуту й менталітету українців, духовної спадщини України, її внеску у світову культуру. Тому, навчаючи дітей користуватися іноземною мовою як інструментом спілкування, широко використовую матеріали, пов'язані з культурою та історією країни мови, що вивчається, та рідної мови. Формування особистості, виховання почуття поваги до чужої культури часто проходить через читання текстів краєзнавчого змісту, що містять нову чи проблемну інформацію, що відкривають “вікно” у світ іншої культури, що зачіпають почуття й емоції: прислів'я й приказки, римування, вірші, пісні, особистий лист ровесника з країни іноземної мови, листівки, художню літературу.

Виховання патріотизму було й залишається однією з головних завдань учителів англійської мови при роботі над такими темами, як "Моя школа", "Наша країна", "Традиції й звичаї", "Спорт", "Музика", "Театр", "Свята" та ін.

Формами навчання можуть бути рольові ігри, заочні подорожі по рідних місцях, заняття-конференція, інтегроване заняття.

Зважаючи на результати роботи гуртка, можна відзначити наступні позитивні результати:

• розширюється й збагачується комунікативний досвід, кругозір учнів;
• покращуються навички з  говоріння, читання, розуміння та писемного мовлення;
• розширюються знання учнів в області культури, історії, географії, природи України;
• учні залучаються до різноманітних форм дослідницької діяльності, розвивається їхня пізнавальна активність, творчий пошук. Діти усвідомлюють значимість культури рідного краю,  її внеску у світову культуру;
• формуються патріотичні та громадянські якості.