Надзвичайні ситуації природного походження

ВНЗ Київський міський медичний коледж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРОБКА МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

на тему заняття:

«Надзвичайні ситуації природного походження»

 

 

 

 

 

 

 

Мангольд Олени Миколаївни

викладач безпеки життєдіяльності

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2018

СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

1. Тема заняття: «Надзвичайні ситуації природного походження», безпека життєдіяльності, IІІ курс, спеціальність Сестринська справа та ІІ курс, спеціальність Стоматологія ортопедична, тривалість заняття – 4 години (180 хв)

 

2. Результати навчання

Фахові компетентності:

Знання:

•    здатність визначати основні поняття та терміни;
•    здатність описувати механізм утворення стихійного лиха;
•    здатність описувати основні вражаючі фактори надзвичайних ситуацій природного походження;
•    здатність встановлювати причини виникнення природних небезпек.

Розуміння:

•    здатність класифікувати небезпеки за джерелом походження, за територією поширення, за заподіяними та очікуваними збитками;
•    здатність пояснити різницю між геологічними, гідрологічними та метеорологічними небезпеками;
•    здатність ідентифікувати різні типи природних загроз;
•    здатність інтерпретувати статистичні дані.

Застосування знань:

•    здатність розробляти план дій при гідрологічних надзвичайних ситуаціях;
•    здатність розробляти план дій при геологічних надзвичайних ситуаціях;
•    здатність розробляти план дій при метеорологічних надзвичайних ситуаціях;
•    здатність розв’язувати ситуаційні задачі;
•    здатність демонструвати порядок виконання дій при загоранні одягу на людині;
•    здатність планувати заходи безпеки при біологічних надзвичайних ситуаціях.

Аналіз:

•    здатність аналізувати правильність дій при виникненні природних надзвичайних ситуацій;
•    здатність порівнювати заходи безпеки при різних стихійних лихах;
•    здатність дискутувати про необхідність вакцинації;
•    здатність класифікувати постраждале населення на групи під час проведення евакуації при стихійних лихах.

Синтез:

•    здатність планувати заходи щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру;
•    здатність аргументувати вибір дій при стихійних лихах на основі діючих нормативних документів;
•    здатність поєднувати окремі частини нової інформації;
•    здатність організовувати населення під час проведення евакуації;
•    здатність класифікувати надзвичайні ситуації за рівнями відповідно до території поширення, очікуваних та заподіяних збитків;
•    здатність розробляти заходи професійної безпеки.

Оцінювання

•    здатність оцінювати важливість вивченого та опрацьованого матеріалу;
•    здатність оцінювати правильність та коректність власних дій при різних видах природних надзвичайних ситуацій;
•    здатність оцінювати результати своєї роботи та порівнювати з результатами роботи інших студентів.

Загальні компетентності:

•    здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
•    здатність планувати та управляти часом;
•    здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;
•    здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;
•    здатність бути критичним і самокритичним;
•    здатність до адаптації та дії в новій ситуації;
•    здатність генерувати нові ідеї (креативність);
•    здатність приймати обґрунтовані рішення;
•    здатність працювати в команді;
•    навички міжособистісної взаємодії;
•    здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня;
•    прагнення до збереження навколишнього середовища;
•    здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

 

3. Методи навчання:

3.1 Словесні методи навчання:

•   пояснення;
•   розповідь;
•   бесіда;
•   фронтальне опитування.

3.2 Наочні методи навчання:

•   ілюстрування;
•   демонстрування;
•   спостереження.

3.3 Практичні методи навчання:

•   професійний тренінг;
•   вирішення ситуаційних задач.

3.4 Інтерактивні методи навчання:

•   робота в малих групах, метод «Карусель»;
•   метод конкурентних груп;
•   метод «Мозковий штурм»;
•   метод «Аналіз історій і ситуацій»;
•   метод «Акваріум»;
•   метод «Рольова гра».

 

4. Методи контролю:

•         попередній контроль: фронтальне опитування; індивідуальне опитування;
•         поточний контроль (виявлення ступеня засвоєння навчального матеріалу, виявити обсяг, глибину і якість сприйняття матеріалу, що вивчається): тестовий контроль; вирішення ситуаційних задач;
•         практична перевірка (встановити причини, які перешкоджають їх роботі): виконання практичних алгоритмів;
•         метод самоконтролю та самооцінки (виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку);
•         оцінка активності студента у процесі занять ( внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. п.).

5. Міждисциплінарна інтеграція

 

Дисципліни	Знати	Вміти
1	2	3
1. Попередні дисципліни
1. Географія	Будова Землі, атмосфери, літосфери, гідросфери, особливості клімату, геологічної обстановки, адміністративний поділ території.	За допомогою географічних карт складати регіональний комплекс загроз.
2. Фізика	Поняття «горіння», суть та механізм процесу горіння.	Трактувати загальні фізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини.
3. Біологія	Макроорганізми, отруйні рослини, отруйні тварини, мікроорганізми та їх класифікацію.	Класифікувати макро- та мікроорганізми, запобігти небезпечному та шкідливому впливу біологічних агентів небезпеки.
4. Анатомія та фізіологія	Будову та функції систем органів організму людини; механізми проникнення патогенних мікроорганізмів в організм людини, вплив токсичних продуктів горіння на фізіологічні системи організму людини	За скаргами потерпілого визначити порушення нормального стану організму.
5. Мікробіологія	Морфологічну та фізіологічну характеристику збудників захворювань, що передаються повітряно-крапельним, контактним шляхами, через кровоносну, травну системи.	Класифікувати патогенних збудників; оцінювати їх можливий вплив на організм людини.
1	2	3
6. Основи медсестринства	Особливості надання першої долікарської медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях.	Швидко зорієнтуватися і надати першу невідкладну долікарську допомогу.
7. Основи екології та гігієна	Навколишнє природне середовище, його значення в життєдіяльності людини; гранично допустима концентрація; глобальні екологічні проблеми та способи їх вирішення у світі; екологічна ситуація в Україні; техносфера, ноосфера; система «людина-техніка-середовище».	Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між екологічної ситуацією на планеті та її впливом на формування природних загроз.
8. Основи психології та міжособове спілкування	Психологію потерпілих у випадку стихійного, принципи біоетики.	Працювати з потерпілими та надавати їм психологічну допомогу.
2. Наступні дисципліни
1. Основи охорони праці та охорона праці в галузі	Поняття «безпека», біологічні шкідливі та небезпечні вражаючі фактори, психофізіологічні та соціальні чинники небезпеки,евакуація нормативно-правові акти.	Визначати небезпечні та шкідливі вражаючі фактори, що виникають при природних пожежах, класифікувати їх на основі діючих ГОСТу та ДСТУ.
2. Медсестринство у внутрішній медицині	Типові травми, що виникають при потраплянні в осередок зони стихійного лиха	Надавати медичну допомоги при травмах, що виникають в умовах стихійних лих.
3. Медсестринство у хірургії	Методи та способи надання першої допомоги при ураженні населення в умовах надзвичайних ситуацій.	Надавати першу допомогу при переломах, вивихах, різних видах кровотеч, опіках, обмороженнях.

 

1	2	3
4. Медсестринство в інфекційних хворобах	Поняття «епідемія», «карантин», «обсервація»; шляхи потрапляння патогенних мікроорганізмів в організм людини.	Планувати карантинні та інші санітарно-протиепідемічні заходи у випадку загрози біологічної небезпеки.
3. Внутрішньопредметна інтеграція
1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек	Безпека людини, суспільства, національна безпека; системний аналіз; об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.	Розрізняти небезпечні та шкідливі вражаючі фактори, класифікувати ризики за якісними показниками, обчислювати величину ризику та безпечність процесу.
2. Техногенні небезпеки та їхні наслідки	Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки; вибух; джерела радіації та одиниці її вимірювання; механізм дії іонізуючих випромінювань на організм; класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, впливом на організм людини.	Класифікувати техногенні загрози; діяти в умовах техногенних НС; користуватись вимірювальними приладами та розраховувати основні показники (ГДК, поглинена доза, токсична доза тощо).
3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості	Соціально-політичні конфлікти; види тероризму, його вражаючі фактори; алкоголізм та наркоманія; злочинність як фактор небезпеки; види поведінки людини та її психічна діяльність; поняття про психоемоційні напруження.	Оцінювати психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС; попереджати та ліквідовувати конфліктні ситуації.

 

1	2	3
4. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення у НС	Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні. зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.	Планувати заходи щодо попередження та ліквідації НС на основі діючих нормативних документів.

 

6. Література

Навчальна основна:

1. Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації / Є. П. Желібо, Н. М. Заверуха, В. В. Зацарний. – К.: «Каравела», 2003. – с. 172 – 188.
2. Кочін І. В. Охорона праці та безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях / І. В. Кочін, Г. О. Черняков, П. І. Сидоренко, В. Є. Букін, О. М. Савчук, В. М. Скороход. – К.: «Здоров'я», 2005. – с. 17 – 42.

Навчальна додаткова:

1. Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації / Є. П. Желібо, Н. М. Заверуха, В. В. Зацарний. – Л.: «Новий світ-2000», 2001. – с. 164 – 180.
2. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник / Р.С. Яким. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005. – с. 240 – 242.
3. Конституція України.
4. Українського науково-дослідного інститут цивільного захисту. Аналіз пожеж, що сталися в Україні за 11 місяців 2017 р. – К.: УкрНДІЦЗ, 2017. – с. 1 – 14.
5. Українського науково-дослідного інститут цивільного захисту. Аналітичний огляд стану техногенної та природної безпеки в Україні за 2016 рік. – К.: УкрНДІЦЗ, 2017. – с. 242 – 273.
6. Тарасюк В. С. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності: підручник / B. C. Тарасюк, Г. Б. Кучанська. – К.: Медицина, 2010. – с. 223 – 257.
7. www.uk.wikipedia.org.
8. www.dsns.gov.ua.

 

 

Методична основна:

1. Подковко Х. В. Компетенції як складові компоненти розробки навчальної раки кваліфікацій. Вісник Черніговського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Випуск 90. Серія: педагогічні науки.- Чернігів:ЧНПУ, 2011.-№90.- с.168-170.
2. Максименко С. Д. Педагогіка вищої медичної освіти: підручник/ С.Д. Максименко, М. М. Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2014. – с. 109-116.
3. Філоненко М. М // Психологія особистого ставлення майбутнього лікаря / М. М. Філоненко, Київ: центр учбової літератури, 2015р. – с. 182-204.
4. Філоненко М. М. Психологія спілкування. Підручник / М. М. Філоненко.- К.: Центр учбової літератури, 2008. – 224 с.

Методична додаткова:

1. Савченко О. Я. // Компетентнісний підхід у сучасній освіті; світовий догляд та українськи перспективи; під заг.ред. О. В. Овчарук., 2005.
2. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компітентнісного підходу  український освіті /; під заг. ред. О. В. Овчарук, 2005.
3. Пометун О. І. // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та перспектив: (б-ка з освітньої політики); під заг.ред. О. В. Овчарук, 2005.
4. Пометун О. І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн / під заг. ред. О. В. Овчарук, 2005.
5. Пометун О. І. // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: (б-ка з освітньої політики); під заг. ред. О. В. Овчарук, 2004.

6. Трубачева С. Е. Умови реалізації компетентнісного підходу в навчальному процесі під заг. ред. О. В. Овчарук, 2005.

 

7. Підготовчий етап (тривалість 25 хв.)

Мотивація навчальної діяльності

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. В наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

Надзвичайні ситуації завжди супроводжували існування людства, нерідко через них гинули держави та цивілізації. Сьогодні надзвичайні ситуації не менше загрожують людству, ніж сотні і тисячі років тому. Наукові дослідження свідчать, що в подальшому спостерігатиметься збільшення загальної кількості надзвичайних ситуацій, масштабності їх наслідків, в т. ч. для життя і здоров'я людей та розміру збитків.

Головними напрямами діяльності у цій ситуації є попередження та відвернення надзвичайних ситуацій, зменшення сили їх впливу, своєчасне та адекватне реагування на них. Цього можна досягнути детально вивчивши їх причини, вражаючі фактори, механізм розвитку, основні засоби попередження та захисту.

За останні 30 років в природних катастрофах загинуло більше 4 млн. осіб, а кількість постраждалих перевищила 3 млрд. осіб. Прямі економічні збитки становили понад 400 млрд. доларів.

За даними, оголошеними на 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, щорічно на нашій планеті спостерігається 100 000 гроз, 10 000 повеней, тисячі землетрусів, пожеж, зсувів та ураганів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів.

Нині у світі в середньому щотижня реєструється катастрофа, у ліквідації якої беруть участь міжнародні сили допомоги. Щорічно на проведення екстрених рятівних заходів витрачається більше одного мільярда доларів.

Зростання кількості і розширення масштабів надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, які викликають значні матеріальні та людські втрати, роблять вкрай актуальною проблему забезпечення безпеки в природно-техногенній, екологічній та соціальній сферах.

Крім регіональних катастроф, існує можливість виникнення глобальних надзвичайних ситуацій, які характерні для всіх або більшості країн світу та для всієї планети в цілому. Такі проблеми не можуть бути вирішені зусиллями окремих країн – для цього потрібні зусилля всієї світової спільноти.

Безпека життєдіяльності як предмет адсорбує різноманітні аспекти психології, фізіології, охорони праці, промислової гігієни, антропології та теоретичної основи наукових знань, без яких не можливо створити оптимальні умови життєдіяльності в технічних, природних чи побутових системах. Безпека життєдіяльності не тільки адсорбує інші наукові дисципліни, але й розкриває власні закономірності, формує власні закони і вимоги до умов життєдіяльності.

 

Перевірка вхідного рівня знань

Контроль теоретичних знань студентів та поза аудиторної роботи. Питання фронтального та індивідуального опитування, тестові завдання (додаються).

 

Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу заняття:

 

Фронтальне опитування

Метод «Мікрофон»

Правила проведення такі:

- говорити по-черзі має тільки той студент, у кого «мікрофон»;

- відповіді не коментуються і не оцінюються;

- коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити з місця.

1.     Що таке «надзвичайна ситуація»?
2.     Що таке «стихійне лихо»?
3.     Що таке «землетрус», «сила» та «магнітуда землетрусу»?
4.     Що таке «зсув»?
5.     Що таке «ураган»?
6.     Що таке «смерч»?
7.     Що таке «повінь»?
8.     Що таке «селевий потік»?
9.     Що таке «пожежа»?

Далі студенти у довільній послідовності відповідають на наступні питання:

1.     На які види поділяють стихійні лиха за походженням?
2.     Які причини виникнення стихійних лих?
3.     Які небезпеки відносяться до геологічних?
4.     Скільки та які сейсмоактивні зони України?
5.     Чим відрізняється шкала Ріхтера від шкали Меркаллі?
6.     Хто має інформувати населення про загрозу чи настання стихійного лиха?
7.     На які види поділяють метеорологічні небезпеки?
8.     Для чого потрібні шкала Бофорта?
9.     На які види поділяють гідрологічні небезпеки?
10. На які види поділяють повені за походженням?
11. На які види поділяють природні пожежі?
12. Які фактори належать до біологічних небезпеки?

 

 

Тести для перевірки вхідного рівня знань студентів

Тест на впізнання

Виберіть 1 правильну відповідь.

1. Проекція гіпоцентру на поверхню Землі:

а) осередок землетрусу;

б) магнітуда землетрусу;

в) епіцентр землетрусу;

г) сила землетрусу.

2. Потоки з гір суміші води, глини, щебеню, осколків каменів і навіть валунів:

а) повінь;

б) селі;

в) лавина;

г) паводок.

3. Атмосферний вихор, що виникає в громовій хмарі і часто поширюється до поверхні землі або води:

а) шторм;

б) сильний бриз;

в) ураган;

г) смерч.

4. Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат:

а) стихійне лихо;

б) надзвичайна ситуація;

в) катастрофа;

г) аварія.

5. Вітер величезної руйнівної сили, що має швидкість понад 120 км/год (за шкалою Бофорта):

а) шторм;

б) сильний бриз;

в) ураган;

г) смерч.

6. Ступінь збитків і руйнувань у визначеному місці на поверхні землі, заподіяних землетрусом:

а) осередок землетрусу; 

б) магнітуда землетрусу;

в) епіцентр землетрусу; 

г) сила землетрусу.

7. Скільки відомих сейсмоактивних зон знаходиться на території України:

а) 5; 

б) 4;

в) 3; 

г) 6.

8. За джерелом походження стихійні лиха бувають:

а) тектонічні, гідрогеологічні, гідрологічні;

б) метеорологічні, тектонічні, ерозійні;

в) геологічні, ерозійні, метеорологічні;

г) гідрологічні, геологічні, метеорологічні.

9. Спричинені явищами природи НС, що виникають раптово і призводять до різкого порушення нормальної життєдіяльності, ураження і загибелі людей, знищення матеріальних цінностей:

а) стихійне лихо;

б) надзвичайна ситуація;

в) катастрофа;

г) аварія.

10. В основі якої шкали виміру параметрів землетрусу закладено величину зсуву ґрунту отриману з сейсмограм:

а) шкала Бофорта;

б) шкала Мооса;

в) шкала Ріхтера;

г) Кельвіна.

11. Неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі і просторі та призводить до матеріальних збитків, а іноді загибелі людей:

а) вибух;

б) пожежа;

в) пожежна небезпека;

г) детонація.

12. Масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності:

а) пандемія;

б) епіфітотія;

в) епідемія;

г) панзоотія.

13. В основі якої шкали виміру параметрів землетрусу закладено величину збитків, що заподіяні землетрусом на поверхні землі:

а) шкала Бофорта;

б) шкала Мооса;

в) шкала Ріхтера;

г) шкала Меркаллі.

14. До гідрологічних небезпек відносять:

а) землетруси, зсуви, картування, обвали;

б) зажори, повінь, затори, селі;

в) природні пожежі, епідемії;

г) смерч, гроза, ураган, блискавка.

15. Природні пожежі поділяють на:

а) польові, степові, лісові, торф’яні;

б) окремі, масові, суцільні;

в) вуличні, побутові, виробничі;

г) низові, верхові;

16. До геологічних небезпек відносять:

а) смерч, гроза, ураган, блискавка;

б) природні пожежі, епідемії;

в) зажори, повінь, затори, селі;

г) землетруси, зсуви, картування, обвали.

17. Мікроорганізми, що за будовою нагадують бактерії, проте за розвитком подібні до вірусів:

а) найпростіші;

б) гриби;

в) мікроби;

г) рикетсії.

18. Сповзання і відрив мас гірських порід вниз схилом під дією сили тяжіння:

а) зсув;

б) сель;

в) лавина;

г) карст.

19. До метеорологічних небезпек відносять:

а) зажори, повінь, затори, селі;

б) землетруси, зсуви, картування, обвали;

в) смерч, гроза, ураган, блискавка;

г) природні пожежі, епідемії.

 

20. Тимчасове затоплення значної ділянки суші внаслідок сил природи:

а) селевий потік;

б) повінь;

в) гідродинамічна аварія;

г) буревій.

 

Відповіді на питання тестового контролю

 

1.	в	6.	г	11.	б	16.	г
2.	б	7.	б	12.	в	17.	д
3.	г	8.	г	13.	г	18.	а
4.	б	9.	а	14.	б	19.	в
5.	в	10.	в	15.	а	20.	б

 

Тест на відповідність

 

1. Повінь      а) горіння

2. Землетрус     б) мікроорганізм

3. Смерч      в) затоплення

4. Блискавка     г) електрична дуга

5. Ожеледь      д) інфекційне захворювання

6. Епідемія      е) сильний вітер

7. Пожежа      є) шар льоду

8. Сель      ж) підземні поштовхи

9. Вірус      з) потік з гір

10. Ураган      и) атмосферний вихор

 

Правильна відповідь

 

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Основний етап ( 130 хв.)

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

 

Структурно-логічна схема змісту теми заняття

 

 

Проведення професійного тренінгу

1.     Розподіл студентів на 4 групи по 3 – 4 особи.
2.     Група 1 отримує завдання розробити рекомендації щодо дій населення у разі загрози виникнення землетрусу; група 2 отримує завдання розробити рекомендації щодо дій населення під час виникнення землетрусу; група 3 отримує завдання розробити рекомендації щодо дій населення після виникнення землетрусу; група 4 отримує завдання розробити рекомендації щодо дій населення під час зсуву.
3.     Студенти групи, яка перша розробила рекомендації, навчають інших (викладач контролює  та корегує діяльність студента).
4.     Надалі групи працюють в аналогічній послідовності, доки всі не розроблять рекомендації на усі випадки.
5.     Далі для закріплення матеріалу студенти переглядають короткі відео повідомлення з рекомендаціями ДСНС щодо дій населення у випадку землетрусу та зсуву.

 

Алгоритм для формування професійних вмінь і навичок

 

1. Послідовність дій населення у випадку загрози виникнення землетрусу

Завдання	Послідовність виконання дій	Вказівки, зауваження
1	2	3
1. Розробіть послідовність дій населення у разі загрози виникнення землетрусу.	1. Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном. 2. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. 3. Дізнайтесь у місцевої влади місце збору під час евакуації. 4. Одягніться, візьміть документи, необхідні речі, запас їжі, воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик. 5. Вимкніть електроприлади, газопостачання. 7. Закріпіть речі, які можуть впасти, не ставте ліжко біля вікна. 7. З'ясуйте чи не знаходиться ваше житло чи місце роботи під загрозою затоплення, зсуву або іншого стихійного лиха.	Джерелом інформації може бути радіо, телебачення, інтернет.

 

1	2	3
2. Розробіть послідовність дій населення під час виникнення землетрусу.	1. Зберігайте спокій, уникайте паніки. 2. Дійте негайно. 3. Швидко залишіть будинок, відійдіть на відкрите місце, якщо ви на 1 – 2 поверсі. 4. Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви вище 2 поверху. 5. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів. 6. Не користуйтесь ліфтом. 7. Вибігайте з будинку швидко, але обережно. 8. Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач. 9. Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань. 10. Перевірте чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, по можливості надайте допомогу.	Головна небезпека – предмети, уламки. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.
3. Розробіть послідовність дій населення після виникнення землетрусу.	1. Зберігайте спокій, заспокойте дітей, оцініть ситуацію. 2. Допоможіть, по можливості, постраждалим , викличте медичну допомогу тим, хто її потребує. 3. Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. 4. Перевірте зовнішній стан мереж електро-, газо- та водопостачання. 5. Обов'язково кип'ятіть питну воду, вона може бути забруднена. 6. Перевірте чи немає загрози пожежі.	Щоб викликати швидку медичну дорогу зателефонуйте на номер 103.

 

1	2	3
	7. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. 8. Не користуйтесь довго телефоном. 9. Не відвідуйте зони руйнувань. 10. Будьте готові до повторних поштовхів.	Будьте обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ЛЕП, розбитого скла.
4. Розробіть послідовність дій населення під час зсуву.	1. Зберігайте спокій, оцініть ситуацію. 2. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу. 3. Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення. 4. Перевірте зовнішній стан мереж електро-, газо- та водопостачання 5. Перевірте чи немає загрози пожежі. 6. Не користуйтесь без потреби телефоном. 7. З'ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.	Допоможіть при необхідності рятувальникам.

 

Робота в малих групах, метод «Каруселі»

1. На партах розкладаються аркуші з окремими питаннями:

1) Чи правильне твердження: «Урагани з жіночими іменами потужніші, ніж урагани з чоловічими іменами?»

2) Що сильніше – смерч, ураган, торнадо, тайфун?

3) Чим відрізняється життя та побут людей, котрі проживають на стихійно небезпечній території?

4) Дайте рекомендації щодо дій населення в умовах сильного вітру.

2. Група розбивається на 4 підгрупи. Самостійно обираються бригадири в підгрупах. Підгрупи отримують маркери різного кольору.

3. Кожна підгрупа стає біля окремого аркушу з відповідним питанням.

4. Студенти отримують завдання:

- на своєму аркуші запишіть відповіді на запитання, на це дається 3 хв;

- після сигналу викладача перейдіть далі по колу праворуч до наступного аркуша, ознайомтесь із запитанням та записами інших підгруп, додайте свої варіанти;

- просуваючись від аркуша до аркуша підгрупи повинні зробити один оберт «каруселі» і зупинитися біля свого аркуша, проаналізувати свою відповідь, звертаючи увагу на записи, що біли додані іншими підгрупами;

- дайте усно свою згоду чи обґрунтовану не згоду з доповненнями.

Для закріплення отриманих знань обговорюються правила поведінки населення під час сильного вітру рекомендовані ДСНС (зачитуються викладачем):

1. Зберігайте спокій, не панікуйте, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

2. Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.

3. Вимкніть електро- та газопостачання

4. Зберіть документи, одяг, цінні речі, продукти харчування, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.

5. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.

6. Не намагайтесь перейти в іншу будівлю.

7. Не користуйтеся ліфтом.

8. Обминайте хиткі будівлі, якщо лихо застало вас на вулиці. По можливості заховайтеся в підвал.

9. Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення, захищаючи голову.

 

Робота в малих групах, метод конкурентних груп

Завдання: розробити рекомендації щодо правил поводження населення під час грози.

Правила роботи в малих групах:

1) Після того як викладач об'єднав студентів у малі групи по 4 – 5 осіб і вони отримали завдання, група за короткий час (3 – 5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.

2) Для кращої організації роботи студентам в групах пропонується обрати спікера (керівника група), секретаря, спостерігача (тайм-кіпер), доповідача.

Спікер (керівник групи): зачитує завдання групи; організовує порядок виконання; пропонує учасникам групи висловитись по черзі; заохочує групу до роботи; підводить підсумки роботи; за згодою всієї групи визначає доповідача.

Секретар: веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи; як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві.

Спостерігач (тайм-кіпер): слідкує за часом; заохочує групу до роботи.

Доповідач: чітко висловлює думку групи; доповідає про результати роботи групи.

3) Учасники групи висловлюються спочатку за бажанням, а потім по черзі. Слід дотримуватися одного з правил активного слухання, головне не перебивати один одного. Обговорювати ідеї, а не особи студентів, що висловили цю ідею. Утримуватися від оцінок та образ учасників групи. Намагатися в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

4) Далі доповідач кожної групи озвучує остаточну відповідь своєї групи.

Для закріплення отриманих знань обговорюються правила поведінки населення під час грози рекомендовані ДСНС (На екран мультимедійної дошки виводять зображення):

 

Метод «Мозковий штурм»

Тема: Дії населення під час повені.

І етап. Учасники активно висувають свої ідеї, у тому числі й нереалістичні, фантастичні й нелогічні. Головне завдання – кількість ідей, а не їхня якість. На цьому етапі забороняється оцінювати висунуті ідеї. Кожну пропозицію викладач приймає і записує на дошці. Учасники знають, що від них не вимагається обґрунтування їхньої пропозиції або пояснення. Час для висунення ідей або кількість ідей обмежений – до 5 хв.

ІІ етап. Оцінювання та обговорення ідей, ранжування їх за рівнем значущості, поділ на групи тощо. Вибираються ті, що допоможуть вирішити поставлену проблему

Для закріплення отриманих знань обговорюються правила поведінки населення під час повені рекомендовані ДСНС (На екран мультимедійної дошки виводять коротке відео-повідомлення). Основні рекомендації звучать таким чином:

•     зберігайте спокій, уникайте паніки;
•     зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші речі;
•     надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку;
•     по можливості негайно залишіть зону затоплення;
•     Вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь. Зачиніть вікна та двері;
•     до прибуття допомоги залишайтесь на підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;
•     перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм допомогу;
•     потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги;
•     не переповнюйте рятувальні засоби.

 

Метод «Аналіз історій і ситуацій»

1. Студентам зачитується наступна історія: «Над ранок п'ятниці, 3 лютого 2017 р., в с. Білин на Рахівщині зійшов селевий потік, який перекрив трасу державного значення «Мукачеве – Рогатин». Для розчистки дороги задіяна техніка Ясінянського держлісгоспу, автодорожники та бригада місцевих селян. Незважаючи на попередження про неможливість руху, водій одного з легковиків, що стояли на трасі, спробував прорватися через затор і застряг. Силами важкої техніки автомобіль відбуксирували в безпечне місце, водія з пасажирами відігріли й напоїли гарячим чаєм. Станом на 8:30 селевий потік у Білині розчищений, рух автомобілів по трасі відновлено».

2. Далі студентам пропонується обговорити ситуацію: можливі причини сходження селевого потоку; вражаючі фактори даної НС; дії після сходження селевого потоку; загрози життю при потраплянні в селевий потік.

Для закріплення отриманих знань обговорюються правила поведінки населення після сходження селевого потоку рекомендовані ДСНС (На екран мультимедійної дошки виводять коротке відео-повідомлення). Основні рекомендації звучать таким чином:

•    оцініть ситуацію. Повідомте про лихо органи місцевої влади;
•    зберігайте спокій, заспокойте дітей і тих, хто отримав психічну травму;
•    обстежте своє тіло, зверніться до лікаря;
•    викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;
•    повідомте родичів про свій стан та місцеперебування;
•    не користуйтеся довго телефоном;
•    перевірте зовнішній стан мереж електро-, газо- та водопостачання;
•    не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, газом;
•    не відвідуйте без потреби зони руйнувань.

 

Метод «Рольова гра»

1. Описується уявна ситуація, яку потрібно інсценувати.

Ситуація: Студенти зуботехнічного відділення медичного коледжу виконували аудиторне практичне заняття з виготовлення знімного протезу. Для цього студент Кравчук А. повинен розплавити пластмасу за допомогою електричної плитки. Однак через неуважність загорівся його халат. Завдання: Інсценуйте можливу поведінку студента Кравчука А. та його одногрупників в даній ситуації, продемонструйте надання першої допомоги при термічних опіках.

2. Під час «Рольової гри» бажаючим студентам пропонується діяти не від свого імені, а демонструвати поведінку та висловлювати почуття умовного персонажу. Студентам пропонуються такі ролі, як потерпілий, рятувальник, медик, спостерігач. Студенти за бажанням можуть самостійно коригувати ролі та їх кількість,місце, де сталася подія.

3. Використовуються заздалегідь підготовані засоби (перуки, костюми, маски, ковдри, муляжі вогнегасників і т.п.).

4. Далі починається рольова гра. Якщо можливо, то ситуацію слід обіграти з гумором.

5. По закінченню інсценування всіма бажаючими, проводиться обговорення.

Для закріплення отриманих знань обговорюються рекомендації ДСНС на випадок загорання одягу на людині. Основні рекомендації звучать таким чином:

1) зупиніть людину, не давайте їй бігати, а то полум'я розгориться ще більше.

2) допоможіть швидко скинути палаючий одяг, чи загасити її за допомогою простирадла, ковдри, пальта або струменя води.

3) гасити полум’я на одязі можна піском, землею, снігом. Сам постраждалий може згасити вогонь, перекочуючись по землі.

4) залиште голову відкритою, щоб людина не задихнулась продуктами згорання.

5) викличте швидку допомогу;

6) надайте першу медичну допомогу.

 

Метод «Акваріум»

1. Студенти діляться на 2 групи. Завдання: 1) розробити комплекс медичних заходів щодо попередження та ліквідації біологічних надзвичайних ситуацій; 2) розробити правила поведінки населення під час біологічної надзвичайної ситуації.

2. Перша група сідає в центрі аудиторії, утворивши внутрішнє коло.

3. Учасники групи починають обговорювати запропоновану викладачем проблему. Решта студентів мовчки спостерігають за обговоренням. На роботу групі дається 3 хв.

3. Групі, що працює, для виконання необхідно:

- прочитати завдання вголос;

- обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

- дійти спільного рішення.

4. Після закінчення часу група займає свої місця, а викладач пропонує всім наступні запитання:

1) Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

2) Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

3) Які з заходів ви вважаєте найбільш доречними?

5. Після цього місце в «Акваріумі» займає друга група та обговорює наступне завдання.

4. Таким чином всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в аудиторії.

Для закріплення отриманих знань викладач ознайомлює студентів з рекомендаціями ДСНС на випадок виникнення біологічної надзвичайної ситуації:

- суворо дотримуватись правил особистої та суспільної гігієни;

- не виходити з дому без крайньої потреби;

- уникати місць великого скупчення людей;

- отримати профілактичні щеплення;

- воду необхідно використовувати лише з перевірених джерел та пити лише кип'ячену;

- під час догляду за хворим одягати халат та ватно-марлеву пов'язку;

- у приміщенні, де знаходиться хворий, необхідно щоденно робити вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів;

 

9. Заключний етап (25 хв.)

Підведення підсумків заняття.

Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття:

 

Ситуаційні задачі (нетипові)

 

Задача №1. На території Чернігівської області Козелецького району біля села Косачівка відбулася лісова пожежа. Висота горіння сягала до 5 м заввишки. Вогонь охопив крони дерев і поширювався зі швидкістю до 40 – 50 м/хв. Пожежа перекинулася на сільські будинки, внаслідок чого згоріло 47 будинків (в селі 92 будинки). 3 людини загинули, 9 госпіталізовано. Без житла залишились 103 особи.

1. Класифікуйте надзвичайну ситуацію за причиною походження та місцем локалізації. Обґрунтуйте рівень за поширеністю, за кількістю загиблих, кількістю постраждалих, кількістю населення з порушеними нормальними умовами життєдіяльності.

2. Дайте визначення даному явищу.

3. Які дії населення повинні мати місце в даній ситуації?

Задача №2. Близько 5 години ранку мешканці населеного пункту М. поблизу м. Одеса прокинулися внаслідок занепокоєння домашніх тварин та падіння посуду з полиць, гойдалися підвішені предмети та зсувалися з місця столи з стільцями. Дане явище тривало 3 – 4 хвилини. В будинках утворилися тріщини у штукатурці.

1. Класифікуйте НС за причиною походження. Дайте визначення даному явищу.

2. Визначте магнітуда та силу даної НС.

3. Які дії населення повинні мати місце в даній ситуації?

Задача №3. Потужні дощі завдали шкоди багатьом приватним садибам, а вулиці обласних центрів – Кропивницького, Миколаєва та Херсона – за кілька годин перетворилися на «річки». На Кіровоградщині – затоплено обласний центр. За кілька годин випала двомісячна норма опадів – 78 мм. Вода паралізувала дороги, що прилягають до р. Інгул. Потоки розмили асфальт на вулиці Братиславській. Там утворилась яма, в яку вскочила вантажівка. Так автомобіль простояв майже добу. Загалом стихія завдала шкоди 12 приватним садибам – людям затопило городи й підвали. Залило й горішні поверхи 25 багатоквартирних будинків. Через підтоплення в мікрорайоні Ковалівці застрягли автомобілі. Їх витягали спецтехнікою. Загалом у місті надзвичайними вийняли з води 34 машини. Окрім того, в обласному через дощ були тимчасові знеструмлення. На Херсонщині – найбільше завдано шкоди на Корабельному майдані. На кількох дорогах – зупинилися тролейбуси, що спричинило довжелезні тисняви. У Миколаєві дощі зіпсували святкування Дня міста. Втім, зі слів рятувальників, на Миколаївщині ситуація нормалізувалася, щойно ущух дощ.

1. Класифікуйте надзвичайну ситуацію за причиною походження та територією поширення. Обґрунтуйте рівень за поширеністю, за кількістю загиблих, кількістю постраждалих, кількістю населення з порушеними нормальними умовами життєдіяльності.

2. Дайте визначення даному явищу.

3. Які дії населення повинні мати місце в даній ситуації.

Задача №4. Вдень 18 вересня 2013 р. у Криму неподалік селища Симеїз на автодорозі «Ялта – Севастополь» трапилася НС. Зі слів очевидця (водій автомобіля) – зійшли тонни грязі та каміння. Площа «маси» склала 15 на 40 м. об’єм – 16 м³. Жертв і постраждалих немає. Напередодні даної НС відмічалася злива.

1. Класифікуйте надзвичайну ситуацію за причиною походження та місцем локалізації, за складом «маси», фізичними властивостями.

2. Дайте визначення даному явищу.

3. Які дії населення повинні мати при виникненні даної НС?

Задача №5. 10 серпня 2013 р. у хвойному лісі на горі Мегней поблизу с. Мислівка Івано-Франківської області трапилася пожежа. Вогонь охопив хвойну підстилку та нижні частини дерев на площі 2,5 га. Висота полум’я – до 1,5 м. Вогонь поширювався зі швидкістю 1 – 2 м/хв. Люди – не постраждали.

1. Класифікуйте надзвичайну ситуацію за причиною походження та місцем локалізації. Обґрунтуйте рівень за поширеністю, за кількістю загиблих, кількістю постраждалих, кількістю населення з порушеними нормальними умовами життєдіяльності.

2. Дайте визначення даному явищу.

3. Які дії населення повинні мати місце при виникненні даної НС?

Задача №6. Протягом 9 – 11 січня 2015 р. в Закарпатській області відмічався снігопад. 12 січня о 13:30 в МНС Закарпаття надійшло повідомлення про величезну масу снігу, що зірвалася із гірського схилу і скотилася вниз з величезною швидкістю у районі гори Гимба Міжгірського району. Як з’ясувалося – внаслідок даної НС зникли дві людини: житель Полтави 1986 року народження та громадянин Чехії 1989 року народження, який пішов у напрямку гори Темнатик Воловецького району і не повернувся.

1. Класифікуйте надзвичайну ситуацію за причиною походження та місцем локалізації.

2. Дайте визначення даному явищу.

3. Які дії населення повинні мати місце при виникненні даної НС?

Задача №7. 24 вересня у Самборі Львівської області пронісся потужний вітер зі швидкістю до 30 м/с. стихійне лихо над містом тривало лічені секунди, проте є значні руйнування – з багатьох житлових зірвані дахи (33 будинки), в центрі міста повалені 77 дерев і бетонні паркани, на багатьох вулицях обірвані лінії електропередач, двох людей поранено.

1. Класифікуйте надзвичайну ситуацію за причиною походження та місцем локалізації.

2. Дайте визначення даному явищу.

3. Які дії населення повинні мати місце при виникненні даної НС?

Задача №8. У Чернівецькій області через ускладнення погодних умов (весняне танення снігу та тривалі дощі) сталася надзвичайна ситуація, внаслідок якої підтоплені 3650 житлових будинків, чотири населених пункти залишилися без газопостачання. У цих населених пунктах повністю зруйновані два житлових будинки, п’ять – частково, крім того, підтоплені 37 об’єктів соціальної сфери, 2450 господарських будівель, 3123 підвальних приміщень, 7579 присадибних ділянок. Крім того, зруйновано три дамби, шість мостів і одна пішохідна кладка. Постраждало 54 особи. Тимчасово відселені 2437 осіб. В постраждалі райони області були направлені додаткові сили управлінь МНС з інших областей України.

1. Класифікуйте надзвичайну ситуацію за причиною походження та місцем локалізації. Обґрунтуйте рівень НС.

2. Дайте визначення даному явищу.

3. Які дії населення повинні мати місце при виникненні даної НС?

Матеріали, необхідні для виконання завдання:

1. Шкала Ріхтера

Бали	Загальна характеристика	Зовнішні ефекти
1	2	3
1	Непомітний	Коливання ґрунту реєструються тільки приладами, людьми не відчувається.
2	Дуже слабкий	Слабкі поштовхи, ледь відчуваються людьми на верхніх поверхах будівлі.
3	Слабкий	Коливання відзначаються багатьма людьми, висячі предмети злегка розгойдуються.
4	Помірний	Поштовхи відчуваються людьми, розгойдуються підвішені предмети, дзеленчать шибки.
5	Досить сильний	Вночі люди прокидаються, гойдаються підвішені предмети, непокояться тварини. Незначні пошкодження окремих будівель.
6	Сильний	Легкі пошкодження будинків, утворюються тріщини у штукатурці, зсуваються з місця легкі меблі, падає посуд.
7	Дуже сильний	У будинках з’являються пошкодження, тріщини у стінах, окремі будівлі руйнуються. Зсуви на берегах річок. Невеликі гірські обвали.
8	Руйнівний	Руйнація і пошкодження будівель, людям важко встояти на ногах. Тріщини в ґрунті. Гірські обвали.
9	Спустошувальний	Руйнування будівель. Викривлення залізничних колій. Тріщини в ґрунтах завширшки 10 см. Зсуви, гірські обвали.
10	Нищівний	Руйнування будівель та пам’ятників. Тріщини у ґрунті до 1 м шириною, великі зсуви та обвали.
11	Катастрофа	Повсюдне руйнування будівель, насипів, доріг, гребель. Вертикальне переміщення шарів. Великі обвали, змінюється рівень ґрунтових вод.
12	Велика катастрофа	Повсюдне руйнування будівель та споруд. Масова загибель людей і тварин. Значні зміни рельєфу місцевості.

 

2. Шкала Бофорта

Бали	Назва вітрового режиму	Швидкість вітру, м/с (км/год)	Дія вітру на суші
1	2	3	4
0	Штиль	0-0,2 (<1)	Затишшя. Дим піднімається вертикально, листя дерев нерухомі.
1	Тихий	0,3-1,5 (1-5)	Напрям вітру помітний відносно диму, але не по флюгеру.
2	Легкий	1,6-3,3 (6-11)	Рух вітру відчувається обличчям, шелестить листя, рухається флюгер.
3	Слабкий	3,4-5,4 (12-19)	Листя і тонкі гілки дерев колишуться, вітер розвіває легкі прапори.
4	Помірний	5,5-7,9 (20-28)	Вітер піднімає пил і сміття, приводить в рух тонкі гілки дерев.
5	Свіжий (холоднуватий)	8-10,7 (29-38)	Гойдаються тонкі стволи дерев, рух вітру відчувається рукою.
6	Сильний	10,8-13,8 (39-49)	Гойдаються товсті гілки дерев, гудуть телеграфні дроти.
7	Міцний	13,9-17,1 (50-61)	Гойдаються стволи дерев.
8	Дуже міцний	17,2-20,7 (62-74)	Вітер ламає гілки дерев, йти проти вітру дуже важко.
9	Шторм	20,8-24,4 (75-88)	Невеликі пошкодження, вітер починає руйнувати дахи будинків.
10	Сильний шторм	24,5-28,4 (89-102)	Значні руйнування будівель,  вітер викорінює дерева.
11	Жорсткий шторм	28,5-32,6 (103-117)	Великі руйнування на значному просторі.
12	Ураган	>32,6 (>117)	Спустошлива дія.

 

3. Критерії визначення рівнів НС

Рівень НС		Загинуло, осіб	Постраждало, осіб	Порушені умови життєдіяльності населення на 3 і більше доби, осіб	Збитки, мінімальних заробітних плат
1		2	3	4	5
а	Державний	> 10	> 300	> 50 тис.	> 150 тис.
б	З урахуванням збитків*	> 5	> 100	> 10 тис.	> 25 тис.
В	Територіальне поширення	- НС поширилась або може поширитися на територію інших держав
Г		- НС поширилась на територію 2 регіонів, а для її ліквідації необхідні ресурси у розмірах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше 1% їхнього бюджету
д	Регіональний	> 5	> 100	> 10 тис.	> 15 тис.
э	З урахуванням збитків*	3 – 5	50 – 100	1 тис. – 10 тис.	> 5 тис.
Ж	Територіальне поширення	- НС поширилась на територію 2 регіонів, але для її ліквідації необхідні ресурси в розмірах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше 1% їхнього бюджету
1	2	3	4	5
З	Місцевий	> 2	> 50	> 1 тис.	> 2 тис.
и	З урахуванням збитків*	1 – 2	20 – 50	100 – 1 тис.	> 0,5 тис.
К	Територіальне поширення	- НС поширилась за територію ПНО, загрожує навколишньому середовищу, населеним пунктам, спорудам, а для її ліквідації необхідні ресурси у розмірах, що перевищують можливості цих об’єктів
л	Об’єктовий	Критерії НС не досягають вказаних показників

*Критерії – загинуло осіб, постраждало осіб та порушено умови життєдіяльності населення на 3 і більше доби, розглядаються з урахуванням збитків.

 

4. Шкала Меркаллі

Бали	Зовнішні ефекти
1	2
1	Не відчувається людьми
2	Відчувається у спокійній ситуації на верхніх поверхах будівель.
3	Відчувається у приміщеннях. Здається, що поблизу проїжджає легка вантажівка. Рухаються предмети.
4	Здається що проїжджає важка вантажівка. Дзвенять вікна та посуд.
5	Відчувається на вулиці. Просинаються люди. Виплескується вода з посуду.
6	Відчувається всіма. Тріскається штукатурка, цегла, керамічна плитка. Рухаються та ламаються меблі. Лопається віконне скло.
7	Важко стояти на ногах. Падає штукатурка, цегла, керамічна плитка. На поверхні водоймищ виникають хвилі.
8	Важко вести автомобіль. Руйнуються деякі цегляні стіни, димові труби. У ґрунті з’являються тріщини, на піску воронки.
9	Загальна паніка. Лопаються каркаси будівель та підземні труби. З’являються значні тріщини у ґрунті.
10	Обвалюються більшість цегляних будівель, каркасів, фундаментів. Серйозні ушкодження дамб та насипів. Падають мости.
11	Деформація залізничних шляхів. Повністю виходять з ладу підземні трубопроводи.
12	Практично повне спустошення.

 

 

Навчальні завдання для самостійної роботи

 

Тест «Незакінчені речення»

 

Доповніть речення:

1. Основні параметри, що характеризують силу й характер землетрусів є… (магнітуда, глибина осередку землетрусу, інтенсивність проявів на поверхні землі).

2. Непрямими ознаками землетрусу є… (поява не властивого даній території запаху газу; занепокоєння домашніх тварин та птахів; спалахи у вигляді розсіяного світла блискавок; блакитнувате світіння внутрішніх поверхонь стін будинків; мимовільне загорання люмінесцентних ламп незадовго до підземних поштовхів).

3. Якщо ви перебуваєте на першому поверсі, то з початком землетрусу необхідно… (негайно залишити будинок).

4. При перебуванні в приміщенні на другому поверсі і вище з початком землетрусу можна знайти укриття у… (у дверних прорізах, у прорізах внутрішніх капітальних стін, у кутах, утворених капітальними стінами, під балками каркаса, біля несучих колон).

5. Під час землетрусу, перебуваючи в приміщенні, потрібно остерігатися… (падіння штукатурки, арматури, меблів та інших важких предметів)

6. У випадку перебування на вулиці в момент землетрусу необхідно… (відбігти від будинків і споруд до центру вулиці чи в інше вільне від будівель місце; остерігатися падіння уламків, розірваних і не знеструмлених електрод ротів).

7. Перед попередженням про землетрус передається сигнал ЦО… («Увага всім!»).

8. Якщо землетрус застав вас у дорозі, необхідно… (негайно зупинити автомобіль (бажано на відкритому місці) і не виходити з нього до припинення поштовхів).

9. Повінь – це… (тимчасове затоплення значної частини суші водою внаслідок впливу сил природи).

10. Причини виникнення повеней на території України… (випадання великої кількості атмосферних опадів, інтенсивне танення снігу, дія нагінного вітру).

11. В Україні можливе виникнення катастрофічних затоплень унаслідок… (гідродинамічних аварій (прориви гребель, дамб, шлюзів з утворенням хвиль прориву чи проривного паводка).

12. Велика значення для порятунку людей під час загрози й виникнення повені має…(своєчасне оповіщення й евакуація населення з районів можливого затоплення).

13. Громадяни, які підлягають евакуації повинні… (до зазначеного терміну прибуття на місце збору мати, при собі документи, речі першої необхідності, невеликий запас продуктів і води).

14. За необхідності переміщення в затопленому районі в разі відсутності плавзасобів необхідно… (скинути з себе важкий одяг та взуття і пливти під кутом до течії води, остерігаючись предметів, що містяться під водою і плавають на воді).

15. Після спаду води, перш ніж повернутися в приміщення, необхідно… (переконатися в цілості конструкцій; провітрити приміщення, відкрити всі вікна й двері; не запалювати вогонь і не включати електроприлади, тому що можливий витік газу).

16. Наближення селевого потоку супроводжується… (характерним звуком, що нагадує гуркіт потяга, що наближається на великій швидкості).

17. Про виникнення зсувів свідчить… (поява тріщин у будинках; розриви на дорогах, берегових укриттях, набережних; випинання ґрунту; зміщення основ різних висотних конструкцій, дерев).

18. Основні причини травм і загибелі людей під час виникнення селевих потоків і зсувів це… (завалюванням ґрунтом, камінням, деревами, зруйнованими конструкціями і предметами, що падають, віднесення бурхливим потоком води і селевою масою).

19. Ураган являє собою… (тривалий вітер величезної руйнівної сили зі швидкістю понад 120 км/год.).

20. Від урагану найкраще укритися… (у сховищі, заздалегідь підготовленому укритті чи в підвалі).

21. Щоб вирівняти внутрішній тиск у будинку під час урагану, потрібно… (з підвітряного боку відчинити вікна й двері та надійно закріпити їх у такому положенні).

22. Які місця найбезпечніші в будинку під час урагану… (у середній частині будинку, у коридорі, на першому поверсі).

23. Якщо під час урагану ви опинилися на вулиці, необхідно… (перебувати якнайдалі від будинків, укритися в кюветі, ямі, канаві, щільно притиснувшись до землі).

24. Урагани, особливо тропічні циклони, часто супроводжуються… (зливовими дощами в теплу пору року, великими снігопадами взимку).

25. Смерч – це… (атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі).

26. На відміну від урагану, під час смерчу потрібно знайти укриття… (у підвалах і підземних спорудах).

27. Виходити із зони лісової пожежі необхідно… (у навітряний бік).

28. Під час пожежі в будинку ураження людей найчастіше відбувається… (від отруєння димом).

29. Якщо на людині зайнявся одяг, потрібно… (накинути на людину якісь полотнища, пальто, щільно притиснувши їх до тіла потерпілого).

30. Залежно від масштабів пожежі поділяються на…(окремі, масові, суцільні, вогневий смерч).

 

Метод проектів

Студенти діляться на 3 групи. Кожна група обирає собі завдання з перерахованих нижче:

1. Підготувати презентацію на тему: «Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин та рослин».

2. Підготувати доповідь на тему: «Медичний і біологічний захист населення» (рекомендовано користуватися Кодексом цивільного захисту України).

3. На основі статистичних даних зробити порівняльну характеристику стану регіональних загроз за 2016 р. та 2017 р. (рекомендовано користуватися офіційними даними Українського науково-дослідного інститут цивільного захисту).

Про результати самостійної роботи студенти повідомляють на наступних практичних заняттях.

 

Критерії оцінювання

 

Усне опитування

«5»	«4»	«3»	«2»
Студент глибоко і ґрунтовно засвоїв матеріал, послідовно, грамотно і логічно його викладає. Здатен порівнювати, класифікувати, приймати рішення. Вільно справляється з різними видами завдань.	Студент міцно засвоїв матеріал, грамотно і по суті відповідає. Не допускає суттєві помилки у відповідях. Здатен узагальнювати матеріал, робити висновки.	Студент має знання основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає помилки, недостатньо правильно формулює, порушує послідовність у викладанні матеріалу, іноді  плутається в поняттях та термінах, потребує допомоги.	Студент володіє меншою половиною навчального матеріалу, не здатний дати визначення, понять, майже не має теоретичних знань по темі.

 

Результати тестування

«5»	«4»	«3»	«2»
95 – 100 %	95 – 85 %	84 – 50 %	Менше – 50 %

 

Практичні навички

«5»	«4»	«3»	«2»
Виконання навичок продемонстровано точно відповідно до алгоритмів професійних дій.	Навички виконані з несуттєвими порушеннями, які не шкодять роботі.	Значні порушення в виконанні навичок.	Завдання майже не виконано, допущені грубі помилки в виконанні навичок.

 

Розв'язання ситуаційних задач

«5»	«4»	«3»	«2»
Студент вміє приймати рішення,послідовно, грамотно та логічно висловлює свою думку по вирішенню проблем.	Студент вміє приймати рішення  але допускає незначні помилки при вирішенні проблем.	Студент допускає помилки у вирішенні проблем, іноді плутається в визначенні понять та термінології, потребує допомоги.	Студент не вміє приймати рішення, робить грубі помилки у відповідях,  майже не має теоретичних знань з теми.

 

Активність студентів

«5»	«4»	«3»	«2»
Проактивний	Активний	Малоактивний	Пасивний
Протягом усього заняття приймає участь у обговоренні всіх питань, легко орієнтується в матеріалі.	Протягом заняття приймає участь у обговоренні майже всіх питань.	Практично не приймає участі протягом всього заняття, мало бере  участі в обговоренні питань.	Протягом всього заняття не бере участь в обговореннях, нічим не зацікавлений.

 

Оцінювання:

Прізвище та ім'я студента	Усне опитування	Вирішення тестових завдань	Виконання практичних навичок	Розв'язання ситуаційних задач	Активність студента	Загальна кількість балів

 

Примітка: Оцінка виставляється за 5 бальною системою.  Загальна оцінка - середньоарифметична сума балів.