НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849РР. В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ.

ТЕМА: НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 РР. В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ. Татаріна О.І.

«Весна народів» швидко поширилася на італійські та німецькі землі, Австрійську імперію. Унаслідок перемоги березневого повстання 1848 р. у Відні імператор Фердинанд І погодився надати своїм підданим демократичні свободи та оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (нижньої палати загальноімперського парламенту), який мав прийняти нові закони.«Весна народів» в Австрійській імперії

В Галичині першими активізувалися поляки. Вони стали вимагати надання широкої автономії Галичині, яку вважали виключно польським краєм, сподіваючись, що з неї розпочнеться відродження польської держави. Поляки запропонували лідерам галицьких русинів приєднатися до них. Однак надавати будь-які національно-культурні права русинам вони не збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі, тут є Польща». Революційні події в Східній Галичині

13 квітня 1848р. у Львові поляки створили свій представницький орган — Центральну раду народову, стали формувати загони національної гвардії. У відповідь на це галицькі русини 2 травня 1848 р. створили свій представницький орган - Головну руську раду. Головна руська рада — перший орган громадського самоврядування українців, утворений 2 травня 1848 р. у Львові на хвилі піднесення революційного руху в східній Галичині. Революційні події в Східній Галичині

Головна руська рада складалася із 30 постійних членів, із яких одну половину становили представники греко-католицького духовенства, другу — світська інтелігенція. Рада поділялася на окремі відділи:політичних прав, шкільництва, селянських справ тощо. Вимоги Головної руської ради:запровадження української мови в школах та діловодстві краю;протидія польському впливу: забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати адміністративні посади;поділ Галичини на польську та українську провінції з окремими адміністраціями. Першим головою Ради було обрано єпископа Григорія Яхимовича (1792—1863). Революційні події в Східній ГаличиніГоловна руська рада

«Зоря Галицька» - щотижнева газета Головної руської ради. С.72

Випуск щотижневої газети «Зоря Галицька»Заснування товариства Галицько-руська матиця – культурно-освітнє товариство, видавало дешеві книжки українською мовою. Будівництво у Львові Народного дому з бібліотекою. Відкриття у 1849р. кафедри української мови у Львівському університеті на чолі з Я. Головацьким Головна Руська Рада

Діяльність Головної руської ради викликала занепокоєння в поляків, тому вони 23 травня 1848р. створили. Руський собор — політична організація, створена 23 травня 1848 р. у Львові на противагу Головній руській раді мета діяльності: Придушити український національно-визвольний рух в Східній ГаличиніВідновлення незалежності Польщі з включенням українських земель до її складу. ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА – проукраїнська організація. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА НАРОДОВА,РУСЬКИЙ СОБОР – пропольські організації1848р. Львів

У червні 1848 р. у Празі зібралися представники слов’янських народів Австрійської імперії. Мета: створення федерації слов’янських народів, що входили до складу імперії Габсбургів. Галичину на з’їзді представляли делегації Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського собору. Між ними точилися постійні гострі суперечки. Українське питання на Слов’янському з’їзді Прага 1848р.

Вимоги українців у ГаличиніРезультати роботи з’їзду були закріплені в підписаній 7 червня 1848 р. польсько-українській угоді «Вимоги українців у Галичині», яка проголошувала:рівні права на використання польської та української мов у всіх школах та установах Галичини, утворення окремих гімназій для українців і поляків, викладання обома мовами у вищих навчальних закладах;зрівняння в правах представників різних національностей і віросповідань;утворення спільної національної гвардії, спільного керівного органу влади й спільного сейму в краї;гарантування національної й політичної рівноправності загально-імперською конституцією;передання питання поділу Галичини на польську та українську частини на розв’язання загальноімперському рейхстагу. РУСИНІВ УПЕРШЕ ВИЗНАЛИ ПРЕДСТАВНИКАМИ ОКРЕМОГО НАРОДУ В ГАЛИЧИНІ ІЗ ВЛАСНИМИ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИМИ ПРАВАМИ. ПОЛОЖЕННЯ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ УГОДИ УВІЙШЛО ДО СПІЛЬНОГО ЗВЕРНЕННЯ УЧАСНИКІВ З’ЇЗДУ ДО ІМПЕРАТОРА

ПЕРШИЙ ДОСВІД ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНЦІВ В АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ - РЕЙХСТАЗІ У червні 1848 р. в Галичині та Буковині відбулися вибори депутатів до рейхстагу - першого загальноімперського австрійського парламенту. Поляки і австрійці намагалися недопустити українців до роботи у парламенті шляхом обману і погроз тощо. Депутати від Галичини39 місць (зі 100 передбачених) – 27 селян + греко-католицьке духовенство. Депутати від Буковини5 місць (з 8 передбачених) – всі 5 селяни

ПЕРШИЙ ДОСВІД ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНЦІВ В АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ - РЕЙХСТАЗІ Селянські депутати гідно представляли інтереси виборців і відстоювалиправа селян.

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП РЕВОЛЮЦІЇ 1848р. Восени 1848 р. діячі Центральної ради народової стали готувати антиавстрійське збройне повстання для здобуття незалежності. Головна руська рада категорично відмовилася підтримати поляків. 1 листопада 1848р. у Львові розпочалося антиавстрійське повстання. Австрійська влада придушила повстання: було зруйновано міську ратушу, університет і його бібліотеку, театр, політехнічну академію. Людські втрати становили понад 100 осіб убитими й пораненими. 2 листопада повстанці припинили опір. Діяльність Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського собору заборонили. 14 листопада діяльність Головної руської ради й видання «Зорі Галицької» дозволили відновити. Але у 1851р. Головну руську раду розпустили під тиском поляків, які звинуватили її у співпраці з Російською імперією. Результат революції Ліквідація кріпацтва та панщини. Одержання селянами землі за викуп.

Королівство Угорщина прагнуло здобути незалежність від Австрійської імперії. Спочатку закарпатські русини вітали угорську революцію, сподіваючись отримати у складі незалежної Угорщини автономію. Проте коли лідери революції заперечили право на самовизначення для неугорських народів, закарпатські русини відмовилися їх підтримувати й залишилися вірними Габсбургам. Події революції 1848-1849рр у ЗАКАРПАТТІ.

У роки революції в Закарпатті набула поширення ідея об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та Північною Буковиною в окрему автономну адміністративну одиницю імперії. Думку про возз’єднання русинських земель висловив вчений і священик Олександр Духнович (1803—1865) у статті «Становище русинів в Угорщині», що була опублікована в 1849 р. в газеті «Зоря галицька». Цю ідею також поділяв закарпатський вчений і громадсько-політичний діяч Адольф Добрянський (1817—1901). Разом з О. Духновичем він установив зв’язки із Головною руською радою. У січні 1849 р. закарпатська делегація, очолювана А. Добрянським, вручила імператору петицію з вимогою об’єднати Східну Галичину, Північну Буковину й Закарпаття в єдине адміністративне утворення. Після цього закарпатці ще кілька разів зверталися з такими проханнями, проте імперський уряд не задовольнив прагнення русинів. РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІО. Духнович. А. Добрянський

Головна руська рада (2 травня 1848р.)- перший орган громадського самоврядування, який висунув політичну програму (поширення української мови, протидія впливу поляків у Східній Галичині, автономія західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії)На Слов’янському з’їзді в Празі (червень 1848р.)галицькі русини домоглися визнання їх представниками українського народу. Досягнута на з’їзді угода залишилася єдиним у XIX ст. свідченням можливості польсько-українського порозуміння на рівних засадах. Свідченням нового рівня політичної свідомості західних українців стала ідея возз’єднання Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в єдине адміністративне утворення. Висновки

Домашнє завдання: Параграф 9 Скласти конспект