Національно-патріотичне виховання. Тема: "Навчаймо дітей правді, а не загальноприйнятій брехні"

НАВЧАЙМО ДІТЕЙ ПРАВДІ, А НЕ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІЙ БРЕХНІ.

          Ми живемо у суспільстві суцільної брехні. А найстрашнішим є той факт, що нас виховали на історичній брехні і ми досі не знаємо чийого батька ми діти. Не дарма Наполєон Бонапарт казав: Історія – це брехня, з якою всі погодилися. Особисто я не погоджуюся і дозвольте Вам донести декілька відомих та викривлених фактів з нашої з Вами бувальщини. На превеликий жаль, наша бувальщина є підкрученою під юдейську біблію і ми ніяк не можемо вийти з цього чужого болота.
          1. Почнемо з того, що нам навязано термін БОГ та у новітній інтертрепації БОГИ, який ніяк не відповідає дійсності. Праукраїнське духовне (не релігійне) Коло складалося з 108 Кумирів, серед яких є також Кумир на ім’я Бож. Кумир Бож несе енергії найвищої любові, тобто енергії обожнювання. Наш Пророк Тарас Шевченко це ім’я завжди використовував у однині і ніколи не у множині. Не дарма нашого Пророка було ритуально убито на День народження. Таким чином були знищені й Шекспір та Леді Байрон – котрі також були Пророками у своїй Вітчизні. Ритуальне убивство на День народження не дає Сутності втілитися (реінкарнувати) наступні 3000 років.
         2. Ми ЯЗИ, мешканці об’єднання країн, що називалося ЯТВА. Ятва означає ОБЄДНАННЯ, де літера ЯТ – це І, а ВА означає Важливе. Український (не радянський) історик Косуха також говорить про об’єднання – скупу. Італійський монах Мавро Орбіні у 1601 році також писав, що у доісторичні часи на наших теренах існувало об’єднання. Натомість істориками уведено умовну назву ТРИПІЛЛЯ задля незгадування забороненої юдо-християнською церквою нашої самоназви території ЯТВА, та самоназви народу ЯТВ'ЯЗИ.
          3. Ім’я одного з наших князів, яке дійшло до нас у грецькій інтертрепації АТТІЛА. Комп’ютерний аналіз цього імені дає нам трішки інше звучання – АНТАЛІЙ. Тобто сьогодні це ім’я звучало б як Анатолій.Народ-воїн, з яким Анталій домінував на теренах Европи знову ж таки у греко-московській інтертрепації називають ГУНИ. Цей народ десь взявся, проіснував певний час і зник кудись. Правда цікаво, зникає цілий европейський народ і ніхто його не хоче відшукати. Брехня зашкалює. Якщо наш народ називався ЯТВ'ЯЗИ, то однина жіночого роду – це ЯГА, а однина чоловічого роду це ЯГУН. Задля одурення ім’я Баби Яги московитами вже давно піддається остракізму, а наші ЯГУНИ просто замовчуються. Між іншим, прізвище ЯГУН є досить розповсюдженим на теренах України. Навіть колишні заступник начальника розвідки СБУ має прізвище Ягун. Отже, тільки сліпий у назві наших воїнів ЯГУНІВ, відкинувши Я, вбачає ГУНІВ і ніяк не може второпати, звідки вони прийшли і куди поділися. А все просто, ніхто нізвідки не приходив і нікуди не дівався – МИ ТУТ, панове!
          4. Ніхто не бачить, що Анталій, князь воїнв-Ягунів, у 431 році воював з Римською імперією на теренах сучасної Франції. І чому саме там? Відповідь також лежить на поверхні, адже сама назва Франція походить від нашого слова ВРАНЕЦЬ, себто вороний, чорний. І саме до цієї країни Київські князі віддавали своїх дочок у дружини до королів задля підняття їхнього культурно-освітнього рівня. Ми також пам’ятаємо, що наш народ, вбачаючи у своїх людей певні ознаки, називав своїх Чорними і Білими хорватами, Білою Руссю і Чорною Руссю тощо.
          5. В сучасній історії все ще є розповсюдженою брехня стосовно ЗАРАТУСТРИ, як іранського проповідника та вождя. Натомість жоден з іноземних авторів не зміг перекласти книжки, які залишилися після Заратустри. Аж ось, як грім серед ясного неба – ці книжки (Зенд Авіста та інші) переклав поляк Пан Петрашевський, який прочитав ці книги, використовуючи знання своє рідної мови – польської. За правилом читання Петрашевського, Зенд-Авіста має читатися як Зендашта, бо це слова складається з іменника Зен, котрий означає життя, та дієслова дад, котре означає давати, тобто Зендашта означає той, що дає життя - життєдавець. Весь цей твір, це розмова Заратустри з цим життєдавцем. При цьому, за перекладом Петрашевського, Заратустра зветься Зордашт. У цій книзі після розмови з Творцем, Зордашт дає рекомендації щодо переселення свого народу до побережжя (Північного) Балтійського моря і доручає це виконати під керівництвом свого сина, про що нібито йому заповідав Творець.
З цього приводу п’ять книг Зендашти носять назви Віндидад, що збереглося у назвах самих колоністів Віндами, чи Вінедами, так і у назві їхньої столиці Вінеті, чи Вінеді. Вся ця розмова складається із запитань Зордашта та відповідей на них Зендашта. Аналізуючи мову, Петрашевський пише, що мова Зендашти є старішою за санскрит, а тому вона є родовою, а не племенною, як скажімо санскрит.
         6. Нерешті сьогоднішні історики вже дійшли до того факту, що наш народ ще називали ВІНЕДАМИ, хоча, схиляючись до московськогї граматики, пишуть венеди. Біда в тому, що мовознавці не знають історії, а історики не знають мов. Вінеди – це книжники. Бо Віда - це знання, а Вінда - носій знань, книга
        7. Як відомо, 1648 року гетьман Богдан Хмельницький з приводу війни України з Польщею звернувся до українського народу у своєму «Білоцерківському універсалі»:
…«навіть Стародавній Рим (що може називатися матір’ю всіх європейських міст), який володів багатьма державами й монархіями і пишався колись своїми шістьмастами сорока п’ятьма тисячами війська, в давні віки взяла й чотирнадцять літ тримала далеко менша проти згаданої збірна бойова сила русів від Балтицького Помор’я, на чолі яких стояв тоді князь Одонацер,— сталося це в році 470 після Різдва. Отож ми йдемо за прикладом наших давніх предків, отих старобутніх русів, і хто може заборонити нам бути воїнами і зменшити нашу лицарську відвагу!» Ця традиція була тоді ще настільки сильною, що коли у 1657 році наш гетьман помер, генеральний писар Запорізького війська Самійло Зорка, стоячи над його труною виголосив промову, в якій зокрема були такі слова: «Милий вождю! Древній руський Одонацере! Українці козацьких часів вважали Одоакра руським князем, а не таким, як його описують так звані історики – чи німцем, чи ще якимсь воїном без роду та племені.
          8. Нам брешуть, що ми були диким народом і нам у 862 році релігійні проповідники Кирило та Мефодій, Солунські брати, принесли письмо. А що тоді накажете робити, коли читаючи надрукований у Києво-Печерській Лаврі у 1674 році Синопсис Київський (1 видання) бачимо, що у 790 році руське військо перемогло греків і ті провернули нам НАШІ СВЯТІ КНИГИ НАПИСАНІ ЛІТЕРАМИ? Цього що, ніхто не бачить, чи не хочуть бачити??? То може розплющимо очі і побачимо, що у Влесовій Книзі також написано, що саме наші люди дали грамоту грекам!!!
10. Як казав мені видний індійський вчений доктор Венткатарама, ти маєш знайти всі свої джерела тут, на Русі, а не шукати їх у Індії, і я схиляю голову перед дійсно НАШИМИ вченими, котрі по-краплині доносили нам нашу бувальщину і наші Знання. Одним з таких є Єгор Классен, котрого московська історіографія називає німцем. Смішно і печально. Адже Єгор був онуком Петра Григоренка, волхва з Богуславської Мисайлівки, корий іздив до Катерини-ІІ і котрий вразив Катерину, німкеню за походженням, своєю вишуканою німецькою мовою. Після чого вона віддала наказ оформити Григоренка до Академії наук, а тоді вже у моду входила французька, КЛАСС ЕН (тобто першим класом). Ну а німці, котрі на той час керували Академією, так і записали КЛАССЕН.
Отже, не погоджуймося з брехливою московською та толочківською історію, а вивчаймо свою українську, щоби достеменно знати якого батька ми діти