Нація нескоренних 3 тя річниця від повномаштабного вторгнення

Сценарій виховного заходу до річниці повномаштабного вторгнення

                                        «Нація нескорених»

                  Трек №1. Фонова мелодія NK «Я Україна»

Україна:

Ти думав що я вмиюся слізьми?

Впаду перед тобою на коліна?

Нащадку сумнозвісної орди

Не по зубах тобі я – Україна!!!

Я – нація, я – сила, я – народ,

Я – світло, що ніколи не згасає,

Я – правда, без прогнилих нагород,

Я – істинна любов, що не вмирає!!!

Ти думав я струмочок без води?

А я ріка стрімка, глибоководна,

Я з кожним днем міцнішаю, а ти?

Все нижче й нижче падаєш, – в безодню…

 

Ведучий: Добрий день, шановні учні, вчителі, гості! Сьогодні ми зібралися тут, аби відзначити три роки від дня, який змінив наше життя, долю нашої країни, і кожного з нас. Цей день увійшов в історію як символ незламності, мужності, і, безперечно, єдності нашого народу. Ми згадуємо кожного, хто віддав своє життя за мир та свободу нашої  України. Наша сьогоднішня зустріч - це не просто вшанування пам'яті, це - наша спільна історія, яка пишеться кожного дня. Історія мужності, відваги та незламності духу. Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі.  Сьогодні Україна та український народ переживає важкі часи. Щодня у складних бойових умовах, під кулями та ракетами системи «Град» російських терористів ціною свого життя прикордонники та ЗСУ перешкоджають штучному роз’єднанню країни, демонструючи кращі риси захисників Вітчизни, а саме незламність українського народу. Сьогодні для багатьох українців питання свободи та волі, як ніколи є важливим. Ми всі спільно боремося за те, аби Український Гімн лунав на всій території України, у кожному куточку нашої незламної держави. Він закликає українців пам’ятати про минулу й сьогоденну славу Батьківщини, про високу жертовність її синів і дочок у боротьбі за волю й незалежність.

Трек №2. Гімн України

Ведучий:

Ніхто не забутий. На полі ніхто не згорів: Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть… І доки є пам’ять в людей, І живуть матері,

До поки й сини, що спіткнулись об кулі, Живі!

Ведучий: Вшануймо хвилиною мовчання всіх полеглих Героїв, які боролися і загинули за наше майбутнє, не винних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників, серед яких випускники нашої школи – Олександр Ільницький та Анатолій Галич

 

                                          Трек №3. Хвилина мовчання

Ведучий: Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з ворога, що майже 10 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України. Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. Російська держава й ідеологія рашизму, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню. Звірства, воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ.

 

Учень: 1

Війна – пролита братська кров,

Розбиті серце й мрія.

Війна – це змучена любов,

А в глибині душі надія…

Надія бійця на майбутнє,

На те, що ще побачить гори,

Ниви й ліси незабутні

І величаві ті простори,

В них річку, що тече на схилах…

Невже цих спогадів замало?

Саду й будинку – рідних, милих

В душі бійцю не вистачало.

Він прагнув жити, щоб побачить

Батька, неньку стареньку,

Брата чи сестрицю,

Чи, може, дружину молоденьку

І чорноброву й білолицю…

Чи, може, дітлахів, що змалку

Він їм колиски обвивав,

Ростив їх, пестив, та з підпалку,

Коли було за що, карав.

 

           Учень 2

Повертайся, татусю, скоріше,

Вся родина на тебе чекає.

Ми з тобою ще вивчимо вірші,

Переможе народ наш, я знаю!

Я люблю тебе дуже, мій татку,

І молюся за тебе до Бога.

Та Небесного Тата прохаю:

"Отче Наш, нам пошли перемогу!"

              Пісня «Ти дівчинко чекай»

 

Учень 3:

В душі солдата смуток, біль

І серце б’ється без зупину,

Він пройде всі людські свавілля,

Не спинить крок ні на хвилину.

Він хоче жити, щоб побачить

Як процвіте його країна.

Він хоче жити, а це значить,

Що в нього є своя родина,

Свій сад, будинок, рідний край

І мати, що чекає сина,

І дітлахи, й зелений гай,

І чорноброва та дружина.

Він знає, що він може вмерти

І правди нікуди дівати,

Він знає, що цього не стерти

І він повинен воювати.

Він знає, що його недоля

Дасть поштовх іншим в майбуття,

І знову запанує воля,

І процвітатиме життя…

Він знає, Бог не вказує людині,

Люди самі обрали свої пути,

Стали на шлях війни і нині

Лишається йому покірним бути.

І грім кривавої війни

Не сполохнув його із поля бою.

Він там поліг, він за чужі гріхи

Поплатився своєю головою.

    

           Пісня: Ірина Федишин «Дякую тобі воїне друже»

 

Ведучий: Сьогодні напевно кожен українець персонально знає хоча б одну людину, хто прямо зараз відстоює незалежність України на передовій. І навряд тільки одну. Це рідна людина, коханий, кохана, друг, товариш, батько, брат, шкільний вчитель, знайомий з двору, тощо… Усі ці наші люди не обирали стати героями, але безперечно ними стали. Здається, сама українська земля думає про них кожен день і молиться, щоб вони вистояли, і щоб повернулись живими.

 

Учень 1.  Прийшла в нашу хату тривожна година,

                 Хай кожен збагне собі в безлічі справ:

                 Все мусим зробить, щоб жила Україна,

                 Щоб ворог підступний її не здолав.

                 І хай доведеться колись не до їсти,

                Чи буде в кімнатах поменше тепла,

               Але не дамо ми лихим терористам

              Чіплять в нашім небі чужого орла.

              

                Танець: «Не залишай мене одну»

 

Учениця 1. Чому ти плачеш, душенько тендітна?

                     Чому ти, Україно, у сльозах?

                    Чом сива стала небо синь блакитна?

                    Чому від суму не співає птах

  

 

Україна: Від горя плачу я , від туги і від болю,

                  За тих в сльозах, що згинули в боях.

                  Що матір затулили ви собою,

                 Долаючи нестерпний біль і страх.

                Печаль і сльози розривають груди,

                 Як гинуть мої дочки і сини.

                Якби ви тільки знали, добрі люди,

                Як я стомилась від проклятої війни!

                Нелюдський біль, як тіло моє крають,

                Як душу мою хочуть розірвати.

               Та вороги мене не подолають,

               Бо встали матір діти захищати.

               Я витру сльози, залікую рани,

             І прийде мир і спокій в наші хати,

             І розіб’ються вщент ворожі плани,Героїв буду вічно пам’ятати!

 

Україна: Зa щo менi така кapa? Чим я завинила?    (Падає на коліна)

Що знов круки чорні крячуть і ростуть могили?

Дзвони дзвонять вжe щоденнo ...днями і ночами...

Сини мої полягли...вкритo вce хрестами...

Чи я тобi не молилась? Чи дітей нe вчилa любить землю і Тебe?

Прошу дай нам сили!

Скажи мені , Отче милий, скільки щe терпіти?

Як синів уберегти? Скільки щe молитись?!

 

Учень 1: Тримайся, нене, стій заради діток,

Заради волі, правди, мирних днів.

Ти не одна, розкиданих по світу

мільйони в тебе дочок і синів!

 

Учень 2: Гуртуються у горі діти й друзі,

Гуртуються на зло всім ворогам!

І перемога вже на виднокрузі,

Бо з нами Бог! І щезне злого план.

 

Учень 3: Не здайся, моя рідна, Україно!

Не смій вклонитись лютій силі зла.

Лиш перед Богом падай на коліна,

Проси прощення, миру і добра!

 

Учень 4: Просімо, українці всього світу,

Просімо в Бога прощення щодня.

Щоб Бог дав сили встояти в цій битві,

Щоб милість була Божа і броня!

 

Учень 5: Щоб взяв Господь, під Божу охорону

Країну нашу зболену, в сльозах.

Щоб ворогам Свою дав перепону,

Щоб зрештою закінчився цей жах!

 

Учень 6: Бог завжди чує щирі покаяння,

Молитву серця і душевний плач.

Помножмо всі зусилля та благання,

Скажімо кожен: "Господи, пробач..."

Щоб відродилась ненька-Україна,

Щоб у стократ прекрасніша була!

Щоб знав весь світ, кожнісінька країна,

що з нами Бог! Бог миру і добра!

        Пісня І. Зінковська «Непереможна Україна»

                                     Танець

Ведучий 1: Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність. Україно, ми боремось за тебе і нізащо не зупинимося, адже ми на своїй землі, ми в себе вдома. Перемога за нами!

Усе буле добре!  Слава Україні!...      Слава нації!... Україна - …понад усе!